Рішення № 102506986, 21.12.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/2302/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.12.2021 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Бедьо В.І.

за участю секретаря судового засідання Пазяк С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Ужгород в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ,-

ВСТАНОВИВ:

АТ «Універсал Банк» звернулося до Ужгородського міськрайонного суду із зазначеним позовом, мотивуючи таким.

У жовтні 2017 року АТ «Універсал Банк» запустило проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам, платіжним засобом є платіжні картки monobank, банківське обслуговування здійснюється дистанційно.

Попередня ідентифікація клієнта відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється в точці видачі або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою клієнта.

Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрат у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.

Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення. Відповідно до цих умов договір, який укладається з клієнтом, є змішаним, у ньому містяться елементи різних договорів, у тому числі, але не виключно, договору банківського рахунку, договору споживчого кредиту.

24.09.2019 ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг і на підставі підписаної цього дня Анкети-заяви отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 20000,00 грн. на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .

Положеннями Анкети-заяви визначено, що вона разом із Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, який відповідач отримав у мобільному додатку та був з ним ознайомлений.

В Анкеті-заяві відповідач підтвердив, що зразок його власноручного підпису або його аналог (у тому числі, його електронний підпис / електронний цифровий підпис) є обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, а також засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем 0278D5BA2FD40C4B48DE40A4BDE07932D27F1299406ECFFC97358CD6BA355AE3F4, який буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису в мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Відповідач також визнав, що електронний підпис / електронний цифровим підпис є аналогом власноручного підпису і його накладення має рівнозначні наслідки із власноручним підписом.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що Банк свої зобов`язання за договором виконав, надав клієнту кредитні кошти, тоді як клієнт свої зобов`язання порушив.

Згідно з умовами договору, порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів є істотним порушенням договору, вся заборгованість стає простроченою, кредит у такому разі стає «на вимогу», до клієнта застосовуються передбачені договором штрафні санкції, підвищені відсотки, про прострочення банк повідомляє клієнта шляхом направлення sms-повідомлення і в разі, якщо протягом 120 календарних днів той не усуне порушення, банк у мобільному додатку направляє клієнту вимогу про повне повернення всієї заборгованості за кредитом включно з нарахованими відсотками та штрафними санкціями, та з моменту направлення вимоги і до повернення коштів нараховує штраф у розмірі 100,00 грн, а також на залишок суми заборгованості пеню в розмірі 6,4% на місяць за кожен день прострочення (п.п. 5.15.-5.19.).

Станом на 30.09.2020 строк порушення склав понад 90 днів, цього дня банк направив «пуш»-повідомлення про істотне порушення умов договору та необхідність сплати боргу, що не дало результату.

Так, позивач зазначає, що в силу положень ст. 1050 ч. 2, ст. 1054 ч. 2 ЦК України у банку виникло право вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту, яка на 30.09.2020 склала 24291,62 грн.

Посилаючись на ці обставини, на порядок виконання договірних зобов`язань та на передбачене договором і нормами ЦК України право банку достроково вимагати повернення заборгованого, банк просив стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 24.09.2019 суму кредиту 24291,62 грн. станом на 30.09.2020 та судові витрати по справі.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 23.08.2021 року відкрито провадження у справі та вирішено проводити судовий розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Згідно правил ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належними чином, подав заяву про розгляд справи без його участі, в якій зазначив про підтримання позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином ( відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 отримав повідомлення 28.08.2021 року), про причини неявки суд не повідомила, відзив на позов не подала.

З цих підстав суд приходить до переконання про можливість розглянути справи у відсутності сторін на підставі наявних у справі письмових доказів.

Згідно приписів до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам у справі шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 24.09.2019 ОСОБА_1 власноручно підписав Анкету-заяву до договору про надання банківських АТ «Універсал Банк» (monobank) (а.с. 9). В Анкеті-заяві зафіксовані серія, номер паспорту, картки платника податків, місце роботи та його службове становище (робітник/менеджер в ТОВ ОПЕРАТОР ГТС України), інші ідентифікуючі та контактні дані особи та зазначено, що:

«Я погоджуюсь із тим, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладання якого я підтверджую і зобов`язуюсь виконувати його умови (п. 2).

Підписанням цього договору підтверджую, що я ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту та отримав їх примірники у мобільному додатку, вони мені зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Окрім цього, я беззастережно погоджуюся з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Погоджуюсь з тим, що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту банк повідомляє мене шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток (п. 3).

Прошу вважати наведений зразок мого власноручного підпису або його аналоги (у тому числі, мій електронний підпис) обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті мені в банку.

Я засвідчую генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключом 0278D5BA2FD40C4B48DE40A4BDE07932D27F1299406ECFFC97358CD6BA355AE3F4, яка буде використовуватися для накладання удосконаленого електронного підпису у мобільному додатку з метою засвідчення моїх дій згідно з договором. Також я визнаю, що удосконалений електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях.

Я підтверджую, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися мною та/або банком з використанням електронного / удосконаленого електронного підпису (п. 6).

Усе листування щодо цього договору прошу здійснювати через електронний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору (п. 11)».

Цього ж дня був оформлений додаток (а.с. 20-22), який включав:

Тарифи для кредитної картки «Monobank» Міжнародної платіжної системи MasterCard, згідно з якими, зокрема:

пільговий період - до 62 днів з моменту виникнення заборгованості …;

пільгова процентна ставка - 0,00001%;

розмір обов`язкового щомісячного платежу за карткою «Monobank» - 5% від заборгованості (не менше 100,00 грн, але не більше залишку заборгованості);

базова процентна ставка на залишок заборгованості (після закінчення пільгового періоду) за карткою «Monobank» - 3,2% на місяць;

збільшена відсоткова ставка на місяць за карткою «Monobank» на суму загальної заборгованості (у випадку наявності простроченої заборгованості) - 6,4% на місяць;

Паспорт споживчого кредиту, згідно з яким, зокрема:

кредитодавець: ПАТ «Універсал Банк»;

тип кредиту - поновлювальна кредитна лінія (ліміт) з пільговим періодом використання;

строк кредитування - 99 років;

мета отримання кредиту - на споживчі потреби;

процентна ставка, відсотків річних - пільгова процентна ставка - 0,00001%; базова процентна ставка - 3,2% в місяць (38,4% річних);

ця інформація зберігає чинність та є актуальною до 01.01.2019;

Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача.

Вищевказані документи містять відмітки про те, що реквізити кредитодавця і споживача, їхні підписи та дати підписів накладені у вигляді електронних цифрових підписів.

Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, затверджених у ПАТ «Універсал Банк» 27.09.2017, та з Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (а.с. 10-21) містить, зокрема, такі умови кредитування та використання платіжних карток:

розділ І «Загальні умови»:

договір про надання банківських послуг «Мonobank» - укладений між банком та клієнтом договір про відкриття рахунку, випуск і обслуговування платіжної картки з можливістю встановлення ліміту кредитування що складається з Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, Загальних умов випуску та обслуговування платіжних карток, Анкети-заяви до договору про надання банківських послуг «Мonobank», Паспорта споживчого кредиту, Таблиці обчислення загальної вартості кредиту, Інформації щодо відкриття поточного рахунку та випуску електронного платіжного засобу (в разі наявності) та Тарифів;

дистанційне обслуговування - комплекс інформаційних послуг по рахунках клієнта і здійснення операцій за рахунком на підставі дистанційних розпоряджень клієнта - розпорядження банку виконати певну операцію, яке передається клієнтом за допомогою Інтернету (мобільного додатку, месенджерів тощо), а також через службу підтримки;

Анкета-заява до договору про надання банківських послуг «Мonobank» - письмове звернення клієнта до банку з проханням відкрити йому банківський рахунок та/або надання йому інших банківських послуг на умовах визначених цим договором; підписана клієнтом Анкета-заява є підтвердженням укладення договору;

мобільний додаток - сервіс банку, що дозволяє надавати клієнтові банківські послуги через смартфон за допомогою мобільного додатку;

кредит (кредитна лінія, кредитний ліміт) - розмір грошових коштів, наданих банком клієнту на термін, обумовлений в договорі, на умовах платності та зворотності; до кредиту відносяться в тому числі суми, списані за рахунок кредитного ліміту на погашення заборгованості із сплати мінімального обов`язкового платежу, відсотків за користування кредитним лімітом та штрафів за прострочення платежів згідно Тарифів;

