Ухвала суду № 102409770, 28.12.2021, Миронівський районний суд Київської області

28.12.2021 Єдиний унікальний № 371/56/16-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2021 року м. Миронівка

ЄУН 371/56/16-ц

Провадження № 4-с/371/4/21

Миронівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Капшук Л.О.,

за участі:

секретаря судових засідань Сахненко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця, заінтересована особа: Миронівський відділ державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ),

В С Т А Н О В И В :

Представник заявника звернувся до суду з вказаною скаргою, посилаючись на ті обставини, що на виконанні державного виконавця Миронівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Шкраби Т.В. перебував виконавчий лист № 371/56/16-ц, виданий Миронівським районним судом Київської області 24 лютого 2016 року на виконання судового рішення про стягнення із ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитини (виконавче провадження № 52795850).

ОСОБА_1 в основному виконує свої аліментні зобов?язання та сплачує кошти на утримання неповнолітніх дітей згідно вимог виконавчого листа. Проте, за ним утворилася незначна заборгованість, яку він зобов?язався ліквідувати у найкоротший строк.

В зв?язку з наявністю заборгованості, державним виконавцем Миронівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Шкрабою Т.В. 22 лютого 2018 року було прийнято ряд постанов. Зокрема державним виконавцем прийнято постанову від 22 лютого 2018 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії; постанову від 22 лютого 2018 року про встановлення обмеження у праві полювання; постанову від 22 лютого 2018 року про обмеження у праві виїзду за межі України; постанову від 22 лютого про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами; постанову про накладення штрафу від 18 вересня 2018 року (надалі оскаржувані постанови).

Вважає, що оскаржувані постанови прийняті державним виконавцем з порушенням вимог закону, оскільки законодавцем заходи відповідного примусу щодо боржника за наявності заборгованості зі сплати аліментів в сукупному розмірі за чотири місяці, мають застосовуватися лише з 28 серпня 2018 року, згідно Закону України № 2234-V-ІІІ від 07 грудня 2017 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів».

З часу набуття вказаним законом чинності, у заявника була відсутня заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, як це передбачено частиною 9 статті 71 Закону України Закон України «Про виконавче провадження», в редакції Закону України № 2475-V-ІІІ від 03 липня 2018 року.

Також зазначив, що з часу внесення змін у статтю 71 Закону України «Про виконавче провадження», шляхом доповнення її частиною 14, тобто з 28 серпня 2018 року по час подання скарги, у заявника була відсутня заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки. В зв?язку з чим вважає неправомірними дії державного виконавця з прийняття постанови про накладення штрафу у розмірі 30 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

Про існування зазначених обмежень та накладення штрафу заявника повідомлено не було. Про їх існування стало відомо лише після ознайомлення представника заявника з матеріалами виконавчого провадження 26 червня 2019 року. Про відсутність належного повідомлення заявника про встановлені державним виконавцем обмеження та накладення штрафу свідчать матеріали виконавчого провадження, в яких відсутні підтвердження відправлення та вручення рекомендованих листів із зазначенням їх вмісту.

За таких обставин вважає, що днем обізнаності ОСОБА_1 з даними постановами є саме 26 червня 2019 року - день ознайомлення його представника з виконавчим провадженням № 52795850, тому скарга подана у строки, встановлені статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження» та статтею 447 ЦПК України.

Хоча строки подання скарги вважає не пропущеними, просив поновити строк для подання скарги, як пропущений з поважних причин, постановити ухвалу про визнання дій державного виконавця Миронівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Шкраби Т.В., що полягають у винесенні оскаржуваних постанов, протиправними та скасувати постанову від 22 лютого 2018 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії; постанову від 22 лютого 2018 року про встановлення обмеження у праві полювання; постанову від 22 лютого 2018 року про обмеження у праві виїзду за межі України; постанову від 22 лютого про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами; постанову про накладення штрафу від 18 вересня 2018 року, як незаконні.

Провадження у справі відкрито ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області від 20 січня 2020 року.

05 березня 2020 року, ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області, витребувано в Канівському міськрайонному відділі ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) матеріали виконавчого провадження № 52795850.

