
Справа № 344/161/22
Провадження № 1-кс/344/109/22
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 січня 2022 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Польська М.В., з участю секретаря Федоришин М.З., прокурора Рижого О.С., слідчого Луканюка І.Б., підозрюваного ОСОБА_1 , та його захисника Драпака О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 в рамках кримінального провадження №12021090000000524 від 13.09.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором, в обґрунтування якого покликався на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що у вересні 2021 року ОСОБА_1 , переслідуючи корисливі мотиви, вступив у злочинну змову з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з метою вимагання та отримання у ОСОБА_4 грошових коштів у сумі 150000 грн, як повернення неіснуючого боргу.
Після цього ОСОБА_1 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , систематично по телефонному зв`язку, а також перебуваючи 06.09.2021 та 24.12.2021 в магазині «Світ граніту», що по вул. Івана Богуна, 4а, в м. Городенка, де здійснює підприємницьку діяльність ОСОБА_4 , погрожуючи застосуванням насильства, в тому числі вбивством та заподіянням тяжких тілесних ушкоджень щодо потерпілого ОСОБА_4 та його близьких родичів, а також пошкодженням та знищенням майна потерпілого та його близьких родичів, які останній сприймав як реальні, вимагали у ОСОБА_4 передати їм грошові кошти у сумі 150000 грн., як повернення неіснуючого перед ними боргу.
Крім того 29.10.2021 ОСОБА_1 , діючи умисно, спільно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на заволодіння чужим майном шляхом вимагання, в ході телефонної розмови, поставив вимогу до потерпілого ОСОБА_4 надіслати грошові кошти в сумі 150000 грн на банківську карту НОМЕР_1 .
ОСОБА_4 03.01.2022 сприймаючи погрози ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як реальні, та діючи на їх вимогу прибув до банківського терміналу «ПриватБанк», що в м. Івано-Франківську по вул. Мазепи, 168а, після чого о 22 год 14 хв здійснив переказ частини коштів на банківську карту НОМЕР_1 у сумі 10000 грн, з яких 50 грн складала комісія банку.
04 січня 2022 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , оголошено підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189 КК України.
Обґрунтованість підозр у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень підтверджується доказами зібраними під час досудового розслідування, а саме:
- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення;
- протоколом допиту потерпілого;
- протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками;
- протоколами обшуку;
- протоколами негласних слідчих (розшукових) дій.
ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, який відповідності до ст. 12 КК України є тяжким злочином, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 7 років.
Підозрюваний ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Івано-Франківськ, зареєстрований у АДРЕСА_1 , фактично проживаючий в АДРЕСА_2 , затриманий в порядку ст. 208 КПК України - 04.01.2022 о 07 год 45 хв.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, покликаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задовольнити та застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Захисник у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання, та застосувати більш м`який запобіжний захід або ж визначити альтернативно розмір застави, мотивуючи тим, що підзахисний не збирається впливати на потерпілого чи свідків в даному кримінальному провадженні, у нього стійкі соціальні зв`язки, раніше не судимий, окрім того має на утриманні двох неповнолітніх дітей. Окрім того, банківська карта, на яку надійшли кошти від потерпілого у сумі 10 тисяч гривень, вилучена не у підзахисного і йому не належить.
Підозрюваний підтримав думку захисника.
Заслухавши прокурора, підозрюваного і його захисника, та дослідивши матеріали клопотання вважаю наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
п.1 - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки злочин у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 згідно ч. 5 ст. 12 КК України відноситься до тяжкого та за нього передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 7 років, таким чином підозрюваний усвідомлює про неминучість покарання за вчинення злочину у вигляді позбавлення волі;
п.3 - незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні, оскільки йому в ході досудового розслідування стануть відомі їх анкетні та надані свідчення, що підтверджується наявними в матеріалах справи протоколами негласних слідчих дій;
п.4 - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
п.5 - вчинити інше кримінальне правопорушення.