мінімальний платіж - мінімальне щомісячне грошове зобов`язання клієнта щодо сплати залишку заборгованості по кредиту (включаючи нараховані проценти, комісії, штрафи, не сплачену своєчасно заборгованість, несанкціонований кредит, плату за обслуговування платіжної картки тощо) (п. 1);

своїм підписом на Анкеті-заяві клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення відповідного договору клієнт ознайомився з текстом розділів, пунктів, підпунктів цих Умов і правил…, Загальних умов випуску та обслуговування платіжних карток, Паспорту споживчого кредиту… та усіма умовами інших частин Договору, повністю зрозумів їхній зміст та погоджується з ними (п. 2.3.);

укладаючи договір клієнт та банк приймають на себе всі обов`язки та набувають всіх прав передбачених усіма розділами, пунктами, підпунктами та складовими частинами договору (п. 2.4.);

підписавши договір, клієнт може скористатися послугами банку через мобільний додаток і підтверджує свою повну згоду на обмін з банком усією інформацією щодо договору, в тому числі, щодо зміни тарифів, порушення умов договору, будь-якими каналами і засобами зв`язку, в тому числі, але не виключно, поштою, електронною поштою, повідомленнями в мобільному додатку, направленням повідомлень на номер його телефону, в месенджерах;

банк має право для різних цілей встановити контакт з клієнтом використовуючи відправлення повідомлень на мобільний телефон і в мобільний додаток клієнта з авторизацією одноразовим паролем (довідково в контексті обґрунтування судового рішення - One Time Password (ОТР-пароль));

механізм отримання згоди клієнта шляхом авторизації за допомогою мобільного телефону і ОТР-пароля наступний:

банк генерує ОТР-пароль і відправляє його клієнту з зазначенням інформації, яка буде ним підтверджуватися;

для підтвердження згоди клієнт передає отриманий ОТР-пароль шляхом введення у відповідному рядку використовуваного сервісу;

у разі збігу пароля з відправленим клієнту вважається, що клієнт прийняв запропоновані умови; сторони визнають співпав ОТР-пароль електронним підписом клієнта;

при здійсненні платіжних операцій в системах дистанційного обслуговування - виконання в програмних комплексах маніпуляцій, спрямованих на успішне завершення платежу, прирівнюється до електронного підпису клієнта (п. 2.9. пп. «б», «г», п. 3.4.1., п. 4 «Порядок здійснення дистанційного обслуговування»);

клієнт уклавши договір шляхом підписання Анкети-заяви підтверджує, що до укладення Договору був ознайомлений в електронній/письмовій формі з інформацією щодо умов кредитування та орієнтовної загальної вартості кредиту, отримав відповідні документи від банку та погоджується з ними (п. 2.11.);

відкриття рахунку здійснюється після: підписання клієнтом Анкети-заяви; активації платіжної картки шляхом її сканування через мобільний додаток Monobank (п. 3.2.3.);

клієнт зобов`язаний відповідати всіма власними коштами та майном по своїх зобов`язаннях, що випливають з договору (п. 3.3.11.);

мобільний додаток відноситься до каналів дистанційного обслуговування (п. 4.1.2.);

клієнт погоджується з тим, що операції здійснені з використанням коду доступу до додатка, визнаються вчиненими клієнтом і оскарженню не підлягають, за винятком випадків, прямо передбачених законодавством України (п. 4.3.);

клієнт погоджується, що здійснення банком аутентифікації клієнта є підтвердженням його ідентифікації, а його електронний підпис є аналогом власноручного підпису клієнта (п. 4.7.3.);

пункт 5 «Використання електронного цифрового підпису» встановлює правила використання електронного цифрового підпису (ЕЦП) та передбачає, серед іншого, що:

всі правочини та підписання документів можуть вчинятися сторонами або кожною стороною окремо з використанням ЕЦП у мобільному додатку; ЕЦП є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях (п.п. 5.1., 5.2.);

підписані клієнтом та/або банком документи, що пов`язані з укладеними правочинами, зберігаються банком в електронному вигляді та надсилаються в мобільному додатку клієнта, а також їхні копії можуть бути надані банком на паперовому носії на запит клієнта (п.п. 5.3., 5.17.);

генерація ключової пари (особистого та відкритого ключів) здійснюється за допомогою смартфону клієнта, на якому встановлений мобільний додаток, лише після ідентифікації клієнта з використанням смартфону клієнта (п. 5.5.);

