Рішення № 102406361, 14.12.2021, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН № 336/5275/17

пр. № 2/336/1378/2021

РІШЕННЯ

Іменем України

14 грудня 2021 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Дацюк О.І., при секретарі Скибі О.Б., представника позивача адвоката Гурнак С.О., представника третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 адвоката Попової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Запорізької міської ради, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ :

19.09.2017 року ОСОБА_2 звернулась з позовом до Запорізької міської ради, вказавши, що після смерті бабці позивача ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина, до складу якої входила квартира АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавцю на підставі договору купівлі-продажу від 13.05.1992 року. Дядько позивача ОСОБА_5 на момент смерті ОСОБА_4 був зареєстрований та мешкав із нею, тож прийняв спадщину, але спадкових прав не оформив та свідоцтва про право на спадщину не отримав. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер, а позивач ОСОБА_2 залишилась єдиною спадкоємицею після смерті ОСОБА_5 та прийняла спадщину, звернувшись із відповідною заявою до нотаріуса. Однак, через відсутність правовстановлюючих документів на квартиру, позивачеві нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв?язку з чим ОСОБА_2 просила визнати за собою право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 .

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22.09.2017 року було відкрите провадження у справі.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22.09.2017 року були витребувані копії спадкових справ та копія договору купівлі-продажу спірної квартири.

Ухвалою суду від 13.12.2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 залучено до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21.12.2017 року позов ОСОБА_2 було задоволено, визнано за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

22.01.2018 року ОСОБА_1 звернувся із апеляційною скаргою на зазначене рішення суду.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 06.11.2018 року рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21.12.2017 року залишено без змін.

17.12.2018 року ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21.12.2017 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 06.11.2018 року.

Постановою Верховного Суду від 02.12.2020 року касаційна скарга ОСОБА_1 була задоволена частково, рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21.12.2017 року та постанова Запорізького апеляційного суду від 06.11.2018 року скасовані, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06.01.2021 року цивільну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

20.05.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем ОСОБА_4 та визнання права власності на Ѕ частку квартири в порядку спадкування за законом, встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем ОСОБА_5 та визнання права власності на ј частку квартири в порядку спадкування за законом.

Ухвалою суду від 13.07.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 15.09.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 було визнано неподаною та повернуто заявникові у зв?язку з неусуненням у встановлений строк недоліків.

Ухвалою суду від 15.09.2021 року підготовче провадження у справі було закрите, справу призначено до розгляду.

13.12.20221 року ОСОБА_1 звернувся із позовною заявою до ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем ОСОБА_4 та визнання права власності на Ѕ частку квартири в порядку спадкування за законом, встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем ОСОБА_5 та визнання права власності на ј частку квартири в порядку спадкування за законом.

13.12.2021 року представником тре6тьої особи без самостійних вимог ОСОБА_1 подано заяву про повернення до підготовчого провадження у справі.

Ухвалою суду від 14.12.2021 року у задоволенні клопотання предстанвика третьої особи про повернення до підготовчого провадження було відмовлено, позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Відповідачем у строк, визначений судом, відзив на позов не подавався.

Судом вирішувались клопотання представника позивача про забезпечення участі в судовому засіданні за допомогою відеоконференцзв?язку.

Інших заяв чи клопотань учасниками справи не заявлялось та судом не вирішувалось.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги на визначених в позові підставах. По суті пояснила, що ОСОБА_4 на праві власності належала спірна квартира. Після смерті ОСОБА_4 , яка залишила заповіт на користь ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , спадщину прийняв лише ОСОБА_5 , який мешкав із спадкодавцем на момент смерті разом, а інший спадкоємець за заповітом ОСОБА_6 помер у 2007 році. ОСОБА_5 свідоцтва про право на спадщину не отримував. Позивач ОСОБА_2 після смерті свого дядька ОСОБА_5 організувала та оплатила поховання останнього, а у лютому 2014 року протягом встановленого законом шестимісячного строку звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 як спадкоємець п?ятої черги. Натомість через відсутність правовстановлюючих документів на квартиру, ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину. Також представник вказала, що ОСОБА_1 не мешкав постійно із спадкодавцями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , не звернувся із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 у визначений законом строк, не звертався до суду із позовом для визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, тому позов не був заявлений до нього та наразі позивач ОСОБА_2 не вбачає підстав для заявлення позову до ОСОБА_1 як відповідача у справі.

