Постанова № 10243979, 22.03.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

22.03.10Справа №2а-13353/09/11/0170 о 18 годин 22 хвилини Окружний адміністративний суд АР Крим у складі судді Москаленко С.А. при секретарі Бурдейній Г.Ю. розглянувши за участю

представника позивача - Силич Людмили Євгенівни, довіреність № 2520 від 21.08.09;

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом

Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.09.2009р. №00154515-2/0, від 24.11.2009р. №0015451502/1,

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" звернулося до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 08.09.2009р. №00154515-2/0, від 24.11.2009р. №0015451502/1 про донарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 164,66грн., в тому числі за основним платежем 137,22грн., за штрафними санкціями 27,44грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень необґрунтовано дійшов висновку про порушення позивачем положень пп.15.1.1 п.15.1. ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо включення до податкового кредиту за січень 2009року сум податку на додану вартість за податковою накладною, виписаною 31.12.2003року. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем не було взято до уваги ті обставини, що позивач здійснює податковий облік та сплату податку на додану вартість за касовим способом відповідно до п.11.ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якої датою виникнення у позивача права на податковий кредит є дата перерахування грошових коштів із розрахункового рахунку або каси платника податків в оплату вартості придбаних товарів(робіт, послуг) або дату поставки інших видів компенсації їх вартості. Оскільки позивачем кошти в оплату вартості поставленого у 2003році газу були перераховані тільки у січні 2009року, датою виникнення у позивача права на податковий кредит є саме січень 2009року.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином під розписку. У письмових запереченнях на адміністративний позов зазначив, що згідно пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Податкова накладна, суми ПДВ по якій віднесені до складу податкового кредиту за січень 2009року, отримана позивачем 31.03.2003року, відтак право позивача на податковий кредит виникло саме з цієї дати. Статтею 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. Оскільки граничний строк з моменту отримання позивачем права на податковий кредит у 1095днів сплив, позивач необґрунтовано включив до складу податкового кредиту суми ПДВ за податковою накладною від 31.03.2003року.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» зареєстровано виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради 14.04.1995року, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи та внесено запис до Єдиного державного реєстру №1882120 0000 002888 (Т. 1, а.с.7)

Основним видом діяльності ВАТ по газопостачанню та газифікації «Кримгаз», відповідно до довідки з ЄДРПОУ є розподілення та постачання газу (Т.1, а.с.8).

Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі 28.08.2009р. була проведена документальна невиїзна перевірка податкової декларації з податку на додану вартість позивача за січень 2009року, за результатами якої складено акт №8318/15-2/03348117(Т.1, а.с.16).

Як вбачається із акту перевірки від 28.08.2009р. відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», пп 15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме завищено податковий кредит за січень 2009р. у сумі 137,22грн. по податковій накладній за грудень 2003року, по якій минув строк позовної давності.

На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі 08.09.2009року винесено податкове повідомлення-рішення №00154515-2/0, відповідно до якого позивачу визначені податкові зобовязання з податку на додану вартість у сумі 164,66грн., в тому числі за основним платежем 137,22грн. та за штрафними санкціями 27,44грн. (Т.1, а.с.14).

Не погодившись із зазначеним рішення позивач 17.09.2009р. оскаржив його в адміністративному порядку до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі(Т.1, а.с.24-26).

Рішенням про результати розгляду скарги від 11.11.2009р. Державна податкова інспекція в м. Сімферополі залишила без змін податкове повідомлення-рішення від 08.09.09р. №00154515-2/0 та збільшила розмір штрафних санкцій на 41,17грн. (Т.1, а.с.27-29).

На підставі зазначеного рішення про результати розгляду первинної скарги, відповідачем 24.11.2009р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0000024002/0, яким позивачу донараховані штрафні(фінансові) санкції з податку на додану вартість у розмірі 41,17грн. та направлене податкове повідомлення-рішення від 24.11.2009р. №0015451502/1(Т.2, а.с.15,16).

Розглянувши матеріали справи судом встановлено наступне.

20 лютого 2009року позивачем подано до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2009року, вх..№13102 (Т.1, а.с.38-52).

До складу податкового кредиту січня місяця 2009року позивачем включена сума ПДВ, сплачена ДАК «Чорноморнафтогаз» у ціні вартості природного газу у сумі 137,22грн., поставленого у 2003році, на підставі податкової накладної від 31.12.2003р. №11996/4 (Т.1, а.с.15).

Як вбачається із матеріалів справи 31.12.2003р. ДАТ «Чорноморнафтогаз» позивачу була виписана податкова накладна №11996/4, відповідно до якої ДАТ «Чорноморнафтогаз» поставило природній газ позивачу у грудні 2003р. у кількості 21018,012тис.м.куб, за ціною одиниці товару без ПДВ у розмірі 109,00грн, загальна сума коштів за податковою накладною складає 2749155,97грн., в тому числі ПДВ 458192,66грн.

Податкова накладна від 31.12.2003р. №11996/4, виписана ДАК «Чорноморнафтогаз» містить всі передбачені п.7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» реквізити, зокрема, а) порядковий номер; б) дату виписування; в) скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е)опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Крім того, позивачем надано до суду акт звіряння взаємних розрахунків між позивачем та ДАТ «Чорноморнафтогаз» станом на 01.02.2009р., відповідно до якого позивачем у січні 2009року сплачено 823,29грн. в рахунок погашення боргу у справі №2-19/3334-05(Т.1, а.с.65).

