Ухвала суду № 102496122, 11.01.2022, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/4559/21

Номер провадження 1-кп/629/109/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2022 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судовим засіданням – судді Жмуд Н.М., за участю секретаря судових засідань Торенко Ю.П., прокурора Іванчака А.О., захисника – адвоката Тюрі Т.І., представника потерпілих ОСОБА_1 і ОСОБА_2 – адвоката – Янєвої (Бусуєк) Л.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області в місті Лозова Харківської області кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 190 КК України,

в с т а н о в и в:

В провадженні Лозівського міськрайонного суду Харківської області перебуває вищевказане кримінальне провадження.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого спливає 14 січня 2022 року.

В судовому засіданні, 11 січня 2022 року, прокурор з урахуванням закінчення строку тримання обвинуваченого під вартою, заявив клопотання про продовження обраного запобіжного заходу ОСОБА_3 строком на 60 діб, посилаючись на продовження існування ризиків та обставин, які існували при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вказав, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 190 КК України. Вчинені ним злочини у відповідності до ст. 12 КК України відносяться до нетяжких та тяжких злочинів. Крім того, зазначив, що у провадженні Лозівського міськрайонного суду Харківської області перебуває кримінальне провадження за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, тобто за фактом вчинення тяжкого насильницького злочину. В ході судового розгляду вказаного кримінального провадження ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді не цілодобового домашнього арешту. Таким чином, вказані вище кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 190 КК України ОСОБА_3 вчинено в період дії більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, який обвинуваченим було порушено, шляхом вчинення інкримінованих корисливих злочинів. На думку сторони обвинувачення більш м`які запобіжні заходи не забезпечуть у повній мірі належну процесуальну поведінку обвинуваченого, ризики, які були заявлені раніше на даний час не зменшились, обвинувачений може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, окрім цього, може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків та в подальшому продовжувати вчиняти умисні корисливі злочини. Крім того, прохав врахувати і протиправану, аресивну поведінку у судових засіданнях з боку обвинуваченого ОСОБА_3 у вигляді порушень порядку в судових засіданнях, його зухвале ставлення та неповагу до головуючого і учасників процесу, у зв"язку з чим, останнього було видалено із зали судового засідання. Прокурор також зазначив, що 04.01.2022 року, дане клопотання, ним було направлено до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», де утримується обвинувачений, про що свідчить повідомлення з електронної пошти даної установи. Цієї ж дати, а саме 04.01.2022 року, обвинуваченим ОСОБА_3 дане клопотання було отримано, про що свідчить розписка про його отримання, надана з матеріалів особової справи останнього. Дані копії документів ним додано разом із клопотанням до суду.

У зв"язку з систематичними, численними, грубими порушеннями порядку в залі судового засідання, невиконанням розпоряджень головуючого, зловживанням своїми правами, вчиненими з метою перешкодити встановленню істини в справі, затягнути судовий розгляд справи, ігнорування законних вимог головуючого у справі, нехтуваннями елементарними правилами етики та моралі, обвинувачений ОСОБА_3 за ухвалою суду від 11.01.2022 року був видалений із зали судового засідання на весь час судового розгляду даного кримінального провадження.

Обвинувачений ОСОБА_3 представений у судовому засіданні адвокатом-захисником Тюрею Т.І..

Захисник обвинуваченого – адвокат Тюря Т.І. з приводу клопотання прокурора зазначила, що знаходить його не обґрунтованим, так як стороною обвинувачення не доведено настання наслідків, які можуть бути, якщо її підзахисний перебуватиме на домашньому арешті. Крім того, прохала суд врахувати ту обставину, що її підзахисний є батьком двох маленьких дітей, має постійне місце проживання і реєстрацію та не перебуває на обліку у лікаря психіатра, не вживає алкогольні напої і є віськовозобов"язаним. Також прохала, обрати відносно її підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. На запитання головуючого у судовому засіданні вказала, що відповідного клопотання нею до суду, як визначено нормами КПК України, не подавалося.

Інтереси потерпілих ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 – представляла адвокат Янєва (Бусуєк) Л.А, яка вказала, що повністю підтримує клопотання прокурора і вважає його обгрунтованим, таким, що підлягає задоволенню, оскільки, ризикі, які вказані в клопотанні, на даний час, не відпали. Також прохала врахувати, що її довірителі - потерпілі по справі, мають опасіння того, що якщо обвинувачений ОСОБА_3 не перебуватиме під вартою, то він знову буде чинити на них як фізичний так і психологічний тиск, як це мало місце по відношенню до них, з його боку, на час вчинення інкримінованих йому злочинів. Щодо клопотання адвоката Тюрі Т.І про застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, заперечувала у повному обсязі.

