Рішення № 102473099, 10.12.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/4245/21

Провадження № 2/643/3218/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2021 м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Семенової Я.Ю.,

за участю секретаря судового засідання - Степанюк Д.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про захист прав споживачів шляхом визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до КП «Харківські теплові мережі», в якому просив суд визнати протиправними та незаконними дії КП «ХТМ» у відмові прийняття показань квартирного приладу обліку теплової енергії SensorStar E зав. № 81654693, розташованого в квартирі АДРЕСА_1 , за період з березня 2019 року. Також просив зобов`язати КП «ХТМ» здійснити перерахунок нарахованої з березня 2019 року по грудень 2020 року плати за постачання теплової енергії по квартирі АДРЕСА_1 , здійснивши нарахування згідно із показаннями квартирного приладу обліку теплової енергії SensorStar E зав. № 81654693. Просив зобов`язати КП «ХТМ» приймати показання квартирного приладу обліку теплової енергії, згідно з показаннями теплолічільника SensorStar E зав. №81654693, розташованого в квартирі АДРЕСА_1 . Просив стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 2189,00 гривень та моральну шкоду в розмірі 71 100,00 гривень. В подальшому збільшив розмір позовних вимог та остаточно просив суд: визнати протиправними та незаконними дії КП «ХТМ» у відмові прийняття показань квартирного приладу обліку теплової енергії SensorStar E зав. № 81654693, розташованого в квартирі АДРЕСА_1 , за період з березня 2019 року по березень 2021 року по особовому рахунку НОМЕР_1 ; зобов`язати КП «ХТМ» здійснити перерахунок нарахованої з березня 2019 року по березень 2021 року плати за постачання теплової енергії по квартирі АДРЕСА_1 , здійснивши нарахування згідно із показаннями квартирного приладу обліку теплової енергії SensorStar E зав. № 81654693 по особовому рахунку НОМЕР_1 ; зобов`язати КП «ХТМ» приймати показання квартирного приладу обліку теплової енергії, згідно з показаннями теплолічільника SensorStar E зав. №81654693, розташованого в квартирі АДРЕСА_1 по особовому рахунку НОМЕР_1 ; зобов`язати КП «ХТМ» враховувати показання засобу квартирного обліку теплової енергії теплолічильника SensorStar E зав. №81654693, по особовому рахунку НОМЕР_1 ; стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 2270,00 гривень та моральну шкоду в розмірі 73 100,00 гривень.

В обґрунтування пред`явлених позовних вимог посилався, що є власником квартири АДРЕСА_1 . 21.09.2018 між ним та КП «ХТМ» був укладений договір про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води №175/956. У вказаній квартирі встановлений засіб обліку теплової енергії - теплолічильник SensorStar E зав. №81654693, який допущено до експлуатації, про що представником КП «ХТМ» складений акт допуску до експлуатації вузла обліку теплової енергії № 17443 від 08.11.2018. Зазначив, що при встановленні квартирного засобу обліку теплової енергії нарахування вартості за фактично спожиту теплову енергію згідно з Договором про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 175/956 від 21.09.2018 повинно відбуватися виключно на підставі показань квартирного засобу обліку теплової енергії. Відповідно до умов наведеного вище договору ним через особистий кабінет у мережі інтернет до КП «ХТМ» за опалювальний період 2019-2020 роки подавались показання засобу обліку теплової енергії. Водночас, 22.01.2019 та 25.02.2019 подані ним показання засобу обліку теплової енергії були прийняті КП «ХТМ» та успішно додані до бази даних. Поряд з цим, 19.04.2019 подані ним показання засобу обліку теплової енергії не були прийняті КП «ХТМ» з посиланням, що показання не прийняті, розрахункова різниця температур подачі та повернення обліку 1893438 на 19.04.2019 23-00 = 327750, хоча повинні бути не менше 3. Першого липня 2019 року ним до КП «ХТМ» було направлено листа з вимогою повідомити, яким нормативно-правовим актом встановлений порядок неприйняття чи відмови від прийняття показань засобу обліку теплової енергії, встановленого в квартирі АДРЕСА_1 . В отриманому ним листі від КП «ХТМ» від 12.07.2019 йому було роз`яснено, що згідно з п. 15 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення у разі несправності засобів обліку води і теплової енергії, що не підлягає усуненню, плата за послуги з моменту її виявлення вноситься згідно з нормативами (нормами) споживання. Посилався, що посилання КП «ХТМ» у вказаному листі на те, що прилад обліку працював за межами норм точності, які визначені у паспорті засобу обліку теплової енергії, та розрахунки за спожиту теплову енергію по його показанням стають неможливими, є безпідставними. Керівництвом з експлуатації теплолічильника - SensorStar E зав. №81654693 на зазначено жодних меж норм точності засобу обліку теплової енергії, не зазначено, що при витратах теплоносія менше 0,024 м3/год засіб обліку теплової енергії не здійснює облік теплової енергії, не зазначено, що при витратах теплоносія менше 0,024 м3/год розрахунки за спожиту теплову енергію по його показанням стають неможливими. Як про це зазначає позивач, КП «ХТМ» в порушення умов Договору № 175/956 від 21.09.2018, в порушення вимог Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, безпідставно відмовилися прийняти показання засобу обліку теплової енергії, безпідставно нарахувало за ненадані послуги заборгованість, та 24.07.2019 надіслало вимогу № 17500/17 про сплату нарахованої заборгованості з погрозами в разі невиконання вимоги щодо сплати заборгованості, зверненням до суду з позовом про стягнення такої заборгованості, нарахуванням та стягненням штрафних санкцій, встановлених ст. 625 ЦК України та судових витрат. Зазначив, що засіб квартирного обліку теплової енергії є справним, що підтверджується свідоцтвом про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки №2234 від 24.09.2024, та визнається відповідачем, а відтак відмова КП «ХТМ» у прийнятті показань засобу обліку теплової енергії та проведенні перерахунку у відповідності до показань квартирного засобу обліку теплової енергії, на думку позивача, є безпідставною та незаконною. Також посилався, що п. 1 Додатку № 1 до Договору №175/956 від 21.09.2018 «Про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води» встановлено, що з моменту прийняття на комерційний облік квартирного обліку теплової енергії та опалення, нарахування за послуги централізованого опалення проводиться за показаннями приладу обліку. На підставі викладеного вважав, що КП «ХТМ» зобов`язаний приймати показання квартирного засобу обліку теплової енергії та проводити нарахування за фактично спожиту теплову енергію відповідно до показань квартирного засобу обліку теплової енергії. Крім зазначеного, позивач посилався, що наведеними вище діями відповідача йому було спричинено моральну шкоду, яку він оцінює, з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, у сумі 73 100,00 гривень, яку він обраховує по 100 гривень на день. В обґрунтування такої пред`явленої до КП «ХТМ» позовної вимоги зазначив, що внаслідок відмови відповідачем приймати показання квартирного засобу обліку теплоенергії та неврахування його чисельних звернень до відповідача з питання правильного здійснення розрахунку заборгованості за надану КП «ХТМ» послугу з теплопостачання, він зазнав приниження, болю, муки, тривоги, страху та занепокоєння, переніс стрес, розчарування, відчуття несправедливості внаслідок тривалої невизначеності та інших негативних переживань. Зауважив, що тривала боротьба з монополістом на ринку постачання теплової енергії супроводжується постійною його пригніченістю, тривогою, страхом, занепокоєнням та відчуттям несправедливості, оскільки на цей час усі дії щодо відновлення його порушених прав є безрезультатними. Посилався, що у період за останні два роки, впродовж яких він намагається відновити його порушене право, з відповідача підлягає стягненню завдана йому моральна шкода, яку він оцінює в розмірі 73 100,00 гривень, розрахунок якої проводить наступним чином: з 01.03.2019 по 01.03.2021 = 2 роки (731 день) х 100,00 грн. (за день) = 73 100,00 гривень.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 18 березня 2021 року провадження у справі відкрито в порядку загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання.

