Ухвала суду № 102467297, 06.01.2022, Покровський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області)

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 184/2/22

Номер провадження 2-з/184/1/22

06 січня 2022 рокум. Покров

Суддя Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області Коваль А.М. розглянувши клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, посилаючись на те, що 16.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. було вчинено виконавчий напис № 23518 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «КредитКапітал» заборгованості в розмірі 26220,12 грн. На підставі зазначеного виконавчого напису 22.12.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О. було відкрито виконавче провадження № 67688856 та було винесено постанову про звернення стягнення на зарплату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. На підставі цього виконавчого документа з заробітної плати позивача почнуть утримувати кошти. Підстав для стягнення з позивача боргу немає. Позивач вказує, що не вкладала кредитні договори з відповідачем та не отримувала від нього грошових коштів. Стверджує, що нею укладався кредитний договір з АТ «Дельта Банком» та вона його повністю сплатила, тому в неї не може бути ніякої заборгованості за кредитним договором. Позивач вважає, що виконавчий напис приватного нотаріуса вчинений з численним порушенням законодавства. Зокрема, приватний нотаріус при вчиненні виконавчого напису не пересвідчився в безспірності заборгованості по кредитному договору. Зазначена сума коштів є спірна, оскільки не підтверджена жодними документами. При цьому позивач вказує на те, що особам, які беруть участь у справі має бути гарантована реальна можливість захистити свої порушені права. На сьогоднішній день із позивача почнуть стягувати кошти із заробітної плати по оскаржуваному виконавчому напису та доки позивач буде відстоювати свої права у судовому процесі, відповідачем буде звернено стягнення у позасудовому порядку. З огляду на наведене, у позивача наявне обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 150 ЦПК України передбачено види забезпечення позову, до яких зокрема, належать: зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605цс16 від 25.05.2016 року, забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.08.2018 у справі №922/4587/13.

Відповідно до Конвенції із захисту прав людини і основоположних свобод ефективний захист повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає міжнародній нормі.

Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції — гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)».

Вирішуючи питання про наявність підстав для забезпечення позову згідно з роз`ясненнями, які містяться в постанові Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд враховує, що із поданої позивачем позовної заяви вбачається наявність реального спору між сторонами, оскільки позивачем заявлено вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, який дійсно був вчинений приватним нотаріусом, а відтак на думку позивача, має місце порушення його цивільних прав.

Таким чином, зважаючи на наявність спору між сторонами, враховуючи вимоги співмірності виду забезпечення позову із характером спірних правовідносин, а також ті обставини, що в процесі виконання оспорюваного виконавчого напису на підставі постанови приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О.О. почнуть здійснюватися відповідні стягнення із заробітної плати позивача у позасудовому порядку, що у свою чергу у разі задоволення його позовних вимог унеможливить ефективний захист та призведе до надмірного тягаря у поновленні порушених прав позивача, а відтак наявні передбачені ст.149 ЦПК України підстави для забезпечення позову.

Крім того, зважаючи на відсутність обставин, визначених ч.3 ст.154 ЦПК України та враховуючи вид застосованого судом заходу забезпечення позову, суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.12, 149, 150, 153, 353-355 ЦПК України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову – задовольнити.

Зупинити стягнення по виконавчому напису № 23518 вчиненому 16.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич Оксаною Федорівною про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН: НОМЕР_1 ), на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ КАПІТАЛ» (Ідентифікаційний код юридичної особи 35234236), заборгованості у розмірі 26220,12 грн.; 2622,01 грн. основної винагороди на користь приватного виконавця; 500,0 грн. витрат по виконавчому провадженню ВП №67688856 від 22.12.2021 року - до вирішення цивільної справи по суті.

Відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження» ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом. Строк пред`явлення до виконання ухвали - один рік.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання. Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Направити примірник ухвали учасникам справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://court.gov.ua/fair/sud0428/.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя Орджонікідзевського міського суду А. М. Коваль