Ухвала суду № 102475366, 16.12.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/3834/21

2-ві/308/16/21

У Х В А Л А

16 грудня 2021 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді - Зарева Н.І., за участі

секретаря судового засідання - Віраг Е.М.,

розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Ільницького М.П. про відвід судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Придачук О.А. у цивільній справі № 308/3834/21 за позовом заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури в інтересах держави в особі виконавчого комітету Ужгородської міської ради, до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації об`єкта нерухомого майна, визнання недійсними договору купівлі-продажу та скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області знаходиться цивільна справа за позовом заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури в інтересах держави в особі виконавчого комітету Ужгородської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації об`єкта нерухомого майна, визнання недійсними договору купівлі-продажу та скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Двадцять дев`ятого листопада 2021 року представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Ільницьким Михайлом Петровичем подано до суду заяву про відвід судді Придачука О.А., яка мотивована тим, що крім даної цивільної справи № 308/3834/21, у межах якої суд повинен дослідити обставини правомірності набуття права власності на нерухоме майно громадянкою ОСОБА_2 , законність відчуження нею такого нерухомого майна ОСОБА_1 , а також реконструкцію останнім вказаного майна під окремий незалежний об`єкт, техніко-економічні показники якого суттєво відрізняються від показників об`єкта набутого та відчуженого ОСОБА_2 , на розгляді судді Придачук О.А. також перебуває кримінальна справа № 308/1969/21 за обвинуваченням ОСОБА_2 , в межах якої головуючий суддя Придачук О.А. повинен дослідити та надати правову оцінку наявності у діяннях громадянки ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст.27ч.3 ст.190, ч.1 ст.209 КК України, щодо набуття у власність спірного нерухомого майна та відчуження останнього громадянину ОСОБА_1 . У зв`язку з цим, у відповідача ОСОБА_1 наявні побоювання, що розгляд цивільної справи № 308/3834/21 буде здійснено суддею Придачук О.А. упереджено, оскільки здійснюючи правосуддя по кримінальній справі № 308/1969/21, суддя Придачук О.А. фактично перебуває у ситуації, коли йому із матеріалів останньої стає відомо про певні докази чи факти, які стосуються цивільної справи, однак, не відомі та не доступні ОСОБА_1 , який не є стороною кримінального провадження. За наведених обставин ОСОБА_1 побоюється, що на об`єктивність оцінки доказів суддею Придачук О.А. у цивільній справі може вплинути розгляд кримінальної справи № 308/1969/21. ОСОБА_1 вважає, що суддя Придачук О.А., отримавши обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 1201807000000271 від 19.10.2018 року, усвідомлюючи, що у нього на розгляді перебуває цивільна справа № 308/3834/21, повинен був заявити собі самовідвід, однак не зробив цього, що на думку ОСОБА_1 є додатковою обставиною, яка викликає сумнів в неупередженості судді Придачук О.А.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 29.11.2021 р. заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Ільницького М.П. про відвід судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Придачука О.А. у вказаній цивільній справі визнано необґрунтованою, а заяву та цивільну справу № 308/3834/21 передано до канцелярії суду для здійснення автоматизованого розподілу іншому судді відповідно до ч. 1 ст. 33 ЦПК України для вирішення питання про відвід судді у встановленому порядку.

Дослідивши подану заяву про відвід та матеріали справи у межах заявленого відводу, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно з ч. 8 ст. 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Частиною 1 ст.36ЦПКУкраїни визначені підстави для відводу (самовідводу) судді.

Як підставу для відводу ОСОБА_3 зазначає, що у його підзахисного ОСОБА_1 , як відповідача по справі, наявні побоювання, що розгляд цивільної справи № 308/3834/21 буде здійснено суддею Придачуком О.А. упереджено, оскільки у його провадженні перебуває також кримінальна справа № 308/1969/21, при розгляді якої суддею Придачуком О.А. будуть досліджені докази та встановлені обставини, які стосуються цивільної справи, однак, не відомі та не доступні ОСОБА_1 , який не є стороною кримінального провадження.

На думку вдповідача ОСОБА_1 , той факт, що головуючий суддя Придачук О.А. отримавши обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 1201807000000271 від 19.10.2018 року, коли на його розгляді перебуває цивільна справа № 308/3834/21, не заявив собі самовідвід, є додатковою обставиною, яка викликає сумнів щодо неупередженості головуючого судді Придачука О.А.

Частиною 4статті 36 ЦПК Українивизначено, що рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того або іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суд не вправі, за відсутності підстав, передбачених ст 36 ЦПК України,задовольняти необгрунтовану, безпідставну, голослівну заяву про відвід, оскільки наведене суперечитиме основним засадам цивільного процесуального законодавства, вимогам, встановленим у Законі України «Про судоустрій і статус суддів», Кодексі суддівської етики, Бангалорських принципах поведінки судді.

Зокрема, у п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» зазначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відповідно до ст.17Закону Українивід 23лютого 2006року №3477-ІV"Провиконання рішеньта застосуванняпрактики Європейськогосуду зправ людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому, суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї із сторін у справі.

У справі «Фей проти Австрії» ЄСПЛ вказав, що неупередженість судді полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

У пункті 1 статті 6Конвенціїпрозахистправлюдиниіосновоположних свобод зазначено, що кожен має право на розгляд його справи безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади»,процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом.

Наведені у заяві про відвід факти не є обставинами, які в розумінніст. 36 ЦПК Українивиключають участь судді в розгляді справи.

Позивачем не подано суду жодного доказу, який би підтвердив пряму чи побічну заінтересованість у результаті розгляду справи з боку суду.

Враховуючи наведене, зважаючи на відсутність доказів, які свідчили б про пряму чи побічну заінтересованість судді у розгляді справи чи давали б підстави сумніватися в його об`єктивності та неупередженості при розгляді даної справи, суд прийшов до висновку, що заява про відвід необгрунтована та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 36, 40, 260ЦПКУкраїни суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви про відвід відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.І. Зарева