Рішення № 10243442, 29.06.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2010 р. Справа № 45/137-10

вх. № 3878/5-45

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Овчаренко Д.В., довіреність від 25.05.2010 року

відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом ПП " АРОМА-ТРЕЙДІНГ", м. Київ

до ППТФ "Юсі", м. Харків

про стягнення 135537,01 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ПП "АРОМА-ТРЕЙДІНГ", звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача, ППТ Фірма "ЮСІ" за договором № 04/03 від 04.03.2009 року суми основного боргу за поставлений товар - парфумерні композиції у розмірі 67660,00 грн., 17765,17 грн. пені, 11245,63 грн. інфляційних сум, 3-х відсотків річних від простроченої суми у розмірі 3517,76 грн., 24-х відсотків річних за користування чужими грошовими коштами у розмірі 35348,45 грн., 1355,38 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою суду від 28 квітня 2010 року про порушення провадження у справі № 45/137-10 розгляд справи було призначено на 02 червня 2010 року.

В судове засідання 02 червня 2010 року позивач з’явився та надав суду заяву про зменшення позовних вимог (вх. № 10602 від 02.06.2010 року), відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 17765,17 грн. пені, 11245,63 грн. інфляційних, 3511,37 грн. 3% річних, 35297,17 грн. 24% річних за користування чужими грошовими коштами та судові витрати по справі посилаючись на сплату позивачем суми боргу в розмірі 67660,00 грн., у зв’язку з чим просить провадження в цій частині припинити згідно п. 1.1 ст. 80 ГПК України. Крім зазначеного, позивачем в судовому засіданні подані заява та клопотання, за якими останній просить видати для пред’явлення в Управління казначейства довідку та оригінал квитанції відносно повернення суми держмита в розмірі 676,60 грн. та покласти на відповідача витрати по отриманню довідки держстатистики відповідача в розмірі 26,76 грн.

Відповідач в судове засідання 02 червня 2010 року з’явився та заявив клопотання про перенесення розгляду справи у зв’язку з необхідністю надання часу для ознайомлення з матеріалами справи на надання відзиву на позов, проти прийняття до розгляду заяви позивача про зменшення позовних вимог не заперечував.

Суд, розглянувши питання щодо прийняття до розгляду заяви позивача про зменшення позовних вимог, відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, приймає її до розгляду. Питання щодо розподілу судових витрат, згідно ст. 49 ГПК України, буде розглянуто судом при винесенні рішення по справі.

Враховуючи вищевикладене, в судовому засіданні 02 червня 2010 року, відповідно до ст. 77 ГПК України, було оголошено перерву до 16 червня 2010 року 11:30 год.

16 червня 20210 року після перерви судове засідання було продовжено.

В судове засідання 16 червня 2010 року позивач з’явився, підтримує свою заяву про зменшення позовних вимог та просить задовольнити викладені в ній вимоги.

Відповідач 16 червня 2010 року через канцелярію суду подав письмові заперечення на позовну заяву, в яких просив в позові відмовити у повному обсязі мотивуючи свою позицію тим, що поставка товару загальною вартістю 182660,00 грн. здійснювалась на підставі усної домовленості згідно видаткової накладної № 9 від 20.03.2009 р., а не за договором № 04/03 від 04.03.2009 р., та що позивач не надав йому рахунок-фактуру на оплату товару, податкову накладну, гігієнічні висновки та міжнародні сертифікати якості на товар, як то було передбачено договором № 04/03 від 04.03.2009 р. Крім того відповідач зазначив, що позовну заяву складено на російській мові, що, на його думку, є порушенням вимог ст. 3 ГПК України, та підписано особою, яка не має відповідних повноважень на її підписання. Нарахування позивачем штрафних санкцій відповідач також вважає безпідставним з посиланням на положення ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України та ст. 549 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 16 червня 2010 року, у зв’язку з необхідністю витребування у сторін доказів, розгляд справи відкладався на 29 червня 2010 року.

