Рішення № 10243142, 01.07.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.10                                                                                 Справа № 6/197

За позовом

Відкритого акціонерного товариства “Суднобудівний завод “Залів”, м. Керч АРК

до Відкритого акціонерного товариства “Стаханівський вагонобудівний завод”, м. Стаханов Луганської області

про стягнення 10 150 грн. 44 коп.

Суддя Василенко Т.А.          

за участю представників сторін:

від позивача - Поташова О.А., дов.б/н від 21.06.2010;

від відповідача - не прибув;

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені за несвоєчасну оплату товару в сумі 10 150 грн. 44 коп.

          Відповідач за відзивом на позовну заяву, проти позову заперечує та зазначає, що договір № 775/09 від 23.11.09 містить ознаки недійсного правочину.

Також відповідачем надано заяву про розгляд справи за умови відсутності його повноважного представника.

Зазначена заява судом задоволена.

Позивачем надані заперечення на відзив відповідача.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

23.11.09 між сторонами у справі укладено договір № 775/09, за умовами якого позивач зобов’язався передати у власність відповідача певний товар, а останній прийняти його та оплатити на умовах передплати

Оскільки відповідачем була здійснена передплата на суму 145490000 грн. 00 коп., замість 147850567 грн. 20 коп., як передбачено умовами договору, позивач направив відповідачу лист-вимогу від 01.04.01 з проханням оплатити залишок коштів в сумі 2360567 грн. 20 коп. до 12.04.10.

Відповідачем відповідні кошти перераховані не були, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача пені в порядку п. 6.2 договору в сумі 10150 грн. 44 коп.

          Відповідач з позовом не погодився та просить у задоволенні позову відмовити.

Оцінивши матеріали справи та доводи представників сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

23.11.09 між ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» - «Продавець»(позивач у справі) та ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод»- «Покупець»(відповідач у справі) було укладено договір купівлі-продажу № 775/09. Зазначений договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений відповідними печатками підприємств.

За умовами договору позивач зобов’язався передати у власність відповідача певний товар, згідно специфікацій до договору, а останній зобов’язався прийняти та оплатити товар на умовах договору.

Пунктом 3.3 договору передбачено що оплата здійснюється на умовах 100% передплати.

Згідно п. 3.5 договору товар повинен бути перепроданий відповідачу протягом 180 календарних днів, з моменту перерахування 100% передплати.

Згідно специфікації до договору №1 сума поставки товару становить 147 850 грн. 00 коп.

Із матеріалів справи вбачається та не спростовано відповідачем, що останнім на виконання умов договору було перераховано коштів позивачу на загальну суму 145490000 грн. 00 коп., розмір залишку передплати складає 2360567 грн. 20 коп.

Як свідчить сам текст договору та матеріали справи договір купівлі-продажу № 775/09 був укладений сторонами з метою отримання реальних результатів та настання певних правових наслідків, ним передбачених. Тобто, в даному випадку договір укладений між сторонами від 23.11.09 є дійсним та у суду не має підстав вважати його нікчемним.

Разом з цим, доводи відповідача за відзивом є необґрунтованими та до уваги судом не приймаються.

В той же час, слід визначити, що відповідачем не доведено суду наявності ознаків недійсності правочину, у зв’язку з чим слід вказати, що договір купівлі-продажу 775/09 від 23.11.09 відповідає діючому законодавства та не суперечить положенням Цивільного кодексу України, в той же час вказаний договір є підставою для виникнення цивільних прав та обов’язків сторін.

Із матеріалів справи вбачається, що з метою отримання залишку коштів передплати в сумі 2360567 грн. 20 коп., позивач направив відповідачу лист-вимогу від 01.04.10 з проханням оплатити зазначені кошти до 12.04.09, що відповідачем зроблено не було та не надано суду доказів оплати зазначених коштів.

Пунктом 6.3 договору передбачено, що за несвоєчасну оплату товару, відповідач сплачує позивачу неустойку у вигляді пені в розмірі 0,1% від вартості товару, за яким припущена прострочка.

Позивачем розрахунок пені здійснений за період з 13.04.10 по 245.05.10 на суму 10150 грн.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В даному випадку, позивачем застосований розмір пені який значно менший ніж вказано в договорі та розмірі визначеного зазначеним законом.

Так, в силу ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язальні правовідносини між кредитором та боржником.

Тобто, виходячи з матеріалів справи, позовні вимоги є обґрунтованими та не спростовані відповідачем.

В той же час, доводи відповідача за відзивом судом до уваги не приймаються оскільки вони не доведені будь-якими доказами.

Виходячи з наведених вище обставин, позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ст.44,49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 ГПК України суд , -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод», м. Стаханов Луганської області, проспект Леніна, б. 67, код 00210890, на користь:

Відкритого акціонерного товариства «Суднобудівний завод «Залів», м. Керч АРК, вул. Танкістів, 4, код 14307251, пеню в сумі 10150 грн. 44 коп., витрати по оплаті державного мита в сумі 102 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його підписання.

          Дата підписання рішення - 06.07.2010.

Суддя Т.А.Василенко

Помічник судді Т.В.Цибулько