На розгляд скарги заявник ОСОБА_1 та його представник не з?явилися, від представника заявника надійшла заява, в якій він просить розгляд справи здійснювати за його відсутності. Викладені в скарзі вимоги підтримав повністю. Під час розгляду справи просив врахувати дані довідки ОК-7, згідно з якою в 2016 - 2018 роках заявник мав постійне місце роботи. А в періоди відсутності місця роботи розмір середньої заробітної плати по Миронівському району, згідно довідки, яка міститься в матеріалах виконавчого провадження, становив 3500 грн., в той час як прожитковий мінімум для дітей 6-18 років становив в середньому 1700 гривень. Вважає, що заборгованість по аліментах в періоди, коли боржник не працював, мала б рахуватися виключно в розмірі 1700 грн. на місяць. Для того, щоб виникла заборгованість в розмірі 68440 грн., боржник мав би не сплачувати аліменти близько трьох років. Станом на 01 липня 2017 року, боржник заборгованості не мав.

Державний виконавець Шкраба Т.В., дії якої оскаржуються, в судове засідання не з`явилася, про розгляд скарги заінтересована особа була повідомлена належно.

За правилами частин 1 та 2 статті 450 ЦПК України, скарга розглядається у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Згідно вказаних правил, неявка стягувача, боржника, державного виконавця як учасників справи, не перешкоджає розгляду скарги.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги скарги і заперечення, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, дійшов висновку, що скарга не підлягає до задоволення.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Положеннями статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Нормами частини 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За правилами частини 2 даної статті, виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно з частиною 5 вказаної статті, рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено такі обставини.

10 березня 2016 року Миронівським районним судом Київської області видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання двох дітей в розмірі Ѕ частини всіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 30% встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21 січня 2016 року.

Виконавчий лист перебував на виконанні в Канівському міськрайонному відділі державної виконавчої служби за місцем роботи боржника.

04 жовтня 2016 року, постановою державного виконавця Канівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження закінчено та 01 листопада 2016 року передано за належністю виконавчого документа до Миронівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області.

За даними постанови про закінчення виконавчого провадження від 04 жовтня 2016 року та відмітки державного виконавця на виконавчому листі, аліменти з ОСОБА_1 утримані за місцем роботи по 07 липня 2016 року, борг відсутній.

02 листопада 2016 року, постановою начальника Миронівського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області Кармазина Р.М., відкрито виконавче провадження № 52795850 з виконання виконавчого листа № 371/56/16-ц, виданого Миронівським районним судом Київської області 24 лютого 2016 року на виконання судового рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей у розмірі 1/3 частини всіх видів доходів.

Відповідно до даних довідки - розрахунку № 3597 від 22 лютого 2018 року, про стан заборгованості по аліментах, обрахованої державним виконавцем Миронівського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області Шкрабою Т.В. за період з липня 2016 року по лютий 2018 року, загальна сума боргу станом на 01 березня 2018 року становить 35251, 62 грн.

22 лютого 2018 року державним виконавцем Миронівського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області Шкрабою Т.В. у виконавчому провадженні прийнято постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії.

Підставою для прийняття зазначених постанов в мотивувальній частині зазначено наявність заборгованості зі сплати аліментів у розмірі, що перевищує суму платежів за шість місяців.

23 травня 2018 року державним виконавцем Миронівського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області Шкрабою Т.В. прийнято постанову про звернення стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника, оскільки встановлено, що боржник працює в ПП «Хутір».

Відповідно до даних довідки - розрахунку № 7929 від 12 червня 2018 року про стан заборгованості по аліментах, обрахованої державним виконавцем Миронівського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області Шкрабою Т.В. за період з липня 2016 року по травень 2018 року загальна сума боргу станом на 01 червня 2018 року становить 41474,61 грн.

Згідно з даними довідки - розрахунку № 12120 від 18 вересня 2018 року про стан заборгованості по аліментах, обрахованої державним виконавцем Миронівського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області Шкрабою Т.В. за період з липня 2016 року по серпень 2018 року, загальна сума боргу станом на 01 вересня 2018 року становить 45746,70 грн.

18 вересня 2018 року державним виконавцем Миронівського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області Шкрабою Т.В. прийнято постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 30 % суми заборгованості зі сплати аліментів, що становить 13724,01 грн. на користь стягувачки ОСОБА_2 . Підставою для застосування штрафу в мотивувальній частині постанови зазначено наявність заборгованості зі сплати аліментів у розмірі, що перевищує суму платежів за два роки.

18 червня 2018 року вказаним державним виконавцем відносно ОСОБА_1 складено протокол № 29 про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 183-1 КУпАП.

