Ухвала суду № 102443677, 05.01.2022, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

05 січня 2022 рокум. Ужгород№ 260/52/22

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Дору Ю.Ю., вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Закарпатської обласної прокуратури про стягнення середнього заробітку за час затримки повного розрахунку при звільненні, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Закарпатської обласної прокуратури, яким просить: «прийняти до розгляду дану позовну заяву та відкрити провадження в адміністративній справі за цим позовом; визнати протиправною та скасувати відмову Закарпатської обласної прокуратури від 13.12.2021 за № 21-219 вих-21 у виплаті ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки повного розрахунку при звільненні; стягнути із Закарпатської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02909967, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Коцюбинського,2а) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) середній заробіток за весь час затримки повного розрахунку при звільненні, який полягає у невиплаті вихідної допомоги при звільненні з органів прокуратури Закарпатської області, за період із 20.08.2020 по 31.08.2020 із розрахунку суми середньоденного заробітку в розмірі 1254.93 грн. за кожен робочий день (7), а всього 8784,51 грн.. із 01.09.2020 по 29.11.2021 із розрахунку суми середньоденного заробітку в розмірі 8282.53 грн. за кожен робочий день (314\ а всього 2600714.42 грн.. із 30.11.2021 по дату ухвалення судового рішення із розрахунку суми середньоденного заробітку в розмірі 8282,53 грн. за кожен робочий день, з відрахуванням при виплаті встановлених податків і зборів; на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08 липня 2011 року прошу звільнити мене від сплати судового збору.»

Відповідно до статті 171 частини 1 пункту 3 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Розглянувши поданий позов, суддя вважає за необхідне залишити такий без руху з огляду на наступне.

Відповідно до статті 161 частини 3 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Однак позивачем до позовної заяви не додано документу про сплату судового збору, та в прохальній частині позовної заяви заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08 липня 2011 року.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України "Про судовий збір" № 3674-VI (надалі Закон України № 3674-VI).

Відповідно до статті 3 частини 1 Закону України № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Суд вказує, що Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 викладено наступний висновок про застосування норм права: Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні встановлено статтею 117 Кодексу законів про працю України, згідно з приписами якої в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Отже, стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Водночас структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України "Про оплату праці", за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Крім того, на підставі статті 2 Закону України "Про оплату праці" структуру заробітної плати можна визначити, беручи до уваги положення Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року N 5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за N 114/8713 (далі - Інструкція N 114/8713), розробленої відповідно до Закону України від 17 вересня 1992 року N 2614-XII "Про державну статистику" та Закону України "Про оплату праці" з урахуванням міжнародних рекомендацій у системі статистики оплати праці й стандартів Системи національних рахунків (за змістом преамбули цієї Інструкції).

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції N 114/8713 для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

При цьому, інші виплати, що не належать до фонду оплати праці, встановлені в розділі 3 Інструкції N 114/8713, згідно з пунктом 3.9 якого до них відносяться суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні.

З наведених норм чинного законодавства вбачається, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці", тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Відтак, відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08 липня 2011 року.

Суд встановив, що позивачем до суду заявлено одну немайнову вимогу - визнати протиправною та скасувати відмову Закарпатської обласної прокуратури від 13.12.2021 за № 21-219 вих-21 у виплаті ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки повного розрахунку при звільненні та одну майнову вимогу - стягнути із Закарпатської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки повного розрахунку при звільненні, який полягає у невиплаті вихідної допомоги при звільненні з органів прокуратури Закарпатської області, за період із 20.08.2020 по 31.08.2020 із розрахунку суми середньоденного заробітку в розмірі 1254.93 грн. за кожен робочий день (7), а всього 8784,51 грн.. із 01.09.2020 по 29.11.2021 із розрахунку суми середньоденного заробітку в розмірі 8282.53 грн. за кожен робочий день (314\ а всього 2600714.42 грн..

У відповідності до статті 4 частини 1 Закону України № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Цією ж нормою встановлено, що за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас, статтею 4 частиною 2 пунктом 3 Закону України № 3674-VI закріплено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову, зокрема, майнового характеру фізичною особою або фізичною особою – підприємцем сплачується судовий збір 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 2481 грн 00 коп.

Відтак, сума судового збору, яка підлягає до сплати за подання адміністративного позову немайнового характеру становить 992,40 грн. (2481/0,4) та за подання адміністративного позову майнового характеру становить 12 405,00 грн. (не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб). Разом сума судового збору, яка підлягає до сплати становить 13 397,40 грн.

Для сплати судового збору для звернення до Закарпатського окружного адміністративного суду встановлені наступні реквізити: отримувач коштів - ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37975895; банк отримувача – Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA988999980313141206084007493; код класифікації доходів бюджету – 22030101; призначення платежу – *; 101; _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до статті 169 КАС України суддя, зокрема, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до статті 169 частини 4 пункту 1 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду оригінал доказу сплати судового збору згідно ставок, передбачених Законом України "Про судовий збір" за подання адміністративного позову немайнового та майнового характеру у розмірі 13 397,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169,171, 248 КАС України суддя,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Закарпатської обласної прокуратури про стягнення середнього заробітку за час затримки повного розрахунку при звільненні – залишити без руху.

Надати позивачу строк сім днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вищезазначених недоліків.

Попередити позивача, що у випадку не виправлення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя Ю.Ю.Дору