16 квітня 2021 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому представник відповідача зазначив, що з доводами позивача, викладеними у пред`явленому позові, КП «Харківські теплові мережі» не погоджується, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню. В обґрунтування непогодження з позовними вимогами позивача зазначив, що між КП «ХТМ» та ОСОБА_1 був укладений договір від 21.09.2018 про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за особовим рахунком НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 . Вказана квартира обладнана індивідуальним приладом обліку теплової енергії, що опломбований і прийнятий на комерційний облік з 08.11.2018, прилад обліку є власністю мешканця квартири, враховує теплову енергію даної квартири. Посилався, що відповідно до п. 15 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водопостачання, затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 № 630, у разі несправності засобів обліку води і теплової енергії, що не підлягає усуненню, плата за послуги з моменту її виявлення вноситься згідно з нормативами (нормами споживання). Ураховуючи п. 12 Правил № 630, у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії, споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалювальній площі (об`єму) квартири (будинку садибного типу). Відповідно до Додатку № 1 до Договору № 175/956 від 21.09.2018 про надання послуг з централізованого опалення і централізованого постачання гарячої води прилад обліку вважається таким, що вийшов з ладу у випадках: перевищення терміну чергової повірки приладу обліку; порушення пломб на устаткуванні приладу обліку, ліній електричних зв`язків; механічного пошкодження засобів і елементів приладу обліку; роботи приладу обліку за межами норм точності згідно з паспортними даними приладу обліку. Посилався, що згідно з «Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж», затверджених Наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007 № 71, п. 7.2.39 «Гранично допустиме значення відносної похибки витратомірів не повинно перевищувати + 3%». Відповідно до паспорту на прилад обліку типу SensorStar E, який встановлений у квартирі позивача, вказана вимога виконується при витратах теплоносія, що вимірюється не менше 0,024 м3/год, також у паспорті приладу обліку вказано мінімально припустиме значення різниці температур у подавальному та зворотному трубопроводах, яке становить 3 градуси за Цельсієм. При роботі такого приладу обліку за межами норм точності, що наведені вище, розрахунки за спожиту теплову енергію по його показанням стають неможливими. Зазначив, що у березні 2019 показання по приладу обліку позивачем надані не були, нарахування за послуги з централізованого опалення виконані на підставі показань будинкового приладу обліку. 19.04.2019 на сайт КП «ХТМ» позивачем ОСОБА_1 надавалися показання по індивідуальному приладу обліку за період з 25.02.2019 по 19.04.2019, проте такі показання прийняті не були, оскільки вони не є коректними. Представник відповідача посилався, показання станом на 25.02.2019 склали 3.294 МВтГод, а станом на 19.04.2019 - 3613 МВтГод, тобто різниця показань становить 3609,706 МВтГод або 3103.78845 Гкал - на суму 4 778 282,32 гривень, що фактично неможливо. Під час внесення показань по індивідуальному приладу обліку за період з 25.02.2019 по 19.04.2019 - 3613 МВтГод на сайт підприємства, дані не приймались, а позивачу на його повідомлену електронну адресу, вказану в особистому кабінеті, із повідомленням причини неприйняття «розрахована різниця температур подачі та обороту за приладом обліку 1893438 на 19.04.2019 23:00 = 327750, хоча повинна бути не менше 3». 13.08.2019 було проведено огляд приладу обліку теплової енергії, встановленого в квартирі АДРЕСА_1 , знято архів даних з електронної пам`яті теплолічильника, згідно з яким, прилад обліку у вказаній квартирі працював за межами діапазону вимірювань, витрати теплоносія з 31.01.2019 до кінця опалювального періоду (10.04.2019). На підставі наведеного, як про це зазначає відповідач, виходячи з вимог діючого законодавства, нарахування по опаленню за період з березня по квітень 2019 виконані згідно з показаннями загальнобудинкового приладу обліку теплової енергії і підстави для перерахунку нарахувань у КП «ХТМ» відсутні. Зазначив, що 08.09.2020 Центром контролю та обліку теплоспоживання був оглянутий прилад обліку теплової енергії в квартирі АДРЕСА_1 , знятий архів та розпломбований, у зв`язку зі зверненням для проведення позачергової повірки. Згідно з «Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж» п. 7.2.39 «Гранично допустиме значення відносної похибки витратомірів (лічильників)» не повинно перевищувати + 3%». Відповідно до паспорта на прилад обліку теплової енергії SensorStar E (S3), Dn 15, Qn-0,6, встановленого в квартирі позивача, при величині вимірювальної витрати теплоносія нижче 0,024 м3/год відносна похибка перевищує + 3%. Таким чином, як на це посилається відповідач, показання лічильника теплової енергії, який знаходиться у справному стані, але експлуатувався при витратах носія в системі опалення нижче 0,024 м3/год для комерційних розрахунків за спожиту енергію не придатні. Величина нижньої межі вимірювання витрати теплоносія, яка становить 0,024 м3/год, наведена в паспорті на прилад обліку, встановлений в квартирі позивача, в акті допуску приладу обліку в експлуатацію, а також в проекті на установку вузла обліку теплової енергії та в електронному журналі на сайті підприємства. Підсумував, що у звіті за вересень 2020 року був виконаний перерахунок нарахувань за послуги з централізованого опалення за показаннями загальнобудинкового приладу обліку теплової енергії за періоди з 23.12.2019 по 31.12.2019 та з 16.01.2020 по 16.04.2020. За період з 01.01.2020 по 15.01.2020 нарахування за послуги з централізованого опалення були виконані за показаннями індивідуального приладу обліку теплової енергії. Посилався, що згідно зі ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» та п. 15 Додатку № 1 до Договору №175/956 від 21.09.2018 «Про надання послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води» споживач зобов`язаний: дотримуватися санітарних норм; дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства, не допускати порушення законних прав та інтересів відносин у сфері житлово-комунальних послуг». Таким чином, на думку відповідача, позивачем на підтвердження пред`явлених ним позовних вимог належних та допустимих доказів надано не було, а нарахування за послуги з централізованого опалення виконані КП «ХТМ» із додержанням вимог чинного законодавства, підстави для проведення перерахунку за опалювальний період 2019-2020 у КП «ХТМ» відсутні. З приводу позовної вимоги позивача про відшкодування спричиненої йому КП «ХТМ» моральної шкоди посилався, що позивачем на підтвердження заявленої суми моральної шкоди не надано належних та допустимих доказів. Також зазначив, що відповідальність за завдану шкоду настає за наявності таких підстав, як наявність шкоди, протиправна поведінка заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і вина останнього. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. З приводу посилань позивача у пред`явленому позові наявності порушень з боку КП «ХТМ» вимог ЗУ «Про захист прав споживачів» відповідач зазначив, що внаслідок проведеної Головним Управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області перевірки КП «ХТМ» на підставі звернення ОСОБА_1 від 29.01.2021 вх. № Д-104/2, було складено Акт від 02.03.2021 № 332, згідно з яким, за результатами заходу державного нагляду (контролю) порушень вимог законодавства з блоку КП «ХТМ» не встановлено, а тому твердження позивача про порушення КП «ХТМ» законодавства в сфері захисту прав споживачів є надуманими та такими, що не відповідають дійсності з огляду на відсутність належних та допустимих доказів вчинення такого порушення. За вказаних обставин, відповідач просить залишити позовні вимоги ОСОБА_1 без задоволення.

