Ухвала суду № 102401650, 04.01.2022, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/26405/21

У Х В А Л А

про залишення заяви без руху

04 січня 2022 року м.Рівне

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Бучко Т.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Максіма клінінг сервіс» про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до відповідача, в якому просить поновити його на роботі на посаді прибиральника території у ТОВ «Максіма клінінг сервіс» з 16 листопада 2021 року; стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16 листопада 2021 року по день винесення судового рішення; стягнути з відповідача на його користь заробітну плату в розмірі 18000 грн.

Вивченням матеріалів поданої позовної заяви на предмет дотримання цивільного процесуального законодавства під час звернення із даною заявою до суду встановлено таке.

Судом встановлено, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху.

Згідно вимог частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В даному випадку позивач звернувся до суду з позовом, при цьому судовий збір не сплатив, оскільки вважає, що він звільнений від сплати судового збору, оскільки звернувся з позовом про поновлення на роботі та являється особою з інвалідністю 111-ї групи і учасником бойових дій, вважає, що має право на пільги, встановлені законодавством України.

Проте, суд не погоджується з такою позицією позивача, з огляду на наступне.

Відповідно до положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Пунктом 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI звільнення від сплати судового збору осіб, які мають, зокрема статус ветеранів війни - учасників бойових дій, обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав. Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими ОСОБА_1 звернувся у цій справі.

Тому, оскільки ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом з приводу стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який не зачіпає порядку надання, обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту особи зі статусом учасника бойових дій, то судовий збір за подання ОСОБА_1 позову у цій справі підлягає сплаті.

Наведене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду щодо застосування положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, викладеним, зокрема, у постанові від 9 жовтня 2019 року (справа № 9901/311/19).

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях, оскільки середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Наведене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постанові від 30 січня 2019 року (справа № 910/4518/19).

Відповідно до п.9 ст.5 Закону України «Про судовиї збір» від сплати судового збору звільняються інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів, отжеособи з інвалідністю 111-ї групи не звільняються від сплати судового збору.

Отже, звертаючись до суду з позовом, однією із вимог якого є вимога про стягнення середнього заробітку, позивачем заявлені позовні вимоги які мають бути оплачені судовим збором, згідно до Закону України «Про судовий збір», зокрема ст.5 цього Закону.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в даному випадку становить не менше як 908 гривень.

При цьому, належним доказом, який підтверджує сплату судового збору є оригінал квитанції чи платіжного доручення, доданий до позовної заяви.

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити.

Керуючись ст.ст.175,177,185 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до ТОВ «Максіма клінінг сервіс» про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Сплатити судовий збір в розмірі 908 грн, надати оригінал квитанції чи платіжного доручення.

Судовий збір необхідно сплатити на рахунок № UA458999980313191206000017527 ГУК у Рівн.обл/Рiвнен.міс.тг/22030101, код 38012494, МФО 899998.

Роз`яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Рівненського міського суду

Рівненської області Т.М.Бучко