Рішення № 102387980, 31.12.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 грудня 2021 року

справа №380/17774/21

провадження № П/380/17982/21

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області до Приватного акціонерного товариства «Електро» про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (46001, м. Тернопіль, Майдан Волі, 3; код ЄДРПОУ 14035769) до ПАТ «Електро» (м. Львів, вул. Ковельська, 109А) із вимогою:

- стягнути з ПАТ «Електро» в користь Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області заборгованість по фактичних витратах на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.07.2021 по 30.09.2021 складає 21009,60.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача є заборгованість перед Пенсійним фондом по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за Списком № 2 в розмірі 81955,75 грн. Відповідно до пункту 1 частини другої Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам за Списком №1 та за Списком № 2. На підставі повідомлень про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, надісланих відповідачу Пенсійним фондом, підприємство, відповідно до пункту 6.7. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, щомісяця до 25-го числа вносить до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Отже, згідно з розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”-“з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 21009,60 грн. з 01.07.2021 по 30.09.2021.

Ухвалою суду від 18.10.2021 позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк на усунення її недоліків. На виконання вимог ухвали про залишення позовних вимог позивач усунув зазначені недоліки.

Ухвалою суду від 18.11.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.

Відповідач позов не визнав, 08.12.2021 за вх. №92002 надав до суду відзив на позовну заяву. Зазначив, ПАТ «Електро» не було залучено до розгляду справ №500/3406/20, №500/3940/20, №500/1885/20 Тернопільським окружним адміністративним судом, рішеннями по яких, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області призначити і виплатити пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Також зазначає, що згідно позовної заяви та доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості неможливо зробити висновок про розмір відшкодування фактичних витрат і доставку пенсії за списком №2 вказаним особам. З огляду на наведене, просив суд у задоволенні позову відмовити.

20.12.2021 за вх. №96553 від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву. Зазначив, що наявність у відповідача заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, підтверджується доказами, наданими позивачем. З додатків до позовної заяви вбачається, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Тернопільській області направлено на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій пенсіонерам відповідача, в якому зазначено суми пенсій, виплачених пенсіонерам разом із витратами на доставку цих пенсії. Доказів того, що розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, на підставі яких подано позов, оскаржувались або були скасовані відповідачем не надано. З огляду на наведене просить позов задоволити.

Суд, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу заявлених вимог, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ПАТ “Електро” зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 00132486 та є платником збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Згідно розрахунку заборгованості за час роботи на ПАТ “Електро” право на пільгову пенсію за списком №2 набули ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Згідно розрахунку заборгованості фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій по відшкодуванню призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.07.2021 по 30.09.2021 по ТУ ЗАТ «Електро» становить: липень 2021 – 7003,20 грн; серпень 2021 – 7003,20 грн; вересень 2021 – 7003,20 грн, разом – 21009,60 гривень.

Головним управлінням Пенсійного фонду України у Тернопільській області направлено рекомендованою кореспонденцією відповідачу розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.07.2021 – 31.09.2021.

Вказані розрахунки відповідачем не оскаржувались ні в судовому порядку, ні до органів Пенсійного фонду вищого рівня.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ), Законом №1058-ІV та Інструкцією №21-1.

Статтею 13 Закону №1788-ХІІ визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Так, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

- пункт «а» працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць;

- пункти «б»-«з», зокрема працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць тощо.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого законом України «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з абзацом 4 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій, призначених згідно з пунктами «а», «б-з» частини другої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме грошова сума, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам за списками №№1, 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлений Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, якою затверджена Інструкція.

Ця Інструкція визначає процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції №21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 6.4 Інструкції №21-1 встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з пунктом 6.7 Інструкції №21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону №1788-ХІІ, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Отже, відповідач зобов`язаний щомісячно до 25-го числа здійснювати покриття фактичних витрат на виплату пенсій, призначених на пільгових умовах.

Таким чином, обов`язок з відшкодування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV, в частині пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону № 1788-ХІІ, покладений на підприємства (відповідача).

Аналогічна позиція у подібних правовідносинах висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 05.01.2021 року у справі № 640/18421/19 (провадження №№ К/9901/23926/20).

Судом на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що ПАТ «Електро» перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України Тернопільської області як платник внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

На підставі пункту 6.4. Інструкції №21-1 позивач направляв відповідачу на його зареєстроване місцезнаходження розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 1 частини другої Прикінцевих положень Закону в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.07.2021 по 30.09.2021 в сумі 21009,60 грн особам, які набули право на пільгову пенсію за період робити на ПАТ «Електро».

У картці особового рахунку відповідача обліковується заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 21009,60 грн.

Суд зазначає, що під час судового розгляду відповідачем не визначено та не спростовано того, що особи, яким відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону № 1788-XII призначена пенсія на пільгових умовах, зокрема: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , - в нього не працювали. Також не встановлено факту невірно визначеного стажу, помилок у розрахунках позивача тощо.

Водночас, відповідач не надав, а суд не здобув доказів, які б свідчили про відшкодування відповідачем витрат позивача на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.07.2021 по 30.09.2021 в сумі 21009,60 грн.

Таким чином, на час розгляду справи судом заборгованість відповідача перед позивачем по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону № 1788-XII не погашена та становить 21009,60 грн.

Відповідно до статей 9, 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Таким чином за відсутності понесених судових витрат у даній справі, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, такі судові витрати не належать стягненню з відповідача на користь суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (46001, м. Тернопіль, Майдан Волі, 3; код ЄДРПОУ 14035769) до ПАТ «Електро» (м. Львів, вул. Ковельська, 109А; код ЄДРПОУ 00132486) про стягнення заборгованості – задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Електро» 21009 (двадцять одну тисячу дев`ять) грн. 60 коп заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області.

Судовий збір розподілу не підлягає.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Сподарик Н.І.