Постанова № 102401634, 14.12.2021, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/13831/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2021 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі головуючої судді - Панас О.В.

при секретарі судового засідання - Марач А.В.

з участю:

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - адвоката Кузьмича А.М.

відповідача - Брик А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне в порядку спрощеного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі поліцейського роти № 3 батальйону № 1 УПП в Рівненській області ДПП сержанта поліції Брик Анни Василівни про скасування постанови, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду з позовом до Департаменту патрульної поліції в особі поліцейського роти № 3 батальйону № 1 УПП в Рівненській області ДПП сержанта поліції Брик Анни Василівни про скасування постанови.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що поліцейським роти №2 батальйону №1 УПП в Рівненській області ДПП сержантом поліції Брик A.B. відносно нього - ОСОБА_1 складено постанову серії ЕАН №94442163 від 04.07.2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Вважає, що вказаною постановою на нього неправомірно накладено адміністративне стягнення, постанова незаконна, винесена з порушення норм КУпАП, а тому підлягає скасуванню, а справа закриттю з наступних підстав.

Правил дорожнього руху він не порушував, рухався з дотриманням норм ПДР, проте був зупинений патрульними на а/д М-06 Київ-Чоп 334 км, де відбувся розгляд справи, про що зазначено в оскаржуваній постанові.

Дійсно, 04 липня 2021 року о 22 год. 18 хвилин на а/д М-06 Київ-Чоп 334 км він рухався транспортним засобом, однак, будь-яких порушень ПДР не вчиняв.

Після зупинки його транспортного засобу, працівники патрульної поліції не змогли пояснити на якій законній підставі його було зупинено.

04 липня 2021 року приблизно о 22 год. йому зателефонувала донька його громадської дружини, ОСОБА_3 та повідомила що погано себе почуває і в неї почала підніматись температура. 04 липня 2021 року, ОСОБА_3 перебувала в гостях у своєї подруги в с. Глинськ Рівненського (Здолбунівського) р-ну. Він зі своєю дружиною, ОСОБА_4 перебували вдома в м. Рівне, разом зі своїми двома малолітніми дітьми. Вони намагались викликати таксі, однак декілька служб відмовилося їхати пояснюючи, що поблизу с. Глинськ Рівненського (Здолбунівського) р-ну вільних авто немає. Швидку не викликали тому, що їхати було більше 20 км. (приблизно півгодини по часу), а тому це було надто ризиковано очікувати на її приїзд. Знаючи, що погіршення стану здоров`я ОСОБА_3 може дати ускладнення, а фахової медичної допомоги на місці ніхто надати не зможе, не ставши ризикувати здоров`ям доньки його громадської дружини, він вирішив поїхати за нею, щоб відвезти її до лікаря, оскільки навики водіння легковим транспортним засобом він має.

Положеннями КУпАП передбачено можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності у випадках, коли вчинені нею дії, які мають ознаки правопорушення і за які КУпАП передбачена відповідальність, вчинені у стані крайньої необхідності.

Обставини справи свідчать про те, що небезпека, яка виникла для життя і здоров`я ОСОБА_3 у зв`язку із підняттям температури пов`язаного із наривом ясен, була дійсною та реальною. Через відсутність у сім`ї інших осіб, які могли б управляти транспортним засобом, загроза здоров`ю вона не могла бути усунута іншими засобами. При цьому, вважає, що заподіяна ним шкода є менш значною, ніж відвернута шкода.

Відповідно до ст.ЗЗ КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

На його утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей, він офіційної постійної роботи не має, накладення такої суми штрафу призведе до погіршення матеріального становища його сім`ї, про що він повідомляв працівників поліції, однак цього ними враховано не було.

Враховуючи обставини вчинення правопорушення, а саме що скоєне правопорушення наслідків не потягнуло, особливої небезпеки для дорожнього руху не виникло, те, що правопорушення не створило небезпеки для інших учасників дорожнього руху, враховуючи особу порушника, той факт, що він діяв у стані крайньої необхідності, яка являється обставиною, що виключає провадження по справі про адміністративне правопорушення просить суд скасувати постанову серії ЕАН №4442163 від 04.07.2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відносно ОСОБА_1 , складену поліцейським роти №2 батальйону №1УПП в Рівненській області ДПП сержантом поліції Брик A.B. Справу про адміністративне правопорушення закрити у зв`язку з вчиненням ОСОБА_1 діяння у стані крайньої необхідності.

