Рішення № 102480438, 10.01.2022, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2022 р. справа № 300/8552/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Главача І.А., розглянувши в порядку письмового провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправною та скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 09.12.2020 №62806182,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ), 24.12.2021 звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (надалі - відповідач), у якій просить визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ОСОБА_2, визнати протиправною та скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 09.12.2020 старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ОСОБА_2

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ОСОБА_2 від 09.12.2020 №62806182 про повернення виконавчого документу стягувачу не містить жодного обгрунтування наявності підстав визначених статтею 37 законуу України «Про виконавче провадження», тому підлягає скасуванню.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.12.2021 відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, згідно із вимогами передбаченими статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також КАС України), судовий розгляд справи призначено на 10.01.2022 о 11:30 год, задоволено клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Суд зазначає, що особливості подання заяв по суті справи в окремих категоріях адміністративних справ визначені статтею 269 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини 1 якої, у справах, визначених серед іншого статтею 287 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив). Копії позовної заяви та доданих до неї документів направляються відповідачу й іншим учасникам справи на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - електронною поштою, якщо така відома суду, або надаються для ознайомлення в судовому засіданні (частина 2 статті 269 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, повідомлення сторін про розгляд даної справи, зокрема визначеної статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України здійснено вчасно, оскільки такі правовідносини врегульовані спеціальною статтею 269 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно частини 4 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Частиною 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи.

За таких обставин, відсутні підстави для відкладення розгляду даної справи.

У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (частина 4 статті 229 цього Кодексу).

Суд, розглянувши справу без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, згідно частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, визначених статтями 268, 269, 271, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, з`ясувавши обставини справи, встановив наступне.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.06.2019 у справі №300/925/19, яке набрало законної сили 19.11.2019, задоволено позов ОСОБА_1 , яким зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму компенсації втрати частини доходів за період з 01.01.2016 по 30.04.2018, у зв`язку з порушенням строків виплати недоотриманої пенсії в розмірі 31 957,52 грн.

На виконання вказаного рішення Івано-Франківським окружним адміністративним судом 22.07.2020 видано виконавчий лист №300/925/19, де боржником є Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 14.08.2020 відкрито виконавче провадження з виконання вказаного виконавчого листа, зокрема: ВП №64257625 з виконання виконавчого листа №300/925/19 від 22.07.2020 про: "Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму компенсації втрати частини доходів за період з 01.01.2016 по 30.04.2018, у зв`язку з порушенням строків виплати недоотриманої пенсії в розмірі 31 957,52 грн".

Керуючись пунктом 9 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) ОСОБА_2 09.12.2020 прийняв оскаржувану постанову про повернення виконавчого документа стягувачу ВП №62806182.

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження".

Так, згідно статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно частини 1 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Згідно пункту 9 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Як встановлено, оскаржувана постанова державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу винесені на підставі пункту 9 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження". При винесенні даних постанов державний виконавець виходив з того, що постанову суду боржником виконано частково, здійснено перерахунок стягувачу згідно рішення суду. Відповідно до статтей 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого Законом «Про державний бюджет України». Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства. Зазначено, що невиконання судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судовою рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів. Боржник з поважних причин невзмозі виконати постанову суду в повному обсязі, а у державного виконавця відсутні підстави для накладення штрафу.

Суд зазначає, що у вказаних висновках описуються обставини виконання судового рішення, що виключає можливість вчинення державним виконавцем подальших виконавчих дій в порядку статті 63 Закону України "Про виконавче провадження".

При цьому, оскаржувана постанова про повернення виконавчого документу стягувачу не містить жодного обґрунтування наявності підстав для повернення виконавчого документу, з якими пункт 9 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" пов`язує можливість повернення виконавчого документу стягувачу, оскільки у даній постанові не вказано, яким Законом, що встановлює заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, чи щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, керувався державний виконавець.

Таким чином, постанова старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) ОСОБА_2 про повернення виконавчого документа стягувачу від 09.12.2020 ВП №62806182 на підставі пункут 9 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", з посиланням на те, що законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення - є такою, що не ґрунтується на вимогах закону.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, слід визнати: неправомірними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ОСОБА_2; протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ОСОБА_2 про повернення виконавчого документа стягувачу від 09.12.2020 ВП №62806182.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу державної виконавчої служби у місті Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 24.12.2021 за №ПН262075С1.

На підставі статті 129-1 Конституції України, Закону України "Про виконавче провадження", керуючись статтями 139, 241-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (код ЄДРПОУ 43316386, вул. Галицька, 45, м. Івано-Франківськ, 76000) про визнання протиправною та скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 09.12.2020 ВП №62806182 - задовольнити.

Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) ОСОБА_2

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) ОСОБА_2 про повернення виконавчого документа стягувачу від 09.12.2020 ВП №№62806182.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (код ЄДРПОУ 43316386, вул. Галицька, 45, м. Івано-Франківськ, 76000) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 287, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду у справах, визначених статтею 287 КАС України, подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );

Відповідач - Відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (код ЄДРПОУ 43316386, вул. Галицька, 45, м. Івано-Франківськ, 76000).

Суддя Главач І.А.