Вирок № 10241929, 01.07.2010, Голосіївський районний суд міста Києва

№ 1-631/10

ВИРОК

Іменем України

01 липня 2010 р. Голосіївський районний суд м. Києва в складі : головуючого судді - Рибак І.О.

при секретарі - Корчук І.О.

з участю прокурора - Куца О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бердичів Житомирської обл., громадянина України, українця, освіта середня, одруженого, працюючого на посаді продавця-консультанта ФОП «ОСОБА_2», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 191КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, будучи згідно трудового договору між працівником та фізичною особою від 12.11.2009 призначеним на посаду продавця-консультанта фізичної особи-підприємця «ОСОБА_2» та будучи згідно договору про повну матеріальну відповідальність від 12.11.2009, матеріально відповідальною особою, вчинив розтрату товарно-матеріальних цінностей фізичної особи підприємця «ОСОБА_2» за наступних обставин.

Так, ОСОБА_1 маючи умисел направлений на розтрату товарно-матеріальних цінностей фізичної особи-підприємця «ОСОБА_2», 08 січня 2010 року, знаходячись у офісі ФО-П «ОСОБА_2», який розташований по АДРЕСА_3, отримав для подальшої реалізації згідно накладної №051 картки для поповнення рахунків та стартові пакети мобільних операторів на загальну суму 12774 (дванадцять тисяч сімсот сімдесят чотири) гривні 75 (сімдесят пять) копійок. Наступного дня, ОСОБА_1 реалізував частину отриманих матеріальних цінностей, а саме: одну картку поповнення рахунку абоненту «Лайф» на 35 гривень вартістю 36 гривень, дві картки поповнення рахунку абоненту «Лайф» на 50 гривень, загальною вартістю 100 гривень та одну картку «WMZ» вартістю 1000 гривень, всього на загальну суму 1136 (одна тисяча сто тридцять шість) гривень. Цього ж дня, 09.01.2010 ОСОБА_1, знаходячись у зазначеному офісі, повернув рештки нереалізованих товарно-матеріальних цінностей, а грошові кошти у розмірі 1136 (одна тисяча сто тридцять шість) гривень, отримані від реалізації товарно-матеріальних цінностей ФО-П «ОСОБА_2» до каси ФО-П «ОСОБА_2» не вніс, а привласнив та використав на власні потреби, спричинивши тим самим ФО-П «ОСОБА_2» матеріальної шкоди на зазначену суму.

Крім цього, ОСОБА_1, продовжуючи свій злочинний умисел направлений на розтрату товарно-матеріальних цінностей фізичної особи-підприємця «ОСОБА_2», 09 січня 2010 року, знаходячись у офісі ФО-П «ОСОБА_2», який розташований по АДРЕСА_3, отримав для подальшої реалізації згідно накладної №051 картки для поповнення рахунків та стартові пакети мобільних операторів на загальну суму 12523 (дванадцять тисяч пятсот двадцять три) гривні 75 (сімдесят пять) копійок. Наступного дня, ОСОБА_1 реалізував частину отриманих матеріальних цінностей, а саме: десять карток поповнення рахунку абоненту «Київстар» на 100 гривень вартістю 101 гривня на загальну суму 1010 гривень, три стартових пакети мобільного оператора «МТС» вартістю 10 гривень на загальну суму 30 гривень, дві картки «UTEL» на 100 гривень на загальну суму 200 гривень, всього на загальну суму 1240 (одна тисяча двісті сорок) гривень. Цього ж дня, 10.01.2010 ОСОБА_1, знаходячись у зазначеному офісі, повернув рештки нереалізованих товарно-матеріальних цінностей, а грошові кошти у розмірі 1240 (одна тисяча двісті сорок) гривень, отримані від реалізації товарно-матеріальних цінностей ФО-П «ОСОБА_2» до каси ФО-П «ОСОБА_2» не вніс, а привласнив та використав на власні потреби, спричинивши тим самим ФО-П «ОСОБА_2» матеріальної шкоди на зазначену суму.

