Ухвала суду № 102410210, 31.12.2021, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/17389/21

1-кс/295/8277/21

УХВАЛА

Іменем України

31.12.2021 року м. Житомир

Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, внесене в кримінальному провадженні №12021060400001423від 03.08.2021року заознаками кримінальногоправопорушення передбаченогоч.4ст. 191КК України та додані до клопотання матеріали,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просить накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_4 , з метою недопущення відчуження, розпорядження останнім, а саме на: ангар розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа (кв.м): 315,2, літ. "А-1" загальною площею 315,2 кв.м. (реєстраційний номер майна: 167442); гараж розташований за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер майна: 11563398); склад адреса розташування майна: АДРЕСА_3 , загальна площа (кв.м): 50,7 (реєстраційний номер майна: 9541680); квартира адреса розташування: АДРЕСА_4 , загальна площа (кв.м): 50.9 (реєстраційний номер майна: 85203480000).

У клопотанні вказано, що в ході досудового розслідування було встановлено, що починаючи з 05.07.2011 по 07.12.2021 ОСОБА_4 на підставі відповідних рішень Загальних зборів та наказів директора обіймав посаду директора Приватного акціонерного товариства «Житомирбудтранс», код ЄДРПОУ 01273740, юридична адреса: м.Житомир, вул.Промислова, 17 (далі «Товариство»), та з 07.12.2021 тимчасово відсторонений від виконання обов`язків директора Товариства на період проведення службового розслідування, згідно Протоколу №2 від 07.12.2021 Засідання Наглядової ради ПрАТ «Житомирбудтранс».

У достовірно невстановлений слідством час, але не пізніше 21.03.2016 року у директора ПрАТ «Житомирбудтранс» ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на розтрату грошових коштів вказаного Товариства шляхом зловживання своїм службовим становищем. З метою реалізації свого злочинного умислу, у достовірно невстановлений слідством день та час, але не пізніше 21.03.2016, перебуваючи за місцем здійснення своєї діяльності, за адресою: м. Житомир, вул. Промислова, 17, ОСОБА_4 , будучи службовою особою та використовуючи надані йому у зв`язку з цим організаційно-розпорядчі повноваження, всупереч вимогам п.9.18.9 Статуту ПрАТ «Житомирбудтранс», яким передбачено, що затвердження умов контрактів, які укладатимуться з Директором, членами виконавчого органу Товариства (в разі утворення в Товаристві колегіального виконавчого органу), встановлення розміру їх винагороди є виключною компетенцією Наглядової ради Товариства, достовірно усвідомлюючи протиправність своїх дій, видав від свого імені та підписав наказ №2 від 21.03.2016, на підставі якого визначив збільшити директору заробітну плату і встановити її в розмірі 3 500 гривень, починаючи з 01.03.2016 року.

На підставі наказів №2 від 21.03.2016 року, №12 від 11.10.2016 року, №2 від 02.01.2018 року, №2 від 02.01.2019 року, №6 від 01.06.2019 року директору ПрАТ «Житомирбудтранс» ОСОБА_4 здійснено безпідставне нарахування заробітної плати на загальну суму 479 261,25 гривень, чим завдано ПрАТ «Житомирбудтранс» матеріальну шкоду на вищевказану суму, що підтверджується висновком експерта за результатами проведення судової економічної експертизи.

У вчиненні кримінального правопорушення, а саме у розтраті майна шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчиненому у великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 .

Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України вручено 23.12.2021 за місцем проживання дружині підозрюваного ОСОБА_5 та 24.12.2021 вручено особисто ОСОБА_4 .

Представником потерпілого директор ПрАТ «Житомирбудтранс» ОСОБА_6 в рамках кримінального провадження №12021060400001423 пред`явлено позов до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення на загальну суму 643168, 59 грн завданих ним збитків.

Прокурор зазначає, що згідно відомостей Державного реєстру речових прав ОСОБА_4 на прав власності належить наступне нерухоме майно ангар розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа (кв.м): 315,2, літ. "А-1" загальною площею 315,2 кв.м. (реєстраційний номер майна: 167442); гараж розташований за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер майна: 11563398); склад адреса розташування майна: АДРЕСА_3 , загальна площа (кв.м): 50,7 (реєстраційний номер майна: 9541680); квартира адреса розташування: АДРЕСА_4 , загальна площа (кв.м): 50.9 (реєстраційний номер майна: 85203480000).

На підставі чого, прокурор стверджує, що з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, наявні підстави для арешту нерухомого майна.

Прокурором ОСОБА_3 заявлено клопотання про проведення розгляду справи без його участі, клопотання про арешту майна підтримав, просив задовольнити. Крім того, прокурор проводити судове засіданні без виклику власника, оскільки майно, на яке слід накласти арешт, не вилучалося у власника, не є тимчасово вилученим майном, тобто фактично вказане майно знаходиться у власників тому якщо останніх буде повідомлено про розгляд вказаного клопотання вони будуть мати можливість його приховати, пошкодити, зіпсувати, знищити, перетворити, відчужити.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Виходячи з того, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, тимчасово не вилучалось, з метою забезпечення арешту майна клопотання за доцільне розглянути без повідомлення власника майна.

Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 2 ст. 170 КПК України).

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно доч.1ст.98КПК Україниречовими доказамиє матеріальніоб`єкти,які булизнаряддям вчиненнякримінального правопорушення,зберегли насобі йогосліди абомістять іншівідомості,які можутьбути використаніяк доказфакту чиобставин,що встановлюютьсяпідчас кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою

Згідно п.п. 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Встановлено, що в рамках кримінального провадження №12021060400001423 від 03.08.2021 року ОСОБА_4 24.12.2021 року вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, а саме у розтраті майна шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчиненому у великих розмірах на суму 479261,25 грн.

Зі змісту інформаційної довідки від 05.08.2021 року №269169154 вбачається, що ОСОБА_4 на праві власності належить три об`єкти нерухомого майна, а саме: гараж розташований за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер майна: 11563398); склад адреса розташування майна: АДРЕСА_3 , загальна площа (кв.м): 50,7 (реєстраційний номер майна: 9541680); квартира адреса розташування: АДРЕСА_4 , загальна площа (кв.м): 50.9 (реєстраційний номер майна: 85203480000).

Слідчим суддею враховано, що розмір збитків, встановлених слідством, становить 479261,25 грн, при цьому очевидно, що загальна сума нерухомого майна, на яке прокурор просить накласти арешт, значено перевищує розмір завданих збитків.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи клопотання прокурора щодо наявності підстав для арешту майна ОСОБА_4 , майно, що належить підозрюваному, може бути використано з метою відшкодування ймовірно заподіяної шкоди потерпілому. З метою забезпечення кримінального провадження, цивільного позову, враховуючи правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для підозрюваного, клопотання слід задовольнити частково шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_5 , загальна площа 50,9 кв.м., (реєстраційний номер майна: 85203480000), що відповідатиме розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 173 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в:

Клопотання задовольнити частково.

Накласти арешт квартиру АДРЕСА_5 , загальна площа 50,9 кв.м., (реєстраційний номер майна: 85203480000), що на праві власності належить ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Тимчасово, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавити власника і третіх осіб права відчужувати, розпоряджатися вищевказаним майном.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

В задоволенні решти вимог клопотання відмовити.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1