Постанова № 10245152, 16.06.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № <Внутрішній Номер справи >

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 червня 2010 року10:41 № 2а-1963/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Маруліної Л.О., суддів Блажівської Н.Є., Костенка Д.А., при секретарі судового засідання Миронця Р.А. вирішив адміністративну справу

за позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»

доДержавної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України

провизнання протиправним та скасування Рішення від 05.01.2010р. №84/47-8 та Припису від 07.09.2009р. №СК-421/09-969

За участю представників:

позивача: Бондар Л.О.,

відповідача: Вовнюк В.І.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 16.06.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст складено і підписано 21.06.2010 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування»(далі Позивач, АТ «СК «АХА Страхування») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (далі Відповідач), в якому просить визнати нечинним та скасувати Рішення від 05.01.2010р. №84/47-8 та Припис від 07.09.2009р. №СК-421/09-969

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.02.2010р. відкрито провадження в адміністративній справі №2а-1963/10/2670 та призначено судовий розгляд справи.

Позивач позов підтримує в повному обсязі. Позовні вимоги вмотивовує тим, що Відповідачем винесено Рішення №84/47-8 від 05.01.2010р. та Припис № СК-421/09-969 від 07.09.2009 р. без врахування всіх наданих Позивачем документів та пояснень.

Відповідач проти позову заперечує з підстав викладених у письмових запереченнях та наданих в судових засіданнях поясненнях, зазначає, що Рішення від 05.01.2010р. №84/47-8 та Припис від 07.09.2009р. №СК-421/09-969 є правомірними та ґрунтуються на вимогах закону, а позовні вимоги безпідставними та такими, що не аргументовані положеннями чинного законодавства.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Директором інспекційного департаменту Чурсіним О.В. від імені Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України розглянуто акт про порушення законодавства у сфері страхування ЗАТ «Страхова компанія «АХА Страхування»від 14.08.09 №714/42/5 (код ЄДРПОУ 20474912) за зверненням громадянина ОСОБА_4 у звязку з порушенням ЗАТ «СК «АХА Страхування»умов договору страхування та винесено Припис № СК-421/09-969 від 07.09.2009 р. (далі Припис), в якому встановлено порушення Позивачем в своїй діяльності вимог чинного законодавства України у сфері надання фінансових послуг, а саме:

- пункту 3 частини першої статті 20 Закону (далі - Закон), щодо невиконання обов'язку страховика при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк;

- статті 25 Закону, щодо невиконання обов'язку страховика здійснити виплату страхового відшкодування згідно з договором страхування або законодавством;

- пункту 2.15 розділу 2 Ліцензійних умов провадження страхової діяльності, затверджених розпорядженням Держфінпослуг від 28.08.03 №40, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.09.03 за №805/8126, щодо недотримання страховиком обов'язків визначених статтею 20 Закону;

- пункту 2.16 розділу 2 Ліцензійних умов провадження страхової діяльності щодо не здійснення страховиком страхової виплати у порядку та на умовах визначених статтею 25 Закону.

Відповідно до Припису Позивача зобовязано усунути виявлені порушення вимог законодавства України у сфері надання фінансових послуг, повідомити про виконання вимог цього припису та подати підтверджуючі документи до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України у термін до 09.10.09.

Рішенням від 05.01.2010р. №84/47-8 (далі Рішення) скаргу Позивача від 27.10.2009р. №2433/09У на Припис залишено без задоволення, а Припис без змін. Рішення мотивовано тим, що ЗАТ «СК «АХА Страхування»отримало заяву про подію, що має ознаки страхового випадку 29.07.2008р., проте вимоги за договором не виконано щодо складення страхового акту з подальшим прийняттям рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування.

Позивач не погоджується з Рішенням та Приписом, вважає їх таким, що не відповідають дійсним обставинам справи та вимогам законодавства, з таких підстав.

Пунктом 10.11. Договору страхування наземного транспорту № 705-а/07крр від 19.11.2007 р, укладеного між ОСОБА_4 і АТ «СК «АХА Страхування», (далі - Договір) передбачено, що при пошкодженні транспортного засобу внаслідок страхового випадку розмір збитку визначається Страховиком чи уповноваженою ним особою (аварійним комісаром), шляхом складання кошторису вартості його відновлення (Кошторис збитків), в який включається вартість запасних частин, деталей, обладнання та матеріалів, що підлягають заміні, з урахуванням експлуатаційного зносу, а також вартість ремонтних робіт.

