Ухвала суду № 102431857, 06.01.2022, Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/2600/21

Номер провадження 1-кп/289/32/22

УХВАЛА

06.01.2022 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді Кириленка О.О.,

за участю: секретаря судових засідань - Науменко І.В.,

прокурора - Великої Т.С.,

законного представника потерпілої - ОСОБА_1 ,

обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

захисника - Нагорної Т.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021060450000146, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 жовтня 2021 року, по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 152, ч. 2 ст. 156 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Радомишльського районного суду Житомирської області надійшов вищевказаний обвинувальний акт.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні висловила думку про можливість призначення справи до судового розгляду, посилаючись на те, що справа підсудна Радомишльському районному суду, обвинувальний акт складений у відповідності з вимогами КПК України. Зазначила про необхідність розгляду даного кримінального провадження в закритому судовому засіданні. Крім того, заявила клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому на 60 днів, оскільки строк застосування даного виду запобіжного заходу останньому закінчується 07.01.2022. В обґрунтування зазначила, що ризики, які слугували підставою для обрання ОСОБА_2 такого запобіжного заходу не зменшились і існують на даний час, судовий розгляд в межах кримінального провадження не розпочато, тому до обвинуваченого не може бути застосовано іншого більш м`якого виду запобіжного заходу.

Законний представник потерпілої підтримала клопотання прокурора.

Обвинувачений та його захисник не заперечували проти призначення справи до судового розгляду, обвинувачений просив обрати йому запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Заслухавши думку учасників судового процесу, вивчивши обвинувальний акт з додатками, суд вважає, що підготовка до судового розгляду завершена, справа підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав.

Дана справа підсудна Радомишльському районному суду Житомирської області.

Обвинувальний акт складений у відповідності з вимогами КПК України, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається.

Водночас, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 27 КПК України, згідно якої суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні у разі розгляду справи про кримінальне правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, суд вважає, що судовий розгляд даної справи слід проводити в закритому судовому засіданні.

Згідно із ч. 2 ст. 31 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого.

У відповідності до ч. 4 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання судом роз`яснено обвинуваченому право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього колегіально судом у складі трьох суддів, при цьому зазначеного клопотання обвинувачений ОСОБА_2 не заявив, тому розгляд даного кримінального провадження здійснюватиметься суддею одноособово.

Відповідно до вимог ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Ухвалою Радомишльського районного суду Житомирської області від 08.10.2021 ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, який в подальшому продовжено слідчим суддею цього ж суду по 07.01.2022 включно, однак станом на 05.01.2022 кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого судового засідання, не досліджені письмові докази, не допитані потерпіла і свідки.

Вирішуючи клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого, суд враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

За тлумаченням мети тримання під вартою Європейською Комісією з прав людини, mutatis mutandis, в рішенні від 14.03.1984 у справі «Ферарі-Браво проти Італії» (заява № 9627/81) застосування цього заходу виправдане не лише, коли факт вчинення і характер злочину безспірно доведені та встановлені, що складає завдання судового розгляду, але й для сприяння судовому розглядові в цьому.

Суд бере до уваги те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 152, ч. 2 ст. 156 КК України, які згідно ст. 12 КК України відносяться до тяжких та особливо тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років та від 5 до 8 років відповідно, обвинувачений не є особою похилого віку та за станом здоров`я не потребує стаціонарного лікування, у разі зміни запобіжного заходу на інший, не пов`язаний з триманням під вартою обвинувачений може проживати із потерпілою, яка є дочкою, а тому може здійснювати на неї вплив.

Водночас, враховуючи вище викладене та думку прокурора, дані про обвинуваченого, а також виходячи з необхідності забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, можливості переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, суд дійшов висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам і вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому обрано правильно, з урахуванням тяжкості покарання, яке загрожує обвинуваченому в разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів, даних про його особу та не встановлення судом обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному запобіжному заході відпала.

Таким чином, судом встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. А тому застосування до обвинуваченого запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою є найбільш доцільним на даному етапі судового провадження, більш м`який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого. Тому клопотання обвинуваченого про зміну йому запобіжного заходу на такий, що не пов`язаний з триманням під вартою, задоволенню не підлягає.

Частиною 4 статті 183 КПК України передбачено, що суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Проте, зі змісту обвинувального акту не вбачається, що злочини, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_2 були вчинені останнім із застосуванням насильства або погрозою їх застосування, тому суд дійшов висновку про необхідність визначити розмір застави в межах, передбачених ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме в розмірі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст. 177, 183, 314-316, 331, 371, 372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 152, ч. 2 ст. 156 КК України на 11.01.2022 о 14:15 год. у закритому судовому засіданні в приміщенні Радомишльського районного суду Житомирської області.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

В судове засідання викликати учасників судового провадження.

Продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Житомирська установа виконання покарань (№8)» ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, тобто до 05.03.2022 включно.

Одночасно визначити ОСОБА_2 заставу у розмірі трьохсот прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 744300 грн. (сімсот сорок чотири тисячі триста гривень 00 копійок), яка може бути внесена, як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок отримувача UA678201720355249002000000277, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26278626, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

3 моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- не відлучатись за межі населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває;

- заборонити спілкуватися зі свідками, потерпілою, іншими особами у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до слідчого свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом.

У разі внесення застави обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали не перешкоджає її виконанню.

Копію даної ухвали направити до Державної установи «Житомирська установа виконання покарань (№8)» для виконання.

Ухвала суду в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя О. О. Кириленко