Рішення № 102454427, 05.01.2022, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 05.01.2022

Справа № 334/3179/21

Провадження № 2-др/334/6/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2022 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Добрєва М.В.,

за участю секретаря судового засідання Візіренко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя, цивільну справу за заявою представника позивача - адвоката Котелевського Костянтина Володимировича про винесення додаткового рішення по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк», державного реєстратора виконавчого комітету Гуляйпільської міської ради Запорізької області Зінченка Юрія Олексійовича про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, поновлення права власності,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Ленінського районного суду м. Запоріжжя перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк», державного реєстратора виконавчого комітету Гуляйпільської міської ради Запорізької області Зінченка Юрія Олексійовича про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, поновлення права власності.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14 грудня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

17 грудня 2021 року на адресу суду надійшла заява від представника позивача - адвоката Котелевського К.В. про ухвалення додаткового рішення. Заява мотивована тим, що 27 квітня 2021 року було укладено договір б/н між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «Коляда Котелевський» про надання юридичної допомоги.

Відповідно до акту виконаних робіт по договору про надання професійної правничої допомоги № б/н від 15 грудня 2021 року, адвокат Котелевський К.В., надав такі послуги:

- Підготовка та подання позовної заяви - 2 год. 30 хв.;

- Підготовка та подання зави про забезпечення позову - 1 год. 40 хв.;

- Підготовка та подання апеляційної скарги на ухвалу Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 11.05.2021р. - 50 хв.;

- Участь у судовому засіданні в Запорізькому апеляційному суді 01.09.2021р. - 30 хв.;

- Участь в судовому засіданні в Ленінському районному суді м.Запоріжжя 26.10.2021р. - 30 хв.;

- Участь в судовому засіданні в Ленінському районному суді м.Запоріжжя 26.10.2021р. - 30 хв.

Відповідно до п.6.1 Договору клієнт сплачує Адвокатському об`єданню винагороду виходячи з кількості витраченого часу з розрахунку 1600 гривень за одну годину часу. Сторони також домовилися, що оплата за участь у судовому засіданні здійснюється як за одну годину часу правничої допомоги, незалежно від тривалості судового засідання.

Розрахунок вартості наданих послуг: 6 годин 30 хв. х 1600 грн/год. = 10400 грн.

У судове засідання представник позивача не з`явився з невідомих суду причин, про день і час судового засідання повідомлений, у позивній заяві просив розглянути справу в його відсутність.

У судове засідання представник відповідача з`явився з невідомих суду причин, про день і час судового засідання повідомлений, відзиву не гадав.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Право на правничу допомогу в Україні гарантовано ст. 59 Конституції України та ст. 15 ЦПК України.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких згідно п.1 ч.3 цієї статті віднесено витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами такої діяльності є надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною п`ятою статті 137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною шостою статті 137 ЦПК обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу до суду надано:

- договір про надання правової допомоги від 27 квітня 2021 року;

- акт приймання-передачі по договору про надання професійної правничої допомоги № б/н від 27 квітня 2021 року;

- Рахунок № 34 від 15 грудня 2021 року на суму 10400,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, витрати за надану професійну правову допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

За таких обставин, суд приходить до висновку про ухвалення по справі додаткового рішення про стягнення з Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на користь ОСОБА_1 судових витрат у вигляді витрат на правничу допомогу в розмірі 10 400 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст. 270 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача - адвоката Котелевського Костянтина Володимировича про винесення додаткового рішення по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк», державного реєстратора виконавчого комітету Гуляйпільської міської ради Запорізької області Зінченка Юрія Олексійовича про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, поновлення права власності - задовольнити.

Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі № 343/3179/21 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк», державного реєстратора виконавчого комітету Гуляйпільської міської ради Запорізької області Зінченка Юрія Олексійовича про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, поновлення права власності.

Стягнути з Акціонерного Товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» ЄДРПОУ 14282829 (04070 м.Київ, вул..Андріївська, 4) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 судові витрати по справі у вигляді витрат на правничу допомогу в розмірі 10 400 гривень 00 копійок (десять тисяч чотириста гривень 00 копійок).

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення додаткового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового додаткового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового додаткового рішення.

Суддя: Добрєв М. В.