Рішення № 102387363, 14.12.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2021 року № 320/4812/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Київгума” до Київської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Київгума» з позовом до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування Рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 14.05.2020 №UA100390/2020/010003/1, Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100390/2020/00011.

Позов мотивовано протиправністю відмови у митному оформленні товару за ціною договору (контракту) та протиправністю коригування контролюючим органом митної вартості імпортованого позивачем товару, незважаючи на надання декларантом необхідних документів у повному обсязі, які містили об`єктивні та достовірні дані на підтвердження заявленої позивачем митної вартості та яких було достатньо для здійснення відповідачем митного оформлення та визначення митної вартості товару за першим (основним) методом.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечив та зазначив, що на підтвердження митної вартості задекларованого товару позивачем надано контролюючому органу документи, які не містили достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку з чим неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів (графа 31 Рішення про коригування митної вартості товарів від 14.05.2020 №UA100390/2020/010003/1).

Позивачу було запропоновано надати додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, втім, такі документи ним надано не було. Відтак, відповідачем правомірно прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товару, відповідно, відсутні підстави для задоволення позову.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.06.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

На підставі ст.ст. 194, 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що ТОВ «Київгума» зареєстроване як юридична особа 04.07.2007, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зроблено запис №13551020000002401.

Між ТОВ «Київгума» (Покупець) та компанією SKANVICCHEMOU (Естонія) (Продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт від 05.01.2018 № 45/5-18 (далі – Контракт), згідно якого Продавець зобов`язується протягом 2018-2020 років поставити, а Покупець прийняти та оплатити сировину для власного виробництва (далі-товар), найменування, кількість, ціна, умови та строки поставки на який, будуть фіксуватись у відповідній угоді на кожну окрему партію (пункт 1.1., 2.1.3.1.).

Між ТОВ «Київгума» (Покупець) та компанією SKANVICCHEMOU (Естонія) (Продавець) 08.05.2020 укладено Угоду №137 до Контракту (далі - Угода до Контракту).

Згідно з умовами Угоди до Контракту компанія SKANVICCHEMOU (Естонія) (Продавець) має поставити, а товариство з обмеженою відповідальністю «Київгума» (Покупець) має прийняти та оплатити партію товару для власного виробництва, в тому числі синтетичні каучуки:

- NBR 3345 (некондиційний товар, сплинув термін придатності) – у кількості 2070 кг., за ціною 0,780/кг доларів США;

- NBR3365 (некондиційний товар, сплинув термін придатності) – у кількості 1230 кг., за ціною 0,780/кг доларів США;

- NBR3335(некондиційний товар, сплинув термін придатності) – у кількості 1260 кг, ціною 0,780/кг доларів США.

Валютою платежу згідно з умовами Контракту (п.п.4.3.) та Угодою до Контракту є долар США.

Згідно з Контрактом та Угодою до Контракту умовами поставки є DAP Бровари, Україна (Інкотермтс 2010), доставка товару здійснюється автомобільним транспортом.

Умовами оплати згідно з розділом 4 Контракту є 100% оплата вартості товару протягом 90 днів з дати отримання товару, підтвердженням якої є відмітка на товаро-транспортній накладній (п.п. 4.1.). Розрахунок має бути здійснений на користь компанії SKANVIKCHEMOU (Естонія) (Продавець) (п.п. 4.2.).

Відповідно до Угоди до Контракту в ціну товару включено вартість тари, упаковки, та маркування (п.3))

Компанією SKANVIKCHEMOU (Естонія) (Продавець) виставлено товариству з обмеженою відповідальністю «Київгума» (Покупець) рахунок №20126 від 11.05.2020 на суму 9 826,80 доларів США, з яких 3556, 80 доларів США за каучук синтетичний марок:

NBR 3345із знаком «*», країна походження Росія, у кількості 2070 кг, за ціною 0,780/кг доларів США, на суму 1614,60 доларів США (1 палета 1260 кг нето/1350 кг бруто;

1 палета 810 кг нето/900 кг бруто);

NBR 3365знаком «*», країна походження Росія, у кількості 1230 кг, за ціною 0,780/кг доларів США, на суму 959,40 доларів США (1 палета 1230 кг нето/1320 кг бруто);

NBR 3335знаком «*», країна походження Росія, кількістю 1260 кг, за ціною 0,780/кг доларів США, на суму 982,80 доларів США (1 палета 1260 кг нето/1350 кг бруто).

У рахунку №20126 від 11.05.2020 наявна примітка щодо дати виготовлення товару, поміченого знаком «*», а саме 02.2018, 03.2018, 07.2018 – некондиція, можливі зміни в`язкості по Муні.