29 червня 2010 року в судовому засіданні позивач надав суду письмові пояснення на заперечення відповідача, в яких, на спростовування доводів відповідача щодо поставки товару загальною вартістю 182660,00 грн. на підставі усної угоди послався на гарантійний лист відповідача, з якого вбачається, що борг у розмірі 182660, 00 грн. виник внаслідок прострочення відповідачем оплати товару, поставленого за специфікацією до договору № 04/03 від 04.03.2009 р., та на претензію № 1 від 21.08.2009 р., надіслану відповідачеві, вимоги якої також ґрунтуються на умовах договору № 04/03 від 04.03.2009 р.

Відповідач в судове засідання 29 червня 2010 року не з’явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

          04 березня 2009 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 04/03, відповідно до умов якого позивач зобов’язався поставити відповідачеві товар - парфумерні композиції, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити його.

Відповідно до п. 2.1 договору № 04/03 від 04.03.2009 р. ціна, кількість, асортимент та умови поставки товару визначені в специфікаціях, які узгоджуються сторонами при кожній поставці ї є невід’ємною частиною договору. Пунктом 3.2 договору № 04/03 від 04.03.2009 р. передбачено, що поставка товару здійснюється партіями у кількості та у строки, що зазначаються сторонами в специфікаціях.

          Специфікацією від 06.03.2009 р., яка є додатком № 1 до договору № 04/03 від 04.03.2009 р., сторонами було визначено асортимент та ціну товару, який постачається: парфумерна композиція 67021 у кількості 600 кг.; парфумерна композиція 57344 у кількості 500 кг.; парфумерна композиція 56608 у кількості 500 кг., а також терміни поставки: 30 днів з дати підписання специфікації.

          20 березня 2009 року на підставі специфікації від 06.03.2009 р. позивачем було поставлено вищевказаний товар відповідачу на загальну суму 182660,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковою накладною № 9 від 20.03.2009 р., податковою накладною № 11 від 20.03.2009 р.; довіреністю на отримання товару № 2539 від 19.03.2009 року, виписаною на ім’я представника відповідача; рахунком на оплату № 7 від 20.03.2009 року.

Відповідно до положень ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В той же час, твердження відповідача про те, що поставка Товару здійснювалася в межах усної угоди, не приймається судом до уваги, оскільки спростовується вищезазначеними документами, а також наданими позивачем гарантійним листом відповідача із приведенням графіку погашення заборгованості за специфікацією від 06.03.2009 р. до договору № 04/03 від 04.03.2009 р. Не знайшли підтвердження відповідними доказами й доводи відповідача про те, що позивач в порушення умов п. 3.3 договору №04/03 від 04.03.2009р. не надав йому рахунок-фактуру, податкову накладну, гігієнічні висновки та міжнародні сертифікати якості на товар, оскільки згідно ч. 2 ст. 666 Цивільного кодексу України покупець вправі відмовитися від договору та повернути товар продавцеві у разі ненадання йому документів, що стосуються товару, у встановлений строк, тоді як факт постачання товару та його прийняття відповідачем не спростовується останнім та підтверджується наявними матеріалами справи.

Пунктом 5.1 договору № 04/03 від 04.03.2009 р. та специфікацією від 06.03.2009 р. передбачено, що оплата товару відповідачем здійснюється на протязі 60 календарних днів з дати поставки, а згідно п. 5.2 зазначеного договору під датою поставки вважається дата, зазначена у видатковій накладній.

          Оскільки товар був поставлений і отриманий відповідачем 20 березня 2009 року, оплата його вартості повинна бути здійснена відповідачем у строк до 19 травня 2009 року включно.

          Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, оплата товару відповідачем була здійснена із порушенням встановленого строку. Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань щодо оплати станом на час звернення позивача із позовом до суду у нього існувала заборгованість перед позивачем в розмірі 67660,00 грн. Враховуючи, що сума заборгованості в розмірі 67660,00 грн. була погашена відповідачем після звернення позивача з позовом до суду, провадження у справі по позовних вимогах в сумі 67660,00 грн. основного боргу підлягає припиненню відповідно п. 1.1 ст. 80 ГПК України, в зв’язку з відсутністю предмета спору.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно пункту 7.3 договору № 04/03 від 04.03.2009 р. за порушення термінів оплати товару, зазначених у специфікаціях, відповідача виплачує позивачу пеню від суми невиконаних грошових зобов’язань у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несплаченого узгодженого товару за кожен день прострочення.