08 жовтня 2018 року за № 12859 державним виконавцем Хвостікову С.О. направлено виклик для дачі пояснень за фактом невиконання вимог виконавчого документа та вжиття заходів для його виконання.

23 жовтня 2018 року за № 13593 державним виконавцем направлено ОСОБА_1 протокол № 29 про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 183-1 КУпАП.

08 листопада 2018 року за № 14232 державним виконавцем Хвостікова С.О. в чергове направлено виклик для дачі пояснень за фактом невиконання вимог виконавчого документа та вжиття заходів для його виконання.

Відповідно до даних довідки - розрахунку № 880 від 22 січня 2019 року про стан заборгованості по аліментах, обрахованої державним виконавцем Миронівського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області Шкрабою Т.В. за період з липня 2016 року по грудень 2018 року, загальна сума боргу станом на 01 січня 2019 року становить 54815,26 грн.

Згідно з даними довідки - розрахунку № 1957 від лютого 2019 року про стан заборгованості по аліментах, обрахованої державним виконавцем Миронівського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області Шкрабою Т.В. за період з липня 2016 року по січень 2019 року, загальна сума боргу станом на 01 лютого 2019 року становить 68440,15 грн.

Відповідно до даних довідки ПП «Хутір» № Х0000000002 від 11 лютого 2019 року, дохід ОСОБА_1 за період роботи на підприємстві з 08 липня 2016 року по 23 січня 2017 року після відрахувань податків та зборів склав 38231,77 грн.

Відповідно до даних довідки ПП «Хутір» № Х0000000003 від 11 лютого 2019 року дохід ОСОБА_1 за період роботи на підприємстві з 13 листопада 2018 року по 31 січня 2019 року, після відрахувань податків та зборів, склав 17035,73 грн.

Згідно з даними довідки ПП «Хутір» № Х0000000004 від 11 лютого 2019 року, дохід ОСОБА_1 за період роботи на підприємстві з 13 червня 2017 року по 27 червня 2018 року, після відрахувань податків та зборів, склав 85368,24 грн.

12 лютого 2019 року державним виконавцем Миронівського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області Шкрабою Т.В. прийнято постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

12 лютого 2019 року за № 1963 державним виконавцем боржнику направлено виклик для дачі пояснень за фактом невиконання вимог виконавчого документа та вжиття заходів для його виконання.

20 березня 2019 року державним виконавцем Миронівського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області Шкрабою Т.В. з урахуванням наданих довідок про заробітну плату боржника здійснено перерахування заборгованості по аліментах. Відповідно до даних довідки - розрахунку № 3249 від 20 березня 2019 року про стан заборгованості по аліментах за період з липня 2016 року по березень 2019 року, загальна сума боргу станом на 01 квітня 2019 року становить 61284,30 грн.

12 квітня 2019 року державним виконавцем Миронівського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області Шкрабою Т.В., з урахуванням утриманих із заробітної плати боржника сум заборгованості по аліментах, здійснено перерахування заборгованості по аліментах. Відповідно до даних довідки - розрахунку № 4644 від 12 квітня 2019 року про стан заборгованості по аліментах за період з липня 2016 року по березень 2019 року, загальна сума боргу станом на 01 квітня 2019 року становить 49582,13 грн.

22 травня 2019 року державним виконавцем Миронівського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області Шкрабою Т.В. з урахуванням утриманих із заробітної плати боржника сум заборгованості по аліментах здійснено перерахування заборгованості по аліментах. Відповідно до даних довідки - розрахунку № 5718 від 22 травня 2019 року про стан заборгованості по аліментах за період з липня 2016 року по квітень 2019 року, загальна сума боргу станом на 01 травня 2019 року становить 39548,95 грн.

15 липня 2019 року державним виконавцем Миронівського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області Шкрабою Т.В. з урахуванням утриманих із заробітної плати боржника сум заборгованості по аліментах здійснено перерахування заборгованості по аліментах. Відповідно до даних довідки - розрахунку № 7965 від 15 липня 2019 року про стан заборгованості по аліментах за період з липня 2016 року по червень 2019 року, загальна сума боргу станом на 01 липня 2019 року становить 11 138,90 грн.

15 липня 2019 року державним виконавцем Миронівського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області Шкрабою Т.В. винесено постанову про передачу виконавчого провадження до Канівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Черкаській області.

