Рішення № 102437253, 05.01.2022, Новомиколаївський районний суд Запорізької області

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

смт Новомиколаївка

Іменем України

РІШЕННЯ

05 січня 2022 рокуСправа № 322/859/21

Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Губанова Р.О., розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», третя особа: старший державний виконавець Новомиколаївського відділу ДВС у Запорізькому районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) Рогова Людмила Анатоліївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

встановив

короткий зміст позовних вимог і рух справи:

21 вересня 2021 року до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшла зазначена позовна заява, в якій позивачка просить суд:

визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №5293 від 04.02.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» заборгованість в розмірі 15217 гривень 26 копійок, вчинений приватним нотаріусом КМНО Остапенком Є.М.;

стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» на її користь понесені судові витрати.

Ухвалою судді від 24.09.2021 було відкрито провадження у справі, призначено судове засідання, встановлено для відповідача строк на подання відзиву на позовну заяву.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила таке.

В серпні 2021 року вона отримала від старшого державного виконавця Новомиколаївського відділу ДВС у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Рогової Л.А. копію виконавчого напису №5293 від 04.02.2021, вчиненого приватним нотаріусом КМНО Остапенко Є.М. про стягнення з неї на користь ТОВ "Фінпром маркет" заборгованості в розмірі 15217,26 грн в межах примусового виконання за виконавчим провадженням №65421796.

З виконавчого напису вбачається, що з неї пропонується стягнути невиплачені в строк грошові кошти на користь ТОВ "Фінпром маркет", якому ТОВ "Фінансова компанія управління активами" відступило право вимоги на підставі договору факторингу № 250121-ФК від 25.01.2021, якому в свою чергу ТОВ "Європейська агенція з повернення боргів" відступлено право вимоги на підставі договору факторингу №250121-ФК від 25.01.2021, якому в свою чергу ТОВ "Європейська агенція з повернення боргів" відступлено право вимоги на підставі договору факторингу " 25/01/21 від 25.01.2021, якому в свою чергу ТОВ "Інфінанс" на підставі договору факторингу №30112018 від 30.11.2018 відступлено право вимоги за кредитним договором №0666619890 від 27.04.2018, укладеного між ТОВ "Інфінанс" і нею.

Стягнення за вищевказаним виконавчим написом запропоновано за період з 29.11.2018 по 04.02.2021 року включно, у розмірі: 3150,00 грн- заборгованість за тілом кредиту; 12017,26 грн- заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами і комісією; 50 грн - плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 15217,26 грн.

Ознайомившись з вимогами діючого законодавства щодо порядку вчинення виконавчих написів нотаріусом, вважає виконавчий напис №5293-від 04.02.2021 вчинено приватним нотаріусом з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами.

Вона заперечує наявність в неї заборгованості перед відповідачем. Повідомлення про відсутність права грошової вимоги та вимоги про усунення порушення кредитних зобов`язань на її адресу не надходили. Крім того, з матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморальні ордери, розписки, чеки, тощо) тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед ТОВ "Фінпром маркет" зазначений у написі є безспірним. Наведені обставини також вказують на те, що розмір кредитної заборгованості, зазначений нотаріусом в оспорюваному виконавчому написі, не є безспірним, оскільки він заперечує розмір боргу, це є достатньою правовою підставою для визнання даного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а відповідач не позбавляється можливості вирішити спірні питання у позовному провадженні.

Отже нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом.

Виходячи з наведеного, позивачка просила задовольнити позов, а також просила провести розгляд справи без її участі.

Відповідач у встановлений судом строк не подав відзиву на позов, проте надіслав до суду письмову заяву про визнання позову, в якій просив задовольнити позов та стягнути з нього на користь позивача 50% судових витрат.

Також відповідач надіслав до суду письмову заяву про врегулювання спору за участю судді, проте, оскільки таке врегулювання спору можливе лише за згодою сторін (ч.1 ст.201 ЦПК України), а від позивачки такої згоди не надходило, вказане клопотання не підлягає задоволенню.

