Ухвала суду № 102420658, 05.01.2022, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/143/22

Провадження № 1-кс/344/99/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2022 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Польська М.В., з участю секретаря Федоришин М.З., прокурора Федорина І.І., слідчого Шаховець В.В., підозрюваного ОСОБА_1 , та його захисника Синишина П.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 в рамках кримінального провадження № 12022091010000012 від 03.01.2021 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором, в обґрунтування якого покликався на те, що досудовим розслідуванням установлено, що 03 січня 2022 року близько 20 год 20 хв ОСОБА_1 правомірно знаходився у приміщенні квартири АДРЕСА_1 , де спільно із ОСОБА_2 розпивали алкогольні напої.

У ході розпивання алкогольних напоїв між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 раптово виник словесний конфлікт. У ході вказаного конфлікту у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 . Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, на ґрунті виниклих неприязних відносин, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій та свідомо бажаючи настання таких наслідків, ОСОБА_1 раптово схопив до своїх рук кухонний ніж, яким умисно завдав потерпілому одного удару у ділянку грудної клітки.

У результаті неправомірних дій ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 згідно довідки КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» № 31 від 03.01.2022 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення передньої стінки грудної клітки, яке згідно Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України № 6 від 17.01.1995 відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.

Після вчинення протиправних дій ОСОБА_1 викинув кухонний ніж, яким заподіяв тілесні ушкодження, із вікна квартири та направився до сусідньої помешкання за викликом швидкої медичної допомоги, після чого ОСОБА_2 доставлено в приміщення КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради», що по вул. Федьковича, 91, в м. Івано-Франківську.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється в заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

04 січня 2022 року ОСОБА_1 затриманий в порядку ст. 208 КПК України та цього ж дня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та житель АДРЕСА_2 , громадянин України, українець, не одружений, офіційно не працюючий, раніше не судимий.

Обґрунтованість підозри у вчиненні кримінальних правопорушень ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме відомостями, які містяться в протоколі огляду місця події, речовими доказами, які були вилучені у ході огляду місця події, протоколах допиту потерпілого ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та іншими доказами у їх сукупності.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять роки.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , належать до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі строком від п`яти до восьми років.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, покликаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задовольнити та застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.

Захисник у судовому засіданні щодо задоволення клопотання заперечив та вказав, що ризики зазначені у клопотанні недоведені, оскільки наміру переховуватись не має, після вчинення злочину підзахисний нікуди не тікав, а сприяв та викликав медичну допомогу, можливий вплив на потерпілого чи свідків не підтверджений, а також підзахисний повністю визнав вину та розкаявся. Окрім того, у підзахисного встановлена 3 група інвалідності, отримує пенсію, відтак має джерело доходу, має постійне місце проживання у місті Калуш з мамою та міцні соціальні зв`язки. Просив застосувати щодо підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний період доби з 20:00 по 07:00.

Підозрюваний підтримав думку захисника.

Заслухавши прокурора, підозрюваного і його захисника, та дослідивши матеріали клопотання вважаю наступне.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_1 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, а також незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні.

Наявні у матеріалах кримінального провадження докази у їх сукупності дають підстави слідчому судді прийти до висновку, що органами досудового розслідування обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та житель АДРЕСА_2 , громадянин України, українець, не одружений, офіційно не працюючий, раніше не судимий.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 § 1 (c) Конвенції, передбачає наявність обставин, або відомостей, як переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа можливо вчинила злочин».

Обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме відомостями, які містяться в протоколі огляду місця події, речовими доказами, які були вилучені у ході огляду місця події, протоколах допиту потерпілого ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та іншими доказами у їх сукупності.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, ст. 9 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 p., ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. та відповідних положень низки інших міжнародно-правових актів з прав людини і судочинства кожна людина має право на свободу і особисту недоторканність. Застосування до неї як до підозрюваного чи обвинуваченого запобіжних заходів є істотним обмеженням цього права, а тому можливе лише у виняткових випадках, за наявності передбачених законом підстав і в передбаченому законом порядку.

Злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі строком від п`яти до восьми років.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Частиною 1 ст.183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, а до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вбачається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик - це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність встановлених на досудовому розслідуванні ризиків, передбачених у п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, які на даний час існують.

Підсумовуючи наведене, слідчий суддя вважає, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть в повній мірі запобігти наведеним ризикам, що не зменшилися, а відтак не будуть здатними і забезпечити дієвість даного кримінального провадження.

Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість інкримінованого злочину, міцність соціальних зв`язків підозрюваного та характеризуючі його особу дані, те що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, зважає на те, що під час досудового слідства встановлено, а в судовому засіданні підтверджено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і приходить до переконання, що клопотання слід задовольнити.

Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Відтак слідчий суддя звертає увагу, що дане положення є правом, а не обов`язком суду, і з врахуванням пояснень сторін, матеріалів клопотання, визнання вини підозрюваним, а також того, що підозрюваний після вчинення злочину з місця події не втікав, а тому вважає за можливе визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом (ч.3 ст. 183 КПК України).

Розмір застави, у відповідності до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, враховуючи позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання сховатися, те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України), зважаючи на обставини кримінального правопорушення, мотив кримінального правопорушення, тяжкість злочину, який інкримінується підозрюваному, розмір завданих злочином збитків, характеристику підозрюваного та його майновий стан, з огляду на вимоги щодо того, що застава повинна достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірною для нього, то слідчий суддя, вважає за необхідне визначити розмір застави в межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 198 480 (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) гривень.

На переконання слідчого судді з отриманих пояснень та доказів внесення застави саме в такому розмірі зможе в повній мірі гарантувати належне виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків під час досудового розслідування.

За змістом ч. 2 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Таким чином строк тримання під вартою підлягає обчисленню з моменту затримання підозрюваного, а саме з 04 січня 2022 року.

Виходячи з викладеного, на підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 131,132, 176-178, 182-184, 193, 194,197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк 60 днів - до 04 березня 2021 року включно, в межах строку досудового розслідування.

Тримання під вартою ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань (№12).

Розмір застави визначити в межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 198 480 (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код отримувача: 26289647, банк:ДКСУ України, м. Київ, МФО 820172, рахунок: UA158201720 355 259 002 000 002 265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:

1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, за кожною вимогою;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

3) утримуватись від спілкування з потерпілим та свідками, в даному кримінальному провадженні;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну;

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Строк дії ухвали - до 04 березня 2022 року включно.

Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.

Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 05 січня 2022 року.

Слідчий суддя Мирослава ПОЛЬСЬКА