Рішення № 10242678, 01.07.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2010 р. Справа № 14/62

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Булки В.І.,

при секретарі судового засідання Максимів Н.Б.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: ЗАТ Транспортно-експедиційний комбінат "Західукртранс",

вул.П.Орлика, 22, м. Дрогобич, Львівська область, 82100;

до відповідача: Приватного підприємства "Едем Вояж",

вул. Довга, 26/65, м.Івано-Франківськ, 76019;

про стягнення заборгованості в сумі 8 586грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Білинський М.О.- юрист, (довіреність №10/06-191-21 від 30.06.10);

Від відповідача: не з"явився.

встановив: ЗАТ Транспортно-експедиційний комбінат "Західукртранс" звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства "Едем Вояж" про стягнення заборгованості в сумі 8 586грн., з яких 7003,00грн. - основного боргу, 202,00грн. - 3% річних, 637,00грн.- інфляційних витрат, 744,00грн. - пені.

          Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, вказуючи при цьому на:

- неналежне виконання відповідачем умов договору № 451-04/2009 перевезення вантажу у міжнародному сполученні, укладеного між сторонами 22.04.09, зокрема умов, які передбачають порядок розрахунків між сторонами;

- п.5.6.4 Договору, згідно якого у випадку несвоєчасної оплати за надану перевізником послугу, експедитор сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми фрахту за кожен день прострочення, але не більше ніж розмір плати за перевезення, а також річні та інфляційні витрати. На підставі даного пункту договору відповідачу нараховано 744,00грн. пені.

- приписи ст.625 Цивільного кодексу України, на підставі якої за прострочення виконання грошового забов"язання, відповідачу нараховано 637,00грн. інфляційних нарахувань та 202,00грн.- 3% річних;

- претензію № 09/08-205-21 від 14.08.09 про оплату за виконані перевезення, направлену ПП "Едем Вояж", яка залишена без належного реагування з боку відповідача.          

Відповідач двічі в засідання суду не з"явився, причину неявки суду не повідомив, вимог ухвал суду від 28.05.10 та 17.06.10 не виконав, а саме: не представив суду відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, а також не направив копію відзиву позивачу.

Відповідач не скористався своїми правами наданим йому ст.22 ГПК України, а саме: знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу.

За наведених обставин та в силу ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами без участі відповідача, якого належно повідомлено про час, дату та місце проведення засідання суду.

          Розглянувши матеріали спраи, заслухавши представника позивача, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

          Між сторонами 22.04.09 укладено договір № 451-04/2009 перевезення вантажу у міжнародному сполученні.

          Даний договір регулює взаємовідносини між сторонами, що виникають при плануванні, організації та здійсненні міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом, а також по оплаті наданих транспортних послуг (п.1.1 Договору).

          Згідно п.2.2. Договору на кожне перевезення оформляється транспортне замовлення (заявка), що складається в письмовій формі, підписується уповноваженою особою експедитора і передається перевізнику за допомогою факсимільного зв"язку.

          На підставі заявки № 31 від 22.04.2009р., позивачем було надано транспортні послуги відповідачу, а саме здійснено перевезення вантажу в міжнародному сполученні, за маршрутом Україна-Німеччина.

          Вантаж в обумовлені строки доставлено до пункту призначення, що підтверджується товарно-транспортною накладною № 148015, тобто позивач виконав взяті на себе зобов"язання по договору перевезення вантажу у міжнародному сполученні № 451-04/2009 від 22.04.09.

          За виконання транспортних послуг відповідачу виставлено рахунок для оплати № СФА-001883 від 29.04.09 на суму 7 003,00грн., який направлено відповідачу 12.05.09.

          Проте, рахунок відповідачем не оплачено, умови спірного договору, з боку Приватного підприємства "Едем Вояж" не виконано.

          Слід зазначити, що позивач звертався до відповідача з претензією № 09/08-205-21 від 14.08.09 про оплату за виконані перевезення. Однак, дана претензія залишена без реагування з боку відповідача.

          Беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову і виходить з наступних підстав.

          Приписами ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов"язків є договір.

          В силу ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізних) зобов"язується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов"язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

          У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

          Статтею 526 частиною 1 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов’язання, а саме зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законами або договором.

          Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          Відповідно до п. 5.6.4 Договору, у випадку несвоєчасної оплати за надану перевізником послугу, експедитор сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми фрахту за кожен день прострочення, але не більше ніж розмір плати за перевезення, а також річні та інфляційні витрати.

          Згідно ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

          Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового забов"язання, на вимогу кредитора забов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір процентів.

          На підставі вищезазначених норм права, відповідачу нараховано 3% річних в сумі 202,00грн. та інфляційні нарахування в сумі 637,00грн. та пеню в сумі 744,00грн.

          Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Позивачем доведено обставини, на які він посилався. Отже, вимога позивача правомірна та підлягає задоволенню.

          З огляду на фактичні обставини справи суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача 7 003,00грн. основного боргу, 202,00грн. - 3% річних, 637,00грн. інфляційних витрат та 744,00грн. пені.

          Судові витрати відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 526, 612, 625, 909 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

          Стягнути з Приватного підприємства "Едем Вояж", вул. Довга, 26/65, м.Івано-Франківськ, 76019 (Р/Р 26008060253050 в КБ "Приват Банк", МФО 336677, р/р 2600515004 Івано-Франківська філія ВАТ СКБ "Дністер") на користь Закритого акціонерного товариства Транспортно-експедиційний комбінат "Західукртранс", вул.П.Орлика, 22, м. Дрогобич, Львівська область, 82100 (р/р 26001625321111 в Дрогобицькому відділенні Львівської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк", МФО 325019, код ЄДРПОУ 13825481, інд. под. № 138254813091, св. платн. ПДВ № 18249900) 7 003,00грн. (сім тисяч три грн. 00коп.) - основного боргу, 202,00грн. (двісті дві грн. 00коп.) - 3% річних, 637,00грн. (шістсот тридцять сім грн. 00коп.)- інфляційних витрат, 744,00грн.(сімсот сорок чотири грн. 00коп.) - пені, 102,00грн. (сто дві грн. 00коп.) - державного мита, 236,00грн. (двісті тридцять шість грн. 00коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.          

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Булка В.І.

Рішення підписане 05.07.2010р.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

помічник судді М.В.Гандера

05.07.2010р.