Вирок № 10246679, 06.04.2010, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа № 1 2/10

В И Р О К

Іменем України

6 квітня 2010 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого - судді Савченка А.Г.

при секретарі Загорулько О.С.

за участю прокурора Гринь О.В.

представника цивільного позивача ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

підсудного ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, приватного підприємця, не судимого

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст.202, ч. 3 ст. 212, ч. ч. 1 і 3 ст. 358 КК України,

в с т а н о в и в :

Е п і з о д № 1. Відповідно до п. 33 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» №1175-III від 1 червня 2000 р. зі змінами та доповненнями, « ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності як надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом».

В порушення вищевказаної норми закону, підсудний ОСОБА_3, будучи субєктом господарської діяльності фізичною особою, в період з 1 жовтня 2007 р. по 30 вересня 2008 р., здійснював вид господарської діяльності надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом, не маючи відповідної ліцензії Міністерства транспорту України.

Так, в зазначений вище період він, не маючи відповідної ліцензії, надавав послуги з перевезення вантажів для ТОВ «Кернел-Трейд» (іпн.314543826559), ТОВ «Зерноторгівельна компанія» (код 24100226), ТОВ “Кролівецький агрокомбінат хлібопродуктів” (іпн.341352218075). Перевезення вантажів ОСОБА_3 здійснював автомобільним транспортом СГД-ФО ОСОБА_4, СГД-ФО ОСОБА_5 та СГД ФО ОСОБА_6

Встановлено, що між СГД-ФО ОСОБА_3 та СГД-ФО ОСОБА_4 укладено договір від 1 липня 2006 р., згідно якого останній в період з 1 жовтня 2007 р. по 30 вересня 2008 р. надавав в оренду СГД-ФО ОСОБА_3 власні вантажні автомобілі КамАЗ 5320 д. н. з. НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5.

Згідно виписки банку про рух коштів по розрахунковому рахунку СГД-ФО ОСОБА_3 №НОМЕР_6, що в Полтавській філії ВАТ “Мегабанк” (МФО НОМЕР_7, м. Полтава, вул.Комсомольська,17), СГД-ФО ОСОБА_3 в період з 1 жовтня 2007 р. по 30 вересня 2008 р. від підприємств замовників перевезень в оплату за транспортні послуги, надані автомобілями СГД-ФО ОСОБА_4, на вищевказаний розрахунковий період отримано коштів у розмірі 271237,22 грн.

Витрати СГД-ФО ОСОБА_3 за період з 1 жовтня 2007 р. по 30 вересня 2008 р. на здійснення перевезень вантажів автотранспортом СГД-ФО ОСОБА_4 склали 110000 грн. Ліцензії на надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом СГД-ФО ОСОБА_4 в зазначений період не мав.

Таким чином, СГД-ФО ОСОБА_3 в період з 1 жовтня 2007 р. по 30 вересня 2008 р. отримав дохід від надання послуг з перевезення вантажів автомобілями, орендованими в ОСОБА_4, у розмірі 161237,22 грн.

Також встановлено, що СГД-ФО ОСОБА_3 в період з 1 жовтня 2007 р. по 30 вересня 2008 р. використовував для надання послуг з перевезення вантажів транспортні засоби СГД-ФО ОСОБА_5, а саме вантажні автомобілі КамАЗ 53212 д. н. з. НОМЕР_8 та МАЗ 630308-223 д. н. з. НОМЕР_9.

Згідно виписки банку про рух коштів по розрахунковому рахунку СГД-ФО ОСОБА_3 №НОМЕР_6, що в Полтавській філії ВАТ “Мегабанк” (МФО НОМЕР_7, м. Полтава, вул.Комсомольська,17), ним в період з 1 жовтня 2007 р. по 30 вересня 2008 р. від підприємств замовників перевезень в оплату за транспортні послуги, надані автомобілями СГД-ФО ОСОБА_5, на вищевказаний розрахунковий рахунок отримано коштів у розмірі 167668,32 грн.