02 серпня 2019 року державним виконавцем Канівського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Черкаській області Бабкіною І.О. винесено постанову про прийняття виконавчого провадження.

Відповідно до розрахунку заборгованості по аліментах від 01 березня 2019 року станом на березень місяць 2020 року заборгованість зі сплати аліментів відсутня.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами виконавчого провадження № 52795850 (а.с. 43-140).

З довідки Форми ОК-7 про індивідуальні відомості про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов?язкового державного соціального страхування на ОСОБА_1 вбачається, що боржник отримував дохід періодично з моменту відкриття виконавчого провадження 02 листопада 2016 року по січень 2020 року. А саме в січні 2017 року - 2714,80 грн., в червні 2017 року - 2792,80 грн., в липні 2017 року - 15788,00 грн., в серпні 2017 року - 9377,60 грн., в вересні 2017 року - 13853,80 грн., в жовтні 2017 року - 6496,80 грн., в листопаді 2017 року - 13632,00 грн., в грудні 2017 року - 8996,80 грн., в січні 2018 року - 10328,05 грн., в лютому 2018 року - 11364,00 грн., березень 2018 року - 3867,20 грн., квітень 2018 року - 13021,60 грн., травень 2018 року -11745,76 грн., червень 2018 року - 6905,80 грн., листопад 2018 року 8819,20 грн., грудень 2018 року - 6586,40 грн., січень 2019 року - 5756,80 грн., лютий 2019 року - 11900,80 грн., березень 2019 року - 14123,00 грн., квітень 2019 року - 16350,00 грн., травень 2019 року - 12000 грн., червень 2019 року - 12000,00 грн., липень 2019 року - 22060,50 грн., серпень 2019 року - 19905,00 грн., вересень 2019 року - 20100,00 грн., жовтень 2019 року - 21042,00 грн., листопад 2019 року - 20961,00, грудень 2019 року - 12605,10 грн., січень 2020 року - 14035,08 грн. (а.с. 144-145).

Відповідно до даних інформації про юридичну особу, станом на час розгляду справи, назву Миронівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (ідентифікаційний код 34970119) змінено на Миронівський відділ державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).

Вказана обставина підтверджується даними Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно положення частини 1, 2 статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

Оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби має відбуватися згідно зі статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтею 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Право на звернення до суду є строковим. Скаргу на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи (частина перша статті 449 Цивільного процесуального кодексу України).

Таким чином, ураховуючи факт ознайомлення заявником з оскаржуваними постановами державного виконавця 26 червня 2019 року, заявником дотримано процесуальний строк оскарження дій державного виконавця, що є підставою розгляду скарги заявника по суті його вимог.

Позивач посилається на те, що норми права, які набули чинності після виникнення заборгованості зі сплати аліментів та якими вводилась відповідальність боржника у вигляді штрафу, не можуть бути застосовані у спірних відносинах, з огляду на принцип не зворотності їх дії у часі.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»(частина 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження»).

Положенням статтей 6,11 Закону України «Про виконавче провадження» зобов`язано виконавця вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом, і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Із змісту наведених положень закону випливає, що метою виконавчого провадження є захист інтересів стягувачів шляхом здійснення сукупності передбачених законом заходів, спрямованих на дієве та ефективне виконання рішень суду та інших органів і посадових осіб, а посадові особи державної виконавчої служби при здійсненні виконавчого провадження наділені широким колом повноважень та зобов`язані неухильно дотримуватись прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

06 лютого 2018 року набрав чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів», яким внесено зміни до ряду законодавчих актів, в тому числі і в Закон України «Про виконавче провадження».

Так, відповідно до частини 9 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», у новій редакції, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, державний виконавець виносить вмотивовані постанови:1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Статтю 11 Закону України «Про виконавче провадження» було доповнено частиною четвертою, відповідно до якої строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для застосування заходів, передбачених пунктами 1-4 частин дев`ятої, дванадцятої статті 71 цього Закону, обчислюється з наступного робочого дня після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Виходячи із змісту наведеної правової норми, у випадку виникнення заборгованості зі сплати аліментів закон зобов'язує державного виконавця виносити постанови про тимчасові обмеження прав боржника.

Відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Зміни до Закону України «Про виконавче провадження», якими, зокрема, запроваджено накладення обмеження на права боржника за постановою державного виконавця, внесені Законом України від 07 грудня 2017 № 2234-19 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів», набрали чинності 06 лютого 2018 року.

