Рішення № 102467912, 10.01.2022, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/2021/21

Провадження №: 2-а/0343/5/22

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 січня 2022 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

судді - Монташевич С. М.,

з участю: секретаря судового засідання - Шикор Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Долинського районного суду Івано-Франківської області адміністративну справу № 343/2021/21 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, закриття справи про адміністративне правопорушення,

за участю: позивача - ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позицій сторін:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить постанову серії БАА №573491 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену 21.06.21 поліцейською взводу №1 роти №1 БУПП в Івано-Франківській області капралом поліції Чижик Ю.В., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн скасувати, провадження у справі закрити. Судові витрати покласти на відповідача.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що постановою поліцейського взводу № 1 роти № 1 БУПП в Івано-Франківській області капралом поліції Чижик Ю.В. від 21.06.21 його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

З тексту постанови слідує, що 21.06.21 о 13 год 14 хв ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Форд транзит», р.н. НОМЕР_1 , в м. Івано-Франківськ по вул. Мазепи, 5 не виконав вимогу дорожнього знаку 4.1. "Рух прямо" та здійснив рух ліворуч, чим порушив п. 8.4 Г ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

21 червня 2021 року близько 13.30 год в м.Івано-Франківськ по вулиці П.Орлика, 5, керуючи ТЗ «Форд транзит коннект», д.н.з. НОМЕР_1 , він був зупинений велопатрулем працівником поліції Чижик Ю. , яка повідомила, що він ніби-то порушив вимоги п. 8.4 г ПДР і що його буде притягнуто до адміністративної відповідальності. На його прохання надати докази вчинення ним правопорушення та докази наявності на перехресті вулиць Гетьмана Мазепи, Пилипа Орлика та Січових Стрільців наказового знаку 4.1 «Рух прямо», таких доказів йому надано не було. Його пояснення, що такий знак 4.1 «Рух прямо» відсутній або ж встановлений з порушенням вимог ПДР, оскільки він не є видимий на відстані не менше як за 100 метрів, працівник поліції Чижик Ю. проігнорувала.

Крім того, поліцейською було порушено порядок розгляду справи та його права, передбачені ст. 268 КУпАП, так як його було позбавлено можливості залучити до розгляду справи захисника, хоча він на цьому наполягав, незважаючи на це постанову складено через 8 хвилин після зупинки. Його усна заява про відвід працівника поліції Чижик Ю., яка порушувала його права, не була розглянута.

Від підписання постанови він не відмовлявся, працівник поліції не дала йому можливість написати свої пояснення у постанові щодо відсутності доказів, на підставі яких остання притягувала його до адміністративної відповідальності.

Ним здійснено фотографування та відеозйомку на перехресті доріг вул. Гетьмана Мазепи, 5, Січових Стрільців та Пилипа Орлика і встановлено, що дорожній знак 4.1. «Рух прямо» відсутній. Крім того, 21.06.21 близько 13 год світлофори на перехресті не працювали, а прямо по напрямку руху по вул. Гетьмана Мазепи на вул. Галицька велись дорожні роботи і рух прямо був неможливий, про що попереджав встановлений на проїзній частині дорожній знак.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, за викладених в оскаржуваній постанові обставин, враховуючи те, що обвинувачення не може грунтуватися на припущеннях та всі сумніви щодо недоведеності вини особи тлумачаться на її користь, а також у зв`язку з порушенням його права на захист, позбавлення його права надати пояснення та викласти їх у постанові, оскільки не розглянута його заява про відвід, просить постанову серії БАА №573492 від 21.06.21 скасувати, а провадження у справі закрити.

01 листопада 2021 року від відповідача надійшов відзив на позов, у якому останній вказав, що 21.06.2021 поліцейський роти № 1 УПП в Івано-Франківській області ДПП капрал поліції Чижик Юлія Володимирівна, перебуваючи в складі екіпажу під час патрулювання по вул. Пилипа Орлика у м. Івано-Франківську, близько 13 год 14 хв помітила ТЗ "Форд", номерний знак НОМЕР_1 , водій якого під час руху не виконав вимогу дорожнього знаку 4.1 ПДР «Рух прямо» та проїхав ліворуч, чим порушив п.п 8.4 «г» ПДР України.

Водій службового транспортного засобу (далі - Відповідч) патрульної поліції, виявивши порушення ПДР водієм ТЗ, включив звуковий сигнал та зобов`язав зупинитися водія ТЗ, останній вимогу інспекторів патрульної поліції виконав.

