
Справа №293/663/21
Провадження № 4-с/293/1/2022
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2022 рокусмт Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Бруховського Є.Б.
секретаря судового засідання Давиденко Л.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Черняхів скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця,
ВСТАНОВИВ:
17.03.2021 ОСОБА_1 , в особі представника за дорученням адвоката Хільчевського С.О., звернулась до суду із вищезазначеною заявою, в якій просила визнати бездіяльність начальника Черняхівського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління юстиції (м.Хмельницький) Білошицького Василя Олександровича з приводу відмови у припиненні чинності арешту накладеного на все нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , постановою старшого державного виконавця №47755231 від 08.06.2015; визнати бездіяльність начальника Черняхівського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління юстиції (м.Хмельницький) Білошицького Василя Олександровича з приводу відмови у припиненні чинності арешту накладеного постановою старшого державного виконавця №47755231 від 07.08.2015 на транспортний засіб: Fiat Ducato, сірий, 1991 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 ; припинити чинність арешту на все нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , накладеного постановою старшого державного виконавця №47755231 від 08.06.2015 (номер обтяження 9968883 від 09.06.2015); припинити чинність арешту накладеного постановою постановою старшого державного виконавця №47755231 від07.08.2015 на транспортний засіб: Fiat Ducato, сірий, 1991 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 .
В обґрунтування скарги зазначила, що 06.03.2007 між ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №198 за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 47 000,00 дол. США з кінцевим терміном повернення 05.03.2020 року. 24.12.2014 рішенням №293/160-14-ц Черняхівського районного суду Житомирської області в задоволенні первісного уточненого позову ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено за безпідставністю. 25 лютого 2015 року рішенням №293/160/14-ц Апеляційного суду Житомирської області частково скасовано рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 24.12.2014 року, в частині відмови у стягненні заборгованості за кредитним договором, та прийнято в цій частині нове рішення про часткове задоволення позову, стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» заборгованості за кредитним договором № 198 від 06.03.2007 року в сумі 64 883,59 доларів США, що в еквіваленті у гривні становить 840 280,25 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту- 41 236 доларів США, заборгованість за відсотками користування кредитом – 23 647,59 доларів США, вирішено питання про розподіл судових витрат. 13.05.2015 року на виконання рішення Апеляційного суду Житомирської області у справі видані виконавчі листи №293/160/14-ц. 04.08.2020 року постановою Житомирського апеляційного суду - замінено стягувача по справі №293/160/14-ц з ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" на ТОВ "Вердикт Капітал". 08.06.2015 постановою №47755231 старшого державного виконавця відділу виконавчої служби Черняхівського районного управління юстиції, правонаступником якого є Черняхівський районного відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління юстиції (м.Хмельницький), відкрито виконавче провадження №47755231 з примусового виконання виконавчого листа №293/1560/14-ц від 13.05.2015, виданного Апеляційним судом Житомирської області по стягненню з ОСОБА_1 заборгованості на користь ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в розмірі 878 776,06 гривень. 08.06.2015 постановою №47755231 старшого державного виконавця відділу виконавчої служби Черняхівського районного управління юстиції, правонаступником якого є Черняхівський районний відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління юстиції (м.Хмельницький) накладено арешт на транспортний засіб боржника, а саме - Fiat Ducato, державний номерний знак НОМЕР_1 , № куз. НОМЕР_2 . 26.04.2017 державним виконавцем Черняхівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Житомирській області, правонаступником якого є Черняхівський районний відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління юстиції (м.Хмельницький) винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувану з підстав визначених п.7 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». При винесенні постанов про повернення виконавчого документа стягувачу чинність арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження припинено не було. 08.02.2021 на адвокатський запит від 18.01.2021 отримано відповідь та повідомлено, що станом на момент звернення з адвокатським запитом у відділі відсутні виконавчі провадження стосовно стягнення коштів з ОСОБА_1 з дорученням копій документів виконавчого провадження. 15.02.2021 направлено заяву до Черняхівського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління юстиції (м.Хмельницький) про зняття арешту з майна, оскільки на примусовому виконанні відсутні виконавчі провадження про стягнення з ОСОБА_1 , а строк для повторного пред`явлення виконавчого листа сплив 26.04.2020. 11.03.2021 отримано відповідь, що підстави для зняття арешту з майна ОСОБА_1 відсутні, а також рекомендовано звернутися до суду згідно стя. 5 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження». Враховуючи, що виконавчі провадження в рамках яких накладалися арешти на її майно відсутні, а тому і відсутні правові підстави для примусових дій державного виконавця, які полягають в арешті майна. Крім того строк на повторне пред`явлення виконавчого документа до виконання сплинув 26.04.2020 (26.04.2017 +3 роки), а тому продовження чинності арештів є не актувальним та не забезпечує реального виконання рішення суду та порушує її право власності.