Крім цього, ОСОБА_1, продовжуючи свій злочинний умисел направлений на розтрату товарно-матеріальних цінностей фізичної особи-підприємця «ОСОБА_2», 11 січня 2010 року, знаходячись у офісі ФО-П «ОСОБА_2», який розташований по АДРЕСА_3, отримав для подальшої реалізації згідно накладної №075 картки для поповнення рахунків та стартові пакети мобільних операторів на загальну суму 7781 (сім тисяч сімсот вісімдесят одна) гривня 75 (сімдесят пять) копійок. Наступного дня, ОСОБА_1 реалізував частину отриманих матеріальних цінностей, а саме: тринадцять карток поповнення рахунку абоненту «Київстар» на 30 гривень вартістю 31 гривня на загальну суму 403 гривень, одну картку поповнення рахунку абоненту «Київстар» на 100 гривень вартістю 101 гривня, девять карток поповнення рахунку абонентів «МТС» на 30 гривень вартістю 31 гривня на загальну суму 279 гривень, дві картки поповнення рахунку абонентів «МТС» на 80 гривень, вартістю 81 гривня на загальну суму 162 гривні, два стартових пакети мобільного оператора «МТС» вартістю 10 гривень на загальну суму 20 гривень, дві картки «Інтертелеком» на 50 гривень вартістю 51 гривня на загальну суму 102 гривні, всього на загальну суму 1067 (одна тисяча шістдесят сім) гривень. Цього ж дня, 12.01.2010 ОСОБА_1, знаходячись у зазначеному офісі, повернув рештки нереалізованих товарно-матеріальних цінностей, а грошові кошти у розмірі 1067 (одна тисяча шістдесят сім) гривень, отримані від реалізації товарно-матеріальних цінностей ФО-П «ОСОБА_2» до каси ФО-П «ОСОБА_2» не вніс, а привласнив та використав на власні потреби, спричинивши тим самим ФО-П «ОСОБА_2» матеріальної шкоди на зазначену суму.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_1 фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 було завдано матеріальної шкоди на загальну суму 3 463 гривні.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.191 КК України визнав повністю і показав, що дійсно з 12 листопада 2009 року він працював у ФО-П «ОСОБА_2» на посаді продавця-консультанта стартових пакетів та карток поповнення рахунків мобільних операторів. На початку січня 2010 року у звязку з тим, що у його сина погіршилося самопочуття та йому була необхідна операція, він вирішив привласнити частину грошових коштів, отриманих від реалізації вказаних матеріальних цінностей. Таким чином, він в період часу з 09 по 12 січня 2010 року, привласнив грошові кошти отримані від реалізації товарно-матеріальних цінностей належних ФО-П «ОСОБА_2» на загальну суму 3463 гривні.

Враховуючи повне визнання вини самим підсудним, суд вважає доцільним, відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України, не досліджувати докази стосовно фактичних обставин справи, обмежившись поясненнями підсудного та дослідженням даних, що характеризують його особу.

Заслухавши підсудного, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині доведена повністю. Його дії кваліфікуються за ч.1 ст. 191 КК України як розтрата чужого майна, яке було йому ввірене.

Обираючи вид та міру покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує вимоги статті 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч. 1 ст. 191 КК України, обставину, що помякшує покарання щире каяття та сприяння встановленню істини по справі, обставини, що обтяжують покарання суд не вбачає.

Враховуючи обставини справи, особу винного раніше не судимого, на обліку у лікаря психіатра, лікаря нарколога не перебуває, характеризується позитивно, має на утриманні малолітню дитину, суд приходить до висновку про можливість засудження ОСОБА_1 до найбільш м'якого покарання, передбаченого санкцією статті 191 частини 1 КК України. При цьому враховується те, що, як пояснив підсудний, він має майно, працює, тобто спроможний оплатити штраф.

Долю речового доказу необхідно вирішити відповідно до ст. 81 п.2 КПК України.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати по справі вартість проведеної експертизи в сумі 912 грн. 71 коп.

Заявлений цивільний позов про стягнення з підсудного на користь ОСОБА_2 3463 грн. матеріальної шкоди, підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки в судовому засіданні достовірно встановлено те, що саме злочинними діями підсудного ОСОБА_1, було спричинено зазначеної матеріальної шкоди.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,-

з а с у д и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (пятсот десять) грн.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Речові докази, які знаходяться в матеріалах справи залишити при справі.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати по справі вартість проведеної експертизи в розмірі 912 грн. 71 коп. на р/р № 31253272210699 в ГУДКУ в Київській області код ЗКПО 25575285 МФО 820018 для НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві (за проведення експертизи та дослідження ).

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом пятнадцяти діб, а особами, які знаходяться під вартою, в цей же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя: І.О.Рибак