Рішення № 10242408, 29.06.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.06.10 р.                     Справа № 16/73пд                               

Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур,

при секретарі Горячовій М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Перша Західно-Українська Лізингова Компанія” м.Київ

до відповідача: Малого приватного підприємства „Монтажник” м.Вугледар

про розірвання договору оперативного лізингу № 071106/ОЛ-01103 від 06.11.07р.,

За участю представників сторін :

від позивача: Рябов Є.В. – за довіреністю

від відповідача: Нешко О.М. – директор

СУТЬ СПОРУ:

          Ухвалою господарського суду Донецької області від 06.04.2010р. порушено провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Перша Західно-Українська Лізингова Компанія” м.Київ до Малого приватного підприємства „Монтажник” м.Вугледар про розірвання договору оперативного лізингу № 071106/ОЛ-01103 від 06.11.07р. За вказаною позовною заявою розгляд справи призначено на 20.04.2010р. – 10год. 30хв. Судом визнано обов`язковою явку у судове засідання представників сторін, сторони у справі зобов`язані надати докази та документи, необхідні для всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи.

          Представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

          У судовому засіданні клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не надавалось, на підставі чого справу було розглянуто без застосування зазначених засобів. Крім цього, роз’яснено вимоги ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір оперативного лізингу (оренди) № 071106/ОЛ-01103 від 06.11.07р., додаткову угоду від 08.12.2008р. до договору, акт приймання-передачі від 28.11.2007р., довіреність ЯОЛ № 127730 від 28.11.2007р., розрахунок суми заборгованості, рішення Кредитного комітету № 152 від 08.05.2009р., листування, неналежне виконання відповідачем умов договору, у зв’язку з чим утворилась заборгованість за договором, з приводу чого позивач звернувся з вимогою про розірвання договору.

Відповідач проти позовних вимог заперечує в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

06.11.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Перша Західно-Українська Лізингова Компанія” (Лізингодавець) та Малим приватним підприємством „Монтажник” (Лізингоодержувач) був укладений договір оперативного лізингу (оренди) за № 071106/ОЛ-01103 (далі за текстом – договір), згідно пункту 1.1. якого Лізингодавець передав у користування Лізингоодержувачу майно, спеціально придбане Лізингодавцем у продавця (виробника) відповідно до встановлених Лізингоодержувачем специфікацій та умов, на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

В специфікації, яка є додатком № 1 до договору, сторонами узгоджений предмет лізингу за договором.

Лізингодавцем належним чином були виконані умови договору, а саме: майно, що є предметом лізингу, було передано в користування Лізингоодержувачу на підставі підписаного акту приймання-передачі від 28.11.2007р.

Відповідно до пункту 2.1. договору, строк лізингу становить 36 місяців з дня підписання акту приймання-передачі предмету лізингу.

08.12.2008р. між сторонами була підписала додаткова угода до договору, згідно якої затверджено графік сплати лізингових платежів (додаток № 2 до договору) в новій редакції.

Відповідно до ч.2 ст.806 Цивільного кодексу України, до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених параграфом про лізинг та законом.

Згідно статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до пунктів 3.2. та 3.4. договору, розмір місячних лізингових платежів та місячного нарахування лізингового платежу визначений в додатку № 2 до даного договору, які сплачуються Лізингоодержувачем на поточний рахунок Лізингодавця в безготівковій формі платіжним дорученням. Із графіку нарахування та сплати лізингових платежів (додаток № 2) в редакції додаткової угоди вбачається, що оплата платежів за договором здійснюється 06 числа кожного місяця, починаючи з моменту передачі предмету лізингу (а саме: з 28.11.2007р.) та з 20 числа кожного місяця, починаючи з грудня 2008р.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Проте всупереч прийнятих обов’язків, Лізингоодержувач зобов’язання за договором щодо сплати лізингових платежів виконував не в повному обсязі, та, як зазначає Позивач у позові, з грудня 2008р. Відповідач припинив сплачувати лізингові платежі за договором, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 02.02.2010р. становила 361407,80грн.

Відповідач звернувся до Позивача з листом за № 47 від 29.04.2009р., в якому просить надати відстрочку лізингових платежів строком на наступні 3 місяці. Позивач погодився відстрочити сплату лізингових платежів та Кредитним комітетом було затверджено Рішення № 152 від 08.05.2009р. про відстрочку сплати лізингових платежів на строк з 01.05.2009р. до 01.08.2009р. за умови погашення поточної заборгованості за договором в розмірі 111113,00грн.

          03.06.2009р. Відповідач направив Позивачу лист за № 64 та просив відстрочити вилучення техніки до 30.06.2009р., у зв’язку із запланованими замовленнями. У випадку відсутності замовлень Відповідач зобов’язується повернути техніку добровільно.

Однак, на момент вирішення спору по суті заборгованість за договором не сплачено.

Посилаючись на підпункт 17.3.2. пункту 17.3. договору, Позивач наполягає на розірванні договору оперативного лізингу № 071106/ОЛ-01103 від 06.11.07р.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Договір встановлює перелік підстав, при настанні яких на вимогу Лізингодавця договір може бути достроково розірваний на підставі рішення суду.

Так, згідно підпункту 17.3.2. пункту 17.3. договору, на вимогу Лізингодавця цей договір може бути достроково розірваний за рішенням суду, коли Лізингоодержувач не сплачує лізинговий платіж в повному обсязі протягом одного місяця з дня настання строку платежу, встановленого в Графіку сплати та нарахування лізингових платежів.

Як зазначає Позивач, у зв’язку з тим, що відповідачем порушені умови договору в частині сплати лізингових платежів, він втратив інтерес до подальших договірних відносин з Відповідачем.

Дослідивши та проаналізувавши обставини, на які позивач посилається в обґрунтування вимог щодо розірвання договору оперативного лізингу № 071106/ОЛ-01103 від 06.11.07р., суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Перша Західно-Українська Лізингова Компанія” м.Київ обґрунтовані, доведені належним чином та підлягають задоволенню.

В пункті 5 ст.188 Господарського кодексу України встановлено, що якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача, оскільки саме з вини останніх виник спір.

На підставі ст.ст. 525, 615, 651 Цивільного кодексу України, ст.188 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р I Ш И В :

          Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Перша Західно-Українська Лізингова Компанія” м.Київ до Малого приватного підприємства „Монтажник” м.Вугледар про розірвання договору оперативного лізингу № 071106/ОЛ-01103 від 06.11.07р. – задовольнити.

          Розірвати договір оперативного лізингу № 071106/ОЛ-01103 від 06.11.07р., який був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Перша Західно-Українська Лізингова Компанія” м.Київ (Лізингодавець) та Малим приватним підприємством „Монтажник” м.Вугледар (Лізингоодержувач).

Стягнути з Малого приватного підприємства „Монтажник” м.Вугледар (вул. 13 Десантників, 29/58, м.Вугледар, Донецька область, 85670; ЄДРПОУ 22026997; п/р 26004051701398 в ДРУ „Приватбанк” Вугледарське відділення, МФО 335496) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Перша Західно-Українська Лізингова Компанія” м.Київ (вул.Іллінська, 8, під’їзд 7, поверх 6, м.Київ, 04070; ЄДРПОУ 31362539; п/р 26007000511301 у ВАТ „Астра Банк”, МФО 380548) витрати по сплаті державного мита в сумі 85,00грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                               

Надруковано 3 примірники

Сторонам 2,

У справу 1

Вик. Єрохіна В.В.