Відповідач підійшовши до ТЗ Позивача, представився відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», проінформував водія про те, що ним було здійснено рух ліворуч всупереч вимоги дорожнього знаку 4.1 ПДР «Рух прямо», чим порушено п.п 8.4 «г» ПДР України.

Після виконання вимог, передбачених ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», інспектор пред`явив законну вимогу до водія про пред`явлення документів, передбачених п.п. «а», «б», «ґ» п. 2.1 ПДР. Водієм виявився Позивач.

Відповідач, як посадова особа, яка має право розглядати справи про адміністративні правопорушення зазначені у ст. 222 КУпАП, в т.ч. за ст. 122 КУпАП, оголосив про початок розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, щодо ОСОБА_1 .

Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, яке передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, Відповідачем після розгляду адміністративної справи було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БАА №573491 від 21.06.2021 року з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу 340 грн та оголошено її зміст.

Позивач, будучи особою/водієм, проявив неуважність, та всупереч встановленим ПДР вимогам, зокрема дорожнього знаку 4.1, та п.п. 8.4 «г», здійснив рух ТЗ на потенційно небезпечній ділянці проїжджої частини, а саме на врегульованому дорожнім знаком 4.1 ПДР перехресті, чим вчинив адміністративне правопорушення, за яке передбачена відповідальність ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення та винесення Постанови відбулося у відповідності до вимог КУпАП. Оспорювана постанова є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню, а дії Інспектора законними. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтимав, просив його задовольнити з підстав, викладених у його позовній заяві. Додатково вказав, що 21 червня 2021 року у м. Івано-Франківськ по вул. Мазепи працівники поліції у ручному режимі керували транспортним рухом, осільки не працювали світлофори. На дорозі проводилися ремонтні роботи. Їдучи з вул. Мазепи він повернув ліворуч на вул. П.Орлика. Він їхав у потоці з іншими транспортними засобами. Будь-яких обмежувальних знаків, які забороняли рух ліворуч, не було. Після повороту його було зупинено поліцейським. Після зупинки він просив показати йому відеозапис, на якому зафіксовано його правопорушення. На переглянутому ним записі був відсутній його транспортний засіб. Однак, поліцейська почала оформляти постанову. Він просив надати йому можливість скористатися правовою допомогою, проте його прохання було проігноровано. Він також заявляв відвід поліцейській, який розглянутий не був. Йому також не надали можливість викласти свої пояснення при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, у відзиві на позов просив проводити розгляд справи за його відсутності.

Спір між сторонами не вирішений.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

ухвалою суду від 20 жовтня 2021 року визнано поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду з позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, закриття справи про адміністративне правопорушення, та поновлено строк звернення до суду. Прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду.

25 жовтня 2021 року на електронну адресу суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв`язку з його перебуванням за межами області.

01 листопада 2021 року від представника відповідача надійшов відзив на позов, до якого долучено оптичний диск.

05 листопада 2021 року на електронну адресу суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв`язку з незадовільним станом здоров`я.

09 грудня 2021 року поступило клопотання позивача про відвід судді, у задоволенні якого ухвалою суду від 09.12.2021 відмовлено. Клопотання про відвід судді від 09.12.2021, 05.01.2022 протокольними ухвалами суду залишено без розгляду на підставі ч. 3 ст. 39 КАС України.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

відповідно до постанови серії БАА № 573491 від 21.06.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, 21 червня 2021 року о 13 год 06 хв у м. Івано-Франківськ по вул. Мазепи, 5 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки "Форд Транзит", д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього зхнака 4.1 "Рух прямо" та здійснив рух ліворуч, чим порушив п. 2.4 г Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, за що на нього накладено штраф у розмірі 340 гривень (а.с. 13).