29 квітня 2021 року від позивача ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив КП «ХТМ», в якій він просив задовольнити заявлені ним позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування непогодження з обставинами, викладеними КП «ХТМ» у відзиві на позовну заяву зазначив, що посилання відповідача на Додаток № 1 до Договору № 175/956 від 21.09.2018 є безпідставним, оскільки даний документ не укладався, такий Додаток № 1 до Договору 175/956 від 21.09.2018 відповідачем до відзиву надано не було. Посилався, що відповідачем не надано доказів на підтвердження тих обставин, що прилад обліку теплової енергії, встановлений у його квартирі, вийшов з ладу. Також зауважував, що Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою КМУ від 21.07.2005 № 630 та Правила технічної експлуатації теплових установок і мереж № 71, на які посилається відповідач, не містять такого поняття, як прилад обліку теплової енергії вважається таким, що вийшов з ладу. Зазначив, що відповідач не надав доказів на підтвердження того, що установлений в квартирі позивача засіб обліку теплової енергії є несправним, жодною нормою чинного законодавства не визначені підстави для відмови у прийнятті показань квартирного засобу обліку теплової енергії суб`єктом господарювання з надання житлово-комунальних послуг. Відповідач для відмови у прийнятті показань квартирного засобу обліку теплової енергії використовує показання, які подані позивачем, але відмовляється приймати дані показання для нарахування сплати за фактично спожиту позивачем теплову енергію. Посилався, що посилання відповідача на те, що квартирний засіб обліку теплової енергії є несправним, спростовується свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 24.09.2020 № 2234 та актом огляду вузла обліку теплової енергії від 30.10.2020 № 75560, який відповідач опломбував після проведеної повірки, без зауважень. Щодо позовних вимог про відшкодування спричиненої йому моральної шкоди посилався, що негативні емоції позивача внаслідок тривалої та умисної відмови відповідача у прийнятті показань квартирного засобу обліку теплової енергії, перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із такими діями відповідача, а відтак, завдали позивачу моральної шкоди.

20 травня 2021 року від КП «ХТМ» надійшли заперечення на відповідь на відзив позивача ОСОБА_1 , в яких представник відповідача посилався на обставини, як про них було зазначено у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 06 липня 2021 року підготовче провадження по справі закрито, призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом учасників справи.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 10 грудня 2021 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до КП «Харківські теплові мережі» про захист прав споживачів шляхом визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовлено.

У судовому засіданні позивач в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги з врахуванням ініційованої ним зави про збільшення розміру позовних вимог, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі в обґрунтування пред`явлених позовних вимог посилався на обставини, як вони викладені ним у позовній заяві, заяві про збільшення розміру позовних вимог та відповіді на відзив. У судове засідання, призначене на 10 грудня 2021 року позивач не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача КП «Харківські теплові мережі» Наволокіна Д.С., яка діє на підставі довіреності від 06.04.2020 № 40-1366/45, у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог позивача, вважала їх необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, як убачається з матеріалів справи, 21 вересня 2018 року між КП «Харківські теплові мережі» та ОСОБА_1 був укладений Договір № 175/956 про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за адресою жилого приміщення - АДРЕСА_2 (а.с. 15-17).

Квартира АДРЕСА_1 обладнана індивідуальним приладом обліку теплової енергії - теплолічильником SensoStar E зав. №81654693, що опломбований та прийнятий на комерційний облік з 08.11.2018, що не оспорюється сторонами по справі.

Позивач у справі у пред`явленому позові посилається, що обставини встановлення наведеного вище засобу обліку теплової енергії - теплолічильника SensoStar E зав. №81654693 та його допущення до експлуатації підтверджується актом допуску до експлуатації вузла обліку теплової енергії № 17443 від 08.11.2018, складеним представником КП «ХТМ», проте на підтвердження таких обставин оригінал або належним чином засвідчену копію такого акту суду не надав.