Розділ ІІ «Загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток»:

для надання послуг банк видає клієнту картку; підписанням Анкети-заяви клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг «Monobank»; датою укладення договору є дата підписання клієнтом Анкети-заяви та отримання картки (п. 3.1.);

ліміт кредитування та строк його дії встановлюються згідно умов, зазначених в цьому договорі та відповідному додатку до нього (п. 5.1.);

ліміт використання розраховується та встановлюється банком виходячи з внутрішніх процедур банку та зазначається клієнту в електронному вигляді через мобільний додаток або іншим способом з використанням каналів дистанційного обслуговування (п. 5.2.);

клієнт шляхом розрахунку за товари та послуги та/або отримання готівкових коштів з використанням платіжної картки після встановлення або зміни ліміту до використання підтверджує факт згоди встановленням ліміту до використання (п. 5.4.);

на суму наданого кредиту банк нараховує відсотки … за кожен календарний день використання кредитного ліміту з розрахунку 365/366 календарних днів у році, за процентними ставками, зазначеними в тарифах; також процентна ставка за кредитом на місяць, наступний за звітним, вказується банком у мобільному додатку (п. 5.9.);

клієнт зобов`язаний щомісяця сплачувати щомісячний мінімальний платіж в розмірі та в термін, зазначені в мобільному додатку (п. 5.11.);

у разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитом, клієнт сплачує банку відсотки у подвійному розмірі від зазначених в тарифах, що діють на дату нарахування; відсотки нараховуються від суми загальної заборгованості за кожен день прострочення замість базової процентної ставки зазначеної в тарифах (п. 5.15.);

у разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою (істотне порушення клієнтом зобов`язань), на залишок якої банк нараховує штраф у розмірі згідно з тарифами, але не більше ніж 50 % від суми одержаного кредиту (п. 5.16);

у випадку настання істотного порушення клієнтом зобов`язань банк не пізніше наступного робочого дня у мобільному додатку направляє клієнту повідомлення про відповідне порушення із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку протягом якого вони мають бути здійснені (п. 5.17);

при цьому, в разі, якщо клієнт погасить заборгованість зі сплати обов`язкового платежу, яка виникла до настання істотного порушення …, та сплатить штраф і щомісячний мінімальний платіж у строк до 120 календарних днів (з моменту порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу), вимога банку, зазначена в повідомленні, втрачає чинність, а попередньо узгоджені умови кредитування … поновлюються;

банк на власний розсуд має право збільшити строк, зазначений в абзаці першому цього пункту, але не більше ніж до 210 календарних днів (з моменту порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу) (п. 5.18.);

у випадку, якщо істотне порушення … не буде усунуто протягом строку, зазначеного в п. 5.18., кредит стає у формі «на вимогу», а банк не пізніше наступного робочого дня за допомогою мобільного додатку направляє клієнту вимогу про повне повернення всієї суми заборгованості за кредитом (з урахуванням відсотків) та нарахованих штрафних санкцій; з моменту направлення вимоги і до повного погашення на залишок суми заборгованості нараховується штраф у розмірі 100,00 грн і пеня в розмірі 6,4% на місяць за кожен день прострочення виконання (п. 5.19.);

банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в цілому або в певній частці в разі невиконання клієнтом зобов`язань за договором; клієнт зобов`язаний виконати вимогу банку протягом 2-х календарних днів дня одержання повідомлення/вимоги банку про виконання у новий термі/строк основного зобов`язання (всіх грошових зобов`язань) клієнта за договором…; повідомлення/вимогу банк направляє клієнту у мобільний додаток (п. 5.22.);

у разі, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для внесення щомісячного мінімального платежу, банк має право самостійно збільшити кредитний ліміт на суму заборгованості клієнта за договором та направити відповідні грошові кошти на здійснення щомісячного мінімального платежу, погашення відсотків за користування кредитним лімітом та неустойки за прострочені платежі згідно тарифів (п. 5.23.).

Таким чином, АТ «Універсал Банк» і ОСОБА_1 24.09.2019 уклали за правилами договору приєднання кредитний договір, документи якого були підписані позичальником власноручно (Анкета-заява) і електронним цифровим підписом (інші документи).