В Прикінцевих положеннях Закону України від 07 грудня 2017 № 2234-19 відсутні вказівки щодо відкладеного набрання чинності частини 9 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», а отже вона підлягає застосуванню одразу із набранням чинності даним Законом в цілому, із 06 лютого 2018 року.

З 06 лютого 2018 року також внесено зміни до частини 4 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», якою визначено, що строк для застосування обмежень, передбачених частиною 9 статті 71 цього Закону обчислюється з наступного робочого дня після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а не з дня набрання чинності Законом від 07 грудня 2017 року № 2234-19.

Таким чином, з 06 лютого 2018 року державний виконавець має право прийняти рішення про застосування обмежень, передбачених частиною 9 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»за встановленням, зокрема, двох юридичних фактів, а саме: станом на 06 лютого 2018 року (та у подальшому на день прийняття відповідного рішення) боржник має заборгованість зі сплати аліментів у ста розмір заборгованості із сплати аліментів учасником виконавчого провадження не оспорений у судовому порядку.

Як вбачається з оскаржуваних постанов від 22 лютого 2018 року та довідки - розрахунку заборгованості № 3597 від 22 лютого 2018 року, державним виконавцем обраховано розмір заборгованості, починаючи з липня 2016 року по лютий 2018 року, сукупний розмір заборгованості перевищує суму відповідних платежів за шість місяців. Строк для застосування обмежень, передбачених пунктами 1-4 частини 9 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» обчислено державним виконавцем у відповідності до вимог статті 11 вказаного Закону.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначено, що правовою основою діяльності органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є Конституція України, цей Закон, міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надані Верховною Радою України, інші закони, нормативно - правові акти, прийняті на їх виконання.

Судом встановлено, що у боржника станом на час прийняття оскаржуваних постанов від 22 лютого 2018 року про встановлення обмежень, передбачених пунктами 1-4 частини 9 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», була наявна заборгованість по аліментам, розмір якої перевищував суму відповідних платежів по аліментам за шість місяців. А тому державний виконавець діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та правомірно прийняв оскаржувані постанови про обмеження, передбачені пунктами 1-4 частини 9 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».

На підставі викладеного, суд відхиляє доводи представника заявника про те, що норми права, які набули чинності після виникнення заборгованості зі сплати аліментів та якими вводилась відповідальність боржника у вигляді обмежень, передбачених пунктами 1-4 частини 9 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», не можуть бути застосовані у спірних відносинах, з огляду на принцип не зворотності їх дії у часі.

Суд також відхиляє доводи представника заявника про підстави для скасування оскаржуваних постанов, про те, що боржник отримував дохід в період з моменту відкриття виконавчого провадження 02 листопада 2016 року по січень 2020 року, оскільки відповідно до пунктів 1-4 частини дев'ятої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець виносить вмотивовані постанови про встановлення зазначених обмежень за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців. Тобто, для винесення постанов про встановлення обмежень, визначених вказаною нормою, достатньо наявності заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців.

Також суд вважає необґрунтованими доводи скарги щодо неправомірності прийняття постанови про накладення штрафу від 18 вересня 2018 року з огляду на наступне.

З 31 серпня 2018 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» від 03 липня 2018 року № 2475-V-ІІІ статтю 71 Закону України «Про виконавче провадження» доповнено статтею чотирнадцятою такого змісту: за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів. За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 30 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів. За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів. У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі, визначеному абзацом першим цієї частини, виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік. Суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу.

Також з 31 серпня 2018 року в статтю 11 Закону України «Про виконавче провадження» внесено зміни та визначено, що строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для застосування заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 цього Закону, обчислюється з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

З урахуванням змін, які були внесені до Закону України «Про виконавче провадження», суд виходить з того, що з 28 серпня 2018 року Законом України «Про виконавче провадження» встановлено строк обчислення державним виконавцем заборгованості зі сплати аліментів (заборгованість за один рік, заборгованість за два роки, заборгованість за три роки, тощо) саме для застосування заходів, передбачених частиною 14 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», і цей строк обчислюється з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

З цих підстав, з 28 серпня 2018 року державний виконавець має право прийняти рішення про накладення на боржника штрафу у виконавчому провадженню по примусовому виконанню судового рішення про стягнення аліментів за встановленням, зокрема, двох юридичних фактів, а саме: станом на 28 серпня 2018 року (та у подальшому на день прийняття відповідного рішення) боржник має заборгованість зі сплати аліментів та розмір заборгованості із сплати аліментів учасником виконавчого провадження не оспорений у судовому порядку.