З урахуванням умов пункту 7.3 договору № 04/03 від 04.03.2009 р. та положень п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, а також наданого позивачем розрахунку пені за несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов’язання за період з 20.05.2009 р. по 20.11.2009 р., який здійснено з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за договором № 04/03 від 04.03.2009 р. у розмірі 17765,17 грн.

Відповідно до п. 5.6, п. 7.7 договору № 04/03 від 04.03.2009 р. та ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України відповідач, як боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу позивача зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних сум за період прострочення з 20.05.2009 р. по 31.03.2010 р. у розмірі 11245,63 грн. та 3% річних від простроченої суми за період прострочення з 20.05.2009 р. по 09.04.2010 р. у розмірі 3511,37 грн. також підлягають задоволенню.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача 24 % річних за користування чужими грошовими коштами за період з 21.03.2009 р. по 09.04.2009 р. у розмірі 35297,17 грн. суд також вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки в п. 7.10 договору № 04/03 від 04.03.2009 р. сторони передбачили, що у разі прострочення відповідачем терміну оплати товару більш ніж на 15 днів, позивач згідно з ч. 5 ст. 694 ЦК України, має право нарахувати відсотки за користування чужими коштами у розмірі 24 % річних за весь період прострочення оплати, починаючи з дати передачі товару відповідачу. Частиною 5 ст. 694 ЦК України передбачено, що якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються відсотки відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товари мали бути оплачені, до дня фактичної оплати товарів покупцем, а згідно ч. 2 статті 536 Цивільного кодексу України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Судом встановлено, що відповідно до наявної в матеріалах справи довіреності від 25.03.2010 року, виданої на ім’я Волокіти О.Г. на представлення інтересів позивача в господарських судах України, останній серед іншого надано право підпису від імені позивача позовної заяви та інших документів, необхідних для подання позову до відповідача, що свідчить про безпідставність твердження відповідача щодо підписання позову не уповноваженою на те особою.

Згідно ч.ч. 4 та 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача. За таких обставин, а також враховуючи, що відповідач здійснив оплату 67660,00 грн. основного боргу вже після подання позивачем позову до господарського суду, заява позивача від 01.06.2010 р. про надання довідки для повернення суми державного мита у розмірі 676,60 грн. з державного бюджету не підлягає задоволенню. Судові витрати в розмірі 1354,79 грн. державного мита та 236,00 грн. судових витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, з вини якого виник спір.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 22, 33, 43, 44, 49, п. 1.1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити позивачу у задоволенні клопотання про надання довідки для повернення суми державного мита у розмірі 676,60 грн. з державного бюджету.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватної промислово-торгівельної фірми "ЮСІ", 61036, м. Харків, вул. Дизельна, 3/5 (в тому числі з р/р 26003300178 в АКБ "Меркурій" у м. Харкові, МФО 351663, код ЗКПО 21178268) на користь Приватного підприємства "АРОМА-ТРЕЙДІНГ", 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, корп. 61 (р/р 26005000382052 у ВАТ "Універсал Банк" у м. Києві, МФО 322001, код ЗКПО 35793161) пеню в розмірі 17765,17 грн., інфляційні в розмірі 11245,63 грн., 3% річних в розмірі 3511,37 грн., 24% річних за користування чужими грошовими коштами в розмірі 35297,17 грн., 26,76 грн. витрат на отримання статистичної довідки, 1354,79 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

По позовним вимогам щодо суми основного боргу в розмірі 67660,00 грн. провадження у справі припинити.

Суддя

Рішення по справі № 45/137-10 підписано 02 липня 2010 року.