Ухвала суду № 102400032, 13.12.2021, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/3997/21

Провадження № 2-а/0203/67/2021

УХВАЛА

13 грудня 2021 року у місті Дніпрі суддя Кіровського районного суду міста Дніпропетровська Ханієва Ф.М., перевіривши матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, Інспектора з паркування Нарядька Дениса Сергійовича про визнання дій незаконними та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

27 вересня 2021 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Неволін Юрій Олегович з адміністративною позовною заявою до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, Інспектора з паркування Нарядька Дениса Сергійовича, в якому просить суд:

- визнати дії інспектора з паркування Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Нарядька Дениса Сергійовича по винесенню постанови серії ІД № 00316901 від 29.03.2021 року по притягненню ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності незаконною;

- скасувати постанову інспектора з паркування Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Нарядька Дениса Сергійовича по винесенню постанови серії ІД № 00316901 від 29.03.2021 року по притягненню ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності;

- закрити провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Адміністративна позовна заява ОСОБА_1 не відповідала вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України, тому ухвалою суду від 04 жовтня 2021 року була залишена без руху та надано позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали шляхом надання суду виправленої редакції позовної заяви відповідно до кількості сторін з зазначенням: щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; копії оскаржуваної постанови; копії позовної заяви, а також копії доданих до позовної заяви документів для відповідача-2 - Інспектора з паркування Нарядька Дениса Сергійовича.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху від 04.10.2021 року була отримана представником позивача ОСОБА_1 - Неволіним Ю.О. 01.12.2021 року, про що свідчить довідка про доставку електронного листа. Тому граничною датою для усунення недоліків позовної заяви є 06.12.2021 року, включно.

07 грудня 2021 року на виконання ухвали суду від 04 жовтня 2021 року про залишення позовної заяви без руху представник позивача направив на електронну пошту суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій зазначає щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, та у тексті заяви зазначає, що позивачу було усно відмовлено відповідачем надати оскаржувану постанову. Тому він просить суд її витребувати.

Суд, вивчивши заяву, надану на виконання вимог ухвали суду, доходить таких висновків.

Відповідно до ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху із зазначенням строку їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Так, способом усунення виявлених недоліків позовної мало би бути надання суду: виправленої редакції позовної заяви відповідно до кількості сторін з зазначенням: щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; копії оскаржуваної постанови; копії позовної заяви, а також копії доданих до позовної заяви документів для відповідача-2 - Інспектора з паркування Нарядька Дениса Сергійовича.

Натомість, представником позивача на виконання вимог ухвали суду від 04.10.2021 року подано до суду заяву про усунення недоліків в одному екземплярі для суду, в якій він зазначив щодо неможливості надати копію оскаржуваної постанови, тому просить суд її витребувати, а також зазначає одного відповідача - Інспекцію з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради.

При цьому позивач не надав виправлену редакцію позовної заяви з доданими до неї документами відповідно до кількості сторін.

Суд, вирішуючи питання щодо повернення заяви, також керується практикою Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним, з точки зору його практичного забезпечення: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання, шляхом застосування національного законодавства (рішення Європейського суду з прав людини «Golder проти Сполученого Королівства», «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року). Суд приймає рішення щодо дотримання вимог Конвенції, переконавшись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у встановлений судом строк позивач не усунув недоліки позовної заяви, що відповідно до ч. 4 ст. 169 КАС України, є підставою для її повернення.

Керуючись ст. ст. 160-161, 169 КАС України, суд,

уХвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, Інспектора з паркування Нарядька Дениса Сергійовича про визнання дій незаконними та скасування постанови - повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що за змістом ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду у строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ф.М. Ханієва