Рішення № 10242842, 23.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/292 (16/62-10)23.06.10 За позовомВідкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»в особі Харківської дирекції Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

доВідкритого акціонерного товариства «ХДІ страхування»

простягнення 18341,83 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача –Павлюк О.В. (довіреність б/н від 30.05.2010); від відповідача –не з’явився. СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»в особі Харківської дирекції Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(далі –позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «ХДІ страхування»(далі –відповідач) 18341,83 грн. майнової шкоди в порядку регресу.

05.05.2010 ухвалою Господарського суду Харківської області направлено справу № 16/62-10 за встановленою територіальною підсудністю до Господарського суду м. Києва.

27.05.2010 ухвалою Господарського суду м. Києва справу прийнято до провадження та присвоєно № 34/292 (16/62-10).

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем на підставі договору добровільного страхування транспортного засобу (Банківське КАСКО) № К839-152/08/СТ від 11.09.2008, укладеним між позивачем, АКБ «Укрсоцбанк»та Тіхун О.М. (далі –Договір страхування), внаслідок настання страхової події –дорожньо-транспортної пригоди (далі –ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки Pajero Sport 3.0», державний номерний знак АХ 9709 ВМ (далі –автомобіль »), а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) отримано право зворотної вимоги до осіб, відповідальних за завдану шкоду. Оскільки транспортний засіб –автомобіль марки RIO», державний номерний знак АХ 4073 АХ (далі –автомобіль «КІА», яким скоєно ДТП, і водія якого визнано винним у її скоєні, застрахований відповідачем на підставі полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/5112484 від 10.01.2009, тому відповідач зобов’язаний виплатити позивачу заявлену до стягнення суму.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

У судовому засіданні 16.06.2010 оголошувалась перерва до 23.06.2010.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 Господарсько процесуального кодексу України (далі –ГПК України) здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з довідки ВДАІ з обслуговування м. Харкова та АТІ ГУ МВС України в Харківській області № 101 від 13.01.2009 та постанови Київського районного суду м. Харкова від 26.02.2009 у адміністративній справі № 3-561/09/01, 10.01.2009 о 12 год. 30 хв. в м. Харків на вул. Солідарності була скоєна ДТП, а саме зіткнення автомобіля «КІА», яким керував Блошенко М.О. з автомобілем ».

ДТП сталася в результаті порушення Блошенком М.О. вимог пункту 12.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується вказаними довідкою ВДАІ з обслуговування м. Харкова та АТІ ГУ МВС України в Харківській області № 101 від 13.01.2009 та постановою Київського районного суду м. Харкова від 26.02.2009 у адміністративній справі № 3-561/09/01, відповідно до якої Блошенка М.О. визнано винним у скоєнні правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП.

28.01.2009 Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. засл. Професора М.С. Бокаріуса М.С. складено висновок автотоварознавчого дослідження № 534, відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого володільцю автомобіля tsubishi»в результаті його пошкодження при ДТП становить 27215,04 грн.

05.02.2009 аварійним комісаром Глазуновим Р.В. складено звіт № 74/49, затверджений 06.02.2009 заступником директора позивача В.Самохваловим, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля subishi»з урахування коефіцієнта фізичного зносу складових, що підлягають заміні становить 19930,01 грн.

Автомобіль i»було застраховано його власником у позивача відповідно до Договору страхування.

На виконання вказаного Договору страхування на підставі заяви страхувальника від 12.01.2009 та страхового акта № 74/49 від 16.02.2009 позивач, сплатив АКБ «Укрсоцбанк»(вигодонабувач) суму страхового відшкодування в розмірі 18341,83 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1531 від 23.03.2009, копія якого міститься в матеріалах справи.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про страхування»страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України «Про страхування»страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов Договору страхування на підставі заяви страхувальника від 12.01.2009 та страхового акта № 74/49 від 16.02.2009 позивач, сплатив АКБ «Укрсоцбанк»(вигодонабувач) суму страхового відшкодування в розмірі 18341,83 грн.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 18341,83 грн. право зворотної вимоги до осіб, відповідальних за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб –автомобіль «КІА», яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю » належить Блошенку М.О.

Частинами 1 та 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем «КІА», що належить Блошенку М.О. та перебуває у його володінні, встановлена у судовому порядку.

Відтак, Блошенко М.О. є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю subishi», в результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (стаття 1192 ЦК України).

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «КІА»будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах була застрахована Блошенком М.О. у відповідача на підставі укладеного між ними полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/5112484 від 10.01.2009.

Відповідно до зазначеного полісу відповідач взяв на себе обов’язок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу –автомобіля «КІА», –і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність Блошенка М.О.

Згідно пункту 2 вказаного полісу франшиза становить 510 грн.

Таким чином, відповідач є особою, яка зобов’язана відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу –автомобіля «КІА», –і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність Блошенка М.О.

Відповідно до пункту 35.1 статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. У заяві про виплату страхового відшкодування має міститися: найменування страховика, до якого подається заява, або МТСБУ; назва (для юридичної особи), прізвище, ім'я, по батькові (для фізичної особи) заявника, його місцезнаходження або місце проживання; зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданих збитків; інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, та потерпілих; обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу, та докази, що підтверджують її відповідно до законодавства; розмір шкоди; підпис заявника і дата подання заяви.

09.09.2009 позивач направив відповідачу претензію з усіма необхідними документами щодо сплати майнової шкоди в порядку регресу.

Відповідач залишив вказану претензію без відповіді, а вимоги позивача без задоволення.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України (стаття 29 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту (пункт 12.1 статті 12 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 2 полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/5112484 від 10.01.2009 визначено, що франшиза становить 510 грн., але вартість відновлювального ремонту автомобіля »з урахування коефіцієнта фізичного зносу складових та без врахування цієї суми франшизи складає 19420,01 грн. (19930,01 грн. - 510 грн.), позивач же просить стягнути в порядку регресу суму меншу, а саме 18341,83 грн.

Таким чином, спірна сума є меншою за суму, яку повинен відшкодувати відповідач за наслідками спірної ДТП, враховуючи передбачену Полісом ВВ/5112484 франшизу.

Отже, відповідач відповідно до приписів статті 29 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»повинен був сплатити позивачу майнову шкоду в порядку регресу у сумі 18341,83 грн.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, відповідач повинен був здійснити виплату 18341,83 грн. майнової шкоди в порядку регресу, в строк встановлений приписами пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Проте, Відповідач встановлений приписами пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», свого зобов’язання щодо виплати 18341,83 грн. майнової шкоди в порядку регресу не виконав.

Відтак, враховуючи вищевикладене, перелічені обставини справи, оцінивши відповідно до статті 43 ГПК України наявні в матеріалах справи докази та обставини справи за своїм внутрішнім переконанням, суд стягує з відповідача 18341,83 грн. майнової шкоди в порядку регресу.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Крім того, суд також зазначає, що частиною 5 статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідач не довів факту того, що шкоду автомобілю »було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «ХДІ страхування» (01032, м. Київ, вул. Червоноармійська, 102, ідентифікаційний код 22866348 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»в особі Харківської дирекції Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, ідентифікаційний код 00034186) 18 341 (вісімнадцять тисяч триста сорок одну) грн. 83 коп. майнової шкоди в порядку регресу, а також 183 (сто вісімдесят три) грн. 41 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяСташків Р.Б.

Повний текст рішення підписано 02.07.2010