Рішення № 102396809, 15.11.2021, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/3748/21

Провадження № 2/577/1178/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2021 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Ярмак О.М.,

за участі секретаря Цуканової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотопі Сумської області справу за позовною заявою ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Ідея Банк», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Конотопського міськрайонного суду Сумської області з позовом до АТ «Ідея Банк» та прохає визнати таким, що не підлягає визнанню виконавчий напис, вчинений 18 грудня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., зареєстрований в реєстрі за № 31180, про стягнення з неї на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості в розмірі 32 176 грн 57 коп. Свої вимоги обгрунтовує тим, що на 18 грудня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. був вчинений виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за № 31180, яким з неї на користь АТ «Ідея Банк» була стягнута заборгованість за кредитним договором в розмірі 32 176 грн 57 коп. На підставі вказаного виконавчого напису 21 липня 2021 року старшим державним виконавцем Конотопського відділу ДВС у Конотопському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Молчан О.В. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 66151606 на підставі якої звернуте стягнення на належне їй майно. Вважає, що виконавчий напис від 18 грудня 2020 року, зареєстрований у реєстрі за № 31180 вчинений з порушенням чинного законодавства, зокрема Закону України «Про нотаріат», постанови КМУ від 29 червня 1999 року № 1172 та Порядку вчинення нотаріальних дій, затв. наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5. Так, нотаріус не переконався у безспірності вимог АТ «Ідея Банк» до неї за кредитним договором, зокрема не отримав від АТ «Ідея Банк» та від неї первинні бухгалтерські документи про видачу кредиту та здійснення часткового погашення заборгованості за кредитним договором (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки), не з`ясував чи була направлена їй АТ «Ідея Банк» письмова вимога про усунення порушень за кредитним договором, а також не з`ясував чи не був пропущений відповідачем строк позовної давності. Також при вчиненні 18 грудня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. виконавчого напису, який був зареєстрований в реєстрі за № 31180, були порушені вимоги ст. 13-1 Закону України «Про нотаріат» та виконавчий напис вчинений нотаріусом за межами свого нотаріального округу.

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 06 серпня 2021 року провадження у справі було відкрито та справу призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні (а.с. 19)

Відповідно до ухвали Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 06 жовтня 2021 року справа призначена до судового розгляду на 15 листопада 2021 року (а.с. 115).

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, у якій зазначила, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с. 130).

Відповідач АТ «Ідея Банк» у судове засідання не з`явилося, повідомило суд про можливість розгляду справи без участі представника відповідача, зазначивши, що позов не визнає (а.с. 60-61).

Як вбачається з відзиву АТ «Ідея Банк» на позовну заяву, відповідач не визнає позов ОСОБА_1 . При цьому АТ «Ідея Банк» зазначило, що 21 квітня 2018 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_2 було укладено угоду № С-001-021598-18-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки, за яким ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 16 999 грн 59 коп на строк з 21 квітня 2018 року до 14 грудня 2020 року. Свої зобов`язання за вказаним кредитним договором АТ «Ідея Банк» виконало. Проте ОСОБА_1 не виконувала своїх зобов`язань за договором № С-001-021598-18-980 від 21 квітня 2018 року, останній платіж був здійснений нею 05 березня 2020 року, у зв`язку з чим за ОСОБА_1 станом на 04 листопада 2021 року утворилася заборгованість на загальну суму 30 276 грн 57 коп. З метою захисту своїх цивільних прав АТ «Ідея Банк», відповідно до вимог ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» 14 грудня 2020 року звернулося до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. із заявою про вчинення виконавчого напису та стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № С-001-021598-18-980 від 21 квітня 2018 року в розмірі 30 276 грн 57 коп та 1 900 грн витрат за вчинення виконавчого напису, всього 31 176 грн 57 коп. На виконання вимог постанови КМУ від 29 червня 1999 року № 1172, АТ «Ідея Банк» нотаріусу були подані: оригінал угоди № С-001-021598-18-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки, яка була укладена 21 квітня 2018 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 ; довідка про ненадходження платежів за вказаним кредитним договором, вимогу АТ «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про усунення порушень кредитним зобов`язань, довідку-розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором; список згрупованих поштовим відправлень АТ «Ідея Банк», виписку по рахунку ОСОБА_1 та детальний розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за угодою № С-001-021598-18-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки від 21 квітня 2018 року. Вказані документи підтверджували, що сума заборгованості за вказаним договором на час звернення АТ «Ідея Банк» до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису була безспірною. 04 листопада 2020 АТ «Ідея Банк» надіслало ОСОБА_1 вимогу про усунення порушень зобов`язань за кредитним договором від 21 квітня 2018 року та попереджено про можливість стягнення вказаної заборгованості на підставі виконавчого напису нотаріусу. В той же час для вчинення нотаріусом виконавчого напису АТ «Ідея Банк» не зобов`язане було подавати нотаріусу докази направлення ОСОБА_1 вимоги про усунення порушень за кредитним договором. Таким чином, у АТ «Ідея Банк» були всі обгрунтовані та законні підстави для звернення до нотаріуса із заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 21 квітня 2018 року шляхом вчинення виконавчого напису, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню (а.с. 53-61).

У своїй відповіді на відзив на позовну заяву ОСОБА_1 зазначила, що вона не погоджується із сумою заборгованості за угодою № С-001-021598-18-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки від 21 квітня 2018 року, яка стягнута з неї за виконавчим написом, вчиненим 18 грудня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., який зареєстрований в реєстрі за № 31180, її не було повідомлено про вчинення вказаного виконавчого напису, вона не отримувала вимоги нотаріуса про необхідність погашення заборгованості за кредитним договором та не мала змоги висловити свою незгоду з розміром заборгованості за вказаним договором, що свідчить про наявність спору про розмір заборгованості за кредитним договором на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Крім того, відповідно до постанови КМУ від 29 червня 1999 року № 1172, в редакції, чинній на час вчинення виконавчого напису - станом на 18 грудня 2020 року, нотаріус не мав права вчиняти виконавчі написи про стягнення заборгованості, що випливає з кредитних відносин, крім документів про стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами, оскільки постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, визнано незаконною та нечинною постанову КМУ від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», в тому числі в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних правовідносин». Отже, нотаріус не має права вчиняти виконавчі написи на підставі документів про стягнення заборгованості, що випливає з кредитних правовідносин, крім документів зі стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами (а.с.104-107).

АТ «Ідея Банк» надані заперечення на відповідь на відзив ОСОБА_1 на позовну заяву, відповідно до яких зазначило, що постановою КМУ від 29 червня 1999 року № 1172 затверджений Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Постановою КМУ від 26 листопада 2014 року № 662 Перелік документів доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та зазначено, що для одержання виконавчого напису додаються: 1) оригінал кредитного договору; 2) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованост. Вказана вимога АТ «Ідея Банк» була виконана. На час вчинення виконавчого напису нотаріуса - станом на 18 грудня 2020 року постанова КМУ від 26 листопада 2014 року № 662 була чинною. Крім того, нормативно-правовими актами, які регулюють порядок вчинення виконавчих написів, не передбачений обов`язок кредитора надавати нотаріусу вимогу про усунення порушень кредитних зобов`язань з доказами направлення такої вимоги та її отримання боржником для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржником допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Що стосується незгоди боржника ОСОБА_1 із сумою заборгованості за кредитним договором від 21 квітня 2018 року, яка вказана у виконавчому написі нотаріуса, то безспірність вказаної заборгованості доводиться наданими АТ «Ідея Банк» нотаріусу документами, а не ставленням боржника до вказаної суми заборгованості. Крім того ОСОБА_1 не надає жодного альтернативного розрахунку заборгованості за кредитним договором. Крім того, відповідно до п. 1.4 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України виконавчий напис вчиняється нотаріусом незалежно від місця виконання вимоги, місцезнаходження боржника або стягувача. Прохає відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 (а.с. 120-126).

Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович у судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання був повідомлений у встановленому законом порядку (а.с. 119).

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Встановлено, що 21 квітня 2018 року між ПАТ «Ідея Банк», правонаступником якого у подальшому стало АТ «Ідея Банк» (а.с. 93-98) та ОСОБА_1 у простій письмові формі був укладена угода № С-001-021598-18-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки, за якою ОСОБА_2 отримала кредит.

14 грудня 2020 року АТ «Ідея Банк» звернулося до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. із заявою про вчинення виконавчого напису, в якій зазначило, що відповідно до умов договору № С-001-021598-18-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки від 21 квітня 2018 року, який був укладений між ПАТ «Ідея Банк», яке 16 жовтня 2018 року змінило найменування на АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , позичальник брала на себе зобов`язання точно в строки, обумовлені кредитним договором, здійснювати погашення кредиту та своєчасно сплачувати плату (проценти) за користування кредитом, а в разі неналежного виконання взятих на себе зобов`язань на першу вимогу банку сплачувати штрафні санкції, а також у повному обсязі всі інші платежі та відшкодувати завдані збитки. Станом на 04 листопада 2020 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 30 278 грн 57 коп, з яких: основний борг 16 999 грн 00 коп, прострочений борг - 2 786 грн 62 коп, прострочені проценти - 8 639 грн 26 коп, строкові проценти - 1 251 грн 10 коп, інші штрафні санкції - 600 грн 00 коп. Стягнення заборгованості за договором № С-001-021598-18-980 від 21 квітня 2018 року здійснюється за період з 21 квітня 2020 року до 04 листопада 2020 року, строк чергового платежу настав 21 березня 2020 року. У вказаній заяві АТ «Ідея Банк» зазначило, що 04 листопада 2020 року кредитором за адресою місця реєстрації позичальника ОСОБА_1 було скеровано вимогу про усунення порушень кредитних зобов`язань, відповідно до якої запропоновано протягом 30 календарних днів з дня направлення кредитором вимоги погасити заборгованість за кредитним договором, а саме достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами до дня погашення фактичної заборгованості за кредитом, а також сплатити суму пені, нарахованої на день повного погашення заборгованості та інші платежі за кредитним договором (а.с. 63-64).

До вказаної заяви, крім угоди № С-001-021598-18-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки від 21 квітня 2018 року, були долучені: довідка про ненадходження платежів від ОСОБА_1 від 12 грудня 2020 року; вимога про усунення порушень кредитних зобов`язань, адресована ОСОБА_1 та датована 04 листопада 2020 року; докази направлення вказаної вимоги ОСОБА_1 ; довідка-розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитивним договором № С-001-021598-18-980 від 21 квітня 2018 року, відповідно до якої станом на 04 листопада 2020 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 становив 30 276 грн 57 коп; виписка з особового рахунку ОСОБА_1 ; розрахунок заборгованості за угодою № С-001-021598-18-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки від 21 квітня 2018 року станом на 04 листопада 2020 року (а.с. 65-90).

18 грудня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.А. вчинений виконавчий напис, який зареєстрований у реєстрі за № 31180, про стягнення з ОСОБА_1 , на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості за кредитним договором № С-001-021598-18-980 від 21 квітня 2018 року, яка утворилася за період з 21 квітня 2018 року до 04 листопада 2020 року в розмірі 30 276 грн 57 коп та включала в себе: 16 999 грн 59 коп - основний борг, 2 786 грн 62 коп - прострочений богр, 8 639 грн 26 коп - прострочені проценти, 1 251 грн 10 коп - строкові проценти, 600 грн 00 коп - інші штрафні санкції. Крім того за вчинення вказаного виконавчого напису нотаріуса з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» стягнута плата в розмірі 1 900 грн 00 коп. Загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 32 176 грн 57 коп (а.с. 10).

АТ «Ідея Банк» пред`явило вищевказаний виконавчий напис для примусового виконання відділу Конотопського відділу ДВС у Конотопському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (а.с. 10).

21 липня 2021 року старшим державним виконавцем Конотопського відділу ДВС у Конотопському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. від 18 грудня 2020 року, який зареєстрований у реєстрі за № 31180, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості за кредитним договором № С-001-021598-18-980 від 21 квітня 2018 року та плати за вчинення виконавчих дій в розмірі 1 900 грн 00 коп, всього 32 176 грн 57 коп (виконавче провадження № 66151606) (а.с. 10).

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст.ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ст.ст. 3, 6, 627 ЦК України, в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За приписами ст. 88 вищевказаного Закону нотаріуси вчиняють виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

При цьому, ст. 50 Закону «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Порядок вчинення виконавчих написів передбачений Главою 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затв. наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок).

Згідно з п. 1.1 вказаної Глави розділу ІІ Порядку для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Пунктом 1.2. Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1.4. Глави 16 розділу ІІ Порядку виконавчий напис вчинюється нотаріусом незалежно від місця виконання вимоги, місцезнаходження боржника або стягувача.

Згідно з п.п. 2.1 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Згідно з п. 3.1 вказаної Глави розділу ІІ Порядку, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Окрім того, п.п. 3.2, 3.5 п. 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вищевказаному Переліку документів.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 затверджений Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 Перелік документів доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та до нього включений п. 2 в редакції:

«Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

В той же час, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року (справа № 826/20084/14), залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, визнано незаконною та нечинною з моменту прийняття постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема в частині доповнення Переліку новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.»

Також вказаним судовим рішенням зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.

Згідно ч. 5 ст. 254 КАС України в редакції, що діяла на момент ухвалення вказаного судового рішення, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Таким чином, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 у справі № 826/20084/14 набрала законної сили цього ж дня - 22 лютого 2017 року, отже і п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» також втратив чинність з цього дня.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23.

В подальшому ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року залишено без змін.

Велика Палата Верховного Суду постановою від 20 червня 2018 року у справі № 826/20084/14 відмовила в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, не знайшовши підстав для такого перегляду.

Зі змісту наведених судових рішень вбачається, що з 22 лютого 2017 року виконавчий напис може бути вчинений лише за умови подання оригіналу нотаріально посвідченого договору.

В судове засідання сторонами не надано копію угоди № С-001-021598-18-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки, яка 21 квітня 2018 року була укладена між ОСОБА_1 та ПАТ «Ідея Банк».

Проте сторони не заперечують укладення вказаної угоди та із наданих до суду АТ «Ідея Банк» до суду заперечень на відповідь на відзив вбачається, що виказана угода була укладена між ОСОБА_1 та ПАТ «Ідея Банк» у простій письмовій формі та не була посвідчена нотаріально (а.с. 120-126).

Витребувати у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. документи, які стали підставою для вчинення ним 18 грудня 2020 року виконавчого напису, який зареєстрований у реєстрі за № 31180, не виявилося можливим, оскільки відповідно до наказу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 30 червня 2021 року № 1075/6 нотаріальна діяльність приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. зупинена з 01 липня 2021 року, а відповідні документи до Київського державного нотаріального архіву ним не передані (а.с. 109-110).

Встановлено, що оскаржуваний виконавчий напис був вчинений нотаріусом 18 грудня 2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року (справа № 826/20084/14) та за відсутності нотаріально посвідченої угоди № С-001-021598-18-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки від 21 квітня 2018 року.

Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові ВП ВС від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс2) порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

З аналізу нормативно-правових актів, які регулюють порядок вчинення нотаріусом виконавчого напису вбачається, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).

Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст. ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 50, 87, 88 Закону «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст. ст. 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс17, та постанові Верховного Суду України від 23 січня 2018 року № 61-154св18.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною (постанова Верховного Суду від 21 квітня 2021 року у справі № 761/11003/19).

ОСОБА_1 заперечує існування у неї перед стягувачем - АТ «Ідея Банк» станом на 04 листопада 2020 року заборгованості за угодою № С-001-021598-18-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки від 21 квітня 2018 року в розмірі 30 276 грн 57 коп.

АТ «Ідея Банк» до суду надані докази лише направлення ОСОБА_1 04 листопада 2020 року вимоги про усунення порушень кредитних зобов`язань (а.с. 66, 68-69, 72).

Відповідач не надав суду докази на підтвердження отримання ОСОБА_1 до вчинення нотаріусом виконавчого напису (до 18 грудня 2020 року) вимоги від 04 листопада 2020 року про усунення порушень за кредитним договором № С-001-021598-18-980 від 21 квітня 2018 року.

Суд враховує, що доказом належного здійснення повідомлення може бути, зокрема, повідомлення про вручення поштового відправлення з описом вкладення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц).

При цьому неотримання позивачем вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавило позивача можливості бути вчасно поінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або спростувати вимоги банку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що нотаріус при вчиненні 18 грудня 2020 року оспорюваного виконавчого напису не переконався у безспірності заборгованості, що підлягає стягненню за виконавчим написом, вчинив виконавчий напис за договором, який не був посвідчений нотаріально, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затв. наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 та постанови КМУ від 29 червня 1999 року № 1172, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору за подання позовної заяви в розмірі сумі 908 грн 00 коп та заяви про забезпечення позову в розмірі 454 грн 00 коп.

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 06 серпня 2021 року було задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову та зупинено стягнення на підставі виконавчого документа - виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. від 18 грудня 2020 року, який зареєстрований в реєстрі за № 31180, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості в розмірі 32 176 грн 57 коп (виконавче провадження № 66151606) (а.с. 17-18).

Згідно ч. 7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Керуючись ст.ст. 3, 6, 15, 16, 18, 525, 526, 610, 626-628, 1054 ЦК України, ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затв. наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затв. постанови КМУ від 29 червня 1999 року № 1172, ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 158, 258, 259, 263-265, 280-282, 354, 355 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 18 грудня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, зареєстрований в реєстрі за № 31180, про стягнення з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованості в розмірі 32 176 грн 57 коп.

Стягнути з товариства з акціонерного товариства «Ідея Банк» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 1 362 грн 00 коп (одна тисяча триста шістдесят дві грн 00 коп).

Відповідно до положень ч. 7 ст. 158 ЦПК України заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

позивач: ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою : АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

відповідач: акціонерне товариство «Ідея Банк», ЄДРПОУ 19390819, м. Львів, вул. Валова, буд. 11.

Рішення у повному обсязі складено 25 листопада 2021 року.

Суддя Ярмак О. М.