Учасники справи в судове засідання не з`явились. Представником скаржника подано заяву про розгляд скарги у його відсутності. Скаргу просив задовольнити з підстав викладених у ній.
Представником Черняхівського відділу ДВС подано заяву про розгляд скарги у відсутності представника відділу. Одночасно із заявою надійшли письмові пояснення в яких повідомлено підстави за яких обставин державним виконавцем здійснюється зняття арешту з майна (коштів) боржника, а у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду. Також зазначено, що підстави для зняття арешту з майна боржника відсутні.
За ч. 2 ст 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Дослідивши матеріали скарги, суд дійшов до наступного висновку:
Відповідно до п.9 ч.3 статті 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.
Порядок та умови виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі не виконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ст. 1 Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Законом визначено умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Поряд з цим, статтею 2 Закону передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Відповідно ст. 26 ЗУ "Про виконавче провадження", виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Судом встановлено, що 06.03.2007 між ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №198 за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 47 000,00 дол. США з кінцевим терміном повернення 05.03.2020 року. 24.12.2014 рішенням №293/160-14-ц Черняхівського районного суду Житомирської області в задоволенні первісного уточненого позову ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено за безпідставністю. 25 лютого 2015 року рішенням №293/160/14-ц Апеляційного суду Житомирської області частково скасовано рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 24.12.2014 року, в частині відмови у стягненні заборгованості за кредитним договором, та прийнято в цій частині нове рішення про часткове задоволення позову, стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» заборгованості за кредитним договором № 198 від 06.03.2007 року в сумі 64 883,59 доларів США, що в еквіваленті у гривні становить 840 280,25 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту- 41 236 доларів США, заборгованість за відсотками користування кредитом – 23 647,59 доларів США, вирішено питання про розподіл судових витрат. 13.05.2015 року на виконання рішення Апеляційного суду Житомирської області у справі видані виконавчі листи №293/160/14-ц. 04.08.2020 року постановою Житомирського апеляційного суду - замінено стягувача по справі №293/160/14-ц з ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" на ТОВ "Вердикт Капітал". 08.06.2015 постановою №47755231 старшого державного виконавця відділу виконавчої служби Черняхівського районного управління юстиції, правонаступником якого є Черняхівський районного відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління юстиції (м.Хмельницький), відкрито виконавче провадження №47755231 з примусового виконання виконавчого листа №293/1560/14-ц від 13.05.2015, виданного Апеляційним судом Житомирської області по стягненню з ОСОБА_1 заборгованості на користь ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в розмірі 878 776,06 гривень. 08.06.2015 постановою №47755231 старшого державного виконавця відділу виконавчої служби Черняхівського районного управління юстиції, правонаступником якого на момент подачі скарги був Черняхівський районний відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) накладено арешт на транспортний засіб боржника, а саме - Fiat Ducato, державний номерний знак НОМЕР_1 , № куз. НОМЕР_2 . 26.04.2017 державним виконавцем Черняхівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Житомирській області, правонаступником на момент подачі скарги бувЧерняхівський районний відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувану з підстав визначених п.7 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Судом встановлено та не спростовано матеріалами справи, що виконавчий лист №293/160/14-ц, виданий 13.05.2015 Апеляційним судом Житомирської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Всеукраїниський Акціонерний банк» боргу по ВП № 47755231 повернуто стягувачу на підставі пункту 7 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".
Статтею 39 Закону України "Про виконавче провадження» передбачений вичерпний перелік закінчення виконавчого провадження.
Згідно ст.40 ЗУ "Про виконавче провадження", у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.
Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Частиною 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження" визначено підстави повернення виконавчого документа стягуачу. За ч.3 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження" у разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої цієї статті арешт з майна знімається.
Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону
За приписами ст. 38 та ч. 1 ст. 39 ЗУ "Про виконавче провадження" передбачено окремі підстави для повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав та підстави закінчення виконавчого провадження.
