Ухвала суду № 102412088, 04.01.2022, Личаківський районний суд м.Львова

463/6/22

1-кс/463/10/22

У Х В А Л А

про обрання запобіжного заходу -тримання під вартою

04 січня 2022 року Личаківський районний суд м. Львова

Cлідчий суддя Рудаков Д. І., з участю секретаря судового засідання Метеллі Б.Б., прокурора Нанівського В.І., захисника Когут І.В., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, Третяка Д.О. погодженого прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні - заступником начальника другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управлінння Державного бюро розслідувань Нанівським В.І. у кримінальному провадженні № 62021140010000191 від 10.06.2021, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Дубно Рівненської області, українцю, громадянину України, працюючому на посаді начальника Управління Державного агентства рибного господарства у Львівській області з 24.12.2019, раніше не судимому, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 ,

в с т а н о в и в :

слідчий першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, Третяк Денис Олегович, як сторона кримінального провадження, звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні - заступником начальника другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управлінння Державного бюро розслідувань Нанівським В.І. про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави.

Клопотання мотивує тим, що останній підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України у кримінальному провадженні № 62021140010000191 від 10.06.2021, а саме у тому, що підозрюється в одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища за попередньою змовою групою осіб. Так ОСОБА_2 , будучи працівником правоохоронного органу та службовою особою, діючи за попередньою змовою із начальником Управління Державного агентства рибного господарства у Львівській області ОСОБА_1 , реалізовуючи спільний з ним злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, з метою особистого збагачення, використовуючи свої службові повноваження та пов`язані з цим можливості під час попередньо домовленої зустрічі із ОСОБА_3 , перебуваючи 16.07.2021 о 17 год. 49 хв. біля аптеки та відділення УДППЗ «Укрпошта» магазину за адресою: площа 40-річчя перемоги, 1А, с. Добросин Жовківського району Львівської області, одержав від останнього неправомірну вигоду у розмірі 30 000 грн., які ОСОБА_3 за вказівкою ОСОБА_2 поклав на підлокітник між передніми сидіннями автомобіля транспортного засобу «Hyundai Elantra» реєстраційний номер НОМЕР_1 за невжиття заходів реагування спрямованих на притягнення директора сільського (фермерського) господарства «Короп» ОСОБА_3 до відповідальності за порушення під час здійснення господарської діяльності у сфері рибного господарства без відповідних документів дозвільного характеру, не складання відносно нього протоколів про вчинення відповідного адміністративного правопорушення та не проведення рибоохоронного рейду на території сільського (фермерського) господарства «Короп» що за адресою с. Рата Рава-Руської ОТГ Львівського району, до кінця поточного 2021 року.

Після чого, одержану неправомірну вигоду - грошові кошти в сумі 30 000 грн. ОСОБА_2 повинен був передати ОСОБА_1 для розподілу між собою, однак ОСОБА_2 в порядку ст. 208 КПК України був затриманий працівниками ТУ ДБР у м. Львові, а предмет неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі в сумі 30 000 грн. вилучено.

04.01.2022 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Дубно Рівненської області, українцю, громадянину України, працюючому на посаді начальника Управління Державного агентства рибного господарства у Львівській області з 24.12.2019, раніше не судимому, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 ,повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

Про підозру у вчиненні вказаного злочину ОСОБА_1 повідомлено 04 січня 2022 року. З врахуванням обставин кримінального правопорушення, у слідства є достатні підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом погодження показань з особами, причетними до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється. А тому вважає, що лише запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та дозволить виконати завдання і досягти мети кримінального провадження, для забезпечення виконання з ним процесуальних рішень. Разом з тим, при виконанні судом вимог ч.4 ст. 183 КПК України, щодо визначення застави, враховуючи передбаченні ч.ч.4, 5 ст.182 КПК України обставини, є необхідним визначити останньому заставу у максимально визначеному розмірі, що становить 500 000 грн.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав. Пояснив, що на його думку необхідність взяття під варту підозрюваного є обґрунтованою та підтверджується матеріалами клопотання, окрім цього не заперечую про визначення розміру застави, який повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Підозрюваний вину не визнав, у клопотанні просив відмовити.

