Рішення № 102493784, 06.01.2022, Приморський районний суд м. Одеси

06.01.22

Справа № 522/13301/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

06 січня 2022 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси, у складі :

головуючого - судді Чернявської Л.М.,

за участі секретаря судового засідання - Тофан Л.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

16 липня 2021 року Акціонерне товариство «Кредобанк» звернулось до Приморського районного суду міста Одеси з позовними вимогами в яких просить про солідарне стягнення заборгованості з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в сумі 217 413, 28 грн.

В обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на те, що 23 жовтня 2019 року між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № СL-226240, згідно з яким Банк зобов`язується надати у власність позичальникові грошові кошти (надалі - кредит) на умовах поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання, а позичальник зобов`язується використати кредит на цілі, вказані в цьому договорі, повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі в строк та на умовах, визначених договором (п. 1 договору).

АТ «Кредобанк» свої зобов`язання за договором виконав, а саме надав позичальнику кредит у сумі 180 186, 90 грн (пункт 2.1 договору), натомість позичальник в порушення умов договору, не виконує свої зобов`язання за договором.

Позивач зазначає, що 22 жовтня 2019 року АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 було підписано Анкету-заяву № СL-226240 фізичної особи на отримання кредиту, в якій зазначено інформацію про фактичні сімейні відносини та про факт спільного проживаня однаєю сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .. У Анкеті-заяві № СL-226240 зазначено, що шляхом підписання цієї Анкети-заяви Позичальник підтверджує своїм підписом, що суму отриманого ним кредиту просить вважати дрібним побутовим правочином та є таким, що не потребує згоди другого з подружжя.

Позивач вважає, що якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то цивільні права та обов`язки за цим договором виникають в обох із подружжя, незважаючи на відсутність в законі прямої вказівки на солідарну відповідальність.

У зв`язку з чим вбачають можливість застосувати до даного спору солідарним відповідачем іншого з подружжя дружину ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .

Зазначають, що Банк свої зобов`язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю Позичальник своїх зобов`язань а кредитним договором належним чином не виконує. Згідно розрахунку заборгованості по Кредитному договору № СL-226240 від 23.10.2019 року станом на 04.06.2021 року заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «Кредобанк» становить 217 413, 28 гривень, що складається із заборгованості за тілом кредиту - 175 328,64 гривень та заборгованості за відсотками - 42 084, 64 гривень.

З огляду на вищевикладене, просили солідарно стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ «Кредобанк» суму заборгованості за Кредитним договором № СL-226240 від 23.10.2019 року у розмірі 217 413, 28 гривень, суму судового збору в розмірі 3 261, 20 гривень та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10% від ціни позву, а саме 21 741, 28 гривень.

10 серпня 2021 року відкрито провадження по справі, призначено спрощений порядок розгляду справи з викликом сторін по справі.

04 жовтня 2021 року від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

В судове засідання 06 січня 2022 року сторони не з`явились, сповіщались належним чином.

Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановлено що АТ «Кредобанк» є юридичною особою та входить до складу банківської системи України, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та статутом.

Судом встановлено, що 23 жовтня 2019 року між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №CL- 226240 відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 180 186,90 грн. строком до 22 жовтня 2024 з процентною ставкою 35% річних на поточні потреби.

У відповідності до п. 6.1 та п. 6.2 Договору, позичальник зобов`язаний повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і строки, передбачені кредитним договором. Погашення заборгованості здійснюється згідно Графіку платежів (Додаток №1 до Договору).

Крім того, 23 жовтня 2019 року ОСОБА_1 було підписано паспорт споживчого кредиту, чим ОСОБА_1 підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування.

Встановлено, що 23 жовтня 2019 року між банком та відповідачем ОСОБА_1 була підписана анкета-заява №CL-226240, в якій зазначено, що ОСОБА_1 перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 ..

Крім того, у вищевказаній анкеті-заяві зазначено, що шляхом підписання цієї анкети-зави ОСОБА_1 підтвердив, що суму отриманого нею кредиту просить вважати дрібним побутовим правочином та таким, що не потребує згоди другого з подружжя.

Отже, позивач посилаючись на позицію ВС у справі № 205/5882/18 від 07 жовтня 2021 вважає, що ОСОБА_2 співвідповідачем у справі та зобов`язаний відповідати за зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором №CL-226240.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується штампом у паспорті громадянина України ОСОБА_1 про реєстрацію шлюбу від 17 жовтня 2003 року.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що ОСОБА_2 не підписувала ні кредитного договору №CL-226240, ні договір поруки.

Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_2 погодилась взяти на себе відповідальність за зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором №CL-226240 від 23 жовтня 2019 року солідарно.

Також в матеріалах справи відсутні докази того, що кошти за кредитним договором №CL-226240 від 23 жовтня 2019 року, які були надані ОСОБА_1 , були витрачені в інтересах та на благо сім`ї.