Відповідно до п. 10.1. Договору страхове відшкодування виплачується Страховиком згідно з Договором страхування на підставі письмової заяви Страхувальника (його представника, Вигодонабувача) і Страхового акту, який складається Страховиком.

Після отримання 21.11.2008 р. від Страхувальника заяви на виплату страхового відшкодування, Страховиком було складно страховий акт № 705-а/07 крр-1, та 01.12.2008 р. здійснено виплату страхового відшкодування Страхувальнику через систему платежів «Аваль Експрес»у розмірі 3 804,16 грн.

При цьому, в Акті Держфінпослуг вказано на недотримання Страховиком вимог ст.ст. 20, 25 Закону України «Про страхування», оскільки на дату складання Акту (13.08.2009 р.) за випадком, що стався 28.07.2008 р. Страховиком не надано копію страхового акту та документу що підтверджує здійснення страхової виплати.

Проте, відповідно до запиту Держфінпослуг від 16.07.2009 р. вих. № 9019/42-8 Позивачу необхідно було надати пакет документів та пояснення лише з приводу ДТП, яка мала місце 05.08.2008 р. В свою чергу, для підтвердження виконання договірних зобов'язань щодо випадку, який стався 28.07.2008 р. Товариством додатково було надано копію страхового акту № 705-а/07 крр-1 та документи про сплату страхового відшкодування через систему платежів «Аваль Експрес»(додатки до скарги вих. № 2433/09У від 27.10.2009 р.).

Однак, Держфінпослуг не було враховано надані документи при розгляді скарги АТ «СК «АХА Страхування»від 27.10.2009р. і в Рішенні від 05.01.2010 р. вих. № 84/47-8 вказано на недотримання Страховиком вимог, передбачених Договором щодо прийняття рішення про виплату або відмову в виплаті страхового відшкодування стосовно заявленого випадку, що в свою чергу, призвело до прийняття Держфінпослуг неправильного рішення.

07.08.2008 р. Страхувальником було заявлено про настання ДТП, яка трапилася 05.08.2008 р. (повідомлення про подію вх. № 1889-08у/2).

Порівнявши дані Протоколу огляду транспортного засобу СПД ОСОБА_6 від 08.08.2008 р. та Акту огляду транспортного засобу від 29.07.2008 р., складеного щодо випадку, який трапився 28.07.2008 р, та щодо якого Страховиком було виплачено страхове відшкодування, Страховою компанією було встановлено, що на момент ДТП (05.08.2008 р.), Страхувальником не було усунено пошкодження вітрового скла автомобіля, яке відбулося в результаті попереднього випадку.

Відповідно до п. 31.1. ст. 31 Правил дорожнього руху України технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств - виробників та іншої нормативно-технічної документації.

У відповідності до п. 11.2. Державного стандарту України № 3649-97 "Засоби транспортні дорожні. Експлуатаційні вимоги безпеки до технічного стану та методи контролю" не допускається наявність тріщин на вітровому склі в зоні роботи склоочищувачів ДТЗ довжиною більше 50 мм.

Враховуючи те, що стан вітрового скла автомобіля на момент ДТП (05.08.2008 р.) не відповідав вимогам п. 11.2. зазначеного вище Державного стандарту України, ОСОБА_4 здійснював управління технічно несправним транспортним засобом.

Пунктом 11.2.7. Договору передбачено, що не є страховим випадком збитки, що виникли внаслідок порушення вимог ст. 31 Правил дорожнього руху України відносно технічного стану транспортного засобу.

Таким чином, керуючись п. 11.2.7. Договору, АТ «СК «АХА Страхування»було прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування щодо випадку, який трапився 05.08.2008 р., про що було повідомлено Страхувальника листом від 12.11.2008 р. вих. № 2384-08у.

Однак, в Акті від 14.08.2009 вих. № 714/42/5 Держфінпослуг вказує на те, що дії Страховика в частині відмови у виплаті страхового відшкодування з підстав порушення Страхувальником вимог ст. 31 Правил Дорожнього руху України відносно технічного стану транспортного засобу є незаконними.

В обґрунтування цього висновку Держфінпослуг посилається на розділ 8 Договору та п. 9.1.9 Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) № 003, (надалі - Правила), відповідно до яких в разі настання передбаченої п. 4.2 Договору події, страхувальник не має права без письмового дозволу Страховика, що надається після складання Акту огляду транспортного засобу, проводити роботи з відновлення та зміни стану транспортного засобу, крім заходів, необхідних для транспортування, рятування (у тому числі людей і тварин) чи запобігання надзвичайних ситуацій.

