Рішення № 10243689, 05.07.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" липня 2010 р.Справа № 18/1029-10

за позовом Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії

"Хмельницькобленерго" в особі Хмельницького міського району електромереж

м. Хмельницький

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив-Транс" м. Хмельницький

про стягнення 10448,49 грн.

                                                                                                    Суддя Саврій В.А.          

Представники сторін:

від позивача: Докієн В.В. - за довіреністю №1114 від 12.01.2010р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору: Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 10448,49 грн. , з яких 9528,03 грн. основного боргу за використану згідно договору про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності № 3081 від 01.03.07р. електроенергію, 533,50 грн. пені, 308,91 грн. інфляційних, 78,05 грн. три проценти річних. В обґрунтування вимог посилається на положення договору, ст.ст. 525,526,625 Цивільного кодексу України, умови договору.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов з документальним обґрунтуванням доводів не надав, причини неявки в судове засідання та неподання доказів не повідомив, своїм процесуальним правом не скористався, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи (повідомлення про вручення поштового відправлення №05321306 від 07.06.10р.).

Суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Між ВАТ ЕК „Хмельницькобленерго” в особі Хмельницького міського РЕМ (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Актив-Транс" м. Хмельницький (споживач) 01.03.2007р. укладено договір №3081 про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам–суб’єктам підприємницької діяльності.

Згідно умов договору (п.п. 1.1, 2.3.3) постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 15 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід’ємними частинами. Споживач зобов’язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №10,3 "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Відповідно до додатку №10 до договору №3081 від 01.03.07р., що розрахунковий період споживання та оплати за електроенергію визначається календарним місяцем. Споживач самостійно здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії, згідно додатку №1 з врахуванням очікуваного споживання електроенергії за розрахунковий період у відповідності до 2 числа розрахункового періоду 100% від договірної величини споживання електроенергії розрахункового періоду.

Позивач, на виконання своїх договірних зобов’язань, постачав споживачу (відповідачу) електроенергію у період з 01.11.2009р. по 30.04.2010р., що підтверджується рапортами про відпуск електроенергії та виставленими рахунками-фактурами №3081 від 24.11.09р., від 24.12.09р., від 25.01.18р., від 23.02.10р., від 25.03.10р., від 26.04.10р..

Відповідач умов договору належно не виконав, розрахунків за використану електроенергію вчасно та у повному обсязі не провів, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 9528,03 грн.

На момент прийняття рішення в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем спірної заборгованості в добровільному порядку.

Пунктом 4.2.1 договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 цього договору з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком. Споживач на вимогу Постачальника відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України зобов'язується сплатити Постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

У відповідності до даного пункту договору позивачем нараховано відповідачу 533,50 грн. пені за період з 02.11.09р. по квітень 2010р..

Позивач, відповідно до вимог договору ( п.п.2.3.3,4.2.1), ст. 625 ЦК України просить суд стягнути з відповідача 10448,48 грн., з яких 9528,03 грн. основного боргу за використану електроенергію, 533,50 грн. пені за період з 02.11.09р. по квітень 2010р., 308,91 грн. інфляційних за період з листопада 2009р. по квітень 2010р., 78,05 грн. три проценти річних за період з 02.11.09р. по квітень 2010р..

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору №3081 про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам - суб’єктам підприємницької діяльності від 01.03.2007р., за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті використаної електроенергії не виконав, в результаті чого у нього виникла заборгованість в сумі 9528,03 грн. Доказів, які б спростовували дане, суду не подано.

Відповідно до ст. 199 ГК України виконання господарського зобов’язання забезпечується засобами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватись передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов’язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обороті. До відносин щодо забезпечення виконання зобов’язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Виходячи із змісту ст.ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов’язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Аналізуючи наданий позивачем розрахунок, враховуючи вищенаведені норми, вимоги п.4.2.1 договору від 01.03.2007р., дотримуючись положень Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, суд вважає, що позивач правомірно просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 533,50 грн. за період з 02.11.2009р. по квітень 2010р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті за використану електроенергію.

Нормами статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до вищенаведених норм, аналізуючи матеріали справи та наданий позивачем розрахунок, суд вважає, що Позивач правомірно нарахував відповідачу 78,05 грн. три проценти річних за період з 02.11.2009р. по квітень 2010р. згідно розрахунку та 308,91 грн. втрат від індексу інфляції за період з листопада 2009р. по квітень 2010р. (розрахунок в матеріалах справи).

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку, що позов є обґрунтований, підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню.

У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати необхідно покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 46, 49, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії "Хмельницькобленерго" в особі Хмельницького міського району електромереж м. Хмельницький до Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив-Транс" м. Хмельницький про стягнення 10448,49 грн. задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив-Транс" м.Хмельницький, вул. Курчатова,120 (код 31537003) на користь відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанія "Хмельницькобленерго" в особі Хмельницького міського району електромереж м. Хмельницький, вул. Свободи,57/2 (код 22764703) 9528,03 грн. (дев'ять тисяч п'ятсот двадцять вісім гривень 03 коп.) боргу, 533,50 грн. (п'ятсот тридцять три гривні 50 коп.) пені, 308,91 грн. (триста вісім гривень 91 коп.) різниці від встановленого індексу інфляції, 78,05 грн. (сімдесят вісім гривень 05 коп.) 3% річних, 104,48 грн. (сто чотири гривні 48 коп.) державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

                              Суддя                                                                      

Віддруковано 3 примірники: 1 –в справі, 2 –позивачу, 3- відповідачу