Рішення № 102412400, 29.10.2021, Летичівський районний суд Хмельницької області

Єдиний унікальний номер судової справи №678/238/20

Номер провадження №2-678-55/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2021 року смт. Летичів

Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Лазаренка А.В.,

за участю секретаря Козка Л. М.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні в залі суду смт. Летичів справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Універсал Банк» до приватного підприємця ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного підприємця ОСОБА_4 , про стягнення втрат від інфляційних процесів та трьох процентів річних,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА

1. 11 березня 2020 року до суду надійшла позовна заява згідно якої 29 грудня 2005 року між Відкритим акціонерним товариством «Банк Універсальний» (далі - ВАТ «Банк Універсальний»), який змінював назву на Відкрите акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - ВАТ «Універсал Банк»), на Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - ПАТ «Універсал Банк»), на Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк»), і приватним підприємцем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №03-1/5502-К та додатковий правочин до кредитного договору №03-1/5502-К від 10 січня 2006 року (із відкриттям відновленої кредитної лінії) на суму 120000,00 грн., терміном на 36 місяців, зі сплатою 21,5% річних за користування кредитним коштами.

З метою забезпечення вимог між банком та ОСОБА_3 , ОСОБА_2 29 грудня 2005 року укладено договори поруки №03-2/5502-П, №03-2/5502-П-1, а з приватним підприємцем ОСОБА_4 - договір майнової поруки №03-1/5502-П.

17 лютого 2009 року рішенням Летичівського районного суду Хмельницької області стягнуто з відповідачів на користь банку заборгованість в розмірі 143847,91 грн.

Рішення суду від 17 лютого 2009 року не виконане в повному обсязі, тому відповідно до вимог ст. 625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідачів індекс інфляції за період з 01 лютого 2017 року по 31 січня 2020 року в розмірі 11246,47 грн., а також три проценти річних в розмірі 3490,29 грн., а всього 14736,76 грн. і судові витрати.

2. Представник позивача подав суду клопотання і просить розгляд справи проводити у їх відсутність, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного рішення.

IІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧІВ

3. Приватний підприємець ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватний підприємець ОСОБА_4 в жодне судове засідання не з`явилися, про дату і час розгляду справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст.ст. 128, 130, 131 ЦПК України, причин неприбуття не повідомили (крім заяви ОСОБА_1 від 19 серпня 2020 року про відсутність у зв`язку з хворобою), не заявили про розгляд справи за їх відсутності, не подали до суду ні відзив на позовну заяву, ні докази на підтвердження чи спростування позиції позивача, яка викладена у позовній заяві.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ СУДУ ЩОДО ЗАОЧНОГО РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

4. Умови, визначені в ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, у даній справі дотримані, тому суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

ІV. ФІКСУВАННЯ СУДОВОГО ПРОЦЕСУ

5. У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, судовий розгляд проведено без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

V. ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА

6. У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В силу ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч. 1). Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 2).

Як зазначено у ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

В ч. 1 ст. 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом ст.ст. 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як зазначено у ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, норми якої в силу ч. 2 ст. 1054 ЦК України поширюються на кредитні відносини, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За приписами ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

В силу ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу (ч. 1). Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч. 2).

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2).

VІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

7. 29 грудня 2005 року між ВАТ «Банк Універсальний» (банк) і приватним підприємцем ОСОБА_1 (позичальник) укладено кредитний договір (з відкриттям відновлювальної кредитної лінії) №03-1/5502-К згідно якого банк здійснює фінансування господарської діяльності позичальника шляхом кредитування на наступних умовах: вид кредитування - відновлювальна кредитна лінія, ліміт кредитної лінії - 50000,00 грн., валюта кредиту - гривня, термін кредитної лінії - 36 місяців, дата видачі кредиту - 29 грудня 2005 року, дата погашення кредиту - 28 грудня 2008 року, ціль використання коштів кредитної лінії - поповнення обігових коштів, плата за користування кредитом - 21,50% річних (п. 1.1).