З долученого до відзиву відеозапису (а.с. 28) вбачається, що на першому відеофайлі 21.06.2021 о 13.02 год. зафіксовано як ОСОБА_1 представляється працівнику поліції. Триває запис 16 с. На другому відеозаписі мається фіксування того, що 21.06.2021 о 13.08 год ОСОБА_1 вказує на те, що доказів його порушення не має. Поліцейська роз`яснює йому його права. ОСОБА_1 просить надати йому адвоката, на що йому інспектор повідомляє, що він має право скористатися правовою допомогою, викликаши його на місце події, чи скористатися його послугами у телефонному режимі. У цей час виноситься постанова. ОСОБА_1 виконує усі вимоги працівника поліції, згідний підписати постанову та надати свої пояснення, однак просить представити йому відеофіксацію його правопорушення. Однак, поліцейська відмовляється надати відеозапис. Будучи не згідний з її процесуальними рішеннями, ОСОБА_1 неодноразово заявляє їй відвід. В цей час поступає повідомлення поліцейським про те, що на вул. Січових Стрільців не працює світлофор. Рибці О.М. зачитують постанову, повідомляють про завершення розгляду адміністративної справи, однак він продовжує заявляти різного роду клопотання (про пред`явлення доказів, забезпечення йому захисника). На допомогу поліцейській Чижик Ю.В. підходять інші працівники поліції, які вказують на завершення розгляду справи.

Позивачем на підтвердження позовних вимог долучено диск (а.с. 7), після розкриття якого у судовому засіданні у присутності учасників судового розгляду спеціалістом суду з комп`ютерних технологій, судом встановлено відсутність будь-якої інформації на ньому.

На фотосвітлинах, долучених позивачем, зафіксоване перехрестя вул. Гетьмана Мазепи, вул. С.Стрільців та вул. П.Орлика, а також поворот ліворуч на вул. П.Орлика та дорожні знаки, які маються на ньому (а.с. 5, 6).

Таким чином між сторонами виник спір відносно правомірності винесення оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення на позивача, підстав для скасування постанови.

Оцінка суду:

взявши до уваги пояснення позивача, відзив на позов, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази, надані сторонами, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з такого.

Частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Пунктом 1 частини 1 статті 20 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно з положеннями ст. 9, 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Як передбачено ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з частинами другою-четвертою ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

У випадках, передбачених частинами першою та другою уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.

Перелік справ про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, встановлено у ч. 1 ст. 222 КУпАП.

Виходячи з вищевикладеного, поліцейська взводу №1 роти №1 БУПП в Івано-Франківській області капрал поліції Чижик Ю.В. при винесенні оскаржуваної постанови діяла від імені органів Національної поліції та була наділена повноваженнями на розгляд справи та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, на місці його вчинення.

Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до п.8.2-1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, дорожні знаки застосовуються відповідно до цих Правил і повинні відповідати вимогам національного стандарту.

Дорожні знаки повинні розміщуватися таким чином, щоб їх було добре видно учасникам дорожнього руху як у світлу, так і в темну пору доби. При цьому дорожні знаки не повинні бути закрити повністю або частково від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами.

Дорожні знаки повинні бути видимими на відстані не менш як 100 м за напрямком руху та розміщеними не вище 6 м над рівнем проїзної частини.

Дорожні знаки встановлюються обабіч дороги на тому її боці, що відповідає напрямку руху. Для поліпшення сприйняття дорожніх знаків вони можуть бути розміщені над проїзною частиною.

Дорожні знаки розміщуються таким чином, щоб інформацію, яку вони передають, могли сприймати саме ті учасники руху, для яких вона призначена.

Ч. 1 ст. 122 КУпАП, за якою притягнуто до адміністративної відповідальності позивача, передбачено відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

У постанові серії БАА № 573491 від 21.06.2021 зазначено, що 21 червня 2021 року о 13 год 06 хв у м. Івано-Франківськ по вул. Мазепи, 5 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки "Форд Транзит", д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього зхнака 4.1 "Рух прямо" та здійснив рух ліворуч, чим порушив п. 2.4 г Правил дорожнього руху.

У постанові вказано, що до неї додається відеофіксація. Однак, в порушення вимог ч. 3 ст. 283 КУпАП, не зазначено технічний засіб, яким здійснено відеозапис.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Верховний Суд України у постанові від 13.02.2020 у справі № 524/9716/16-а наголосив на тому, що приписами ч. 3 ст. 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис, згідно з вимогами ст. 73 КАС України, не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 524/5536/17 та від 17.07.2019 у справі № 295/3099/17.

Крім того, як встановлено з переглянутого у судовому засіданні відеозапису, який наданий на підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови, будь-яке фіксування на ньому порушення п. 2.4 г Правил дорожнього руху позивачем ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 відсутнє. Події, які зафіксованіи на відеозаписі, мали місце за місцем винесення постанови по вул. П.Орлика та відображають спілкування позивача з поліцейськими, порядок розгляду справи та винесення оскаржуваної постанови, а не сам факт вчинення адміністративного правопорушення та його місце.

