Постанова № 10245103, 16.06.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-1497/10/2370 16.06.2010 р. м. Черкаси

13 год. 45 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Руденко А.В.,

при секретарі Руденко Ю.В.,

за участю: представника позивача - Бондаренка О.М. (за довіреністю № 6752 від 22.04.2009р.),

представника відповідача Мазура С.М. (за довіреністю від 19.11.2009р. № 1435)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Смілянської обєднаної державної податкової інспекції Черкаської області до комунального житлово-виробничого підприємства «Наш дім»про стягнення податкового боргу з податку на прибуток у сумі 97611 грн. 81 коп.,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась Смілянська обєднана державна податкова інспекція, в якому просить стягнути з комунального житлово-виробничого підприємства «Наш дім»податковий борг з податку на прибуток у сумі 97611 грн. 81 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Смілянської міської ради 05.06.2002р. та перебуває на обліку в органах державної податкової служби як платник податків та платежів до бюджету. Станом на 28.04.2010р. за відповідачем згідно облікової картки платника обліковується податковий борг зі сплати податку на прибуток підприємств у сумі 97611 грн. 81 коп., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що рішенням Смілянської міської ради Черкаської області № 45-4/V від 25.02.2010р. він звільнений від сплати податку на прибуток за 2009 рік у сумі 97936 (девяносто сім тисяч девятсот тридцять шість) грн. 00 коп.

Заслухавши пояснення та доводи представника позивача та відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд встановив.

Комунальне житлово-виробниче підприємство «Наш дім»зареєстроване як субєкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Смілянської міської ради 05.06.2002р., ідентифікаційний код 31982446, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи від 05.06.2002р., та перебуває на обліку в Смілянській обєднаній державній податковій інспекції Черкаської області як платник податків і зборів, передбачених Законом України «Про систему оподаткування»№ 1251-ХІІ від 25.06.1991р. з 25.06.2002р. за № 18 ДКП, що підтверджується довідкою від 06.04.2010р. № 10291.

Судом встановлено, що 09.02.2010р. відповідач подав до Смілянської ОДПІ податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2009р. за № 55512, відповідно до якої податкове зобовязання з податку на прибуток складає 97636 грн. (рядок 17 декларації). Згідно з витягом з облікової картки платника податку на прибуток за станом на 28.04.2010р. у відповідача обліковувалась переплата з податку на прибуток у сумі 24 грн. 19 коп., 09.02.2010р. нараховано податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 97636 грн. за декларацією № 55512 від 09.02.2010р., з врахуванням переплати сума податкового зобовязання за 2009р., яка підлягала до сплати, склала 97611 грн. 81 коп.

Спеціальним законом, який визначає платників податку на прибуток, обєкти оподаткування, правила ведення податкового обліку, а також порядок нарахування та строки сплати цього податку, є Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. № 334/94-ВР (у подальшому Закон № 334).

Пунктом 16.1 Закону № 334 передбачено, що платники податку самостійно нараховують суму податку, що підлягає сплаті.

Порядок нарахування та строки сплати податку на прибуток підприємств визначені п. 16.4 ст. 16 Закону № 334, згідно якого платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, яким відповідно до статті 11 цього Закону є: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням відємного значення обєкта оподаткування минулих податкових періодів. Податок на прибуток підприємств за звітний період сплачується платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.

Підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. № 2181-111 (у подальшому Закон № 2181), який є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобовязань юридичних осіб або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), передбачає, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

З врахуванням вказаних приписів декларація з податку на прибуток за 2009 рік повинна бути подана до податкового органу у строк до 09.02.2010 року.

Податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації. Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку (п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181).

Оскільки відповідач самостійно визначив податкове зобовязання з податку на прибуток за 2009 рік, вказане податкове зобовязання вважається узгодженим з 09.02.2010р., тобто з дня подання декларації з податку на прибуток за 2009 рік до Смілянської ОДПІ.

Підпунктом 5.3.1 п 5.3 ст. 5 Закону України № 2181 передбачено, що платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Оскільки останнім днем граничного строку для подання декларації з податку на прибуток є 09.02.2010р., останнім днем строку сплати податкового зобовязання з податку на прибуток за 2009 рік є 19.02.2010р.

Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що відповідач у строк до 19.02.2010р. податкове зобовязання з податку на прибуток за 2009 рік не сплатив.