Наявні у матеріалах кримінального провадження докази у їх сукупності дають підстави слідчому судді прийти до висновку, що органами досудового розслідування обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Івано-Франківськ, зареєстрований у АДРЕСА_1 , фактично проживаючий в АДРЕСА_2 , затриманий в порядку ст. 208 КПК України - 04.01.2022 о 07 год 45 хв.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 § 1 (c) Конвенції, передбачає наявність обставин, або відомостей, як переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа можливо вчинила злочин».
Обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_1 повністю підтверджується доказами зібраними під час досудового розслідування, а саме: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення; протоколом допиту потерпілого; протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками; протоколами обшуку; протоколами негласних слідчих (розшукових) дій.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ст. 9 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 p., ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. та відповідних положень низки інших міжнародно-правових актів з прав людини і судочинства кожна людина має право на свободу і особисту недоторканність. Застосування до неї як до підозрюваного чи обвинуваченого запобіжних заходів є істотним обмеженням цього права, а тому можливе лише у виняткових випадках, за наявності передбачених законом підстав і в передбаченому законом порядку.
Злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого та за нього передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 7 років.
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Частиною 1 ст.183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, а до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вбачається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик - це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність встановлених на досудовому розслідуванні ризиків, передбачених у п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які на даний час існують.
Підсумовуючи наведене, слідчий суддя вважає, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть в повній мірі запобігти наведеним ризикам, що не зменшилися, а відтак не будуть здатними і забезпечити дієвість даного кримінального провадження.
Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість інкримінованого злочину, міцність соціальних зв`язків підозрюваного та характеризуючи його особу дані, те що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, зважає на те, що під час досудового слідства встановлено, а в судовому засіданні частково підтверджено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і приходить до переконання, що клопотання слід задовольнити.
Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість інкримінованого злочину, міцність соціальних зв`язків підозрюваного та характеризуючі його особу дані, те що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, зважає на те, що під час досудового слідства встановлено, а в судовому засіданні підтверджено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і приходить до переконання, що клопотання слід задовольнити.
Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Відтак слідчий суддя звертає увагу, що дане положення є правом, а не обов`язком суду, і з врахуванням пояснень сторін, матеріалів клопотання, наявності на утриманні двох неповнолітніх дітей, а також того, що карта на яку потерпілий здійснив переказ коштів була вилучена в ході проведення обшуку не в ОСОБА_1 , а тому вважає за можливе визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом (ч.3 ст. 183 КПК України).
Розмір застави, у відповідності до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, враховуючи позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання сховатися, те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України), зважаючи на обставини кримінального правопорушення, мотив кримінального правопорушення, тяжкість злочину, який інкримінується підозрюваному, розмір завданих злочином збитків, характеристику підозрюваного та його майновий стан, з огляду на вимоги щодо того, що застава повинна достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірною для нього, то слідчий суддя, вважає за необхідне визначити розмір застави в межах 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 124 050 (сто двадцять чотири тисячі п`ятдесят) гривень.
На переконання слідчого судді з отриманих пояснень та доказів внесення застави саме в такому розмірі зможе в повній мірі гарантувати належне виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків під час досудового розслідування.
За змістом ч. 2 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
Таким чином строк тримання під вартою підлягає обчисленню з моменту затримання підозрюваного, а саме з 04 січня 2022 року.
Виходячи з викладеного, на підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 131,132, 176-178, 182-184, 193, 194,197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
У Х В А Л И В:
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк 60 днів - до 04 березня 2022 року включно, в межах строку досудового розслідування.
Тримання під вартою ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань (№12).
Розмір застави визначити в межах 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 124 050 (сто двадцять чотири тисячі п`ятдесят) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код отримувача: 26289647, банк:ДКСУ України, м. Київ, МФО 820172, рахунок: UA158201720 355 259 002 000 002 265).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:
1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, за кожною вимогою;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;
3) утримуватись від спілкування з потерпілим та свідками, в даному кримінальному провадженні;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну;
Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Строк дії ухвали - до 04 березня 2022 року включно.
Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.
Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 05 січня 2022 року.
Слідчий суддя Мирослава ПОЛЬСЬКА
The court decision No. 102420657, Ivano-Frankivsk City Court of Ivano-Frankivsk Oblast was adopted on 05.01.2022. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find useful data conveniently.
This decision relates to case No. 344/161/22. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: