Постанова № 102464427, 10.01.2022, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/981/21

Провадження № 3/147/4/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2022 року смт.Тростянець

Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Мудрак А.М. розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в :

10 вересня 2021року о 16 год. 05 хв. в с.Олександрівка по вул.Соборній водій ОСОБА_1 керував автомобілем «ГАЗ 3110» номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння (почервоніння очей, нечітка мова). Від проходження огляду на виявлення стану наркотичного сп`яніння водій відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча повідомлялася про час і місце розгляду справи належним чином, та до суду повернулися рекомендовані повідомлення про вречення поштовогог відправлення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Зважаючи на сповіщення ОСОБА_1 про розгляд справи про адміністративне правопорушення, судом вирішено провести розгляд справи у його відсутності, що не суперечить правовим приписам ч.2 ст. 268 КУпАП.

До вказаних висновків суд прийшов, зокрема виходячи і з наступного.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 , суд враховує, що останній був обізнаний з фактом складення на нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки в протоколі наявний підпис ОСОБА_1 про ознайомлення з місцем та часом розгляду справи, також він отримував тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом про що розписувався у протоколі. Окрім цього, судом повідомлявся про розгляд справи за адресою вказаною в протоколі: АДРЕСА_1 . Як вбачається з відповіді начальника відділу «Центр надання адміністративних послуг та Державної реєстрації» виконавчого комітету Гайсинської міської ради на запит суду ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилався, причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з`ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, суд вважає, що слід вирішити справу у відсутності ОСОБА_2 та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, тощо.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з ч.1 ст. 130 КУпАП відповідальність настає у випадку керуванням транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачею керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмовою особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджується:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №449470 від 10.09.2021, згідно з яким 10 вересня 2021року о 16 год. 05 хв. в с.Олександрівка по вул.Соборній водій ОСОБА_1 керував автомобілем «ГАЗ 3110» номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння (почервоніння очей, нечітка мова). Від проходження огляду на виявлення стану наркотичного сп`яніння водій відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України /а.с.2/;

письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 10.09.2021, згідно з яким 10 вересня 2021 року він був запрошений працівниками поліції в якості свідка під час проходження ОСОБА_1 тесту на стан наркотичного сп`яніння. ОСОБА_1 від проходження тесту та їхати на експертизу до Тростянецької ЦРЛ відмовився /а.с.3/;

направленням на огляд водія транспортного засобу з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з якого вбачається що в результаті огляду проведеного поліцейським виявлені ознаки сп`яніння: почервоніння очей, сухість, нечітка мова, від проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 відмовився /а.с.5/;

актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до у ОСОБА_1 було виявлено ознаки: почервоніння очей, нечітка мова, останній відмовився від огляду на стан алкогольного сп`яніння в присутності свідків /а.с.5 зворот/.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст. ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС 09 листопада 2015 р. № 1452/735, /далі Інструкція/ огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно з п.2, п.4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735(далі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (тобто, відповідно до п.3 цієї Інструкції, порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Отже поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані наркотичного сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп`яніння, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

При цьому відповідно до п.2.5 Правил дорожнього рухуводій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд в закладі охорони здоров`я для визначення стану наркотичного сп`яніння.

Як вбачається з матеріалів справи у ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: почервоніння очей, нечітка мова, тобто ті, які зазначені у п.3 Інструкції. У зв`язку з чим ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння від чого останній відмовився в присутності двох свідків.

Зміст протоколу про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП і сумнівів у його достовірності не викликає.

Підстав для закриття провадження у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, суд не вбачає.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

При призначенні адміністративного стягнення ОСОБА_1 враховую характер скоєного правопорушення, особу винного, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують відповідальність, та вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ч.7 ст. 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Згідно з п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір встановлюється у 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 496,20 грн. Отже, з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в дохід держави.

Керуючись ст. ст. 221, 283, 284 КУпАП, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у сумі 496,20 грн. (рахунок - UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з часу її винесення через Тростянецький районний суд Вінницької області.

Суддя А.М. Мудрак