Старший державний виконавець Новомиколаївського відділу ДВС у Запорізькому районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Рогова Л.А. в наданих суду заявах просила справу розглянути без її участі.

Згідно з ч.2 ст.279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

За змістом ст.13 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

При цьому, частиною 1 статті 275 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Виходячи з наведених норм ЦПК України, враховуючи відсутність клопотань сторін про розгляд справи з викликом сторін, судом вирішено продовжити розгляд цієї справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання.

З огляду на вказане, суд також не вбачає підстав, передбачених ч.4 ст.223, ч.1 ст.280 ЦПК України, для заочного розгляду справи, який може проводитися лише у випадку розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Фактичні обставини встановлені судом,

мотиви з яких виходив суд і застосовані норми права:

згідно з виконавчим написом №5293 від 04.02.2021, вчиненим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., з ОСОБА_1 пропонується стягнути невиплачені в строк грошові кошти за період з 29.11.2018 по 04.02.2021 включно, на користь ТОВ «Фінпром маркет» в розмірі 15217,26 грн, якому ТОВ "фінансова компанія управління активами" відступило право вимоги на підставі договору факторингу №250121 від 25.01.2021, якому в свою чергу ТОВ "Європейська агенція з повернення боргів" відступило право вимоги на підставі договору факторингу №25/01/21 від 25.01.2021, якому в свою чергу ТОІ "Інфінанс" на підставі договору факторингу №30112018 від 30.11.2018 відступило право вимоги за кредитним договором №0666619890 від 27.04.2018 укладеного між ТОВ "Інфінанс" та ОСОБА_1 .

Доказів нотаріального посвідчення кредитного договору №0666619890 від 27.04.2018, укладеного ОСОБА_1 з ТОВ «Інфінанс» відповідач суду не надав.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з наступного.

За змістом ч.1 ст.206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Частиною четвертою статті 206 ЦПК України визначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною четвертою статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на положення ч.4 ст.263 ЦПК України, під час розгляду даної справи суд враховує висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 21.10.2020 по справі №172/1652/18 (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР 92811495), та зазначає таке.

За загальним правилом статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат» (далі - Закон), порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до статті 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 (далі - Порядок) визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 4 лютого 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання».

Укладений між ТОВ «Інфінанс» та позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Зазначена обставина є самостійною та достатньою підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а відтак інші доводи сторін не підлягають перевірці.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, отже позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з цим, відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України, у разі, зокрема визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Крім цього, з відповідача підлягають стягненню на коритсь позивачки витрати понесені нею за подачу заяви про забезпечення позову в сумі 454 грн, що підтверджується квитанцією №78304 від 14.09.2021.

Керуючись ст.ст.258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

вирішив:

позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №5293 від 04 лютого 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» заборгованості в сумі 15217,26 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень 00 коп).

Зобов`язати Головне Управління Державної казначейської служби у Запорізькій області повернути ОСОБА_1 50% коштів витрачених нею на сплату судового збору при подачі позовної заяви тобто 454 грн (чотириста п`ятдесят чотири гривні 00 коп), сплачених на рахунок UA458999980313131206000008499, МФО 899998, код ЄРДПОУ 37941997, отримувач: ГУК у Зап.обл/ТГ смт Новомик/22030101, призначення платежу - *;101; НОМЕР_1 ; Судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , Новомиколаївський районний суд Запорізької області, квитанція про сплату №78304 від 14.09.2021 (сплачена сума 908 грн), оригінал якої зберігається в матеріалах цивільної справи ЄУ№332/859/21.

Реквізити учасників справи:

- позивачка: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;

- відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», 08200, м. Ірпінь, вул. Михайла Стельмаха, буд. 9А, офіс 204 ідентифікаційний код 43311346;

- третя особа: старший державний виконавець Новомиколаївського районного відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південно -Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Рогова Людмила Анатоліївна, 70101, Запорізька область, Запорізький район, смт Новомиколаївка, вул. Запорізька, буд. 83, ідентифікаційний код 34517262.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Повне судове рішення складено 5 січня 2022 року.

Суддя Р.О. Губанов