Як убачається з Додатку № 1 від 22.11.2018 «Облік теплової енергії при наявності квартирного приладу обліку теплової енергії на потреби централізованого опалення» до Договору № 1751/956 від 21.09.2018 «Про надання послуг з централізованого опалення і централізованого постачання гарячої води», він підписаний представником виконавця КП «Харківські теплові мережі» - начальником філії «Харківтеплозбут» А.М. Пярн та споживачем - ОСОБА_1 (а.с. 212).

Згідно з п. 12 вказаного вище Додатку № 1 від 22.11.2018, прилад обліку вважається таким, що вийшов з ладу, у випадках:

-перевищення терміну чергової повірки приладу обліку;

-порушення пломб на устаткуванні приладу обліку, ліній електричних зв`язків;

-механічного пошкодження засобів і елементів приладу обліку;

-роботи приладу обліку за межами норм точності згідно з паспортними даними приладу обліку.

Згідно з відповіддю № Д-44/з-23/18 від 12.07.2019 за підписом головного інженера КП «Харківські теплові мережі» на запит ОСОБА_1 , ОСОБА_1 надано такі відомості: «По даним Центру контролю та обліку теплоспоживання, що згідно з Правилами №630 п. 15, у разі несправності засобів обліку води і теплової енергії, що не підлягає усуненню, плата за послуги з моменту її виявлення вноситься згідно з нормативами (нормами) споживання. Також, враховуючи п. 12 Правил №630, у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії, споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалювальній площі (об`єму) квартири (будинку садибного типу). Відповідно до Додатку № 1 до Договору №175/956 від 21.09.2018 «Про надання послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води, згідно з п. 12 «Прилад обліку вважається таким, що вийшов з ладу у випадках: перевищення терміну чергової повірки приладу обліку; порушення пломб на устаткуванні приладу обліку, ліній електричних зв`язків; механічного пошкодження засобів і елементів приладу обліку; роботи приладу обліку за межами норм точності згідно з паспортними даними приладу обліку». Згідно з Правилами №71 від 14.02.2007 п. 7.2.39 «Гранично допустиме значення відносної похибки витратомірів не повинно перевищувати + 3%. Відповідно до паспорту приладу обліку типу SensoStar E вказана вимога виконується при витратах теплоносія, що вимірюється не менше 0,024 м3/год. Також у паспорті приладу обліку вказано мінімально припустиме значення різниці температур у подавальному та зворотному трубопроводах, яке становить 3°С. При роботі приладу обліку за межами норм точності, що наведені, розрахунки за спожиту теплову енергію по його показанням стають неможливими» (а.с. 22-23).

Як убачається з п. 2 позовних вимог ОСОБА_1 , він просить суд зобов`язати КП «ХТМ» здійснити перерахунок нарахованої з березня 2019 року по грудень 2020 року плати за постачання теплової енергії по квартирі АДРЕСА_1 , здійснивши нарахування згідно із показаннями квартирного приладу обліку теплової енергії SensoStar E зав. №81654693.

Водночас, як убачається з відповіді № 5/Д-587/20/18 від 27.01.2020 за підписом заступника генерального директора з ВУБС, звернень громадян та благоустрою ОСОБА_2 на ім`я ОСОБА_1 , ОСОБА_1 повідомлено: «У березні 2019 року показання по приладу обліку не були надані, нарахування за послуги з централізованого опалення виконані на підставі показань будинкового приладу обліку. 19.04.2019 Вами на сайт КП «Харківські теплові мережі» надавалися показання по індивідуальному приладу обліку за період з 25.02.2019 по 19.04.2019, дані показання не були прийняті, тому що вони є некоректними. Так, показання на 25.02.2019 склали 3.294 МВтГод, а станом на 19.04.2019 - 3 613 МВтГод, тобто різниця показань становить 3609,706 МВтГод» або 3103.78845 Гкал, на суму - 4 778 282.32 гривень, що фактично неможливо. Під час внесення показань по індивідуальному приладу обліку за період з 25.02.2019 по 19.04.2019 - 3613МВтГод на сайт підприємства, дані не приймались, а Вам було направлено повідомлення на електронну адресу, вказану в особистому кабінеті із повідомленням причини неприйняття. 19.04.2019 представником Центру контролю та обліку теплоспоживання було оглянуто відомість обліку споживання теплової енергії за період з 25.02.2019 по 19.04.2019 та зроблений висновок, що звіт не може бути прийнятим. 13.08.2019 проведено огляд приладу обліку теплової енергії, встановленого у квартирі АДРЕСА_1 та знято архів даних з електронної пам`яті теплолічильника. Згідно з даними архіву прилад обліку у квартирі № 23 працював за межами діапазону вимірювань витрат теплоносія з 31.01.2019 до кінця опалювального періоду (10.04.2019). Враховуючи вищевикладене, та керуючись вимогами діючого законодавства нарахування по опаленню за період з березня по квітень 2019 року виконані згідно з показниками загальнобудинкового приладу обліку теплової енергії і підстави для перерахунку нарахувань у підприємства відсутні. У листопаді 2019 року показання індивідуального приладу обліку теплової енергії, встановленого у Вашій квартирі, на підприємство не надходили, у зв`язку з чим, нарахування по опаленню квартири № 23 були виконані згідно з показаннями будинкового приладу теплової енергії. 22.12.2019 показання індивідуального приладу обліку були надані на підприємство. При формуванні звітності за грудень 2019 року нарахування по опаленню за листопад-грудень 2019 року по Вашій квартирі виконані згідно з показаннями індивідуального приладу обліку та виконано перерахунок нарахувань по опаленню за листопад 2019 року, сума якого склала (-)201,16 грн. і відображена у рахунку за послуги теплопостачання за грудень 2019 року» (а.с. 33).