Витрати СГД-ФО ОСОБА_3 за період з 1 жовтня 2007 р. по 30 вересня 2008 р. на здійснення перевезень вантажів автотранспортом СГД-ФО ОСОБА_5 склали 80000 грн. Ліцензії на надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом СГД-ФО ОСОБА_5 в зазначений період не мав.

Таким чином, СГД-ФО ОСОБА_3 в період з 1 жовтня 2007 р. по 30 вересня 2008 р. отримав дохід від надання послуг з перевезення вантажів автомобілями, орендованими в ОСОБА_5, у розмірі 87668,32 грн.

Крім цього, встановлено, що СГД-ФО ОСОБА_3 з 1 жовтня 2007 р. по 30 вересня 2008 р. використовував для надання послуг з перевезення вантажів транспортні засоби СГД-ФО ОСОБА_6, а саме вантажні автомобілі КамАЗ д. н. з. НОМЕР_3 та МАЗ д.н. з НОМЕР_10.

Згідно виписки банку про рух коштів по розрахунковому рахунку СГД-ФО ОСОБА_3 №НОМЕР_6, що в Полтавській філії ВАТ “Мегабанк” (МФО НОМЕР_7, м. Полтава, вул.Комсомольська,17), СГД-ФО ОСОБА_3 в період з 1 жовтня 2007 р. по 30 вересня 2008 р. від підприємств замовників перевезень в оплату за транспортні послуги, надані автомобілями СГД-ФО ОСОБА_6, на вищевказаний розрахунковий рахунок отримано коштів у розмірі 112660,72 грн.

Витрати СГД-ФО ОСОБА_3 за період з 1 жовтня 2007 р. по 30 вересня 2008 р. на здійснення перевезень вантажів автотранспортом СГД-ФО ОСОБА_6 склали 24000 грн. Ліцензії на надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом СГД-ФО ОСОБА_6 в зазначений період не мав.

Таким чином, СГД-ФО ОСОБА_3 в період з 1 жовтня 2007 р. по 30 вересня 2008 р. отримав дохід від надання послуг з перевезення вантажів автомобілями, орендованими в ОСОБА_6, у розмірі 88660,72 грн.

Всього в період з 1 жовтня 2007 р. по 30 вересня 2008 р. СГД-ФО ОСОБА_3, в порушення п. 33 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» №1175-III від 1 червня 2000 р. зі змінами та доповненнями, за надання послуг з перевезення вантажів автомобілями, які орендував у СГД-ФО ОСОБА_4, СГД-ФО ОСОБА_5 та СГД ФО ОСОБА_6, отримав дохід у розмірі 337566,26 грн., що є великим розміром.

Е п і з о д и № 2 - 4. Органами досудового слідства підсудний ОСОБА_3 також обвинувачується у тому, що відповідно до п. п.7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.1997року, “платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку”.

П. п. 7.2.6. п.7.2 ст.7 вказаного Закону визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

П. п. 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами і доповненнями,” визначено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

П.18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України №165 від 30.05.97р., зареєстрованого в Мінюсті України 23.06.97р. за №233/2037, зі змінами і доповненнями: «Всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів, та скріплюються печаткою такого платника».

Проте, в жовтні 2007 р. ОСОБА_3, будучи субєктом господарської діяльності фізичною особою, в порушення зазначених вище норм закону, не маючи необхідних для підтвердження податкового кредиту первинних документів, умисно, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, завідомо знаючи, що в вересні 2007 року між ним та фізичною особою підприємцем ОСОБА_7 (іпн. НОМЕР_1) фінансово-господарських взаємовідносин не було, неправомірно включив до складу власного податкового кредиту з ПДВ за жовтень 2007 р. податкові накладні № 243 від 27.09.2007 р. на суму 257042,41 грн., в тому числі ПДВ на суму 42840,40 грн., № 247 від 28.09.2007 р. на суму 2081557,54 грн., в тому числі ПДВ на суму 346926,26 грн., складені від імені ФО-П ОСОБА_7

Таким чином, в жовтні 2007 р. СГД-ФО ОСОБА_3 завищив свій податковий кредит по податку на додану вартість на суму 389767 грн. та безпідставно вніс до офіційного документу податкової декларації з податку на додану вартість №204184 від 20.11.2007 р. за жовтень 2007 р. в рядок 17 суму 980995 грн., в той час як повинен був внести суму 591228 грн., після чого подав декларацію до ДПІ у м. Полтаві.