У рахунку від 11.05.2020 №20126 міститься посилання, на умови поставки, одиниці виміру товару, кількість, вартість за одиницю виміру, загальну вартість товару, країну його походження тощо.

ТОВ «Київгума» (Покупець) подано до митного органу UA10390 (відділ митного оформлення №2 митного поста «Квітневе» Київської митниці Держмитслужби) митну декларацію ІМ40ДЕ №UA 100390/2020/752475, до якої долучено документи згідно переліку, вказаному в графі 44 митної декларації, ціна товару (№5) за рахунком 3556,80 доларів США(графа 42 митної декларації); курс валюти 26,6897 (графа 23 митної декларації); графа 45 митної декларації 94929,93 грн.

Крім того, до митної декларації декларантом додано Контракт № 45/5-18 від 05.01.2018, Угоду №137 від 08 травня 2020 року, рахунок №20126 від 11.05.2020, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №SC11052020-01, сертифікати якості №171/1 від 26.02.2018, №199/1 від 14.03.2018, №633/1 від 22.08.2018,інформаційний лист SKANVIKCHEMOU (Естонія) (Продавець) щодо вартості товару від 11.05.2020, експортну декларацію країни відправлення від 20200511 20ЕЕ1210ЕЕ71334349. Додатково у формі МД-6 до МД №UA 100390/2020/752475 у розрізі товару №5 до графи 31 внесено додаткову інформацію про: дату виготовлення товару 02.2018, 03.2018, 07.2018 – можливе відхилення в`язкості по Муні, про країну виробництва товару –RU, про торгівельну марку - SIBUR, про виробника товару- АО «Красноярский завод СК» тощо.

Листом від 14.05.2020 інспектором Гаркавенко О.М. повідомлено декларанту, що «під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості на підставі розгляду поданих разом з митною декларацією документів встановлено, що документи надані не в повному обсязі і містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема, відповідно до п.6, п.7 умов зовнішньоекономічного договору, стороною якого не є виробник товарів, від 05.01.2018 №45/5-18, продавець SKANVIKCHEMOU зобов`язується поставити товар, а покупець прийняти товар котрий відповідає якості зазначеної в сертифікатах якості. До митного оформлення надані на товар №5 (некондиція, синтетичний каучук, бутадієн-нітрільний) сертифікати якості від виробника товару АО «Красноярский завод СК» №171/1 від 26.02.2018, 199/1 від 14.03.2018, 633/1 від 22.08.2020, в яких зазначено, що товар відповідає зазначеним стандартам (ГОСТам). Одночасно надано до митного оформлення документи інвойс від 11.05.2020 №20126, лист від 11.05.2020 SKANVIKCHEMOU про можливі зміни в якості товару та зменшення його вартості в результаті такої зміни, без надання документального підтвердження (сертифікатів, експертиз, висновку експертних організацій і т.д.) щодо змін в якості товару №5. Тому відповідно до ч.2 ст.58 МК України з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів. Керуючись вимогами ч.2 та ч.3 статті 53, статтями 54, 57 МК України декларанту повідомляємо про необхідність надання наступних додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, а саме: - договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару, та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У відповідь на зазначений лист позивач 14.05.2020 повідомив митний орган про проведення консультації та про те, що декларант не в змозі надати додаткові документи на момент їх витребування митним органом, звернувшись з проханням винести рішення раніше встановленого строку.

Відповідачем прийнято рішення від 14.05.2020 №UA100390/2020/010003/1 про коригування митної вартості та відмовлено позивачу в митному оформленні (випуску) товару, в зв`язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100390/2020/00011.

З метою здійснення митного оформлення товару та випуску товарів у вільний обіг позивачем подано митну декларацію ІМ40ДЕ від 14.05.2020 №UA100390/2020/752478 з урахуванням рішення про коригування митної вартості, що призвело до завищення розміру митних платежів на суму 22 758, 84 грн (позиція 5 графа 47 ІМ40ДЕ від 14.05.2020 №UA100390/2020/752478).

Позивач, не погоджуючись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основним нормативним актом, що регламентує питання митної справи, є Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VIу редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі – МК України).

МК України встановлює порядок визначення митної вартості імпортованих товарівта правила її декларування, а також регулює правовідносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно із статтею 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД;фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 МК).

Частиною сьомою статті 257 МК України передбачено, що перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, передбачені частиною восьмою вказаної статті, у тому числі відомості про найменування товару, код товару згідно з УКТ ЗЕД, фактурну вартість товарів, митну вартість товарівта метод її визначення.