Позивач ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Кузьмич А.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити. Т

Представник відповідача ДПП Немеришина В.О. подала до суду відзив на позов, який в судовому засіданні повністю підтримала відповідач Брик А.В. , вказуючи на правомірність своїх дій при притягненні позивача до адміністративної відповідальності за порушення вимог Правил дорожнього руху, факт якого нею був встановлений.

04 липня 2021 року о 22 год. 18 хв. Позивач, рухаючись по автомобільній дорозі М-06 Київ - Чоп, 334км., керуючи транспортним засобом OPEL ASTRA з державним номерним знаком НОМЕР_1 , будучи особою, яка позбавлена права керувати транспортними засобами на підставі постанови Рівненського міського суду від 2,3.12.2020, суд за номером 25678, чим порушив ст.15 Закону України «Про дорожній рух» , чим порушив п. 2.1.»а» Правил дорожнього руху України ( далі - ПДР), чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 4 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Зміст оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №4442163 04.07.2021 року винесена щодо ОСОБА_1 в повній мірі відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, в ній зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення, вірно застосовано межі санкції статті щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності та вказано технічний пристрій, на які проводився відеозапис ВК - 00027, ВК - 00030. Оскільки постанова не передбачає пункту в якому зазначався технічний засіб, який застосовувався при фіксації правопорушення поліцейський дописує серійний номер пристрою вручну. Оскільки позовна заява була отримана відповідачем 24 вересня 2021 року, а постанова серії ЕАН №4442163 була складена 04 липня 2021, тобто, через два місяці після винесення постанови, тому відеозапис з портативного відеореєстратора не зберігся.

Підстави для задоволення адміністративного позову відсутні, оскаржувана постанова є правомірною та винесеною у повній відповідності нормам чинного законодавства в межах компетенції поліцейського патрульної поліції. Притягнення до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУнАП не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності. Користуючись наданими правами щодо оскарження дій правоохоронних органів, ОСОБА_1 намагається уникнути адміністративної відповідальності. Натомість позивач не заперечує сам факт керування транспортним засобом Opel Astra, номерний знак НОМЕР_1 , будучи особою, яка позбавлена права керування, а лише в Позовній заяві зазначає про відсутність його вини, оскільки порушення Правил дорожнього руху України допустив у стані крайньої потреби ( визначення якої відсутнє у нормах чинного законодавства), що згідно з нормами КУпАП виключає можливість притягнення до відповідальності та застосування до нього адміністративного стягнення.

Однією з найважливіших умов правомірності акта крайньої необхідності є те, що за таких обставин небезпека не може бути усунута іншими засобами, тобто засобами, не пов`язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам.

Проте, ОСОБА_1 при розгляді справи пояснив керування транспортним засобом, будучи особою, яка позбавлена права керування тим, що «я мушу їздити, бо це моя робота і мій заробіток» Тобто, в даному випадку була відсутня дійсна та реальна загроза пошкодження автомобіля.

Згідно довідки №27, яка додана до позовною заяви в якості доказу про те, що вона «Видана ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 в тому, що він 14.06.2021р о 23:55 привозив ОСОБА_3 07.09.2002р. на прийом до стоматолога...» вбачається. що дата вчинення адміністративного правопорушення не співпадає з датою візиту до стоматолога. Отже, маємо достатньо підстав вважати, що позивач надає не правдиві свідчення, чим вводить суд в оману.

Просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Відповідачка Брик А.В. в судовому засіданні позов не визнала. Пояснила, що спільно з напарником під час несення служби зупинили позивача. Перевірили документи та встановили, що він позбавлений права керування транспортним засобом за ст.. 130 КУпАП. Склали простанову,так як не встановили крайньої необхідності для керування позивачем автомобілем. Винесли постанову, автомобіль не вилучали. Позивач самостійно поїхав у місце призначення без поліцейського супроводу. За клопотанням позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні 25.11.2021 р. були допитані свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Ухвалою суду від 12.07.2021 р. у справі відкрите спрощене позовне провадження призначено розгляд справи з викликом сторін. Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, відповідача, показання свідків , дослідивши наявні у справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково. Судом встановлено, що 04.07.2021 року поліцейським роти №2 батальйону №1 УПП в Рівненській області ДПП сержантом поліції Брик A.B. була винесена постанова серії ЕАН №4442163 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відносно позивача ОСОБА_1 за ч.4 ст.126 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 20400 гривень.

Як зазначено у вказаній постанові, 04 липня 2021 року о 22 год. 18 хвилин на а/д М-06 Київ-Чоп 334 км., водій керував транспортним засобом будучи особою, яка позбавлена права керування транспортним засобом на підстав постанови Рівненського міського суду від 23.12,2020 року, чим порушив ст.15 ЗУ "Про дорожній рух", п.2.1 а ПДР - керування т/з особою, позбавленою права керування т/з.

Постановою у справі про адміністративне правопорушення позивач ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, і на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху (далі - ПДР), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненн Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Відповідно до ч. 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. У п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону «Про національну поліцію» визначено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху. Частиною 4 статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобом та тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Позивач не заперечує факт керування транспортним засобом Opel Astra, номерний знак НОМЕР_1 , будучи особою, яка позбавлена права керування, натомість стверджує, що вчинив правопорушення в стані крайньої необхідності.

За змістом статей 10, 11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або : відомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Відповідно до статті 18 КУпАП, не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза зазначеним інтересам. Якщо загроза охоронюваним інтересам може виникнути в майбутньому, діяння не може вважатися таким, що вчинено у стані крайньої необхідності. Однією з найважливіших умов правомірності акта крайньої необхідності є те, що за таких обставин небезпека не може бути усунута іншими засобами, тобто засобами, не пов`язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду показала, що вона 04.07.2021 року перебувала в гостях у подруги в с.Глинськ Рівненського (Здолбунівського) р-ну. О 22 год. вона зателефонувала мамі, яка не взяла трубку, тоді вона зателефонувала ОСОБА_1 , оскільки погано себе почувала, розболівся зуб та піднялась температура, і попросила приїхати і завезти її до лікаря.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду показала, що донька подзвонила до її цивільного чоловіка і сказала, що погано себе почуває, піднялась температура. ОСОБА_1 вирішив поїхати в село, щоб завезти її до лікаря. В той день була злива і йому не вдалося знайти будь-кого хто б поїхав та привіз дитину додому.

З оглянутої судом доавіжки, виданої лікарем ОСОБА_5 за №27 від 07.07.2021р. вбачається, що ОСОБА_3 зверталася 04.06.2021р. за медичною допомогою з гострим зубним болем. На прийом привіз ОСОБА_1 .

Окрім того, цим лікарем ОСОБА_5 подано до суду заяву у якій він зазначив, що ним надавалася медична допомога ОСОБА_3 04.07.2021р. о 23.55 хв.

На виклик до суду ОСОБА_5 не з`явився.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показниками технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підставі ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що в діях позивача містяться ознаки порушення вимог ст. 15 ЗУ «Про Дорожній рух», п.2.1 а ПДР відповідальніст за яке передбачена ч.4 ст. 126 КУпАП Відповідно до п.4 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Приймаючи до уваги характер та обставини вчиненого правопорушення, відсутність будь-яких шкідливих наслідків, бездіяльність працівників поліції, які не припинили дій позивача, а дозволили керування автомобілем, вчинене правопорушення суд визнає малозначним і вважає можливе змінити захід стягнення за адміністративне правопорушення за ч.6 ст.121 КУпАП, оголосивши позивачу усне зауваження та звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, що є не реабілітуючою підставою. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 19, 20, 77, 241, 244, 245, 246,286, 295, 297 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі поліцейського роти № 3 батальйону № 1 УПП в Рівненській області ДПП сержанта поліції Брик Анни Василівни про скасування постанови, задовольнити частково.

Змінити постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 4442163 від 04.07.2021 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, винесену поліцейським роти № 3 батальйону № 1 УПП в Рівненській області ДПП сержантом поліції Брик А.В. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400 грн., в порядку ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляцiйного адміністративного суду через Рiвненський мiський суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції в особі поліцейського роти № 3 батальйону № 1 УПП в Рівненській області ДПП сержанта поліції Брик Анни Василівни, місце знаходження: 03048, м.Київ , вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646.

Повний текст рішення виготовлений 20.12.2021

Суддя О.В.Панас