
Справа № 344/143/22
Провадження № 1-кс/344/99/22
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 січня 2022 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Польська М.В., з участю секретаря Федоришин М.З., прокурора Федорина І.І., слідчого Шаховець В.В., підозрюваного ОСОБА_1 , та його захисника Синишина П.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 в рамках кримінального провадження № 12022091010000012 від 03.01.2021 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором, в обґрунтування якого покликався на те, що досудовим розслідуванням установлено, що 03 січня 2022 року близько 20 год 20 хв ОСОБА_1 правомірно знаходився у приміщенні квартири АДРЕСА_1 , де спільно із ОСОБА_2 розпивали алкогольні напої.
У ході розпивання алкогольних напоїв між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 раптово виник словесний конфлікт. У ході вказаного конфлікту у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 . Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, на ґрунті виниклих неприязних відносин, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій та свідомо бажаючи настання таких наслідків, ОСОБА_1 раптово схопив до своїх рук кухонний ніж, яким умисно завдав потерпілому одного удару у ділянку грудної клітки.
У результаті неправомірних дій ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 згідно довідки КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» № 31 від 03.01.2022 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення передньої стінки грудної клітки, яке згідно Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України № 6 від 17.01.1995 відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.
Після вчинення протиправних дій ОСОБА_1 викинув кухонний ніж, яким заподіяв тілесні ушкодження, із вікна квартири та направився до сусідньої помешкання за викликом швидкої медичної допомоги, після чого ОСОБА_2 доставлено в приміщення КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради», що по вул. Федьковича, 91, в м. Івано-Франківську.
Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється в заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
04 січня 2022 року ОСОБА_1 затриманий в порядку ст. 208 КПК України та цього ж дня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та житель АДРЕСА_2 , громадянин України, українець, не одружений, офіційно не працюючий, раніше не судимий.
Обґрунтованість підозри у вчиненні кримінальних правопорушень ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме відомостями, які містяться в протоколі огляду місця події, речовими доказами, які були вилучені у ході огляду місця події, протоколах допиту потерпілого ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та іншими доказами у їх сукупності.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять роки.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , належать до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі строком від п`яти до восьми років.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, покликаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задовольнити та застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Захисник у судовому засіданні щодо задоволення клопотання заперечив та вказав, що ризики зазначені у клопотанні недоведені, оскільки наміру переховуватись не має, після вчинення злочину підзахисний нікуди не тікав, а сприяв та викликав медичну допомогу, можливий вплив на потерпілого чи свідків не підтверджений, а також підзахисний повністю визнав вину та розкаявся. Окрім того, у підзахисного встановлена 3 група інвалідності, отримує пенсію, відтак має джерело доходу, має постійне місце проживання у місті Калуш з мамою та міцні соціальні зв`язки. Просив застосувати щодо підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний період доби з 20:00 по 07:00.
Підозрюваний підтримав думку захисника.
Заслухавши прокурора, підозрюваного і його захисника, та дослідивши матеріали клопотання вважаю наступне.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_1 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, а також незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні.
Наявні у матеріалах кримінального провадження докази у їх сукупності дають підстави слідчому судді прийти до висновку, що органами досудового розслідування обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та житель АДРЕСА_2 , громадянин України, українець, не одружений, офіційно не працюючий, раніше не судимий.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 § 1 (c) Конвенції, передбачає наявність обставин, або відомостей, як переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа можливо вчинила злочин».
Обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме відомостями, які містяться в протоколі огляду місця події, речовими доказами, які були вилучені у ході огляду місця події, протоколах допиту потерпілого ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та іншими доказами у їх сукупності.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ст. 9 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 p., ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. та відповідних положень низки інших міжнародно-правових актів з прав людини і судочинства кожна людина має право на свободу і особисту недоторканність. Застосування до неї як до підозрюваного чи обвинуваченого запобіжних заходів є істотним обмеженням цього права, а тому можливе лише у виняткових випадках, за наявності передбачених законом підстав і в передбаченому законом порядку.
Злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі строком від п`яти до восьми років.
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Частиною 1 ст.183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, а до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вбачається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик - це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність встановлених на досудовому розслідуванні ризиків, передбачених у п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, які на даний час існують.
Підсумовуючи наведене, слідчий суддя вважає, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть в повній мірі запобігти наведеним ризикам, що не зменшилися, а відтак не будуть здатними і забезпечити дієвість даного кримінального провадження.
Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість інкримінованого злочину, міцність соціальних зв`язків підозрюваного та характеризуючі його особу дані, те що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, зважає на те, що під час досудового слідства встановлено, а в судовому засіданні підтверджено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і приходить до переконання, що клопотання слід задовольнити.
Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Відтак слідчий суддя звертає увагу, що дане положення є правом, а не обов`язком суду, і з врахуванням пояснень сторін, матеріалів клопотання, визнання вини підозрюваним, а також того, що підозрюваний після вчинення злочину з місця події не втікав, а тому вважає за можливе визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом (ч.3 ст. 183 КПК України).
Розмір застави, у відповідності до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, враховуючи позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання сховатися, те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України), зважаючи на обставини кримінального правопорушення, мотив кримінального правопорушення, тяжкість злочину, який інкримінується підозрюваному, розмір завданих злочином збитків, характеристику підозрюваного та його майновий стан, з огляду на вимоги щодо того, що застава повинна достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірною для нього, то слідчий суддя, вважає за необхідне визначити розмір застави в межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 198 480 (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) гривень.
На переконання слідчого судді з отриманих пояснень та доказів внесення застави саме в такому розмірі зможе в повній мірі гарантувати належне виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків під час досудового розслідування.
За змістом ч. 2 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
Таким чином строк тримання під вартою підлягає обчисленню з моменту затримання підозрюваного, а саме з 04 січня 2022 року.
Виходячи з викладеного, на підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 131,132, 176-178, 182-184, 193, 194,197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
У Х В А Л И В:
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк 60 днів - до 04 березня 2021 року включно, в межах строку досудового розслідування.
Тримання під вартою ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань (№12).
Розмір застави визначити в межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 198 480 (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код отримувача: 26289647, банк:ДКСУ України, м. Київ, МФО 820172, рахунок: UA158201720 355 259 002 000 002 265).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:
1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, за кожною вимогою;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;
3) утримуватись від спілкування з потерпілим та свідками, в даному кримінальному провадженні;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну;
Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Строк дії ухвали - до 04 березня 2022 року включно.
Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.
Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 05 січня 2022 року.
Слідчий суддя Мирослава ПОЛЬСЬКА
The court decision No. 102420658, Ivano-Frankivsk City Court of Ivano-Frankivsk Oblast was adopted on 05.01.2022. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find important information easily.
This decision relates to case No. 344/143/22. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: