Рішення № 10242841, 05.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 44/26605.07.10 За позовом          Закритого акціонерного товариства “Акціонерна страхова компанія “ІНГО Україна”

До          1. Міністерства оборони України

          2. Центру забезпечення службової діяльності структурного підрозділу Міністерства оборони України

про          стягнення 11472,43 грн.

Суддя Чеберяк П.П.

Представники:

від позивача Кравченко Р.Ю. (довіреність № 217й від 28.04.2010 р.)

від відповідача 1 Тушницький О.О. (довіреність № 220/383/д від 01.01.2010р.)

від відповідача 2 Тушницький О.О. (начальник)

Рішення прийнято 05 липня 2010 року, оскільки в судових засіданнях 25.05.2010р. та 21.06.2010р. оголошувалась перерва в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, а в судовому засіданні 31.05.2010 р. розгляд справи відкладався в порядку ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство “Акціонерна страхова компанія “ІНГО Україна” (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з Міністерства оборони України (далі –відповідач 1) 11472,43 грн. страхового відшкодування.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2010р. порушено провадження у справі № 44/266 та призначено її розгляд на 25.05.2010 р.

21.05.2010р. до Господарського суду міста Києва від Міністерства оборони України надійшло клопотання про залучення в якості відповідача (співвідповідача) Центру забезпечення службової діяльності структурного підрозділу Міністерства оборони України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2010р. залучено до участі у справі № 44/266 другого відповідача –Центр забезпечення службової діяльності структурного підрозділу Міністерства оборони України (далі –відповідач 2).

Представник позивача надав усні пояснення по суті заявленого позову, підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві №1257 від 15.04.2010р., та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача 1 та відповідача 2 проти заявлених позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву б/н від 21.05.2010 р., та просив суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

          28.09.2009 року на вул. Політехнічна 25/29 в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (далі –ДТП) між автомобілем “Форд” (д/н 00853 КІ) під керуванням ДудникаС.О. та автомобілем “Фольксваген” (д/н АА 5720 СА) під керуванням Салогуба Ю.І.

Автомобіль “Фольксваген” (д/н АА 5720 СА) належить товариству з обмеженою відповідальністю “Перша лізингова компанія”, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії ААС № 525679 від 03.11.2006 р.

10.11.2008 р. між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю “Перша лізингова компанія” було укладено договір страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності водія та пасажирів № 250576471 (далі –договір страхування), за умовами якого позивач зобов’язався здійснити на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Перша лізингова компанія” виплату страхового відшкодування в межах 113419,54 грн. з урахуванням франшизи внаслідок, зокрема ДТП.

Відповідно до розділу 1 договору страхування розмір франшизи становить 1156,08 грн.

З метою здійснення відновлювального ремонту автомобіля “Фольксваген” (д/н АА 5720 СА) власнику останнього було виставлено рахунок № У-00002409 від 09.10.2009 р. на загальну суму 12628,51 грн.

Згідно зі звітом № 0204 від 26.10.2009 р. про оцінку автомобіля “Фольксваген” (д/н АА 5720 СА) матеріальний збиток завданий власникові останнього в результаті його пошкодження при ДТП складає 12368,69 грн.

На виконання умов договору страхування позивачем на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Перша лізингова компанія” було виплачено вартість відновлювального ремонту автомобіля “Фольксваген” (д/н АА 5720 СА), за вирахуванням франшизи, у розмірі 11472,43 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 7666 від 23.11.2009 р.

Постановою Солом’янського районного суду міста Києва від 19.10.2009 р. у адміністративній справі № 3-4368-1/09 визнано винним у скоєнні ДТП водія автомобіля “Форд” (д/н АА 00853 КІ) Дудника С.О.

Відповідно до технічного талону транспортного засобу серії КВ № 014312 від 02.10.2009 р. автомобіль “Форд” (д/н 00853 КІ) належить відповідачу 2.

Водій автомобіля “Форд” (д/н 00853 КІ) Дудник С.О. перебуває на військовій службі в Центрі забезпечення службової діяльності структурного підрозділу Міністерства оборони України, що підтверджується довідкою № 88 від 31.05.2010 р., виданою відповідачем 2.

22.04.2010р. позивач змінив найменування з закритого акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство “Акціонерна страхова компанія “ІНГО Україна”, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (номер бланку 625618).

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно зі ст. 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

В порядку ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Таким чином, сума у розмірі 11472,43 грн. підлягає стягненню з відповідача 2.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

В порядку ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, позов визнається таким, що підлягає задоволенню в частині позовних вимог до відповідача 2.

Керуючись тією обставиною, що відповідачу 1 не належить автомобіль “Форд” (д/н 00853 КІ), а також, що Дудник С.О. не перебував на службі у відповідача 1, суд приходить до висновку, що позовні вимоги до відповідача 1 не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у сумі 114,72 грн. та витрати позивача на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача 2.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 27 Закону України “Про страхування”, ст. ст. 1166, 1172, 1187, 1191 Цивільного кодексу України та ст. ст. 1, 32, 33, 35, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Центру забезпечення службової діяльності структурного підрозділу Міністерства оборони України (03113, м. Київ-113, просп. Перемоги, 55/2, код ЄДРПОУ 24978319) на користь приватного акціонерного товариства “Акціонерна страхова компанія “ІНГО Україна” (01054, м. Київ, вул. Воровського, 33, код ЄДРПОУ 16285602) 11823 (одинадцять тисяч вісімсот двадцять три) грн. 15 коп., з яких 11472 (одинадцять тисяч чотириста сімдесят дві) грн. 43 коп. страхового відшкодування, 114 (сто чотирнадцять) грн. 72 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні позову до відповідача 1 відмовити.

4. Видати наказ.

Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. ст. 84. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                     П.П.Чеберяк

Дата підписання рішення 05.07.2010р.