Ухвала суду № 102386463, 30.12.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

30 грудня 2021 р. Справа №200/13790/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Толстолуцької М.М.., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в які просить суд:

- рішення №50 від 20.04.2021 Костянтинівсько-Дружківського ОУПФУ Донецької області про відмову в призначенні пенсії згідно статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ за рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05.01.2021 по справі №200/10317/20-а визнати незаконним та скасувати;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ за рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05.01.2021 по справі №200/10317/20-а, із зарахуванням довідок про складові заробітної плати від 01.07.2020 №157 та від 01.07.2020 №158 виданих Костянтинівською районною радою з 01.07.2020;

- відповідно до ст. 382 КАС України встановити судовий контроль за виконанням рішень суду.

Ухвалою суду від 08 листопада 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 06 грудня 2021 року заяву Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05 січня 2021 року його позовні вимоги до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задоволено частково; визнано незаконним та скасовано рішення Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 06.07.2020; зобов`язано Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити ОСОБА_1 з 01.07.2020 пенсію відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Проте, зазначає позивач, відповідач від 12.04.2021 року прийняв рішення №50, яким позивачу було відмовлено у виконанні рішення суду з позиції недоцільності. Підставою для відмови став помилковий висновок про неврахування довідок складової заробітної плати від 01.07.2020 №157 та від 01.07.2020 №158 виданих Костянтинівською районною радою з 01.07.2020 для призначення пенсії державного службовця на підставі Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ за рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05 січня 2021 року по справі №200/10317/20-а.

Так, на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 січня 2021 року №200/10317/20-а розглянуто Костянтинівсько-Дружківським ОУПФУ Донецької області повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 01.07.2020 про переведення з пенсії за віком на пенсію за віком як державному службовцю.

В рішенні від 12.04.2021 року № 50 про відмову в призначенні пенсії згідно статті 37 Закону України «Про державну службу» вказано, що ОСОБА_1 не надано довідки про заробітну плату та її складові видані відповідно до наказу Міністерства соціальної політики України №750 від 10.05.2017. За таких обставин зазначено, що недоцільно обчислювати пенсію відповідно ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ.

Позивач зазначає, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05 січня 2021 року №200/10317/20-а було встановлено, що період роботи ОСОБА_1 головою Костянтинівської районної ради з 18.11.2010 по 30.04.2016 на посадах в органах місяцевого самоврядування , передбачених статтею 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а саме на посаді голови районної ради, яка цією статтею віднесена до третьої категорії посад,д е позивач працював і на 01.07.2020 року, дату звернення до суду зараховане до стажу державної служби.

Таке рішення позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а тому вимушений звернутись вкотре до суду із позовом до Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області як правонаступника Костянтинівсько-Дружківського ОУПФУ Донецької області .

Спірне рішення відповідача, що прийняте на виконання рішення Донецького окружного адміністративного від 05 січня 2021 року №200/10317/20-а позивач вважає протиправним , а тому вимушений вкотре звернутись з даним позовом до суду.

Відповідач, у відзиві на позов ОСОБА_1 , вказав, що відповідно до висновку суду по справі ОСОБА_1 , оскільки п. 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-УІІІ передбачено, що стаж державної служби до набрання чинності цим законом (01.05.2016) обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством, тобто, відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.1994 № 283, то до стажу державної служби позивача має зараховуватись служба в період з 18.11.2010 по 30.04.2016 на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених ст. 14 закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а саме - на посаді голови районної ради, яка цією статтею віднесена до третьої категорії посад.

Враховуючи викладене, страховий стаж державного службовця ОСОБА_1 складає 23 роки 1 місяць 11 днів.

Зазначив, що ОСОБА_1 не надано довідки про заробітну плату та її складові видані відповідно до наказу Міністерства соціальної політики України № 750 від 10.05.2017.

За таких обставин, недоцільно обчислювати пенсію відповідно ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ у розмірі 60% від заробітної плати. Без довідок про заробітну плату та її складові розмір пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» складає менше ніж пенсія обчислена за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач перебуває на обліку в Костянтинівсько-Дружківському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області (відповідач) та отримує пенсію за віком з 02.01.2018.

Рішенням відповідача від 06.07.2020, прийнятим за наслідком розгляду заяви позивача від 01.07.2020 № 3086, позивачу відмовлено у переведенні з пенсії за віком на пенсію за віком як державному службовцю. В рішенні зазначено, що відповідно до статті 3 Закону України «про державну службу» № 889 від 10.12.2015, дія цього Закону не поширюється на посадових осіб місцевого самоврядування.

За змістом рішення позивач станом на день звернення за переведенням на пенсію державного службовця працює на посаді голови Костянтинівської міської ради 7 скликання з 18.11.2010, тобто не займає посади державної служби, та не має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, як це визначено статті 37 Закону України "Про державну службу" (має 19 років 7 місяців 29 днів такого стажу).