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК).

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).

Згідно із частиною другою статті VII ГААТ, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами четвертою та п`ятою статті 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціною, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, вважається загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, за переліком, що визначений частиною десятою статті 58 МК України, серед яких, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Згідно із статтею 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів. При цьому, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша). Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: - декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга). В разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (пункти 1-8 частини третьої). В разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: - виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; - довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; - розрахунок ціни (калькуляцію) (частина четверта).

Відповідно до статті 57 МК, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно статті54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (частина перша). Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина друга). За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя). Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: - упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; - у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; - у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; - проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; - звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; - застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю (частина п`ята). Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: - невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; - неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; - невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; - надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста).

Частиною 12 статті 264 МК України встановлено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Суд зазначає, що витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості не може ґрунтуватись на припущеннях, а може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, тощо. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 у справі №21-591а15.

Судом встановлено, що передбачені частиною 2

статті 53 МК України документи, які були подані позивачем до митного оформлення, а саме: митна декларація ІМ40ДЕ №UA 100390/2020/752475, з урахуванням додаткової інформації, Контракт № 45/5-18 від 05.01.2018, Угода №137 від 08.05.2020, рахунок №20126 від 11.05.2020,сертифікати якості №171/1 від 26.02.2018, №199/1 від 14.03.2018, №633/1 від 22.08.2018, у яких міститься інформація про гарантійний термін придатності, інформаційний лист SKANVIKCHEMOU (Естонія) (Продавець) щодо вартості товару від 11.05.2020, міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) №SC11052020-01, експортна декларація країни відправлення від 20200511 20ЕЕ1210ЕЕ71334349, не містять у собі будь-яких розбіжностей чи недостовірних відомостей та вказаних документів було достатньо для визначення ціни, що підлягає сплаті за товари, які ввозяться позивачем.

Водночас, у оскаржуваному рішенні відповідачем зазначено, що за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості за митною декларацією ІМ40ДЕ №UA 100390/2020/752475, встановлено, що вони надані не в повному обсязі, містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Враховуючи документи, які були подані позивачем до митного оформлення, відповідачем не наведено у спірному рішенні належного обґрунтування наявності об`єктивних сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо митної вартості товару чи перешкод у встановленні повноти, достовірності та об`єктивності відомостей, що підтверджували числові значення складових митної вартості товару.

Враховуючи зміст листа від 14.05.2020, направленого засобами електронного зв`язку, інспектором Гаркавенко О.М. декларанту щодо надання додаткових документів на підтвердження митної вартості товару, перешкодою у встановленні митним органом повноти, достовірності та об`єктивності відомостей, що підтверджували числові значення складових митної вартості товару, стало те, що: до митного оформлення позивачем надані на товар №5 (некондиція, синтетичний каучук, бутадієн-нітрільний) сертифікати якості від виробника товару АО «Красноярский завод СК» №171/1 від 26.02.2018, 199/1 від 14.03.2018, 633/1 від 22.08.2020, в яких зазначено, що товар відповідає зазначеним стандартам (ГОСТам). Разом з тим, на думку відповідача позивачем надано до митного оформлення документи: рахунок від 11.05.2020 №20126, лист від 11.05.2020 SKANVIKCHEMOU про можливі зміни в якості товару та зменшення його вартості в результаті такої зміни, без надання документального підтвердження (сертифікатів, експертиз, висновку експертних організацій і т.д.) щодо змін в якості товару №5. Тому відповідно до ч.2 ст.58 МК України з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів.

Однак, як слідує з сертифікатів якості №171/1 від 26.02.2018, №199/1 від 14.03.2018, №633/1 від 22.08.2018, гарантійний термін придатності товару, що підлягав розмитненню, складав 1 (один) рік з дати виготовлення товару, при цьому Угоду №137укладено сторонами Контракту 08 травня 2020 року, тобто після того, як гарантійний термін придатності товару сплинув згідно із сертифікатами виробника. Крім того, про зазначене свідчить і інформаційний лист SKANVIKCHEMOU (Естонія) (Продавець) щодо вартості товару від 11.05.2020, згідно з яким останній доводить до відома про те, що товар є некондиційним, тобто зі строком придатності, який сплинув на дату укладення Угоди до Контракту, також зазначено і про кількість товару, яка є мінімальною, що також маж влив на його вартість.

До того ж, як пояснив у відповіді на відзив позивач, висновки експертних організацій є оплатними, а їх вчасне отримання заявниками в умовах введеного на території Україні карантину унеможливлено, позивач отримав висновок експертної організації, тобто після прийняття оскаржуваного Рішення та картки відмови.