В результаті вказаних дій в жовтні 2007 р. ОСОБА_3 умисно ухилився від сплати податку на додану вартість на суму 389767 грн.

В листопаді 2007 р. він же в порушення вищенаведених норм Закону, не маючи необхідних для підтвердження податкового кредиту первинних документів, умисно, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, завідомо знаючи, що в вересні 2007 року між ним та фізичною особою підприємцем ОСОБА_7 фінансово-господарських взаємовідносин не було, неправомірно включив до складу власного податкового кредиту з ПДВ за листопад 2007 року податкову накладну № 250 від 29.09.2007 року на суму 254362,8 грн. в тому числі ПДВ на суму 42393,80 грн., складену від імені ФО-П ОСОБА_7

Таким чином, в листопаді 2007 р. СГД-ФО ОСОБА_3 завищив свій податковий кредит по податку на додану вартість на суму 42394 грн. та безпідставно вніс до офіційного документу податкової декларації з податку на додану вартість №214099 від 20.12.2007 р. за листопад 2007 р. в рядок 17 суму 791110 грн., в той час як повинен був внести суму 748716 грн., після чого подав декларацію до ДПІ у м. Полтаві.

В результаті вказаних дій, в листопаді 2007 року ОСОБА_3 умисно ухилився від сплати податку на додану вартість на суму 42394 грн.

В грудні 2007 р. він же, в порушення вищезазначених норм Закону, не маючи необхідних для підтвердження податкового кредиту первинних документів, умисно, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, завідомо знаючи, що в жовтні 2007 р. між ним та фізичною особою підприємцем ОСОБА_7 фінансово-господарських взаємовідносин не було, неправомірно включив до складу власного податкового кредиту з ПДВ за грудень 2007 р. податкові накладні № 287 від 05.10.2007 р. на суму 1480484,12 грн. в тому числі ПДВ на суму 246747,35 грн. та № 293 від 08.10.2007 року на суму 1085839,84 грн. в тому числі ПДВ на суму 180973,31 грн., складені від імені ФО-П ОСОБА_7

Таким чином, в грудні 2007 року СГД-ФО ОСОБА_3 завищив свій податковий кредит по податку на додану вартість на суму 427721 грн., та безпідставно вніс до офіційного документу податкової декларації з податку на додану вартість №245589 від 21.01.2008 р. за грудень 2007 р. в рядок 17 суму 1159482 грн., в той час як повинен був внести суму 731761 грн., після чого подав декларацію до ДПІ у м. Полтаві.

В результаті вказаних дій в грудні 2007 р. ОСОБА_3 умисно ухилився від сплати податку на додану вартість на суму 427721 грн.

Продовжуючи злочинну діяльність, в січні 2008 року він же, в порушення вищезазначених норм Закону, не маючи необхідних для підтвердження податкового кредиту первинних документів, умисно, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, завідомо знаючи, що в жовтні 2007 року між ним та фізичною особою підприємцем ОСОБА_7 фінансово-господарських взаємовідносин не було, неправомірно включив до складу власного податкового кредиту з ПДВ за січень 2008 року податкові накладні № 282 від 03.10.2007 року на суму 101664,00 грн. в тому числі ПДВ на суму 16944,00 грн., та № 296 від 09.10.2007 року на суму 1235976,24 грн. в тому числі ПДВ на суму 205996,04 грн., складені від імені ФО-П ОСОБА_7

Таким чином, в січні 2008 р. СГД-ФО ОСОБА_3 завищив свій податковий кредит по податку на додану вартість на суму 222940 грн., та безпідставно вніс до офіційного документу податкової декларації з податку на додану вартість № 13470 від 19.02.2008 р. за січень 2008 р. в рядок 17 суму 487427 грн., в той час як повинен був внести суму 264487 грн., після чого подав декларацію до ДПІ у м. Полтаві.