Враховуючи змісту пункту 3-1 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 р. № 622, чинного з 01.01.2020, підстав для призначення позивачу пенсії державного службовця немає, оскільки позивачем одночасно не дотримані наступні умови: зайняття станом на 01.05.2016 посади державної служби; призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII у період з 01.10.2011 по 01.05.2016; неотримання в період роботи на «спецпосадах» до 01.05.2016 призначену відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII пенсію; звільнення з посад держслужби до 01.01.2020.

Крім цього в рішенні зазначено, що довідки про складові заробітної плати від 01.07.2020 № 157 та від 01.07.2020 № 158 б, що видані позивачу Костянтинівською міською радою, тобто органом місцевого самоврядування, а не державним органом, в той час як п. 6 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 р. № 622 визначено, що у разі відсутності в органі відповідних посад державної служби, довідка (про заробітну плату) видається у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із Нацдержслужбою. В рішенні зазначено, що на останньому місці роботи позивачу не встановлювався ранг.

За викладеним у рішенні позивач станом на 01.07.2020 має загальний стаж роботи 43 роки 11 місяців 18 днів, з яких: період проходження строкової військової служби – 2 роки 1 день (з 15.05.1976 по 15.05.1979); стаж роботи на посадах державної служби – 17 років 7 місяців 28 днів (з 15.12.1982 по 30.11.1985, з 05.04.1996 по 17.05.2002, з 20.05.2002 по 17.11.2010); стаж роботи в органах місцевого самоврядування – 9 років 6 місяців 5 днів (з 18.11.2010 по 31.05.2020).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05 січня 2021 року №200/10317/20-а позовні вимоги ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано рішення Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 06.07.2020.

Зобов`язано Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити ОСОБА_1 з 01.07.2020 пенсію відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з бюджетних асигнувань Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_2 суму сплаченого судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Відповідач, на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 січня 2021 року, 12 квітня 2021 року прийняв рішення № 50, яким повторно відмовив позивачу.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 січня 2021 року №200/10317/20-а набрало законної сили 17 березня 2021 року відповідно до ухвали Першого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року.

Відповідно до статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно з положеннями частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В частині першій статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» йдеться про те, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

З аналізу вищезазначених законодавчих норм вбачається, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 686/23317/13-а.

Згідно статті 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов`язання суб`єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.

Відповідно до вимог статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду, або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Суд звертає увагу, що вищезазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Суд зазначає, що як свідчать наявні матеріали справи рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05 січня 2021 року у справі № 200/10317/20-а, яке набрало законної сили 17 березня 2021 року відповідно до ухвали Першого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року, зокрема було зобов`язано Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити ОСОБА_1 з 01.07.2020 пенсію відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII.

У рішенні № 50 від 12 квітня 2021, яке прийняв відповідач на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 січня 2021 року у справі № 200/10317/20-а, яке набрало законної сили 17 березня 2021 року відповідно до ухвали Першого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року, Костянтинівсько-дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області помилково дійшло висновку щодо повторного зобов`язання розглянути заяву позивача про переведення з пенсії за віком на пенсію держслужбовця, що в свою чергу свідчить про неналежне виконання відповідачем вказаного рішення суду від 05 січня 2021 року.

Таким чином, оскаржувані дії відповідача, вчинені, на думку позивача всупереч судового рішення по справі № 200/10317/20-а можуть бути оскаржені відповідно до статті 383 КАС України.

Такий порядок оскарження дій, бездіяльності, рішення суб`єкта владних повноважень, прийнятого (вчинених) на виконання судового рішення, є більш оптимальним для особи, яка вважає що її права порушені, з огляду, зокрема, на положення частини п`ятої статті 383 КАС України, відповідно до якої, розгляд заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень, здійснюється судом протягом 10 днів, з дня її отримання.

Відповідно до частини шостої цієї статті, за наявності підстав для задоволення заяви, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону; у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Суд також враховує, що винесення судового рішення, яке передбачає оцінку судового рішення прийнятого в іншій справі, буде суперечити статті 129-1 Конституції України.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 355/1648/15-а.

За вказаних обставин, суд зазначає, що позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправними дій, вчинених на виконання рішення суду. Проте, спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.

Отже, у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими стаття 383 КАС України пов`язує виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов.

Підсумовуючи вище наведене, суд зазначає, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 21 листопада 2019 року у справі №802/1933/18-а.

Тобто, якщо позивач вважає, протиправними рішення, дії чи бездіяльність відповідача, вчинені на виконання вищевказаного рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 січня 2021 року у справі № 200/10317/20-а, то він може звернутись до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача, а не пред`являти новий адміністративний позов.

Відтак, суд приходить до висновку, що оскільки є таке, що набрало законної сили рішення суду з того самого фактичного предмету спору і між тими самим сторонами, а тому наявні підстави для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України.

Керуючись статтями 238, 239, 241, 243, 248, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Закрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Повний текст ухвали складено і підписано 30 грудня 2021 року.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Суддя М.М. Толстолуцька