Згідно з листом № 5/Д-500/20/18 від 21.09.2020 за підписом заступника генерального директора з ВБС, звернень громадян та благоустрою ОСОБА_2 , направленого на ім`я ОСОБА_1 , ОСОБА_1 надано наступні роз`яснення: «За даними Центру контролю та обліку теплоспоживання 08.09.2020 був оглянутий прилад обліку теплової енергії по АДРЕСА_2 , знятий архів (акт №72367) та розпломбований, у зв`язку із Вашим зверненням для проведення позачергової повірки. Згідно з «Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж» п. 7.2.39 гранично допустиме значення відносної похибки витратомірів (лічильників) не повинно перевищувати + 3%. Відповідно до паспорта на прилад обліку теплової енергії SensoStar E (S3), Dn15, Qn-0,6 встановленого в квартирі заявника, при величині вимірювальної витрати теплоносія нижче 0,024 м3/год відносна похибка перевищує + 3%. Таким чином, показання лічильника теплової енергії, який знаходиться в справному стані, але експлуатувався при витратах теплоносія в системі опалення нижче 0,024 м3/год, для комерційних розрахунків за спожиту теплову енергію не придатні. Величина нижньої межі вимірювання витрати теплоносія, яка становить 0,024 м3/год, наведена в паспорті на вказаний прилад обліку, в акті допуску приладу обліку в експлуатацію, а так само в проекті на установку вузла обліку теплової енергії і в електронному журналі на сайті підприємства. Аналіз архівних даних приладу обліку показав, що значення накопиченої теплової енергії та об`єму теплоносія станом на 26.01.2020, які були передані Вами через сайт підприємства та прийняті до нарахувань, є недостовірними, так як було продубльовано значення накопиченої теплової енергії та об`єму теплоносія станом на 22.12.2019, тобто показав нульове споживання теплової енергії та об`єму теплоносія, що згідно з архівними даними приладу обліку не відповідає дійсності. Згідно з аналізом архівних даних приладу обліку середнє значення витрати теплоносія за періоди складає: з 23.12.2019 по 31.12.2019 - 0,017 м3/год, що нижче мінімального значення витрати теплоносія, придатного для комерційних розрахунків за спожиту теплову енергію. Тому показання приладу обліку не можуть бути прийняті до проведення нарахувань за спожиту теплову енергію. З 01.01.2020 по 15.01.2020 - 0,025 м3/год, що вище мінімального значення витрати теплоносія, придатного для комерційних розрахунків за спожиту теплову енергію. Тому показання приладу обліку можуть бути прийняті до проведення нарахувань за спожиту теплову енергію. З 16.01.2020 по 15.04.2020 - 0,012 м3/год, що нижче мінімального значення теплоносія, придатного для комерційних розрахунків за спожиту теплову енергію. Такі показання приладу обліку не можуть бути прийняті до проведення нарахувань за спожиту теплову енергію. На підставі викладеного вище, у звіті за вересень 2020 року буде виконано перерахунок нарахувань за послуги з централізованого опалення за показниками загальнобудинкового приладу обліку теплової енергії за періоди з 23.12.2019 по 31.12.2019 та з 16.01.2020 по 16.04.2020. за період з 01.01.2020 по 15.01.2020 нарахування за послуги з централізованого опалення будуть виконані за показаннями індивідуального приладу обліку теплової енергії» (а.с. 36).

Як убачається з відповіді Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області №5.2-057/2/5009-21 від 31.03.2021 на звернення ОСОБА_1 щодо порушення КП «Харківські теплові мережі» законодавства про захист прав споживачів, ОСОБА_1 повідомлено, що під час проведення перевірки відповідно до наданих пояснень та їх документального підтвердження було встановлено наступне: «Відповідно до додатку № 1 до договору №175/956 від 21.09.2018 «Про надання послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води», який Вами підписаний, в пункті 12 Додатку зазначено, що «Прилад обліку вважається таким, що вийшов з ладу у випадках: перевищення терміну чергової повірки приладу обліку; порушення пломб на устаткуванні приладу обліку, ліній електричних зв`язків; механічного пошкодження засобів і елементів приладу обліку; роботи приладу обліку за межами норм точності згідно з паспортними даними приладу обліку. Згідно з паспортом на прилад обліку SensoStar E, який встановлений у квартирі 23 існує відповідна межа норми точності, якій відповідає мінімальна витрата теплоносія (для даного приладу 0,024 м3/год), та мінімально припустиме значення різниці температур у подавальному тат зворотному трубопроводах, яка складає 3°С. Ці мінімально припустимі значення вказані у акті допуску в експлуатацію вузла обліку теплової енергії №17443 від 08.11.2018, з яким Ви ознайомилися та підписали, де зазначено, що нижня межа вимірювання температури і витрат, що допускається для комерційних розрахунків є 3°С 0,024м3/год. При роботі приладу обліку за межами норм точності, тобто за діапазоном вимірювання, що наведено у паспорті приладу, розрахунки за спожиту теплову енергію по його показникам стають неможливими. Вимірювання є визначення фізичної величини за допомогою технічних засобів з відомою похибкою. При роботі засобу вимірювальної техніки за межами діапазону вимірювання вказаного у паспорті приладу похибка вимірювання стає невідомою. Нарахування за послуги з централізованого опалення виконуються згідно з нормативами (нормами) споживання або за показанням загальнобудинкового приладу обліку (при наявності), відповідно до пункту 9 додатку 1 до договору. Згідно з п. 15 Правил 630 «У разі несправності засобів обліку води і теплової енергії, що не підлягає усуненню, плата за послуги з моменту її виявлення вноситься згідно з нормативами (нормами) споживання». Також, враховуючи п. 12 Правил №630 «У разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалювальній площі (об`єму) квартири (будинку садибного типу). За наслідками проведеної перевірки порушень КП «Харківські теплові мережі законодавства про захист прав споживачів не встановлено» (а.с. 130-131).

Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі» законодавства у сфері захисту прав споживачів був складений акт № 332 від 02.03.2021 року, згідно з розділом якого - «Опис виявлених порушень вимог законодавства», за результатами проведення заходу державного нагляду (контролю) встановлено, що порушень не встановлено (а.с. 80-100).

Таким чином, матеріалами справи не знайшло свого підтвердження посилання позивача на те, що КП «ХТМ» при відмові у прийнятті показань квартирного приладу обліку теплової енергії SensoStar E зав. №81654693, розташованого в квартирі АДРЕСА_1 , діяв протиправно та незаконно.