Згідно банківської виписки від 06.01.2009року позивачем сплачено ДАТ «Чорноморнафтогаз» за отриманий природній газ (в тому числі для населення) у розмірі 899 318,49грн. (Т.1, а.с.82).

29 грудня 2002року між позивачем та ДАТ «Чорноморнафтогаз» укладено договір купівлі-продажу природного газу №100-ПГ-2003, відповідно до якого ДАТ «Чорноморнафтогаз» зобовязано передати у власність ВАТ по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» газ для потреб бюджетних установ і організацій, а покупець зобовязаний сплатити вартість газу на умовах цього договору(Т.1, а.с.53-56).

Крім того, 29.12.2002р. між позивачем та ДАТ «Чорноморнафтогаз» укладено договір купівлі-продажу природного газу №631-ПГ-2003, відповідно до якого ДАТ «Чорноморнафтогаз» зобовязано передати у власність ВАТ по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» газ для потреб населення, а покупець зобовязаний сплатити вартість газу на умовах цього договору(Т.1, а.с.57-59).

30 січня 2003року до договору №631-ПГ-2003 від 29.12.2002р. була укладена додаткова угода (зміна№1), відповідно до якої сторони домовилися, що продавець продає природній газ власного видобутку для подальшої реалізації його населенню по ціні, зокрема, за відсутності газових лічильників 109,00грн. за 1000куб.м., крім того ПДВ 21,80грн., всього 130,80грн. за 1000м.куб.(Т.1, а.с.60).

19.12.2006року між позивачем та ДАТ «Чорноморнафтогаз» укладено договір про реструктуризацію заборгованості №Р/631/04/1/29/8106(Т.1, а.с.61-64). Як вбачається із зазначеного договору сторони домовилися реструктуризувати заборгованість ВАТ по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» перед ДАТ «Чорноморнафтогаз» у сумі 78931,00грн. Реструктуризації підлягає заборгованість за договором №631-ПГ-2003 від 29.12.2002р.(справа №2-19/3334-05). Боржник погашає заборгованість шляхом щомісячних перерахувань грошовими коштами протягом 2008-2016років.

Підставою для виключення відповідачем зазначеної суми ПДВ із податкового кредиту позивача за січень місяць 2009р. є та обставина, що, на думку відповідача, позивач пропустив строки давності для повернення надміру сплачених податків, зборів (обовязкових платежів) або на їх відшкодування, передбачені ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ (далі Закон №2181).

Суд не може погодитися з такими висновками з наступних підстав.

Відповідно до преамбули Закону №2181 цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до п.п.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону №2181 заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Із наведеного випливає, що строк давності передбачений п.п.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону №2181, застосовується не тільки при поданні заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів), а також у разі, коли податковими законами передбачено відшкодування таких податків.

Таким Законом є Закон України «Про податок на додану вартість» N168/97-ВР від 03.04.1997р.(далі Закону №168).

Так, відповідно до п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.7.7.1. ст.7 Закону №168 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.2. ст.7 Закону №168 якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, право позивача на податковий кредит звітного періоду впливає безпосередньо як на визначення суми податкового зобовязання з ПДВ, так і на отримання бюджетного відшкодування з цього податку.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що включення сум ПДВ до складу податкового кредиту повинно відбуватися з урахуванням строків, передбачених п.п.15.3.1 п.15.3. ст.15 Закону 2181.

Суд вважає, що позивачем не було пропущено строк давності на включення сум ПДВ за податковою накладною від 31.12.2003р. №11996/4 при розрахунку податкових зобовязань за січень 2009року з наступних підстав.

Як зазначалося вище, заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Згідно п.7.5. ст.7 Закону №168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.11.11 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» тимчасово, до набрання чинності Податковим кодексом України, платники податку, які продають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), включаючи вартість його транспортування, надають послуги водопостачання, водовідведення, чи надають послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим платниками цього податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, товариствам співвласників житла, іншим подібним платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (послуг) у компенсацію їх вартості (далі - ЖЕКи), визначають базу оподаткування операцій з поставки таких товарів (послуг) за касовим способом. За касовим способом визначається також база оподаткування операцій з поставки зазначених товарів (послуг) для ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують ці товари (послуги), у разі якщо вони зареєстровані як платники податку.

Згідно п.1.11 ст.1 Закону N 168/97 касовий метод - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Позивач здійснює поставку природного газу для населення, а відтак має право на застосування касового методу податкового обліку по цих операціях, що ним і було зроблено.

Судом встановлено, що сума ПДВ у розмірі 137,22грн., яка включена позивачем до складу податкового кредиту січня місяця 2009року, була сплачена у ціні вартості природного газу, поставленого у 2003 році для подальшої його реалізації населенню, лише у січні 2009року.

Із системного аналізу вищезазначених норм випливає, що датою виникнення у позивача права на податковий кредит є дата сплати позивачем суми вартості природного газу у розмірі 823,29грн.(в т.ч. ПДВ 137,22грн.) у січні 2009року, а відтак відповідач необґрунтовано дійшов висновку про порушення позивачем ст.7 Закону України «Про податок а додану вартість» та ст.15 Закону №2181.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення не відповідають зазначеним критеріям правомірності, а відтак є протиправними.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Під час судового засідання, яке відбулось 22.03.2009 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено та підписано 29.03.2009р.

Керуючись ст.ст.94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Сімферополі №00154515-2/0 від 08.09.2009р.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі АР Крим від 24.11.2009р. №0015451502/1, від 24.11.2009р. №0000024002/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" 3,40грн. витрат зі сплати судового збору.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складання постанови у повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Москаленко С.А.