Прокурор також заперечував проти заявленого у судовому засіданні клопотання адвоката Тюрі Т.І..

При вирішенні зазначених клопотань, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту.

Згідно вимог ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкодити кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 статті 177 КПК України встановлено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст.199 КПК України, суд повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини Тейс проти Румунії, автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України.

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що обвинувачений ОСОБА_3 з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих йому злочинів може вдатися до відповідних дій, оскільки вказані кримінальні правопорушення ним вчинені в період розгляду Лозівським міськрайонним судом Харківської області іншого кримінального провадження за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та усвідомлює можливість призначення реального покарання.

Потерпілі та свідки у даному кримінальному провадженні не допитані судом, тому існує ризик незаконного впливу обвинуваченого на потерпілих та свідків у разі застосування стосовного нього більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Суд враховує ступінь тяжкості та суспільної небезпечності вчинених обвинуваченим злочинів, дані про особу обвинуваченого, який офіційно не працевлаштований та не має офіційних джерел отримання доходів, вік обвинуваченого, стан здоров`я. Крім того, суд враховує і його соціальні зв`язки та репутацію, а також те, що вказані кримінальні правопорушення обвинувачений вчинив під час розгляду Лозівським міськрайонним судом Харківської області кримінального провадження за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, тобто за фактом вчинення тяжкого насильницького злочину. З огляду на викладене суд приходить до висновку, що обвинувачений схильний до вчинення кримінальних правопорушень, а тому існує ймовірність вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, тобто існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Матеріали провадження не містять переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого під вартою та в ході судового розгляду стороною захисту не доведені.

При цьому, суд не приймає доводи захисника про те, що наявні підстави для обрання обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки в судовому засіданні не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважали ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України. Обвинувачений ОСОБА_3 за своїм віком та станом здоров`я може утримуватись в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Враховуючи викладене, оцінивши в сукупності всі обставини, тяжкість покарання, суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому, його вік та репутацію, міцність соціальних зв`язків, ризик продовження або повторення протиправної поведінки, зухвалу поведінку обвинуваченого під час розгяду даного кримінального провадження, де його було у відповідності до положень ст. 330 КПК України 16.11.2021 року видалено з зали судового засідання на одне судове засідання, а 11.01.2022 року, на весь час розгляду кримінального провадження,суд вважає, що ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу, продовжують існувати, а їх доведеність об`єктивно вбачається із системного аналізу відомостей, що стосуються особи обвинуваченого та обставин кримінального провадження. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на даній стадії процесу в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ст.177 КПК України. Застосування більш м`якого запобіжного заходу до обвинуваченого є недостатнім, щоб забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків. У зв`язку з наведеним, клопотання прокурора підлягає задоволенню, а в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого адвоката Тюрі Т.І. слід відмовити.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, у кримінальному провадженні.

Згідно з вимогами п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд, з урахуванням наведених даних положеньКПК України, вважає необхідним визначити обвинуваченому ОСОБА_3 заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 198480 гривень (80 х 2481,00 гривень), розмір якої є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 314, 371, 372, 395 КПК України, суд,

у х в а л и в:

Клопотання прокурора Лозівської окружної прокуратури Харківської області - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, а саме до 11 березня 2022 року включно.

Відлік строку запобіжного заходу рахувати з дня постановлення ухвали, а саме з 11 січня 2022 року.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_3 обов`язків, визначених КПК України.

Заставу визначити у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 198480 (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Застава підлягає внесенню на рахунок UA208201720355299002000006674, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249, банк отримувача ДКС України м. Київ, отримувач коштів ТУ ДСА України у Харківській області.

Обвинувачений ОСОБА_3 (або заставодавець) має право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно нього.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; не відлучатися з місця постійного проживання без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_3 з-під варти та повідомити письмово Лозівський міськрайонний суд Харківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави та до нього знову буде застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В задоволенні клопотання захисника - адвоката Тюрі Т.І. - відмовити.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятиденний строк з дня проголошення ухвали, а якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя Наталя ЖМУД