Як пояснив у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , він працює начальником відділу КП «Харківські теплові мережі». З приводу приладів обліку теплової енергії зазначив, що усі існуючі прилади обліку мають свій діапазон вимірювання, який закладається заводом-виробником при виготовленні приладу обліку, організації, які виготовлюють прилад обліку видають на нього паспорт, сертифікат, у яких зазначений той діапазон вимірювання, за якого прилад буде коректно працювати. Пояснив, що теплову енергію фізично виміряти неможливо, а тому вона вимірюється емпіричним шляхом, тобто шляхом визначення різниці температур та шляхом визначення об`єму, тобто кількості проходження через нього рідини. У даному випадку у приладу обліку є діапазон вимірювання температур, у якому прилад взагалі спроможний виміряти температуру та вимірювання з допуском похибки, яку допускає виробник приладу обліку. Аналогічним чином виглядає ситуація й з витратами, тим об`ємом витрат, який проходить через лічильник, є діапазон, при якому прилад може виміряти величину, а є діапазон, за якого він взагалі не зможе виміряти витрати. Що стосується теплопостачання та комерційного розрахунку необхідно оперувати поняттям мінімальних витрат, тобто це та витрата, за якої заводом-виробником визначена мінімальна допустима похибка, така мінімальна похибка витратоміра не повинна перевищувати 3%, це обов`язкова вимога. Пояснив, що прилад обліку SensoStar E є механічним приладом обліку, заводом-виробником в паспорті приладу обліку зазначено мінімальну витрату при вертикальному монтажі у споживача - 0,024м3/год. При витратах в межах заявленого заводом-виробником діапазону прилад працюватиме та коректно надаватиме показники, при витратах нижчих, ніж встановлено заводом-виробником, тобто менше 0,024м3/год, похибка такого приладу обліку не визначається, а тому неможливо встановити, яким чином прилад здійснює облік при витратах, менше допустимої нижньої межі встановленого діапазону. Теж саме стосується й температур, за наявності різниці температур менше 3 градусів між температурою на вході теплоносія та на виході теплоносія, яку обраховують теплопристрої, прилад обліку не буде зчитувати показники взагалі, він не зможе провести розрахунок, усі ці вимоги та технічні характеристики закладає завод-виробник при виготовленні приладу обліку та відображає ці показники та технічні характеристики в документах на прилад, в акті допуску приладу до вузла. Пояснив, що експлуатація приладу обліку тепла повинна відбуватися виключно в діапазоні обліку, щоб мати можливість коректно здійснити комерційний розрахунок використаного тепла. Також зауважив, що існує велика кількість приладів обліку тепла, для кожного типу приладу обліку діапазон обліку різний. Є прилад з мінімальними витратами - 0,006м3/год, 0,008м3/год, 0,012м3/год, 0,015м/год, 0,024м3/год, 0,030м3/год та 0,050м3/год та все це визначє завод-виробник при виготовленні приладу обліку. Зазначив, що споживач сам на власний розсуд та власний ризик обирає бажаний для себе прилад обліку тепла, отримує інформаційні листи на обраний прилад, отримує консультації під час розробки технічної документації на нього та виготовлення індивідуального проекту, саме споживач є власником такого встановленого в його квартирі індивідуального приладу обліку тепла, придбаває його за власні кошти, отримує на нього відповідний пакет документів, а тому, повинен бути обізнаний про специфіку експлуатації обраного ним приладу обліку. Стосовно показників, знятих позивачем зі встановленого в його квартирі приладу обліку тепла свідок зазначив, що в КП «ХТМ» працює система, яка автоматично здійснює перевірку переданих споживачем показань приладу обліку, одним з пунктів такої перевірки є перевірка витрат теплоносія, береться період, за який споживач звітує та, коли витрати були меншими від мінімальних значень, визначених заводом-виробником, як мінімально граничні, то автоматично генерувалася відповідь споживачу про те, що такі показники не прийняті з причини роботи приладу обліку за межами норм точності. Також свідок зазначив, що однією з обов`язкових умов встановлення в квартирі споживача індивідуального приладу обліку є обов`язкове підписання Додатку № 1 до Договору, споживач ОСОБА_1 в ході робіт по прийняттю приладу обліку на комерційний облік підписував, в тому числі, й вказаний Додаток № 1. Свідок пояснив, що границі допустимої відносної похибки теплолічильника при вимірюванні об`єму теплоносія визначені п. 2.6 Керівництва з експлуатації теплолічильника SensoStar E (S3). В п. 2.3 Керівництва визначений діапазон температур, а в п. 2.4 Керівництва та таблиці № 1 до нього зазначені основні характеристики вказаного приладу обліку, зазначена основна характеристика теплоносія згідно з ДСТУ щодо границі допустимої норми похибки лічильника при вимірюванні об`єму - 0,024 м3/год. Зазначив, що показання приладу обліку нижче за 0,024м3/год є некоректними та непридатними для розрахунків, оскільки має місце діапазон виміру та існує похибка, яку визначає виробник приладу обліку. При витратах, нижчих за 0,024м3/год, виробник взагалі не визначає похибку, зазначає, що величина похибки при витратах, нижчих за 0,024м3/год, невідома. Свідок посилався, що споживач ОСОБА_1 мав можливість купити та встановити прилад обліку тепла з меншим числом нижчої межі діапазону витрат - 6, 8, 12, 15, замість 24, а, перш ніж придбавати прилад обліку тепла з мінімальним граничним числом нижчої межі діапазону 24, повинен був вивчити технічні характеристики вказаного приладу обліку, його специфіку та можливі негативні наслідки в ході його експлуатації, а тому діяв на власний розсуд та ризик.

Як убачається з п. 2.3 Керівництва з експлуатації ЕНГ 10.08.00.002 КЕ SensoStar E (S3), яким обладнана квартира АДРЕСА_1 , діапазон різниці температур теплоносія в подавальному та зворотному трубопроводі становить від 3 К° до 100 К°, тобто мінімально припустиме значення різниці температур у подавальному та зворотному трубопроводах становить 3 К°. У свою чергу, пунктом 2.4 Керівництва визначено, що мінімальне поточне значення витрати становить 0,024м3/год (а.с. 24).

Поряд з цим, з акту огляду вузла обліку теплової енергії № 61870 від 13.08.2019 вбачається, що в ньому також міститься посилання на встановлені мінімальні витрати теплоносія в системі опалення - 0,024м3/год (а.с. 29).