Так, користуючись ст. 53 Митного кодексу України, з метою отримання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, для підтвердження заявленої митної вартості товару, позивач звернувся до спеціалізованої експертної організації

ДП «Укрпромзовнішекспертиза» та отримав Висновок№ 1143 від 04.06.2020, згідно з яким, рівень цін на некондиційні матеріали, що відрізняються за технічними характеристиками від матеріалів із звичайними властивостями, як правило, визначають на договірних засадах між Продавцем та Покупцем в залежності від відхилення якісних характеристик товару та його особливостей, але не нижче ніж вартість при його реалізації в якості вторинної сировини.

Згідно з Висновком ДП «Укрпромзовнішекспертиза» рівень цін на каучук синтетичний (неконденційний), що імпортується згідно з рахунком №20126 від 11.05.2020 та Угодою №137 від 08.05.2020 до Контракту №45/5-18 від 05.01.2018, відповідає рівню цін постачальника відповідної продукції компанії SCANVICCHEMOU (Естонія). При цьому, наведений рівень цін може змінюватись в залежності від якості зазначеного товару, умов оплати, розміру партії, кон`юнктурної ситуації на ринку, тощо.

Також, користуючись ст. 53 Митного кодексу України, після розмитнення товару за ст. 55 Митного кодексу України, з метою отримання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, для підтвердження заявленої митної вартості товару, позивач звернувся до акредитованої НААУ випробувальної лабораторії фізико-механічних і хіміко-аналітичних випробувань еластомірних композиційних матеріалів та виробів із них

ТОВ «Київгума».

Згідно з Протоколами випробувань №№ 279, 280, 281 від 26.05.2020 каучуки марок СКН-3345 (NBR 3345), СКН-3365 (NBR 3365), СКН-3335 (NBR 3335) не відповідають вимогам ТУ 38.30314-2006 та специфікації завода-виробника.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності документів та відомостей, поданих декларантом, оскільки будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів вбачається, що відповідач не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товару за ціною договору.

Як слідує з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів: «у митного органу наявна інформація, що відповідає частині другій статті 64 МК України та є підставою для застосування другорядного методу 2ґ - резервного методу. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару, є митна декларація від 03.02.2020 №UA100390/2020/750526(рівень митної вартості товару згідно джерела інформації 1,715 USD/кг, умови поставкиБровари, країна виробництва Росія).».

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний (частина перша). Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина друга). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя). Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу.Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта). У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу (частина п`ята). При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина шоста).

Частиною 6 статті 54 МК України встановлено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (пункти 1-4).

Згідно частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідачем не доведено недостовірність та необ`єктивність відомостей, що підтверджували числові значення складових митної вартості товару, які наведено в оскаржуваному рішенні, а також не наведено які саме числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари,не підтверджені документами, які були надані декларантом разом з митною декларацією ІМ40ДЕ №UA100390/2020/752475.

Крім того, у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

На порушення норм МК України оскаржуване рішення не містить: обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування, зокрема, пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки. Відповідачем не зазначено митна вартість якого товару (назва, характеристики, код за УКТЗЕД) бралася за основу, торгову марку, фактурну вартість, країну експорту цього товару в Україну, виробника, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.

При цьому, як слідує з митної декларації від 03.02.2020 №UA100390/2020/750526, на яку посилається контролюючий орган в оскаржуваному рішенні, за вказаною митною декларацією здійснювався імпорт іншої марки товару з відмінними умовами кількості товару, що поставлявся, тощо.

Таким чином, враховуючи відсутність у спірному рішенні належного обґрунтування контролюючим органом наявності об`єктивних сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо митної вартості товару, зважаючи на підтвердження наявними у матеріалах справи належними та достатніми доказами митної вартості товарів, заявленої позивачем у поданій до митного оформлення митній декларації

ІМ40ДЕ №UA100390/2020/752475, суд дійшов висновку про необґрунтованість рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 14.05.2020 №UA100390/2020/010003/1, відтак вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того підлягає задоволенню вимога позивача про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100390/2020/00011, оскільки судом встановлено відсутність перешкод для митного оформлення товарів за митною декларацією ІМ40ДЕ №UA100390/2020/752475.

Отже, позовні вимоги ТОВ «Київгума» є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн (платіжне доручення від 04.06.2020 №2278).

Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають судові витрати у розмірі 2102,00 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 14.05.2020 №UA100390/2020/010003/1.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100390/2020/00011.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київгума» судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лапій С.М.