В результаті вказаних дій, в січні 2008 р. ОСОБА_3 умисно ухилився від сплати податку на додану вартість на суму 222940 грн.

Також в лютому 2008 року він же в порушення вищезазначених норм Закону, не маючи необхідних для підтвердження податкового кредиту первинних документів, умисно, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, завідомо знаючи, що в жовтні 2007 року між ним та фізичною особою підприємцем ОСОБА_7 фінансово-господарських взаємовідносин не було, неправомірно включив до складу власного податкового кредиту з ПДВ за лютий 2008 року податкові накладні № 281 від 02.10.2007 року на суму 274675,00 грн. в тому числі ПДВ на суму 45779,17 грн., та № 284 від 04.10.2007 року на суму 297395,17 грн. в тому числі ПДВ на суму 59479,03 грн., складені від імені ФО-П ОСОБА_7

Таким чином, в лютому 2008 року СГД-ФО ОСОБА_3 завищив свій податковий кредит по податку на додану вартість на суму 105258 грн., та безпідставно вніс до офіційного документу податкової декларації з податку на додану вартість №20559 від 18.03.2008 р. за лютий 2008 р. в рядок 17 суму 1113790 грн., в той час як повинен був внести суму 1008532 грн., після чого подав декларацію до ДПІ у м. Полтаві.

В результаті вказаних дій, в лютому 2008 р. ОСОБА_3 умисно ухилився від сплати податку на додану вартість на суму 105258 грн.

В квітні 2008 р. він же в порушення вищезазначених норм Закону, не маючи необхідних для підтвердження податкового кредиту первинних документів, умисно, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, завідомо знаючи, що в листопаді та грудні 2007 року між ним та фізичною особою підприємцем ОСОБА_7 фінансово-господарських взаємовідносин не було, неправомірно включив до складу власного податкового кредиту з ПДВ за квітень 2008 р. податкові накладні № 318 від 23.11.2007 р. на суму 387265,20 грн. в тому числі ПДВ на суму 64544,20 грн., № 328 від 03.12.2007 р. на суму 495996,00 грн. в тому числі ПДВ на суму 82666,00 грн., № 331 від 05.12.2007 р. на суму 135798,00 грн. в тому числі ПДВ на суму 22633,00 грн., складені від імені ФО-П ОСОБА_7

Таким чином, в квітні 2008 р. СГД-ФО ОСОБА_3 завищив свій податковий кредит по податку на додану вартість на суму 169843 грн. та безпідставно вніс до офіційного документу податкової декларації з податку на додану вартість №87381 від 20.05.2008 р. за квітень 2008 р. в рядок 17 суму 391720 грн., в той час як повинен був внести суму 221877 грн., після чого подав декларацію до ДПІ у м. Полтаві.

В результаті вказаних дій, в квітні 2008 р. ОСОБА_3 умисно ухилився від сплати податку на додану вартість на суму 169843 грн.

Продовжуючи злочинну діяльність, в травні 2008 р. він же в порушення вищезазначених норм Закону, не маючи необхідних для підтвердження податкового кредиту первинних документів, умисно, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, завідомо знаючи, що в грудні 2007 р. між ним та фізичною особою підприємцем ОСОБА_7 фінансово-господарських взаємовідносин не було, неправомірно включив до складу власного податкового кредиту з ПДВ за травень 2008 р. податкові накладні № 334 від 07.12.2007 р. на суму 225350,40 грн. в тому числі ПДВ на суму 37558,40 грн., № 337 від 10.12.2007 р. на суму 355359,60 грн. в тому числі ПДВ на суму 59226,60 грн., № 340 від 12.12.2007 р. на суму 230095,20 грн. в тому числі ПДВ на суму 38349,20 грн., № 342 від 13.12.2007 р. на суму 130811,00 грн. в тому числі ПДВ на суму 21801,83 грн., складені від імені ФО-П ОСОБА_7

Таким чином, в травні 2008 р. СГД-ФО ОСОБА_3 завищив свій податковий кредит по податку на додану вартість на суму 156936 грн., та безпідставно вніс до офіційного документу податкової декларації з податку на додану вартість №100524 від 20.06.2008 р. за травень 2008 р. в рядок 17 суму 617789 грн., в той час як повинен був внести суму 460853 грн., після чого подав декларацію до ДПІ у м. Полтаві.