Захисник підтримав позицію свого підзахисного.

Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного та його захисника, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.

З матеріалів клопотання вбачається, що в провадженні слідчих органів перебуває кримінальне проводження, внесене до Єдиного реєстру досудового розслідування № 62021140010000191 від 10.06.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України відносно ОСОБА_1 . Про підозру у вчиненні даного злочину ОСОБА_1 повідомлено 04 січня 2022 року.

У відповідності до положень ч.1 ст.194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При розгляді даного подання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя вважає, що слідчий та прокурор довів обґрунтованість підозри висунутої підозрюваному, яку слідство обґрунтовує: заявою ОСОБА_3 від 18.06.2021; допитами свідка ОСОБА_3 від 18.06.2021, 14.07.2021, 17.07.2021; допитом свідка ОСОБА_4 від 18.06.2021; допитом свідка ОСОБА_5 від 17.07.2021; матеріалами Першого оперативного відділу ТУ ДБР у м. Львові від 10.06.2021, 24.06.2021, 14.06.2021; протоколом огляду, ідентифікації, помічення та вручення грошових коштів від 16.07.2021; протоколом затримання ОСОБА_2 в порядку ст. 208 КПК України від 16.07.2021; протоколом обшуку від 16.07.2021; висновком експертизи матеріалів, речовин та виробів № 3402 від 29.09.2021; висновком експертизи матеріалів, речовин та виробів № 3731 від 30.09.2021; висновком експерта за результатами проведення криміналістичної експертизи відео-звукозапису № 3896/3897/4118/4119 від 10.09.2021; висновком лінгвістичної експертизи № 6231 від 24.12.2021; іншими матеріалами кримінального провадження № 62021140010000191.

Згідно положень ст.177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

При обранні запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 слідчий суддя погоджується із доводами слідчого та прокурора про те, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, які обгрунтовуються слідчим у заявленому клопотанні.

Так кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК).

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04)). Хоча факти на момент вирішення питання про утримання під вартою і не повинні бути переконливими настільки, щоб можна було визначити винуватість особи у вчиненні злочину, суд повинен оцінити докази, надані сторонами, на предмет їхньої допустимості, достовірності та належності і відкинути ті з них, що не відповідають цим критеріям. При цьому суд має обґрунтовувати своє рішення на підставі дослідження у суді обґрунтованої підозри, а не на основі даних, поданих стороною обвинувачення.

Крім того, як зазначає ЄСПЛ, існують різні критерії доведеності необхідні для звинувачення (як правило, доведеність за відсутності обґрунтованих сумнівів) та переслідування (як правило, обґрунтована підозра у скоєнні злочину) особи. Отже, можуть бути звичайно такі випадки, коли обґрунтована підозра не призводить у результаті судового розгляду до засудження особи за відсутності обґрунтованих сумнівів. Однак, у таких ситуаціях держава має законний інтерес забезпечити, аби особи, щодо яких існує обґрунтована підозра у скоєнні злочину, не намагались ухилитися від правосуддя або підірвати належне проведення судового розгляду, у ході якого має бути розглянуто питання про їхню винність або невинність ( «СПРАВА LAVRECHOV ПРОТИ ЧЕСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ», рішення від 20.06.2013, заява № 57404/08, п. 50).

Наявність обґрунтованої підозри є умовою sine qua non законності застосування запобіжного заходу.

Зокрема, обґрунтованими є доводи слідчого про те, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки володітиме інформацією стосовно характеризуючих, в тому числі біографічних, даних свідків, зокрема ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які надали та можуть у подальшому надати органу досудового розслідування викривальні покази стосовно нього, у зв`язку з чим останній, перебуваючи на волі, матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз, у тому числі із застосуванням насильства та зброї, з метою зміни або відмови їх від показів.

Враховуючи наведені вище обставини, прихожу до переконання, що до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід - тримання під вартою з визначенням розміру застави.