Відповідно до п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Підпунктом 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України № 2181 визначено, що в разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

На виконання вказаних приписів на адресу відповідача направлено першу податкову вимогу від 11.01.2010 р. № 1/6 на суму 38831 грн. 10 коп. та другу податкову вимогу від 22.02.2010 р. № 2/62/2975/24-012 на суму 198533 грн. 58 коп. Вказані вимоги отримані уповноваженою особою відповідача 19.01.2010р. та 20.02.2010р. відповідно.

Враховуючи те, що відповідачем не сплачено узгоджену суму податкового зобовязання, Смілянською обєднаною державною податковою інспекцією прийнято рішення № 33/24 012/31982446/4855 від 26.03.2010р. про стягнення коштів та продаж активів платника в рахунок погашення його податкового боргу, що передбачено ст. 7 Закону № 2181.

Оскільки згідно п.п. 3.1.1 п. 3.1 статті 3 Закону № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду, відповідне право органів державної податкової служби на звернення до суду з позовом про стягнення яких передбачено статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»№ 509-ХІІ від 04.12.1990р., суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача податкового боргу у сумі 97611 грн. 81 коп.

Суд не бере до уваги заперечення відповідача про відсутність його обовязку сплатити податок на прибуток за 2009 рік у звязку зі звільненням від сплати податку за рішенням Смілянської міської ради Черкаської області від 25.02.2010р. з огляду на таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Пунктами 24 та 28 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад віднесено встановлення місцевих податків і зборів та розмірів їх ставок у межах, визначених законом, прийняття рішень щодо надання відповідно до чинного законодавства пільг по місцевих податках і зборах.

Відповідно до статті 59 вказаного Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Конституційний суд України у Рішенні від 16.04.2009р. у справі №1-9/2009 (пункт 4) дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого субєкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Рішення сільської, селищної, міської ради у 5-денний строк з моменту його прийняття може бути зупинено сільським, селищним, міським головою і внесено на повторний розгляд відповідної ради з обґрунтуванням зауважень. Рада зобовязана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Якщо рада відхилила зауваження сільського, селищного, міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами голосів від загального складу ради, воно набуває чинності (ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування»).

З огляду на зазначені приписи суд приходить до висновку, що рішення Смілянської міської ради Черкаської області № 45 4/V 25.02.2010р. є ненормативним актом, який набрав юридичної чинності після дати його прийняття.

За загальними принципами права, дія актів (як нормативних, так і ненормативних) розповсюджується на майбутнє, якщо зворотня дія в часі не передбачена самим актом.

Зі змісту рішення Смілянської міської ради Черкаської області № 45 4/V 25.02.2010р. вбачається, що КЖВП «Наш дім»звільнено від сплати загальнодержавного податку на прибуток у сумі 97636 грн. без зазначення податкового періоду, протягом якого надається така пільга. З огляду на загальні принципи щодо дії актів у часі суд приходить до висновку, що звільнення від сплати податку на прибуток за вказаним рішенням повинно застосовуватись до податкових зобовязань, які виникнуть починаючи, з 25.02.2010 року.

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні від 03.10.1997р. № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України, конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредментними нормативними актами однакової сили, які суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальноправовим є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не визначено самим цим актом, автоматично скасовується одно предметний акт, який діяв у часі раніше (абзац пятий пункту 3 мотивувальної частини Рішення).

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009р. у справі № 1-9/2009 в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від 21.05.1997р. № 280/97-ВР (з наступними змінами) стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни необхідно розуміти так, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що обовязок відповідача щодо сплати податкового боргу з податку на прибуток за 2009 рік у сумі 97636 грн. виник на підставі ст.. 16 Закону № 335, ст. 5 Закону № 2181, які не є однопредметними актами по відношенню до рішення органу місцевого самоврядування про надання пільги з податку на прибуток, тому обовязок відповідача щодо сплати вказаної заборгованості, який виник до прийняття рішення Смілянської міської ради Черкаської області № 45 4/V 25.02.2010р., вказаним рішенням не скасовується.

З огляду на вищезазначене суд приходить до висновку, що відповідач зобовязаний сплатити податок на прибуток за 2009 рік, тому позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути активи комунального житлово-виробничого підприємства «Наш дім»(Черкаська область, м. Сміла, вул. Краснопресненська, 7, ідентифікаційний код 31982446) до Державного бюджету через Смілянську обєднану державну податкову інспекцію (20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. Леніна, буд. 76, ідентифікаційний код 21357325) податковий борг з податку на прибуток у сумі 97611 (девяносто сім тисяч шістсот одинадцять) грн. 81 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови з дня складення та підписання її повного тексту. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 29 червня 2010 року.

СуддяА.В. Руденко