Товариство вважає, що факт надання/ненадання згоди на проведення відновлювального ремонту транспортного засобу не впливає на підстави для відмови, оскільки, відповідно до п. 7.2.9 Договору, Страхувальник зобов'язаний здійснювати всі необхідні, можливі та доречні дії щодо запобігання виникнення страхових випадків та зменшення їх наслідків, дотримуватися умов експлуатації, збереження та обслуговування транспортного засобу, відповідно до умов Договору та вимог виробника (п. 7.2.10. Договору).

В свою чергу, відсутність письмового дозволу Страховика на проведення робіт по відновленню та зміни стану транспортного засобу, не надає Страхувальнику права користуватися технічно несправним автомобілем.

Таким чином, на думку Позивача, рішення Страховика про відмову у виплаті страхового відшкодування прийнято обґрунтовано та у відповідності до умов Договору, а Припис № СК-421/09-969 від 07.09.2009 р. є таким, що підлягає скасуванню, оскільки при його винесені Держфінпослуг не було враховано всі надані Товариством документи та пояснення.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, вважає, що гр. ОСОБА_4 не порушував Правил Дорожнього руху України відносно технічного стану транспортного засобу, він не зобовязаний дотримуватись Державного стандарту України №3649-97, а тому невиплата страхового відшкодування є неправомірною.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень частини 12 статті 28 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»Уповноважений орган у межах своєї компетенції надсилає фінансовим установам та саморегулівним організаціям обов'язкові до виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про фінансові послуги та вимагає надання необхідних документів.

Згідно з пунктом 2 розділу 5 Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 03.02.2010 за N 157, Держфінпослуг має право одержувати в установленому законодавством порядку від фінансових установ звітність та іншу інформацію згідно із законодавством, а від підприємств, установ (у тому числі банків), організацій та громадян -інформацію, необхідну для виконання покладених на Держфінпослуг завдань.

У зв'язку з тим, що 08.07.2009, до Держфінпослуг надійшло звернення громадянина ОСОБА_4, 16.07.2009 за вих. № 9019/42-8 до ПАТ «СК «АХА Страхування»було направлено запит про надання документів.

Оскільки відмова у виплаті страхового відшкодування за подією, яка мала місце 05.08.2008, безпосередньо пов'язана з подією, яка сталася 28.07.2008, у запиті, Держфінпослуг просило надати вичерпні пакети документів за заявленими випадками, а також інформацію у вигляді письмового пояснення щодо відмови ПАТ «СК «АХА Страхування»у виплаті страхового відшкодування за заявленими подіями.

У відповідь на запит Держфінпослуг від 16.07.2009, Позивачем надіслано письмові пояснення від 24.07.2009, у яких Позивач посилається на подію, яка трапилася 29.07.2008р., та наголошує на тому, що страхове відшкодування за зазначеним страховим випадком було виплачено Страхувальнику.

Виходячи з того, що Держфінпослуг просила надати вичерпні пакети документів за заявленими випадками, а у додатках до листа-пояснення від 24.07.2009р. не було представлено жодного документу, який би підтверджував прийняття рішення по страховій справі та виплати страхового відшкодування Позивачем згідно з умовами договору добровільного страхування наземного транспорту, що є об'єктом застави № 705-а/07крр від 19.11.2007, працівниками Відповідача у акті про порушення від 14.08.2009 №. 714/42/5 було зафіксовано порушення вимог статті 20, 25 Закону, пунктів 2.15, 2.16 розділу 2 Ліцензійних умов провадження страхової діяльності.

29.10.2009 до Держфінпослуг надійшла скарга від 27.10.2009р. ПАТ „СК „АХА Страхування" на Припис, до якої додано копію страхового акту № 705-а/07 від 26.11.2008р. та документ, який нібито підтверджує виплату страхового відшкодування (відомість виплат №91 від 01.12.2008 по договору № 11/43-4-1/131 від 18.03.2008). Проте, зазначена відомість виплат не є доказом про виплату або перерахування страхового відшкодування, оскільки не містить відповідних реквізитів підтверджуючих здійснення такої виплати.

Крім того, в адміністративному позові Позивач зазначає, що здійснив виплату страхового відшкодування за подією, яка мала місце 28.07.2009, але не надає до позову жодних доказів для підтвердження наведених доводів.

Таким чином, на час складання акту про порушення законодавства у сфері страхування ПАТ «СК «АХА Страхування»14.08.2009р., зі сторони Позивача мало місце порушення вимог діючого законодавства у сфері страхування.