Також суд зазначає, що ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати було задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 про виклик та допит в якості свідків - головного спеціаліста відділу контролю у сфері торгівлі, робіт та послуг, реклами, дотримання антитютюнового законодавства та пробірного контролю ОСОБА_4 , який працює в Головному управління Держпродспоживслужби в Харківській області, та головного спеціаліста відділу контролю у сфері торгівлі, робіт та послуг, реклами, дотримання антитютюнового законодавства та пробірного контролю ОСОБА_5 , яка працює в Головному управління Держпродспоживслужби в Харківській області. Водночас, вказані особи на неодноразовий виклик суду в судові засідання не з`являлись, судові повістки, які направлялись судом на адресу вказаних осіб, повернулися до суду з позначкою про причини повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою». Позивачем ОСОБА_1 явка вказаних осіб у судові засідання забезпечена не була, у заяві від 08.12.2021, поданій суду ОСОБА_1 , останній просить суд здійснювати розгляд справи за його відсутності. Суд вважає за можливе закінчувати розгляд справи за відсутності як позивача по справі, так і свідків, клопотання про виклик та допит яких було задоволено судом, позаяк судом було вжито усіх заходів щодо виклику свідків в судові засідання, а, беручи до уваги позицію позивача, який вважав за можливе подальший розгляд справи проводити за його відсутності, можна дійти висновку, що позивачем втрачено інтерес щодо допиту вказаних осіб в якості свідків.

Суд, вислухавши вступне слово позивача, представника відповідача, покази свідка, дослідивши матеріали справи, докази, надані сторонами в обґрунтування вимог та заперечень, дійшов висновку про те, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з такого.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, шляхом передбачених ст. 16 ЦК України способами.

З правилами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За змістом абз. 2 п. 14 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 № 630, показання квартирних приладів обліку знімаються споживачем щомісяця.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22.06.2017, споживач щомісяця передає показання вузлів розподільного обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії виконавцю відповідних комунальних послуг, або визначеній власником (співвласниками) іншій особі, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, у спосіб, передбачений договором.

Згідно зі ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» порядок перевірки якості надання комунальних послуг та якості послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до п. 34 Порядку проведення перевірки відповідності якості надання деяких комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 №1145, визначення якості надання послуги з постачання теплової енергії здійснюється відповідно до вимог договору: за показаннями вузла комерційного обліку - для колективного споживача; за показаннями вузлів розподільного обліку теплової енергії (за їх наявності) або вимог щодо дотримання нормативної температури повітря у житлових приміщеннях (для приміщень без вузлів розподільного обліку теплової енергії) - для індивідуального споживача.

За змістом абз. 5 п. 15 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 № 630, у разі несправності засобів обліку води і теплової енергії, що не підлягає усуненню, плата за послуги з моменту її виявлення вноситься згідно з нормативами (нормами) споживання. Виходячи з положень п. 12 вказаних Правил №630, у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії, споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалювальній площі (об`єму) квартири (будинку садибного типу).

Як убачається з Додатку № 1 до Договору №1751/956 від 21.09.2018 «Про надання послуг з централізованого опалення і централізованого постачання гарячої води», про який судом вже зазначалося вище, прилад обліку вважається таким, що вийшов з ладу у випадках: перевищення терміну чергової повірки приладу обліку; порушення пломб на устаткуванні приладу обліку, ліній електричних зв`язків; механічного пошкодження засобів і елементів приладу обліку; роботи приладу обліку за межами норм точності згідно з паспортними даними приладу обліку.

У свою чергу, абз. 2 п. 7.2.39 «Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж», затверджених Наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007 №71 визначено, що гранично допустиме значення відносної похибки витратомірів (лічильників) не повинно перевищувати 3%.

Як убачається з паспорту на прилад обліку типу SensorStar E, вказана вимога виконується при витратах теплоносія, що вимірюється не менше 0,024м3/год, мінімально припустиме значення різниці температур у подавальному та зворотному трубопроводах, визначене у паспорті вказаного приладу обліку теплової енергії, становить 3 градуси за Цельсієм. При роботі приладу обліку за межами норм точності, що наведені вище, розрахунки за спожиту теплову енергію по його показанням стають неможливими.Таким чином, показання лічильника теплової енергії, який знаходиться в справному стані, але експлуатувався при витратах теплоносія в системі опалення нижче 0,024 м3/год, для комерційних розрахунків за спожиту теплову енергію не придатні.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 посилався, що Додаток № 1 від 22.11.2018 до Договору №175/956 від 21.09.2018 «Про надання послуг з централізованого опалення і централізованого постачання гарячої води» він не підписував та у вказаному Додатку підроблений його підпис, поряд з цим жодного належного, допустимого та достовірного доказу на підтвердження обстави того, що Додаток № 1 підписаний не ним, суду не надав. Поряд з цим, клопотання про призначення по справі судової почеркознавчої експертизи на підтвердження або спростування таких обставин від позивача ОСОБА_1 суду не надходило.

Також позивач посилався, що вперше побачив Додаток № 1 від 22.11.2018 до Договору № 175/956 від 21.09.2018 «Про надання послуг з централізованого опалення і централізованого постачання гарячої води» лише коли отримав відповідь на адвокатський запис № 1005843 від 20.05.2021 (а.с. 213), у додатках до якої йому був наданий належним чином засвідчений примірник такого Додатку № 1 (тобто вже після пред`явлення ним до суду даної позовної заяви). Водночас, суд критично ставиться до таких посилань позивача, позаяк, як убачається з первісної позовної заяви ОСОБА_1 , пред`явленої до суду 12 березня 2021 року, у ній (а.с. 5) позивач в обґрунтування пред`явлених позовних вимог, у тому числі, посилається саме на цей Додаток № 1, презюмуючи: «Пунктом 1 Додатку № 1 до Договору № 175/956 від 21.09.2018 «Про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води» встановлено, що з моменту прийняття на комерційний облік квартирного обліку теплової енергії на опалення, нарахування за послуги централізованого опалення проводиться за показаннями приладу обліку».

Також посилання позивача про необізнаність щодо існування Додатку № 1 до Договору № 175/956 від 21.09.2018 «Про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води» спростовується наданою самим же позивачем до позовної заяви Відповіддю на повідомлення від 24.07.2018 № 175000/17 (а.с. 28), у якій ОСОБА_1 ще 30 липня 2019 року знов таки звертає увагу КП «ХТМ» на пункт 1 Додатку №1 до Договору № 175/956 від 21.09.2018 «Про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води» та зазначає: «Пунктом 1 Додатку № 1 до Договору № 175/956 від 21.09.2018 «Про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води» встановлено, що з моменту прийняття на комерційний облік квартирного обліку теплової енергії на опалення, нарахування за послуги централізованого опалення проводиться за показаннями приладу обліку».