10 січня 2006 року між ВАТ «Банк Універсальний» (банк, кредитор) і приватним підприємцем ОСОБА_1 (позичальник) укладено додатковий правочин до кредитного договору №03-1/5502-К від 29 грудня 2005 року з відкриттям відновленої кредитної лінії згідно якого п. 1.1 кредитного договору викладено в наступній редакції: банк здійснює фінансування господарської діяльності позичальника шляхом кредитування на наступних умовах: вид кредитування - відновлювальна кредитна лінія, ліміт кредитної лінії - 120000,00 грн., валюта кредиту - гривня, термін кредитної лінії - 36 місяців, дата видачі кредиту - 29 грудня 2005 року, дата погашення кредиту - 28 грудня 2008 року, ціль використання коштів кредитної лінії - поповнення обігових коштів, плата за користування кредитом - 21,50% річних. Решта умов кредитного договору є незмінними.

8. 29 грудня 2005 року між ВАТ «Банк Універсальний» (банк) та ОСОБА_3 (поручитель) укладено договір поруки №03-2/5502-П.

29 грудня 2005 року між ВАТ «Банк Універсальний» (банк) та ОСОБА_2 (поручитель) укладено договір поруки №03-2/5502-П-1.

У п. 1 цих договорів вказано, що поручителі зобов`язуються перед кредитором відповідати по зобов`язаннях приватного підприємця ОСОБА_1 (боржник), що впливають з кредитного договору №03-2/5494-К від 29 грудня 2005 року (кредитний договір), укладеного між кредитором та боржником, за яким останній зобов`язаний до 27 грудня 2010 року повернути кредит у розмірі 50000,00 грн., сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 21,5% річних, комісію, штрафні санкції у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором.

9. 29 грудня 2005 року між ВАТ «Банк Універсальний» (кредитор), приватним підприємцем ОСОБА_1 (позичальник), приватним підприємцем ОСОБА_4 (поручитель або майновий поручитель) укладено договір майнової поруки №03-1/5502-П згідно якого майновий поручитель зобов`язується перед кредитором відповідати належними майновому поручителю на праві приватної власності товарно-матеріальними цінностями, найменування, кількість та вартість яких визначені в додатку №1 до цього договору, який є його невід`ємною частиною (майно) на загальну суму 140245,55 грн. за виконання позичальником зобов`язань по кредитному договору №03-2/5494-К від 29 грудня 2005 року (кредитному договору) за яким позичальник одержав у кредитора в кредит грошові кошти в сумі 50000,00 грн. та зобов`язується повернути їх в строк до 28 грудня 2008 року, а також сплатити 21,5 відсотка річних за користування кредитом, комісійну винагороду в розмірі 1,0 відсотка від суми кредиту, можливі штрафні санкції.

10. 03 лютого 2009 року Летичівським районним судом Хмельницької області ухвалене рішення у справі за позовом ВАТ «Банк Універсальний» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення простроченої кредитної заборгованості (справа №2-57/09) і позов задоволено, стягнуто з відповідачів солідарно на користь банку заборгованість по кредиту в розмірі 143847,91 грн., яка складається із: 113134,50 грн. - прострочена заборгованість по кредиту, 6315,78 грн. - сума дострокового стягнення кредиту, 24170,25 грн. - відсотки, 227,38 грн. - пеня, а також 1438,00 грн. - витрати, понесені у зв`язку із сплатою державного мита та 30,00 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення.

11. Згідно розрахунку банку до позовної заяви про стягнення заборгованості, втрат від інфляційних процесів та трьох процентів річних станом на 14 лютого 2020 року строк дії договору №03-1/5502-К з 29 грудня 2005 року по 28 грудня 2008 року, сума до стягнення згідно рішення суду від 03 лютого 2009 року - 143847,91 грн., сплачено по рішенню суду - 105066,98 грн., залишок суми стягнення згідно рішення суду - 38780,93 грн. Інфляційні втрати за період з лютого 2017 року по січень 2020 року - 11246,47 грн., три проценти річних за період з 01 лютого 2017 року по 31 січня 2020 року - 3490,29 грн.

12. 02 квітня 2021 року АТ «Універсал Банк» подало в Летичівський районний відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (далі - Летичівський відділ ДВС) заяву згідно якої на примусовому виконанні перебувають виконавчі провадження з примусового виконання виконавчих листів, виданих 17 лютого 2009 року Летичівським районним судом Хмельницької області про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості в сумі 143847,91 грн. і банк просить завершити виконавчі провадження, повернути виконавчі листи без подальшого виконання.