Щодо твердження позивача про те, що транспортний засіб громадянина ОСОБА_4, на момент настання ДТП 05.08.2008р., не відповідав вимогам п. 11.2. Державного стандарту України № 3649-97 «Засоби транспортні дорожні. Експлуатаційні вимоги безпеки до технічного стану та методи контролю»(далі Вимоги) та здійснював управління технічно несправним транспортним засобом, суд зазначає наступне.

Згідно з статтею 117 Конституції України нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом.

Відповідно до підпункту «б»пункту 4 Положення «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади»від 28.12.1992 № 731 (далі Положення), державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.

Згідно з пунктом 6 Положення, державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, здійснює Міністерство юстиції України.

Указом президента України «Питання Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики»від 18.03.2002р. № 225/2003 установлено, що Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики є правонаступником Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України.

Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт України) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом. Держспоживстандарт України у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 Положення, нормативно-правові акти Держспоживстандарту України підлягають реєстрації в установленому законодавством порядку.

Вказані вимоги не зареєстровані в Міністерстві юстиції України, а отже, не є нормативно-правовим актом, а тому, беручи до уваги положення абзацу 3 пункту 3 рішення Конституційного Суду України по справі 12-рп/98 від 09.07.1998р., положення частини 1 статті 19 Конституції (правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством), посилання Позивача на те, що громадянин ОСОБА_4 зобов'язаний дотримуватися положень Вимог є необґрунтованим та безпідставним.

Положеннями пункту 31.3. розділу 31 Правил дорожнього руху від 10.10.2001р. № 1306, визначено вичерпний перелік підстав, за яких забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством а, саме: у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху; якщо вони не пройшли державного технічного огляду або не мають талона про його проходження; якщо номерні знаки не відповідають вимогам відповідних стандартів; у разі обладнання без дозволу Державтоінспекції спеціальними звуковими та світловими сигналами.

Оскільки, громадянином ОСОБА_4 не порушено жодну з наведених підстав, то він мав право експлуатувати транспортний засіб згідно з законодавством.

Крім того, у розширеній довідці ДАІ, наданій Позивачу, зазначено лише те, що гр. ОСОБА_4 було порушено лише дорожню розмітку. Виходячи з порушень наведених у розширеній довідці ДАІ, можна зробити висновок, що таке саме порушення міститься і у протоколі про адміністративне порушення правил дорожнього руху.

Отже, оскільки ні в протоколі про адміністративне порушення, ні в розширеній довідці ДАІ не зазначено порушення положень пункту 31.1. розділу 31 Правил дорожнього руху від 10.10.2001р. № 1306, то в момент експлуатації транспортного засобу, зазначений автомобіль відповідав технічному стану.

Крім того, в довідці про настання ДТП констатується факт пошкодження переднього вітрового скла саме у результаті події, яка мала місце 05.08.2008р.

Також суд звертає увагу, що відповідно до п. 21 Постанови Кабінету Міністрів України «Про державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ»державна автомобільна інспекція забезпечує відповідно до законодавства оформлення адміністративних правопорушень.

Згідно з п. 4 р. 3 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої Наказом МВС України від 27.03.2009р. №111, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2009р. №576/16592, завданнями та функціями підрозділів ДПС є винесення відповідно до чинного законодавства постанов про адміністративне порушення.

Відповідно до п. 16.6 р. 6 вищезазначеної інструкції при порушенні учасниками дорожнього руху вимог правил дорожнього руху за всіма виявленими порушеннями складаються протоколи про адміністративні правопорушення.

Таким чином порушення п. 31.1. розділу 31 Правил дорожнього руху є адміністративним правопорушенням і встановлення даного правопорушення належить до компетенції органів ДПС та повинно відображатись у відповідному документі, а саме в протоколі про адміністративне правопорушення.

Отже, твердження Позивача, що ОСОБА_4 керував несправним транспортним засобом, спростовується матеріалами справи, оскільки не належить до компетенції Позивача, а Відповідач не має повноважень це перевіряти.

Таким чином, доводи викладені в адміністративному позові ПАТ «СК «АХА Страхування»в обґрунтування позовних вимог є такими, що необґрунтовані положеннями чинного законодавства, не відповідають обставинам справи та спростовуються вищевикладеними аргументами.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач довів обґрунтованість та законність своїх рішень.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку, про відмову у задоволення позову.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 69-71, 94, 97, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Відмовити у задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддяЛ. О. Маруліна

СуддіН.Є. Блажівська

Д.А. Костенко