В результаті вказаних дій, в травні 2008 р. ОСОБА_3 умисно ухилився від сплати податку на додану вартість на суму 156936 грн.

Також, в червні 2008 р. він же в порушення вищезазначених норм Закону, не маючи необхідних для підтвердження податкового кредиту первинних документів, умисно, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, завідомо знаючи, що в грудні 2007 р. між ним та фізичною особою підприємцем ОСОБА_7 фінансово-господарських взаємовідносин не було, неправомірно включив до складу власного податкового кредиту з ПДВ за червень 2008 р. податкову накладну № 364 від 25.12.2007 р. на суму 530106,00 грн. в тому числі ПДВ на суму 88351,00 грн., складену від імені ФО-П ОСОБА_7

Таким чином, в червні 2008 р. СГД-ФО ОСОБА_3 завищив свій податковий кредит по податку на додану вартість на суму 88351 грн. та безпідставно вніс до офіційного документу податкової декларації з податку на додану вартість №137965 від 21.07.2008 р. за червень 2008 р. в рядок 17 суму 487478 грн., в той час як повинен був внести суму 399127 грн., після чого подав декларацію до ДПІ у м. Полтаві.

В результаті вказаних дій, в червні 2008 р. ОСОБА_3 умисно ухилився від сплати податку на додану вартість на суму 88351 грн.

Крім цього, в липні 2008 р. він же в порушення вищезазначених норм Закону, не маючи необхідних для підтвердження податкового кредиту первинних документів, умисно, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, завідомо знаючи, що в жовтні 2007 року між ним та фізичною особою підприємцем ОСОБА_7 фінансово-господарських взаємовідносин не було, неправомірно включив до складу власного податкового кредиту з ПДВ за липень 2008 р. податкові накладні № 308 від 24.10.2007 р. на суму 888932,40,00 грн. в тому числі ПДВ на суму 148155,40 грн., та № 311 від 29.10.2007 р. на суму 881176,80 грн. в тому числі ПДВ на суму 146862,80 грн., складені від імені ФО-П ОСОБА_7

Таким чином, в липні 2008 р. СГД-ФО ОСОБА_3 завищив свій податковий кредит по податку на додану вартість на суму 295018 грн. та безпідставно вніс до офіційного документу податкової декларації з податку на додану вартість №168992 від 20.08.2008 р. за липень 2008 р. в рядок 17 суму 1571541 грн., в той час як повинен був внести суму 1276523 грн., після чого подав декларацію до ДПІ у м.Полтаві.

В результаті вказаних дій, в липні 2008 р. ОСОБА_3 умисно ухилився від сплати податку на додану вартість на суму 295018 грн.

Всього в період з жовтня 2007 р. по липень 2008 р. ОСОБА_3 ухилився від сплати податку на додану вартість на загальну суму 1898228 грн., що в 8331 разів перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян та призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

Допитаний в ході судового слідства по справі підсудний ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів за фактом здійснення господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, без одержання ліцензії, визнав повністю, підтвердивши факт його скоєння за обставин, викладених вище. За фактами ухилення від сплати податків, підробки податкових декларацій та використання завідомо підроблених документів вини не визнав, заперечивши факт їх скоєння взагалі. Він також не визнав заявлений по справі цивільний позов.

Оскільки фактичні обставини справи та розмір цивільного позову по епізоду № 1 ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, підсудний та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає та їм розяснено про позбавлення права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України визнав за недоцільне дослідження доказів стосовно цих фактичних обставин справи.

Суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_3 по епізоду № 1 як здійснення без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до законодавства, що повязано з отриманням доходу у великих розмірах, тобто за ч. 1 ст. 202 КК України.