Відповідач представника в судове засідання не направив, про місце та час розгляду справи сповіщені в установленому порядку, направили до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 в судовому засіданні проти позову повністю заперечувала, вказуючи, що ОСОБА_1 , який є онуком ОСОБА_4 та племінником ОСОБА_5 на момент смерті обох спадкодавців мешкав разом із ними, піклувався за ними та доглядав. Після смерті ОСОБА_5 ОСОБА_1 не звернувся із заявою про прийняття спадщини, вважаючи, що оскільки він фактично мешкав із спадкодавцем, хоча і був зареєстрований проживаючим за іншою адресою, тож прийняв із спадщину. Усі документи на квартиру знаходяться у нього, а також ним здійснювались оплати за житлово-комунальні послуги за вказаною адресою. Після смерті ОСОБА_5 ОСОБА_2 вказувала, що питання із спадщиною вони вирішуватимуть мирним шляхом та внаслідок юридичної необізнаності ОСОБА_1 своїх спадкових прав належним чином шляхом звернення із заявою про прийняття спадщини не реалізовував, але з кінця 2014 року кілька разів звертався із позовами про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування, водночас позовні заяви або повертались, або були залишені без розгляду. Вказуючи, що ОСОБА_1 також є спадкоємцем ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , постійно проживав із спадкодавцями на момент їх смерті, тож прийняв спадщину в установленому порядку, він оспорює спадкові права ОСОБА_2 , тож підстав для задоволення позову немає, адже він заявлений до неналежного відповідача.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 в судове засідання не з?явилась, про місце та час розгляду справи була сповіщена в установленому порядку.

При дослідженні наданих учасниками справи документів судом встановлено наступне.

Квартира АДРЕСА_1 належала на праві власності ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 13.05.1992 року (т. 1 а.с. 17).

За життя у ОСОБА_4 було троє синів: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , - батько третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , - батько позивача ОСОБА_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 1 а.с. 8, 9, 10, 12, 58)

Батьками позивача ОСОБА_2 є ОСОБА_6 та ОСОБА_9 (т. 1 а.с. 5).

За життя 02.03.1993 року ОСОБА_4 залишила заповіт, яким заповіла усе належне їй майно в рівних частках ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 64 зворотня).

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1 а.с. 11) та на момент її смерті у квартирі був зареєстрований проживаючим ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 14).

Після смерті ОСОБА_4 в установлений законом строк до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини спадкоємці за заповітом не звернулись.

На момент смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 року останній був зареєстрований проживаючим у квартирі один (т. 1 а.с. 64, 196).

20.02.2014 року до Четвертої Запорізької державної нотаріальної контори звернулась ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , вказавши, що окрім заявника єдиною відомою їй спадкоємицею є ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 73).

08.04.2016 року до Четвертої Запорізької державної нотаріальної контори звернувся ОСОБА_1 з проханням надати роз`яснення щодо можливості отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5

26.01.2017 року до Четвертої Запорізької державної нотаріальної контори звернулась представник ОСОБА_2 Гурнак С.О. із заявою про надання запитів для підготовки документів, необхідних для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом. За змістом вказаної заяви представник позивача підтвердила обізнаність про звернення ОСОБА_1 за оформленням спадщини після померлого ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 89).

22.01.2015 року до П?ятої Запорізької державної нотаріальної контори звернувся ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 54).

Постановою державного нотаріуса Запорізького обласного державного нотаріального архіву від 12.04.2017 року ОСОБА_2 було відмовлено у видачі дублікату договору купівлі-продажу квартири від 13.05.1992 року у зв?язку з ненаданням представником ОСОБА_2 оригіналів документів, які б підтверджували родинні зв?язки між ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , та факт смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , незазначенням в заяві на видачу дубліката договору підстав для видачі дублікату, а також і відсутністю заведеної після смерті ОСОБА_11 спадкової справи із зазначенням ОСОБА_2 як спадкоємиці (т. 1 а.с. 21).

