Ухвала суду № 102495230, 11.01.2022, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/6603/20

1-кп/569/380/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2022 рокум. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Яковлєва Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Щербан В.В.,

прокурора Полюховича О.С.,

представника потерпілого Мовчуна А.І.,

захисника Зражевського О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Рівне клопотання про недопустимість доказів сторони обвинувачення в межах розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018180010003643 від 18.06.2018 року по обвинуваченню ОСОБА_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває вищезазначене кримінальне провадження.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого адвокат Зражевський О.В. подав клопотання про визнання очевидно недопустимими доказів у даному кримінальному провадженні, а саме: протоколу №2870/н/т/200-2019 від 24.07.2019 про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій – зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж ОСОБА_1 ; матеріалів звукозаписів, що містяться на оптичних носіях інформації, CD-дисках №263 нт, №626 нт (додатків до даного протоколу), які містять звукову інформацію, отриману по наслідкам проведених НСРД відносно ОСОБА_1 ; текстової розшифровки змісту розмов, записаних на вищевказаних оптичних носіях інформації; матеріалів комісійної криміналістичної експертизи матеріалів відео звукозапису, викладених у Висновку експертів від 30.03.2020 року №1568/1569/1604/1605. Клопотання мотивоване тим, що вказані докази здобуто з істотним порушенням, оскільки протокол №2870/н/т/200-2019 від 24.07.2019 про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій – зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж ОСОБА_1 та двох CD-дисків, які були складені вже після направлення кримінального провадження №1201918001000093 від 04.01.2019 року, по якому вони ініціювалися і проводилися, з порушенням вимог щодо строків складання та передачі прокурору такого протоколу, з порушенням вимоги обов`язкового знищення прокурором таких матеріалів, оскільки вони не використовувалися як доказ в кримінальному провадженні №1201918001000093 від 04.01.2019 року, яка з 01.03.2019 року знаходиться на розгляді в Рівненському міському суді. Згідно доктрини «плодів отруєного дерева», сформульованої Європейським судом з прав людини, визнання недопустимим доказом вищевказаного протоколу про проведення НСРД від 24.07.2019 року та додатків до нього тягне за собою недопустимість інших доказів в справі, які базуються на даних матеріалах, а саме текстової розшифровки змісту розмов, записаних на вищевказаних оптичних носіях інформації та матеріалів комісійної криміналістичної експертизи матеріалів відео звукозапису, викладених у Висновку експертів від 30.03.2020 року №1568/1569/1604/1605.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав клопотання та просив задовольнити його.

Прокурор Полюхович О.С. в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання захисника. Вважає, що в силу вимог КПК суд повинен надати оцінку зазначеним доказам в сукупності з іншими доказами в нарадчій кімнаті при прийнятті кінцевого рішення у даній справі.

Представник потерпілого просив відмовити у задоволенні клопотання.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши клопотання, дійшов наступного висновку.

Так, статтею 89 КПК України передбачено, що суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Сторони кримінального провадження мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Натомість, на даному етапі судового розгляду кримінального провадження суд позбавлений можливості встановити факт очевидної недопустимості доказів, вказаних у клопотанні захисника, та встановлення такого факту можливе лише під час ухвалення судом остаточного рішення суду за наслідками судового розгляду, шляхом дослідження цих доказів у сукупності та взаємозв`язку з іншими доказами, які ще не були дослідженні судом на даній стадії розгляду.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 89, 350 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання захисника – адвоката Зражевського О.В. про визнання очевидно недопустимими доказів сторони обвинувачення в межах розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за за №12018180010003643 від 18.06.2018 року по обвинуваченню ОСОБА_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України– відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя Рівненського міського суду Д.В. Яковлєв