Вирішуючи питання щодо визначення розміру застави, саме стаття 5 Конвенції розкриває питання права на свободу та особисту недоторканість.

Відповідно до прецедентного права Суду, гарантія, передбачена статтею 5§3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні (дивіться Мангурас проти Іспанії [ВП], №. 12050/04, § 78, ЄСПЛ 2010 року). Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі (дивіться Неймайстер проти Австрії, 27 червня 1968 року, § 14, серія А 8). Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого (дивіться Maнгурас, наведена вище, § § 79 - 80). Нездатність національних судів оцінити здатність заявника сплатити необхідну суму може викликати виявлення Судом порушення. Проте обвинувачений, якого судові органи готові звільнити під заставу, повинні вірно подати достатню інформацію, яку можливо перевірити, якщо це буде необхідно, щодо суми застави, яку необхідно встановити (дивіться Toшев проти Болгарії, № 56308/00, § 68, 10 серпня 2006 року; і Iванчук проти Польщі, № 25196/94, § 66, 15 листопада 2011 року).

Навіть якщо рішення національних судів про відмову звільнення під заставу засновані на «відповідних» і «достатніх» підставах Суд повинен також встановити, чи виявили компетентні національні органи влади «особливу ретельність» при вирішенні цього питання. Суд вважав, що цей критерій повинен бути доречним навіть у зв`язку з рішенням щодо визначення умов звільнення під заставу після того, як звільнення під заставу було офіційно дозволено, якщо особа залишилася в ув`язненні внаслідок відсутності можливості внести заставу (дивіться Koлаковіч проти Мальти, № 76392/12, § 74, 19 березня 2015 року).

Так, у справі Mangouras v. Spain ЄСПЛ вказав, що оскільки зростаючий стандарт в галузі захисту прав людини відповідно і неминуче вимагав більшої твердості при оцінці порушень фундаментальних цінностей демократичних суспільств, при визначенні розміру застави не можна виключати прийняття до уваги професійного середовища, яке сформувало обставини для даної діяльності, з метою забезпечення ефективності даного заходу.

Та більше, у цій справі заявнику було призначено заставу у сумі 3 000 000 євро і було встановлено, що вказана сума, швидше за все, перевищувала платоспроможність заявника. Однак, враховуючи винятковий характер справи та величезний збиток ЄСПЛ визнав, що визначення застави у такому розмірі не є порушенням пункту 3 статті 5 Конвенції.

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі Punzelt v. CzechRepublic від 25.04.2000 (заява № 31315/96, пункт 86) констатовано, що ані неодноразова відмова у звільненні під заставу заявника, ні в подальшому встановлена застава у розмірі 30 000 000 чеських крон, не були порушенням прав заявника, враховуючи масштаб його фінансових операцій.

Таким чином, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

Слідчий суддя враховує, що ймовірний злочини віднесений до категорії тяжких.

Тому, виходячи з засад виваженості, розумності та справедливості, беручи до уваги інтереси кримінального провадження, вік підозрюваного, його доходи, має соціальні зв`язки, дружина перебуває на його утриманні, вважаю, що підозрюваному слід визначити заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року.

На думку слідчого судді, такий розмір застави достатньою мірою забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не буде завідомо непомірним для нього.

Керуючись вимогами статей 177, 178, 183, 186, 194, 196, 197, 395 КПК України, -

п о с т а н о в и в:

клопотання слідчого задовольнити.

Обрати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк дії ухвали становить шістдесят днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 , рахувати з часу проголошення ухвали - 04 січня 2022 року о 18:15.

Визначити підозрюваному ОСОБА_1 заставу в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 49620 грн.

У випадку внесення вказаного розміру застави на відповідний рахунок, ОСОБА_1 звільняється з-під варти в порядку визначеному ч. 4 ст. 202 КПК України.

У випадку звільнення з-під варти на ОСОБА_1 покладаються такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту (м. Львів), в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні, зокрема ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні;

- утримуватися від спілкування з головним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Управління Державного агентства рибного господарства у Львівській області ОСОБА_2 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Д.І. Рудаков