Дії ОСОБА_3 за епізодами №2-4 кваліфіковано за ст. 212 ч.3, 358 ч.1, 358 ч.3 КК України як умисне ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у особливо великих розмірах; умисно підробив документи, які видаються чи посвідчуються громадянином-підприємцем, які надають права і звільняють від обовязків, з метою їх використання, а також використав завідомо підроблені документи.

Судом проаналізовані докази, надані органами досудового слідства по факту ухилення від сплати податку та підроблення і використання підроблених підсудним документів. Обєктивних даних, які б безпосередньо підтверджували факти вчинення підсудним цих злочинів не встановлено.

За змістом ст. 212 КК України відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, що входять у систему оподаткування, введені в установленому законом порядку і зараховуються до бюджетів чи державних цільових фондів, настає лише в разі, коли це діяння вчинено умисно.

Враховуючи дану норму, суб'єктом даного злочину є особа конкретний платник даного виду податку, який має намір взагалі не виконувати (повністю або частково) покладені на нього податкові зобов'язання і з цією метою не правильно відображає й обраховує свої податкові зобов'язання у звітних документах .

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 08.10.2004 року № 15 ”Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів” під заниженням сум податків, зборів, інших обов'язкових платежів слід розуміти умисне неправильне обчислення (у тому числі шляхом умисного заниження податкової ставки) тих їх сум, що підлягають сплаті до бюджетів чи державних цільових фондів при правильному відображенні об'єктів оподаткування (без заниження чи приховування останніх).

В даному випадку жодних даних про те, що підсудний не вчиняв господарських операцій з СГД ФО Ревою та не придбавав у нього товар, умисно заносив до декларацій будь-які недостовірні дані з метою ухилення від сплати податків, не встановлено.

Допитаний в ході судового слідства по справі підсудний ОСОБА_3 по епізодах № 2 4 свою вину та заявлений цивільний позов не визнав і показав, що він як приватний підприємець зареєстрований в 2001 році і з цього часу перебуває на обліку платників податків в ДПІ у м. Полтаві. Платником податку на додану вартість зареєстрований 30.01.2006 р. Основним видом його діяльності є торгівля сільськогосподарською продукцією, в основному насінням соняшнику та зерновими. Всі податкові декларації з ПДВ за період 2007-2008 років підписував він особисто. В ДПІ у м. Полтаві декларації подавав він, а інколи, на його прохання, його дружина ОСОБА_8

З ОСОБА_7 він познайомився в 1991 році. 19 липня 2006 р. ОСОБА_7 надав йому довіреність на ведення від його імені фінансово-господарської діяльності. На прохання ОСОБА_7 від його імені в період 2007-2008 років він здійснював його господарську діяльність, займався пошуком постачальників продукції, розрахунками з ними.

В період 2007-2008 років він, як підприємець, мав фінансово-господарські взаємовідносини з ФО-П ОСОБА_7 В останнього він придбавав сільськогосподарську продукцію та запчастини до автомобілів, які в подальшому реалізовував. З ОСОБА_7 за вказану продукцію він розраховувався готівковими коштами. Від імені ОСОБА_7 продукцію він придбавав особисто, в кого саме - не памятає. Яким чином від імені ФО-П ОСОБА_7 він проводив розрахунки за автозапчастини - не пам'ятає.

Пояснити факт походження відтисків печатки ФО-П ОСОБА_7 на податкових накладних, видаткових накладних, квитанціях до прибуткових касових ордерів, на підставі яких він формував податковий кредит по податку на додану вартість, нанесені після 28 травня 2008 р., відтиски підпису від імені ОСОБА_7 на вказаних документах, які нанесені після 21 січня 2008 р., тобто після смерті ОСОБА_7, ОСОБА_3 не зміг.

Зазначив, що інколи ОСОБА_7 надавав йому свою печатку та факсиміле для користування. Фінансово-господарська діяльність ФОП ОСОБА_7 була припинена відразу ж після його смерті в січні 2008 р.