09 квітня 2021 року державним виконавцем на підставі заяви АТ «Універсал Банк» винесено постанови про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчих провадженнях ВП №11980183, ВП №11979527, ВП №11978918 і виконавчі листи №2-57, видані 03 лютого 2009 року Летичівським районним судом Хмельницької області про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заборгованості по кредиту в сумі 143847,91 грн., повернуто АТ «Універсал Банк». Припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

13. 14 липня 2021 року Летичівський відділ ДВС повідомив суд, що на примусовому виконанні перебували виконавчі провадження про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 на користь АТ «Універсал Банк», однак на підставі заяви банку виконавчі провадження завершені, виконавчі листи повернуті без подальшого виконання. Стягнення по виконавчих листах не проводилося.

VІІ. МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

14. 29 грудня 2005 року та 10 січня 2006 року між банком і приватним підприємцем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №03-1/5502-К, додатковий правочин згідно яких банк надав позичальнику кредит в сумі 120000,00 грн. терміном на 36 місяців, а позичальник зобов`язалась повернути кошти, сплатити 21,5% за користування кредитом.

29 грудня 2005 року з метою забезпечення вимог між банком та ОСОБА_3 , ОСОБА_2 укладено договори поруки, а з приватним підприємцем ОСОБА_4 - договір майнової поруки.

15. 17 лютого 2009 року рішенням Летичівського районного суду Хмельницької області стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь банку заборгованість за кредитним договором в розмірі 143847,91 грн.

16. На підставі рішення суду банк отримав виконавчі листи і пред`явив їх для примусового виконання.

02 квітня 2021 року банк звернувся до Летичівського відділу ДВС із заявою про завершення виконавчих проваджень та повернення виконавчих листів щодо боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 без подальшого виконання.

09 квітня 2021 року на підставі заяви банку державним виконавцем винесено постанови про повернення виконавчих документів стягувачу.

17. Із зазначеного вбачається, що заяву до Летичівського відділу ДВС банк подав під час розгляду даної справи про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 втрат від інфляційних процесів та трьох процентів річних.

Враховуючи заяву банку до Летичівського відділу ДВС суд приходить до висновку, що банк втратив інтерес у забезпеченні реального виконання рішення суду та примусовому стягненні з приватного підприємця ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 існуючої заборгованості за кредитним договором.

18. Необхідно зазначити, що у позовній заяві позивач стверджує, що рішення суду залишалось не виконаним в повному обсязі, а у наданому суду розрахунку позивач констатує, що стягнуто по рішенню суду 143847,91 грн., сплачено по рішенню суду 105066,98 грн., залишок суми стягнення по рішенню суду 38780,93 грн.

Однак, зазначений розрахунок не підтверджений належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами.

На переконання суду, на підтвердження своїх вимог банк мав би надати суду достовірну інформацію про стан виконання рішення суду від 03 лютого 2009 року, документи із яких вбачається коли виконавчі листи пред`являлись до примусового виконання, скільки часу перебували на виконанні, чи в процесі примусового виконання стягувались з боржників на користь стягувача будь-які кошти (в примусовому порядку або добровільно), документи на підставі яких розраховано втрати від інфляційних процесів та три проценти річних, що заявлені до стягнення.

19. Правовий аналіз положень ст.ст. 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення (постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 04 червня 2019 року у справі № 916/190/18.

Тобто, за змістом ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Водночас, в матеріалах справи відсутні докази про те, що банк звертався до подання позовної заяви до суду до відповідачів з вимогою про сплату втрат від інфляційних процесів за період з 01 лютого 2017 року по 31 січня 2020 року та трьох процентів річних.

Суд у даному випадку виходить із того, що кредитні відносини між сторонами припинено, заборгованість вже стягнута за рішенням суду, отже відносини між сторонами виникають у подальшому саме з невиконання рішення суду про стягнення коштів.

VІІІ. ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

20. У відповідності до вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України позивач належними і допустимими доказами не довів правомірність своїх вимог, що є його процесуальним обов`язком, тому позов є необґрунтованим і задоволенню не підлягає.

ІХ. ЩОДО СУДОВИХ ВИТРАТ

21. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи ту обставину, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, тому понесені позивачем судові витрати не можуть бути стягнуті з відповідачів.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 10, 12, 13, 43, 49, 76-83, 89, 128, 141, 247, 258-259, 263-265, 272-273, 280-284, 351-352, 354-355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні позову.

Заочне рішення може бути переглянуте Летичівським районним судом Хмельницької області за письмовою заявою відповідача, яку він може подати протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя А.В. Лазаренко