Таким чином позивачем не надано жодного належного, допустимого та достовірного доказу на підтвердження обставин того, що він був не обізнаний про існування вказаного вище Додатку № 1 до Договору № 175/956 від 21.09.2018 «Про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води» та що такий Додаток № 1 ним не підписувався, а, відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, як це закріплено вимогами ч. 6 ст. 81 ЦПК України. Більш того, суд звертає увагу, що у пред`явленому позові позивачем ОСОБА_1 жодним чином на зазначалося, що ним Додаток № 1 не підписувався, навпроти, в обґрунтування пред`явлених ним позовних вимог він посилався, в тому числі, і на положення цього Додатку № 1, а, згідно з положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Поряд з цим, на підтвердження непогодження позивача з таким Додатком № 1 та оскарження його у встановленому законом порядку матеріали справи не містять.

Що стосується посилань позивача на положення абз. 2 п. 10 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою КМУ від 21.07.2005 №630, згідно з якими, справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п`ятим пункту 15 цих Правил, виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку, суд звертає увагу, що вказана норма містить випадок, передбачений абз. 5 п. 15 вказаних Правил, яким закріплено, що у разі несправності засобів обліку води і теплової енергії, що не підлягає усуненню, плата за послуги з моменту її виявлення вноситься згідно з нормативами (нормами) споживання.

Як встановлено судом, в розумінні п. 12 Додатку №1 від 22.11.2018 до договору №175/956 від 21.09.2018 Про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, прилад обліку теплової енергії - SensorStar E, встановлений у квартирі позивача, вважається таким, що вийшов з ладу, коли такий прилад працює за межами норм точності згідно з паспортними даними приладу обліку. Оскільки паспортними даними вказаного приладу обліку наведена вимога виконується при витратах теплоносія, що становить не менше 0,024м3/год, а позивачем надавались показання квартирного приладу обліку, що становили витрати теплоносія, менше, ніж встановлені мінімальні - 0,024м3/год, і саме такі показання не приймались відповідачем як такі, що свідчать про роботу приладу обліку за межами норм точності згідно з паспортними даними приладу обліку, а відтак, у такому випадку вважається, що прилад обліку вийшов з ладу. Вказаний Додаток №1 до договору №175/956 від 21.09.2018 Про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, який є невід`ємною частиною вказаного договору, підписаний позивачем, саме на положення цього Додатку № 1 позивач посилається у пред`явленому позові (а.с. 5) та наголошує на його положеннях у власній переписці з КП «ХТМ» від 30.07.2019 (а.с. 28). Поряд з цим, як про це вже зазначалося судом вище, позивачем не надано жодного доказу на спростування обставин того, що він був обізнаний про існування вказаного Додатку №1 та що такий Додаток №1 ним підписувався. Стосовно приладу обліку типу SensorStar E, який був обраний позивачем та який було встановлено в квартирі позивача, суд враховує, що такий прилад обліку теплової енергії саме з мінімальною витратою теплоносія, закладеною виробником у розмірі 0,024 м3/год, серед інших можливих приладів обліку, був самостійно обраний позивачем, а відтак, позивач при придбаванні такого приладу обліку повинен був з`ясувати усі відомості про технічні характеристики обраного ним приладу обліку, його можливості та визначені виробником певні обмеження при здійсненні його експлуатації.

Виходячи з наведеного вище, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Що стосується позовної вимоги про стягнення з КП «ХТМ» на користь позивача моральної шкоди в розмірі 73 100,00 гривень, то вона не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Вимогами ст. ст. 12, 13 ЦПК України закріплено засади змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, які визначають основні правила, в межах яких мають діяти особи, що беруть участь у справі, та суд при вирішенні справи.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона у цивільному судочинстві повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, до яких дана справа не відноситься.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як убачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд, згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.

З огляду на вказані норми закону позивач, обравши певний спосіб захисту цивільного права перед судом, має довести, шляхом подання належних та допустимих доказів, що дії відповідача КП «Харківські теплові мережі» взагалі мали місце та були неправомірними і що дії КП «Харківські теплові мережі», які на думку позивача є неправомірними, порушують, не визнають або оспорюють охоронювані законом його цивільні права.

Всупереч вказаним вимогам закону, позивачем по справі не було надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження наявності неправомірних дій з боку відповідача, тобто таких, що порушують, не визнають або оспорюють охоронювані законом цивільні права позивача.

Також суд бере до уваги ту обставину, що за наслідками звернення ОСОБА_1 до Головного управління Держспоживслужби в Харківській області з питання наявності у діях КП «ХТМ» порушень вимог Закону України «Про захист прав споживачів» актом ГУ Держспоживслужби в Харківській області № 332 від 02.03.2021 було встановлено, що порушень вимог діючого законодавства КП «ХТМ» допущено не було.

За правилами передбаченими ст. ст. 16, 23 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї, у зв`язку із знищенням чи пошкодженням майна, приниженні честі, гідності та ділової репутації.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. п. 4, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», з подальшими змінами та доповненнями, відповідно до ст. 137 ЦПК у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Суду необхідно в кожній справі з`ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати, якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин.

Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Позивачем по справі не було надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження завданої йому моральної шкоди, як і не було доведено факту неправомірних дій відповідача та причинно-наслідкового характеру вказаних дій та завданої йому моральної шкоди.

Відповідно до вимог ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з позицією Верхового Суду України, викладеною у постанові Пленуму «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18.12.2003 року «Про судове рішення у цивільній справі» вбачається, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи та інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Отже, аналізуючи зібрані у справі докази, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

З огляду на викладене та, беручи до уваги, що суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, судові витрати відповідно до положень ч. 2 ст. 141 ЦПК України покладаються на позивача та відповідачем не відшкодовуються.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 15, 76-82, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про захист прав споживачів шляхом визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків: НОМЕР_2 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_4 , адреса фактичного місця проживання (перебування): АДРЕСА_2 .

Відповідач - Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», код ЄДРПОУ: 31557119, місцезнаходження: м. Харків, вул. Мефодіївська, буд. 11.

Повне судове рішення складено 28 грудня 2021 року.

Суддя: Я.Ю. Семенова