Постанова № 102420429, 07.12.2021, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/7046/21

2-а/296/160/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2021 рокум.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира в складі

головуючого судді Сингаївського О.П.

за участю секретаря судового засідання Туровської К.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у серпні 2021 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови інспектора, молодшого лейтенанта Бердичівського ВРП ГУНП в Житомирській області Пилипчука М.В. серії БАБ №823792 від 01.08.2021.

Свої вимоги мотивує тим, що вказаною вище постановою інспектора його було притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 510 грн. за те, що ніби то 01.08.2021 о 17:50 в с.Огіївка по вул. Центральній, під час керування ним транспортним засобом ВАЗ 21070 з номерним знаком НОМЕР_1 , інспектором виявлено порушення правил користування ременями безпеки. Позивач з вказаною постановою не згоден, оскільки він правил дорожнього руху не порушував. При цьому зазначив, що дійсно 01.08.2021 він керував транспортним засобом ВАЗ 21070 з номерним знаком НОМЕР_1 в с.Огіївка по вул. Центральній та в дзеркало заднього виду помітив автомобіль патрульної поліції з увімкненими проблисковими маячками. На вимогу патрульної поліції позивач зупинився та відстебнув ремінь безпеки для того, щоб дістати документи (посвідчення водія та реєстраційний талон). Інспектор підійшов, попросив пред`явити документи, поверхнево оглянув автомобіль та зазначив, що випише постанову про сплату штрафу за порушення правил користування ременем безпеки. Позивач вказує, що розгляд справи відбувся зі значними порушеннями, оскільки інспектором не були пред`явлені та досліджені докази скоєння позивачем правопорушення, жодних доказів про це до постанови не додаються, а позивач факт вчинення правопорушення заперечував. Такі дії відповідача щодо винесення оскаржуваної постанови позивач вважає протиправними та просить суд скасувати постанову інспектора молодшого лейтенанта Бердичівського ВРП ГУНП в Житомирській області Пилипчука М.В. серії БАБ №823792 від 01.08.2021.

Ухвалою судді від 13.08.2021 відкрито провадження у справі.

03.11.2021 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив проти доводів позивача та просив відмовити у задоволенні позову, оскільки оскаржувана постанова є такою, що винесена законно та у відповідності до чинного законодавства (а.с. 17-20).

В судовому засіданні позивач позов підтримав та просив його задовольнити з тих же підстав.

Представник відповідача в засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Свідок ОСОБА_2 , яка є дружиною позивача та перебувала разом з ним в автомобілі під час винесення постанови, в судовому засіданні підтвердила, що позивач не порушував правила дорожнього руху та відстебнув пасок безпеки після зупинки автомобіля на вимогу поліцейського.

У відповідності до вимог ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245).

Судом встановлено, що 01.08.2021 інспектором, молодшим лейтенантом Бердичівського ВРП ГУНП в Житомирській області Пилипчуком М.В. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії БАБ №823792 про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. (а.с. 5).

Відповідно до вказаної постанови позивач 01.08.2021 о 17:50 в с.Огіївка по вул. Центральній керував транспортним засобом ВАЗ 21070 з номерним знаком НОМЕР_1 без пристебнутого ременя безпеки з обладнаним таким ременем, чим порушив п.п. 2.3в ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч.5 ст. 121 КУпАП.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити (ст. 10, 11 КУпАП).

За п. 1.3. Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Так, відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справі про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Крім того, виходячи з положень ст. 77 КАС України, відповідач зобов`язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та, зокрема, довести факт вчинення позивачем порушення ПДР відповідними доказами.

Окрім оскаржуваної постанови інших доказів порушення позивачем Правил дорожнього руху суду не надано. При цьому суд враховує, що доводи відповідача спростовуються поясненнями свідка, яка підтвердила в судовому засіданні відсутність факту порушення правил дорожнього руху на момент винесення спірної постанови.

Верховний Суд у своїй постанові від 26.04.2018 у справі №338/1/17 вказав, що постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути беззапереченим доказом вчинення цією особою адміністративного проступку, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що жодних належних та допустимих доказів, передбачених ст. 251 КУпАП, відповідачем в підтвердження існування підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП не надано.

Суд вважає, що встановлені під час розгляду справи обставини, в тому числі пояснення свідка, є свідченням того, що оскаржуване рішення відповідача не відповідає критеріям, встановленим п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки обов`язок доказування в даних справах покладається саме на відповідача.

Таким чином, враховуючи матеріали справи та пояснення свіка, суд дійшов висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП, має бути скасована.

Враховуючи, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено належними і допустимими доказами правомірності прийнятої ним постанови, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 245, 246, 252, 254, 258, 278 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 10, 11, 70, 71, 28, 134, 139, 159-163, 167, 171, 286 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ №823792 від 01.08.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Відповідно до п. 15.5 розділу 15 VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Корольовський районний суд м.Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Cуддя О. П. Сингаївський

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Житомирській області, код ЄДРПОУ 40108625, місце знаходження: 10008, м.Житомир, Старий бульвар, 5/37.