При цьому, для застосування державним виконавцем заходів, визначених частиною 14 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», визначальним чинником є сам факт наявності заборгованості у встановленому розмірі на момент прийняття рішення про накладення штрафу, а не період, за який вона виникла.

Такі висновки узгоджуються із загальним принципом права відповідно до якого закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України, згідно якої, дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 року у справі 1-7/99).

Хоча дані про пред?явлення для примусового виконання виконавчого документа відсутні, з матеріалів виконавчого провадження вбачається, що виконавчий лист перебував на виконанні в Канівському міськрайонному відділі державної виконавчої служби до 04 жовтня 2016 року, аліментні платежі стягувалися з заробітної плати боржника за його місцем роботи в ПрАТ «Миронівська птахофабрика» по 07 липня 2016 року, заборгованість була відсутня.

Як вбачається із оскаржуваної постанови про накладення штрафу від 18 вересня 2018 року та довідки - розрахунку про розмір заборгованості № 12120 від 18 вересня 2018 року, державним виконавцем обраховано розмір заборгованості, починаючи з липня 2016 року по серпень 2018 року.

Розмір заборгованості державним виконавцем розраховано відповідно до даних постанови про закінчення виконавчого провадження від 4 жовтня 2016 року та відмітки державного виконавця у виконавчому документі, починаючи з липня 2016 року.

Відповідно до частини 5 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов`язаний: 1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; 2) допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; 3) за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; 4) повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; 5) своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; 6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Таким чином, ОСОБА_1 , з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій, був зобов?язаний повідомити орган примусового виконання про зміну місця роботи, отримувані доходи.

Судом встановлено, що у боржника, станом на час прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу від 18 вересня 2018 року, була наявна заборгованість по аліментам, розмір якої перевищував суму відповідних платежів по аліментам за два роки з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, станом на цей період виконавчий документ вже було пред?явлено до примусового виконання, дані про сплату аліментів за період з липня 2016 року по 18 вересня 2018 року боржником не надавалися, як і дані про оспорення ним розрахунку заборгованості в судовому порядку.

Отже, оскільки виконавче провадження по примусовому виконанню судового рішення про стягнення аліментів мало місце під час дії Закону України «Про виконавче провадження», із змінами внесеними Законом № 2475-VIII, то у межах такого виконавчого провадження державний виконавець мав право накласти на боржника штраф, який передбачений частиною 14 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».

За таких обставин, суд дійшов висновку, що державним виконавцем правомірно обчислено строк для застосування обмежень, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» починаючи з липня 2016 року.

Згідно зі статтею 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

За правилами статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд дійшов висновку, що обґрунтованих доводів для висновку про неправомірність дій державного виконавця та скасування оскаржуваних постанов від 22 лютого 2018 року про встановлення обмежень, передбачених пунктами 1-4 частини 9 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» та постанови про накладення штрафу від 18 вересня 2018 року у виконавчому провадженні ВП № 52795850, заявником не наведено, встановлені судом обставини та досліджені матеріали справи свідчать про відповідність дій державного виконавця вимогам закону при прийнятті вказаних постанов.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 13, 76-89, 211, 258, 273, 447-453 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця, заінтересована особа : Миронівський відділ державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання неправомірними дій державного виконавця Шкраби Тетяни Василівни щодо прийняття у виконавчому провадженні № 52795850 постанови від 22 лютого 2018 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії; постанови від 22 лютого 2018 року про встановлення обмеження у праві полювання; постанови від 22 лютого 2018 року про обмеження у праві виїзду за межі України; постанови від 22 лютого про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, постанови від 18 вересня 2018 року про накладення штрафу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з моменту підписання суддею.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Складення повного тексту ухвали відповідає даті її постановлення.

Заявник : ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Заінтересовані особи :

Миронівський відділ державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), код ЄДРПОУ 34970119, адреса місцезнаходження : Київська область, місто Миронівка, вулиця Соборності, 58-А .

Суддя підпис Л.О. Капшук

Згідно з оригіналом

Суддя Л.О. Капшук