З жовтня 2014 року ОСОБА_1 неодноразово звертався до суду із позовними заявами як до Запорізької міської ради, так і до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування (т. 1 а.с. 94-95).

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Як вказує ст. 1269, 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Оскільки ОСОБА_4 на випадок своєї смерті залишила заповіт на користь ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , тож єдиний живий на момент відкриття спадщини спадкоємець за заповітом ОСОБА_5 , який на момент смерті ОСОБА_4 був зареєстрований проживаючим разом із спадкодавцем, прийняв спадщину в установленому порядку.

Після смерті ОСОБА_5 залишилось троє спадкоємців за законом: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1

ОСОБА_2 прийняла спадщину в установленому порядку, звернувшись у визначений законом строк із заявою про прийняття спадщини.

ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини не звернулась.

ОСОБА_1 у свою чергу із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не звернувся, натомість, починаючи з жовтня 2014 року намагався захистити порушені, на його думку, спадкові права в судовому порядку, звертаючись із позовами про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом.

Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 1277 ч. 1 ЦК України передбачено, що у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Звертаючись із позовом до Запорізької міської ради, ОСОБА_2 вказувала про відсутність інших спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_5 та прийняття нею спадщини в установленому порядку.

Враховуючи, що після смерті ОСОБА_5 ОСОБА_2 у передбачений законом строк прийняла спадщину, тож в даному випадку Запорізька міська рада як орган місцевого самоврядування не може бути відповідачем у справі, адже у відповідності до вимог закону не має підстав для невизнання або оспорювання спадкових прав позивача, визнання спадщини відумерлою.

Натомість ОСОБА_1 з жовтня 2014 року претендує на спадщину після смерті ОСОБА_5 , звертаючись до суду із відповідними позовними заявами, та про намір ОСОБА_1 отримати спадщину ОСОБА_2 на момент звернення до суду із позовом у вересні 2017 року була обізнана, адже ще у січні 2017 року її представник у заяві до нотаріуса підтвердила свою обізнаність про звернення ОСОБА_1 до нотаріуса з приводу отримання свідоцтва про право на спадщину.

Неотримання ОСОБА_1 рішення суду про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини або про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем, чи визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, не спростовує самого факту оспорення ним спадкових прав ОСОБА_2 .

Крім того, визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом в судовому порядку можливе у разі вичерпання особою інших способів оформлення своїх спадкових прав, передбачених чинним законодавством.

ОСОБА_2 , посилаючись на наявність підстав для визнання за нею права власності в порядку спадкування в судовому порядку, вказувала на відсутність можливості отримати дублікат договору купівлі-продажу спірної квартири з нотаріального архіву. Водночас, такі твердження позивача не відповідають дійсності, адже відповідно до постанови завідувача державного нотаріального архіву від 12.04.2017 року, підставою для відмови у видачі дублікату документу було неподання ОСОБА_2 оригіналів документів, які б підтверджували родинні стосунки її із спадкодавцями, а також незазначення підстав для оформлення дублікату договору, а рівно і незазначення у запиті нотаріальної контори про заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_4 та відомостей про те, що ОСОБА_2 є її спадкоємицею.

Складання ОСОБА_4 за життя заповіту не є підставою анулювання статусу ОСОБА_2 як її спадкоємиці за законом та не обмежувало її прав на звернення із відповідною заявою про прийняття спадщини.

За таких обставин, суд вважає, що ОСОБА_2 не було використано усіх передбачених законом можливостей для оформлення своїх спадкових прав у позасудовий спосіб, що є необхідною передумовою для захисту спадкових прав особи в судовому порядку, позов ОСОБА_2 заявлений до неналежного відповідача, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до Запорізької міської ради, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом залишити без задоволення.

Відповідно до ст. 265 ч. 5 ЦПК України зазначаються наступні відомості:

Позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Запорізька міська рада, знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206, код в ЄДРЮО 04053915.

Треті особи без самостійних вимог на предмет спору:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстрований проживаючим у АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

ОСОБА_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.І. Дацюк

Повний текст рішення суду виготовлений 24 грудня 2021 року