Встановлено, що 11 травня 2021 представник АТ «Кредобанк» направив ОСОБА_1 досудову вимогу щодо дострокового стягнення заборгованості, але заборгованість за кредитом погашена не була.

Банк свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, видавши ОСОБА_1 кредит в безготівковій формі, шляхом перерахування на поточні потреби 180 186, 90 грн. на поточний рахунок відповідно до п. 2.4 кредитного договору.

Заборгованість по сумі основного боргу та нарахованим відсоткам за користування кредитом позичальником у встановлені строки сплачена не була.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором кредиту № CL-226240 від 23 жовтня 2019 року станом на 04.06.2021 року заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «Кредобанк» становить 217 413, 28 гривень, що складається із заборгованості за тілом кредиту - 175 328,64 гривень та заборгованості за відсотками - 42 084, 64 гривень.

Відповідно до положень ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставами виникнення зобов`язань є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно правил ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь АТ «Кредобанк» підлягає стягненню сума заборгованості за кредитним договором № CL-226240 від 23 жовтня 2019 станом на 04.06.2021 року становить 217 413, 28 гривень, що складається із заборгованості за тілом кредиту - 175 328,64 гривень та заборгованості за відсотками - 42 084, 64 гривень.

Що стосується позовних вимог АТ «Кредобанк» до відповідача ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № CL-226240 від 23 жовтня 2019 року, то суд дійшов до висновку, про відмову в їх задоволенні. виходячи з наступного.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначав, що 23 жовтня 2019 між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 було підписано Анкету-заяву № СL-226240 фізичної особи на отримання готівкового кредиту, в якій зазначено інформацію про сімейні відносини відповідачів, а також, що сума отриманого ОСОБА_1 кредиту є дрібним побутовим правочином та таким, що не потребує згоди другого з подружжя.

Суд не погоджується із доводами позивача, стосовно того, що ОСОБА_2 зобов`язана відповідати по зобов`язанню ОСОБА_1 за кредитним договором № CL-226240 від 23 жовтня 2019 року солідарно, оскільки остання не підписувала ні договір поруки, ні будь яких інших документів, які передбачають солідарну відповідальність.

Наявність в Анкеті інформації щодо сімейних відносин не підтверджує того факту, що ОСОБА_2 погодилась в забезпечення виконання зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором № CL-226240 від 23 жовтня 2019 року, взяти на себе солідарне зобов`язання перед АТ «Кредобанк».

З відповіді Департамнту надання адміністративних послуг щодо місця реєстрації вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Отже, в матеріалах справи відсутні докази спільного проживання відповідачів.

Частиною 4 статті 65 СК України передбачено, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

За змістом статті 31 ЦК України правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість.

Однак позивачем не надано доказів щодо того, що грошові кошти, які були надані банком за договором № CL-226240 від 23 жовтня 2019 року були використані в інтересах сім`ї.

За таких обставин, суд вважає в задоволенні позовних вимог АТ «Кредобанк» до ОСОБА_2 слід відмовити.

Щодо позовних вимог в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 21741, 28грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2 та ч. 4 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року суд зазначає, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

У матеріалах справи наявні договір про надання правової допомоги від 11 лютого 2019 року, укладений між АТ «Кредобанк» і Адвокатським об`єднанням «БІЗНЕС і ПРАВО», свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЧН №000531 від 02 листопада 2018 року та Ордер, серія КС № 573217.

Будь-яких інших доказів на підтвердження витрат на правову допомогу матеріали справи не містять.

Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на правову допомогу, наданий позивачем, не є належним доказом фактичного понесення стороною таких витрат.

За таких обставин, суд дійшов до висновку про відмову у стягненні витрат на правову допомогу.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При звернені до суду із вказаним цивільним позовом АТ «Кредобанк» було сплачено 3261, 20 грн. судового збору.

Оскільки позов задоволено частково, враховуючи наявність підстав, з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 3261, 20 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 76, 77, 141, 259-260, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» (місцезнаходження: вул. Сахарова, 78, м. Львів, 79026, код ЄДРПОУ 09807862) заборгованість за кредитним договором №CL-226240 від 23 жовтня 2019 року, станом на 04.06.2021 року в розмірі 217 413 (двісті сімнадцять тисяч чотириста тринадцять) гривень 28 копійок, що складається із заборгованості за тілом кредиту - 175 328,64 гривень та заборгованості за відсотками - 42 084, 64 гривень

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» (місцезнаходження: вул. Сахарова, 78, м. Львів, 79026, код ЄДРПОУ 09807862) судовий збір у розмірі 3261 (три тисячі двісті шістдесят одна) гривня 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 11 січня 2022 року.

Суддя Чернявська Л.М.