Факт укладення кредитного договору в належній формі, узгодження його істотних умов та ознайомлення з ними позичальника встановлений, сумнівів не викликає та не заперечується відповідачем.

Розрахунок заборгованості позивач склав за договором від 24.09.2019, де визначив борг відповідача станом на 24.06.2020 за сумою кредиту в розмірі 24291,62 грн (а.с. 7-8). Як випливає з розрахунку, останнє за часом погашення позичальником заборгованості за кредитом було зафіксоване 19.02.2020 у сумі 1600,00 грн, прострочена заборгованість за кредитом почала обліковуватися з 01.11.2019 в сумі 1434.80 грн і в подальшому постійно збільшувалася та станом на 30.09.2020 досягла суми 24 291.62 грн.

За обставинами справи, враховуючи суть спірних правовідносин та реальні дії сторін, кредитні кошти використовувалися відповідачем, який частково виконував свої зобов`язання за договором, що з огляду на специфіку укладення кредитного договору в електронній формі з використанням для здійснення відповідних операцій мобільного додатку в смартфоні та платіжної картки не було б можливим без надання кредитних коштів у фактичне користування позичальнику шляхом встановлення кредитного ліміту на видану йому платіжну картку, видачі платіжної картки та встановлення мобільного додатку на смартфон. Розрахунок заборгованості відповідачем не спростовувався.

Інші дані та документи (докази) на підтвердження своїх вимог суду позивачем не надавалися.

Спірні правовідносини регулюються нормами ЦК України щодо кредитних зобов`язань та у відповідній частині законодавством про захист прав споживачів й іншими пов`язаними нормами законодавства в редакції, що була чинною на час їх виникнення.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (ст. 1054 ч.ч. 1, 3 ЦК України).

Відповідно до ст. 6, ст. 627 ч.ч. 1, 2 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; у договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, істотними є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ч. 1, ст. 1054 ЦК України).

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі; сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ст. 205 ч. 1 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами); використання при вчиненні правочинів електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, зокрема, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства (ст. 207 ч.ч. 2, 3 ЦК України).

Законом України «Про споживче кредитування» установлено таке: договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором (ст. 1 ч. 1 п. 1);

споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (ст. 1 ч. 1 п. 11);

договір про споживчий кредит укладається у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством);

примірник укладеного в електронному вигляді договору про споживчий кредит та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит (ст. 13 ч. 1).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ст. 634 ч. 1 ЦК України).

Цивільні права та обов`язки, що виникають із договорів, повинні належно виконуватися; позичальник зобов`язаний повернути кредитору все заборговане на умовах, передбачених договором і законом (за відповідних умов - достроково), а кредитор управі вимагати виконання порушеного зобов`язання, стягнення неустойки (ст.ст. 11-14, 202, 509, 525, 526, 546, 549, 550, 610-612, 614, 622-625, 1050, 1054 ЦК України).

Наявність підстави для виникнення боргу, пред`явленого до стягнення, його розмір і обґрунтованість доказуються кредитором, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (ст. 614 ч. 2, ст. 623 ч. 2 ЦК України).

За загальним правилом, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.ст. 598, 599 ЦК України).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ст. 631 ч.ч. 1, 4 ЦК України), правомірність правочину презюмується, договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст. 204, 629 ЦК України).

Сплата процентів за кредитом, а також сплата неустойки є істотними умовами договору, здійснюються у строки та на умовах, визначених договором (ст.ст. 536, 546, 548, 549, 550, 626, ст. 628 ч. 1, ст. 638 ч. 1, ст. 1048 ч. 1, ст. 1054, ст. 1056-1 ЦК України).

Сторони в цивільних відносинах є юридично рівними, у разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою ст. 13 ЦК України, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом (ст.ст. 1, 2, ст. 13 ч. 6 ЦК України).

За приписами ст. 3 ч. 1 п.п. 3, 5, 6, ст. 11, ст. 12 ч. 1, ст.ст. 13, 14, 15, 16, ст. 20 ч. 1 ЦК України, ст. 3 ч.ч. 1, 3, ст. 4 ч. 1, ст.ст. 12, 13, 19, ст.ст. 43, 44, 49, 76-82 ЦПК України:

кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів;

особа діє у цивільних відносинах вільно, здійснює свої права на власний розсуд, а також виконує цивільні обов`язки у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства і повинна діяти добросовісно, розумно, обачно, передбачаючи наслідки;

при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди, зловживання цивільними і процесуальними правами не допускається;

цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які на свій розсуд розпоряджаються цивільними та процесуальними правами, реалізують право на судовий захист;

кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, і зобов`язана належно довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;

доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Наявність підстави для виникнення боргу, пред`явленого до стягнення, його розмір і обґрунтованість доказуються кредитором, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (ст. 614 ч. 2, ст. 623 ч. 2 ЦК України).