Крім цього, він наголосив, що з донарахуванням йому як підприємцю податку на додану вартість за період 2007-2008 років в сумі 1898228 грн. він не згоден.

Пояснення ОСОБА_7 (а.с. 59, т.1) та показання свідка ОСОБА_9 (а.с. 92-93, 185-186, т.29) про те, що ОСОБА_7 особисто не займався господарською діяльністю, не спростовують показань підсудного ОСОБА_3, згідно яких він вчиняв господарські операції від імені ОСОБА_7

Не спростовують показань ОСОБА_3 і показання свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 про те, що, під час проведення позапланової документальної перевірки СГД ФО ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2008 року встановлено, що СГД ФО ОСОБА_3 в порушення п.п.7.2.6, п.7.2, ст.7, п.п.7.2.1, п.7.2 ст.7, п.п.7.4.5, п.7.4, ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.1997 року, включив до складу власного податкового кредиту з ПДВ податкові накладні складені від імені СГД ФО ОСОБА_7, в результаті чого в період 2007-2008 років не сплатив до бюджету податок на додану вартість в сумі 1898228 грн.

Проведеною перевіркою було встановлено наступне: в період 2007-2008 років СГД-ФО ОСОБА_3 в податковому обліку відобразив придбання товарів в СГД-ФО ОСОБА_7 Відповідно до наявних первинних документів, розрахунки з останнім СГД-ФО ОСОБА_3 проводив готівковими коштами. (а.с. 24-29, т.30)

Таким чином обєктивних даних про те, що підсудний не вчинив господарських операцій з СГД ФО ОСОБА_7 та відповідно вніс завідомо неправдиві відомості про вчинення операцій до документів податкового обліку, немає.

Також ні досудовим, ні судовим слідством не здобуто доказів того, що саме ОСОБА_3 поставив відтиск печатки та підпису (факсиміле) від імені ОСОБА_7 на видаткових накладних та квитанціях до прибуткових касових ордерів, відповідно до яких СГД-ФО ОСОБА_3 відображав придбання продукції та розрахунки з СГД ФО ОСОБА_7

Враховуючи викладене, суд вважає недоведеною вину підсудного у вчиненні вказаних злочинів і приходить до висновку про необхідність виправдання підсудного ОСОБА_3 за епізодами №2-4 за ч.3 ст. 212 та за ч.1, 3 ст. 358 КК України за недоведеністю його вини.

Обставинами, які помякшують покарання підсудного, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання підсудного, суд не знаходить.

Виходячи з загальних засад призначення покарання, визначених статтею 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що впливають на призначення покарання.

Суд враховує, що вчинений підсудним злочин являється злочином невеликої тяжкості.

Суд також враховує особу підсудного, який вперше притягається до кримінальної відповідальності, визнав свою вину у вчиненні злочину і щиро розкаявся у цьому, характеристику його особи, наявність обставин, що помякшують і відсутність тих, які обтяжують покарання, і вважає за необхідне призначити йому покарання у виді штрафу, яке буде необхідним й достатнім для його виправлення, попередження вчинення нових злочинів та соціальної реабілітації.

По справі ДПІ у м. Полтаві заявлений цивільний позов про відшкодування завданої підсудним інкримінованими йому злочинами матеріальної шкоди на суму 1898228 грн. Оскільки по вказаних епізодах підсудний підлягає виправданню, то суд залишає позов без розгляду.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 81 КПК України.

Керуючись статтями 321, 323 та 324 КПК України, суд,

з а с у д и в :

ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 202 КК України до штрафу в розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2550 грн.

За ч. 3 ст. 212, ч. ч. 1 та 3 ст. 358 КК України виправдати за недоведеністю його вини у вчиненні злочинів.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого ОСОБА_3 у виді підписки про невиїзд залишити без змін.

Цивільний позов ДПІ м.Полтави про стягнення 1898228 грн. залишити без розгляду.

Речові докази зберігати при справі.

Вирок може бути оскаржено в апеляційний суд Полтавської області через районний суд протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя А.Г.Савченко