Натомість на обґрунтування своїх позовних вимог, позивач надав фотосвітлини з перехрестя, на якому він здійснив поворот ліворуч, з яких встановлено відсутність знаків, які обмежують рух транспортних засобів ліворуч, у тому числі дорожнього знака "Рух прямо". При цьому, з фотосвітлин вбачається, що по вул. П.Орлика встановлено знак "Зупинку заборонено", у порушення якого ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції для винесення оскаржуваної постанови.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідач на обгрунтування правомірності оскаржуваної постанови не надав жодних доказів наявності у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, таких даних не міститься і в долученому до відзиву на позов відеозаписі. Його ж твердження про те, що поліцейський розглянув справу відповідно до вимог чинного законодавства та підставно виніс постанову є голослівними та жодним доказом не підтверджено.

При цьому суд зазначає, що окремо сама по собі постанова про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не може бути належним доказом вчинення особою адміністративного правопорушення.

Вказані висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду щодо надання достатніх та належних доказів в підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, викладеним у постанові від 23.10.2019 року у справі N 357/10134/17 (провадження № К/9901/32368/18).

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За змістом цієї норми на особу не може бути покладений обов`язок доводити свою невинуватість у вчиненні адміністративного правопорушення.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим, і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Крім цього, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб`єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.

Всупереч даним вимогам, вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується належними та допустимими доказами, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, на якого покладено обов`язок доказування вини, не доведено наявність в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення та правомірності винесеної ним постанови про накладення на позивача штрафу, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Крім того, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні і доводи позивача про порушення самої процедури розляду справи та винесення постанови, оскільки йому не було пред`явлено для ознайомлення доказів, які підтверджують його вину у вчиненні адміністративного правопорушення, поставленого йому в провину, хоча він неодноразово клопотав про це, позбавлено права на дачу пояснень та захист, відносно якого поліцейські, хоч і не заперечували, однак не надали можливості (часу) на забезпечення участі захисника при розгляді справи.

Забезпечення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, права на її участь у процесі прийняття рішення та права на захист передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Таким чином, суд вважає, що обмеження права водія на отримання правової допомоги для захисту своїх прав свідчить про порушення прав людини, що гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Враховуючи викладене, є всі підстави вважати, що постанова по справі про адміністративне правопорушення винесена незаконно, з порушенням норм законодавства, відомчих актів МВС України, порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та норм КУпАП, з порушенням законних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, без належних та допустимих доказів, що призвело до незаконного притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення, тому її слід визнати протиправною та скасувати.

За змістом п.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративні правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема при встановленні відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

В п. 3 ч. 1 ст. 293 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень, зокрема скасовує постанову і закриває справу.

Згідно з п.2 ч.2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Враховуючи те, що суд встановив відсутність складу адмінстративного правопорушення, поставленого у провину ОСОБА_1 , визнаючи протиправною та скасовуючи оскаржувану постанову, вважає за необхідне провадження у справі закрити за відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, закриття справи про адміністративне правопорушення, підлягає до задоволення.

Щодо питання про поновлення пропущеного строку на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, то дане питання суд уже вирішив в ухвалі про відкриття провадження у справі та призначення її до розгляду від 20 жовтня 2021 року, визнавши причини пропуску процесуального строку для звернення до суду поважними та поновивши його.

Розподіл судових витрат:

відповідно до положення ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, пропорційно до задоволених вимог.

Враховуючи те, що позов ОСОБА_1 задоволено повністю, тому за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 слід стягнути понесені ним судові витрати у вигляді сплати судового збору у розмірі 454,00 гривні.

На підставі викладеного, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 8 Загальної декларації прав людини, ст. 19, 62 Конституції України, ст. 2, 9, 20, 72, 73-77, 90 КАС України, ст. 7, 9-11, 33, 126, 222, 245, 247, 251, 252, 280 КУпАП, керуючись ст. 293, 294 КУпАП, ст. 241, 246, 250-251, 255, 286 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, закриття справи про адміністративне правопорушення, задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову серії БАА № 573491 від 21.06.2021, винесену поліцейським взводу № 1 роти № 1 БУПП в Івано-Франківській області капралом поліції Чижик Ю.В., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у вигляді сплати судового збору у розмірі 454,00 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований по АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: вул. Федора Ернста, 3 м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646.

Рішення буде складено в повному обсязі до 10 січня 2022 року.

Суддя Долинського районного суду С. М. Монташевич

Рішення суду складено в повному обсязі 10 січня 2022 року.