Про задоволення позову рішення може бути прийняте за умови обґрунтованості та доведеності позовних вимог (ст.ст. 89, 263-265 ЦПК України).

Вивчивши правові підстави вимоги позову в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 24 291.62 грн., суд виходить із наступного.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Разом з тим, відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою), виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 (в редакції, чинній на час вирішення справи судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій).

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками ( по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.

До такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 та від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц, яку суд вважає за необхідне застосувати у розгляді даної справи.

Суд констатує, що АТ «Універсал Банк» до позовної заяви не надав Виписку по картковому рахунку за Договором б/н станом на 30.09.2020 року (дата розрахунку, що міститься в матеріалах справи ), а з наданих письмових доказів неможливо встановити факт користування ОСОБА_1 грошовими коштами в розмірі кредитного ліміту, що зазначений у позовній заяві.

Крім того суд приймає до уваги, що Закон України «Про споживче кредитування» в незмінній у цій частині з моменту набрання чинності законом редакції (10.06.2017) містить положення, відповідно до яких:

у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит;

кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені;

якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу;

якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність (ст. 16 ч. 4).

Аналогічні за своїм змістом положення щодо умов і процедури, із додержанням яких кредитодавець управі вимагати дострокового повернення споживчого кредиту, містилися і в Законі України «Про захист прав споживачів» (ст. 11 ч. 10) у редакції, яка діяла з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» (16.10.2011).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 638/13683/15-ц висловила правову позицію, за змістом якої:

у договорах за участю фізичної особи-споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів (частина 2 статті 627 ЦК України у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг», який набрав чинності 16.10.2011);

особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина 3 статті 1054 ЦК України у вказаній редакції) (п. 14);

10.06.2017 набрав чинності Закону України «Про споживче кредитування», який визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні;

Закон України «Про захист прав споживачів» застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування» (стаття 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній з 10.06.2017);

отже, регулювання правовідносин банку зі споживачем щодо кредитування для споживчих потреб до 10.06.2017 відбувалося з урахуванням приписів Закону України «Про захист прав споживачів»; з 10.06.2017 на ці відносини поширюється Закон України «Про споживче кредитування», а у частині, що йому не суперечить, - також Закон України «Про захист прав споживачів» (п. 17);

визначаючи зміст правовідносин, які виникли між сторонами кредитного договору, суди повинні встановити: на які потреби було надано кредит, чи здійснювалось кредитування з метою задоволення боржником особистих економічних та побутових потреб; установивши, що кредитування здійснювалось на споживчі потреби, суд повинен застосувати до встановлених правовідносин законодавство щодо захисту прав споживачів (висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 14 вересня 2016 року у справі № 6-223цс16) (п. 18);

якщо кредитодавець на основі умов договору про надання споживчого кредиту вимагає здійснення внесків, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі внески або повернення споживчого кредиту можуть бути здійснені споживачем протягом тридцяти календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - шістдесяти календарних днів з дня одержання повідомлення про таку вимогу від кредитодавця;

якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про надання споживчого кредиту, вимога кредитодавця втрачає чинність (частина десята статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» зі змінами, передбаченими Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг», який набрав чинності 16.10.2011) (п. 19);

наведені приписи дають підстави виснувати, що частина 10 статті 11 зазначеного Закону у редакції, що була чинною до 10.06.2017, встановила обов`язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту (п. 20);

звернення до суду з позовом про дострокове повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту не замінює визначений вказаним Законом порядок;

якщо кредитодавець звертається до суду з таким позовом, не виконавши вимоги частини 10 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній до 10.06.2017, не дотримавши передбачений зазначеним договором порядок, який не має погіршувати порівняно із цим Законом становище споживача, то в останнього як у позичальника відсутній обов`язок достроково повернути кошти за договором про надання споживчого кредиту, а у суду відсутня підстава для задоволення відповідного позову у частині, яка стосується дострокового стягнення коштів за таким договором (п. 21);

висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 27.03.2019 у справі № 521/21255/13-ц про відхилення доводу касаційної скарги про те, що позивач перед зверненням до суду не виконав вимоги частини 10 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, і пункту 12 договору про надання споживчого кредиту, не направив досудове повідомлення (вимогу), з огляду на що не набув право на дострокове стягнення коштів за цим договором, не враховує спеціальний порядок заявлення кредитодавцем вимоги про дострокове повернення коштів у разі неналежного виконання позичальником умов договору про надання споживчого кредиту;

тому Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від зазначеного висновку, конкретизувавши його так:

суд, установивши, що кредитування відбулося для задоволення споживчих потреб позичальника, має застосувати до встановлених правовідносин приписи, які регулюють відносини споживчого кредитування, зокрема частини 10 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній до 10.06.2017, в якій був встановлений обов`язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту (п.п. 24, 25).

Тож право кредитора на пред`явлення відповідних вимог не заперечується як таке, що, однак, не звільняє від обов`язку пред`явити позов із належних підстав, обґрунтувати та довести його належним процесуальним порядком. Лише в такому разі можуть мати місце законні підстави для задоволення відповідних вимог.

Як випливає з правової позиції позивача, підстав позову та його обґрунтування, банк поставив вимогу про дострокове стягнення з позичальника боргу за кредитним договором, що передбачено ст. 1050 ч. 2 ЦК України. Водночас позивач не послався в заяві на докази щодо пред`явлення відповідачу вимоги (вимог) про усунення порушення зобов`язання та про дострокове повернення кредиту чи його частини, твердження в заяві про надсилання позичальнику відповідних sms-повідомлень, повідомлень у мобільному додатку, про ігнорування позичальником вимог кредитора такими доказами не є і мають характер припущень, на яких не може ґрунтуватися доказування (ст. 81 ч. 6 ЦПК України).

Суд приймає до уваги доводи позивача щодо особливостей укладення кредитного договору в електронній формі, враховує специфіку здійснення операцій за договором у мобільному додатку та порядок обміну інформацією між сторонами, встановлений договором. Утім, вказані обставини не звільняють позивача від обов`язку доказування як підстав для набуття кредитом статусу «на вимогу», так і факту зміни строку виконання зобов`язання, який був визначений у 99 років, на конкретну дату та факту пред`явлення з додержанням вимог закону та умов договору позичальнику в конкретну дату вимоги про усунення порушення та вимоги про дострокове повернення споживчого кредиту у визначеному розмірі заборгованості та у конкретний строк. Разом з тим у даній справі відсутні докази, які б підтверджували такі обставини, в тому числі, ані надсилання в письмовій формі відповідних вимог позичальнику в строк, установлений законом, ані факт надіслання в мобільному додатку таких вимог в строки, установлені законом та/або договором.

Отже, наданим суду розрахунком підтверджується належна до стягнення з відповідача достроково заборгованість за сумою кредиту у 24291.00 грн, тому враховуючи законодавчі і фактичні умови для дострокового стягнення боргу за споживчим кредитом позивач обґрунтовано вправі був вимагати стягнення з відповідача цього боргу, проте, необхідних для дострокового стягнення цієї заборгованості умов кредитор не виконав, тож законних підстав для пред`явлення відповідних вимог і для їх задоволення не мав.

До аналогічних висновків дійшов також Закарпатський апеляційний суд в рішення від 31 грудня 2021 рокупід час розгляду справи № 308/10831/20.

Узагальнюючи вищевикладене суд приходить до переконання, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити внаслідок недодержання кредитором імперативно встановлених законом і договором умов для дострокового стягнення боргу за споживчим кредитом.

Питання щодо стягнення судових витрат суд вирішує відповідно до статті 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 509, 526, 610-612, 625, 627, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76, 89, 141, 223, 258, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовної заяви Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Відомості про учасників судового процесу:

Позивач: Акціонерне товариство « УНІВЕРСАЛ БАНК» (код ЄДРПОУ 21133352, адреса: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19)

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_2 , паспорт помер НОМЕР_3 , видана 30.05.2003 року.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 31.12.2021 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду: В.І. Бедьо