Частинами 4, 5 статті 59 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного участині шостійстатті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбаченіпунктом 1-2розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеногочастиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченомустаттею 11Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності". У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Аналіз вказаних норм у їх сукупності вказує на вичерпний перелік за яких підстав державний виконавець зобов`язаний зняти арешт з майна боржника.
Таким чином, виходячи зі змісту положень пункту 7 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", постанова про повернення виконавчого документа стягувачу - з підстав невиявлення транспортного засобу боржника, протягом року з дня його розшуку, не визначена в законі як така, що зобов`язує державного виконавця зняти арешт з майна.
З викладеного, суд дійшов висновку, що дії державного виконавця які виразились у незнятті арешту накладеного на майно боржника при поверненні стягувачу виконавчого документа є такими, що відповідають нормам ЗУ "Про виконавче провадження".
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.03.2021 у справі № 234/9605/18.
Разом з тим, суд враховує, що абзацами 5, 6, та 7 вступної частини Рекомендації Rec (2004) 6 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам «Щодо вдосконалення національних засобів правового захисту», ухваленої на 114-й сесії Комітету міністрів від 12 травня 2004 року передбачено, що відповідно до вимог статті 13 Конвенції, держави-члени зобов`язуються забезпечити будь-якій особі, що звертається з оскарженням порушення її прав і свобод, викладених в Конвенції, ефективний засіб правового захисту в національному органі; крім обов`язку впровадити такі ефективні засоби правового захисту у світлі прецедентної практики Європейського суду з прав людини, на держави покладається загальний обов`язок розв`язувати проблеми, що лежать в основі виявлених порушень; саме держави-члени повинні забезпечити ефективність таких національних засобів як з правової, так і практичної точок зору, і щоб їх застосування могло привести до вирішення скарги по суті та належного відшкодування за будь-яке виявлене порушення.
Зокрема, у п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
У п. 75 рішення Європейського суду з прав людини від 5 квітня 2005 року у справі «Афанасьєв проти України» (заява №38722/02) суд зазначає, що засіб захисту, котрий вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним», як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Таким чином, законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст.ст.55,124 Конституції Українитаст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
За таких обставин, суд вважає за можливе зобов`язати Черняхівський районний відділ державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), назву якого перейменовано відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 07.04.2021 за №1286/5 та визначено територіальну юрисдикцію, а саме Житомирський відділ державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), зняти накладений арешт на майно боржника ОСОБА_1 із тих підстав, що виконавчий лист №293/160/14-ц, виданий 13.05.2015 Апеляційним судом Житомирської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Всеукраїниський Акціонерний банк» боргу по ВП № 47755231 повернуто стягувачу. При цьому суд враховує, що на момент постановлення даної ухвали будь-які виконавчі провадження з виконання даного виконавчого листа відсутні, строк для повторного пред`явлення виконавчого листа сплинув 26.04.2020 та не поновлений.
Ухвалючи дане рішення, суд виходить, зокрема, з правової позиції Верхового Суду, викладеної у постанові від 24.05.21 по справі № 712/12136/18, згідно якої боржник не може пред`являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме, оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розд. VII ЦПК України, а тому за встановлених обставин єдиним ефективним способом захисту порушеного права скаржника є вирішення питання про скасування арешту саме при розгляді цієї скарги на бездіяльність державного виконавця.
З огляду на викладене, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються учасники справи, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про обґрунтованість скарги та її часткове задоволення.
Керуючись ст. ст.5,12,13,76,71,81,89,447, 450, 451 ЦПК України , суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця задовольнити частково.
Зобов`язати Черняхівський районний відділ державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) назву якого перейменовано відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 07.04.2021 за №1286/5 та визначено територіальну юрисдикцію, а саме Житомирський відділ державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), зняти арешт, накладений постановою старшого державного виконавця №47755231 від 08.06.2015 (номер обтяження 9968883 від 09.06.2015), на все нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Зобов`язати Черняхівський районний відділ державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) назву якого перейменовано відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 07.04.2021 за №1286/5 та визначено територіальну юрисдикцію, а саме Житомирський відділ державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), зняти арешт, накладений постановою старшого державного виконавця №47755231 від 07.08.2015 на транспортний засіб: Fiat Ducato, сірий, 1991 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
В іншій частині заявлених вимог - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом 15-ти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя Євген БРУХОВСЬКИЙ
Судове рішення № 102487137, Черняхівський районний суд Житомирської області було прийнято 10.01.2022. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 293/663/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: