
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
24 грудня 2021 р. Справа № 120/8435/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Вінницька транспортна компанія" до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області про визнання протиправним та скасування індивідуального акту,
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна Комунального підприємства "Вінницька транспортна компанія (далі - позивач) до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу закупівлі № UA-2021-02-16-000501-c «Комплект зарядного пристрою для тягових батарей міського електричного транспорту з системою керування процесами заряджання» від 13.07.2021.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами моніторингу «Комплект зарядного пристрою для тягових батарей міського електричного транспорту з системою керування процесами заряджання» відповідачем складено висновок закупівлі № UA-2021-02-16-000501-c від 13.07.2020 у якому відповідач стверджує, що: тендерна документація складена не у відповідності до вимог закону та за результатами аналізу повноти відображення інформації про закупівлю встановлено порушення пункту 9 частини другої статті 21 Закону. Проте з таким висновком позивач не погоджується, це і стало підставою для звернення до суду із даною позовною заявою.
Ухвалою суду від 04.08.2021 зазначену позовну заяву було залишено без руху, в зв`язку з невідповідністю позовної заяви вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та позивачеві був наданий строк для усунення недоліків.
Так, на виконання вимог зазначеної ухвали 04.08.2021 на адресу суду надійшла заява від позивача з виправленими недоліками.
Ухвалою суду від 16.08.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд її здійснювати з правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач позовні вимоги не визнав та 31.08.2021 надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що за результатами проведеного моніторингу було встановлено, що за результатами аналізу повноти відображення інформації про закупівлю встановлено порушення пункту 9 частини другої статті 21 Закону № 922, а саме не зазначено вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій, які вимагалися позивачем відповідно до пункту 2 Розділу 3 тендерної документації; частини третьої та частини шостої статті 17 Закону № 922, а саме до тендерної документації зазначено вимоги, які не відповідають вимогам, передбаченим чинним законодавством; абзацу 1 пункту 2 та пункту 14 частини другої статті 22 Закону № 922 не зазначено в оголошенні про проведення відкритих торгів кінцевий строк подання тендерних пропозицій.
Враховуючи викладене, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Ухвалою суду від 10.09.2021 у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - відмовлено.
22.09.2021 на адресу суду надійшли додаткові пояснення на позовну заяву, які суд розцінює як відповідь на відзив, у якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві та зазначено, що відзив відповідача є законодавчо необґрунтованим та такими, що не спростовує доводи, викладені у позовній заяві як підстави для задоволення позову.
08.10.2021 на адресу суду надійшли заперечення, в яких підтримано позицію, викладену у відзиві на позовну заяву, та зазначено, що відповідь на відзив жодним чином не спростовує суті виявлених відповідачем у ході перевірки порушень.
Ухвалою суду від 2.12.2021 у задоволені клопотання представника відповідача про заміну неналежного відповідача відмовлено.
Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 4 КАС України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.
16.02.2021 КП "Вінницька транспортна компанія" як замовником на сайті електронної системи публічних закупівель «Рrozorro» оприлюднено оголошення про проведення процедури закупівлі № UA-2021-02-16-000501-c щодо проведення відкритих торгів на закупівлю робіт «Комплект зарядного пристрою для тягових батарей міського електричного транспорту з системою керування процесами заряджання» ДК 021:2015:31680000-6: Електричне приладдя та супутні товари до електричного обладнання.
На виконання доручення Державної аудиторської служби України від 07.06.2021 за №003100-18/7042-2021, відповідачем прийнято наказ від 22.06.2021 за № 382 про початок моніторингу закупівлі № UA-2021-02-16-000501-c, оголошеної позивачем від 16.02.2021 з підстав виявлення органом державного фінансового контролю ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.
Предметом аналізу були наступні питання: визначення предмета закупівлі; відображення закупівлі у річному плані; відповідності умов тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі»; розгляду тендерних пропозицій; надання роз`яснень на звернення за роз`ясненнями; дотримання законодавства під час укладання договору про закупівлю та його оприлюднення.
Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель Комунального підприємства «Вінницька транспортна компанія» на 2021 рік; оголошення про проведення процедури відкритих торгів з публікацією англійською мовою; тендерну документацію (зі змінами), затверджену протоколом засідання тендерного комітету від 16.02.2021 № 33; звернення за роз`ясненнями щодо технічних, якісних, кількісних характеристик предмета закупівлі; реєстр отриманих тендерних пропозицій; протокол розкриття тендерних пропозицій; тендерні пропозиції товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІТЕХНОСЕРВІС», приватного підприємства «АЄ ФЕКТОРІ»; товариства з обмеженою відповідальністю «СІММЕТРОН-ЕК», товариства з обмеженою відповідальністю «НД ПРОДАКШН»; протокол засідання тендерного комітету від 19.04.2021 № 77; повідомлення про намір укласти договір; договір від 05.05.2021 № 87; звіт про результати проведення закупівлі.
За результатами аналізу повноти відображення інформації, яку повинно містити оголошення про проведення процедури відкритих торгів встановлено, що на порушення вимог пункту 9 частини другої статті 21 Закону в оголошенні відсутня інформація про умови надання забезпечення тендерних пропозицій. За результатами аналізу відповідності умов тендерної документації вимогам Закону встановлено, що на порушення вимог пункту 14 частини другої статті 22 Закону в тендерній документації не зазначено кінцевий термін подання тендерних пропозицій. Відповідно до абзацу 1 пункту 2 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються підстави, встановлені статтею 17 цього Закону та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Проведеним аналізом встановлено, що у пункті 5 «Вимоги, встановлені до учасників статтею 17 Закону» розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації, підстави для відмови учасникам в участі у процедурі закупівлі не відповідають вимогам, встановленим частинами першою та другою статті 17 Закону, чим порушено вимоги частини третьої статті 17 та абзацу 1 пункту 2 частини другої статті 22 Закону. Також, встановлено, що умови пунктів 1 та 2 у розділі ІІ «Документи, які надає переможець процедури закупівлі» Додатку 2 до тендерної документації не відповідають вимогам пунктів 5 та 6 частини першої статті 17 Закону, чим порушено вимоги частини шостої статті 17 Закону.
Позивач, не погодившись із висновком Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області про результати моніторингу закупівлі № UA-2021-02-16-000501-c, звернувся до суду із цим позовом про визнання його протиправним та скасування.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно вимог статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016 (далі - Положення № 43), визначено, що Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення № 43 Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Пунктом 7 Положення встановлено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
В свою чергу, згідно з пунктом 1 Положення про Північний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби №23 від 02.06.2016, Північний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління у Вінницькій, Житомирській, Черкаській, Чернігівській областях (далі - управління). Управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальної одиниці за їх місцезнаходженням відповідно. У місті Києві та на території Київської області реалізацію державного фінансового контролю здійснює апарат Офісу. На території інших адміністративно-територіальних одиниць Офіс та управління здійснюють реалізацію державного фінансового контролю за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників.
Підпунктом 2 пункту 4 зазначеного Положення передбачено, що Офіс відповідно до покладених на нього завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, моніторингу закупівель.
Наказом Державної аудиторської служби України від 27.08.2020 № 242 внесено зміни до положень про офіси Держаудитслужби, зокрема до Положення № 23, пункт 1 якого доповнено абзацом такого змісту: «На території інших адміністративно-територіальних одиниць Офіс та Управління здійснюють реалізацію державного фінансового контролю за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників».
В даному випадку, як повідомив представник відповідача, моніторинг закупівель, в тому числі, здійснених позивачем, відповідачем було проведено на виконання доручення заступника Голови Держаудитслужби від 07.06.2021 №003100-18/7042-2021.
Слід зазначити, що правомірність прийняття Державною аудиторською службою України доручення від 07.06.2021 за №003100-18/7042-2021 в межах даної адміністративної справи не оскаржується, доказів його визнання протиправним суду також не надано. Разом з тим, відповідач, як орган, який перебуває у підпорядкуванні Держаудитслужби, був зобов`язаний виконати відповідне доручення, що останнім було реалізовано у спосіб проведення моніторингу закупівель за переліком доданим до відповідного доручення, в тому числі здійсненого позивачем.
В свою чергу, надаючи оцінку складеному відповідачем під час проведення моніторингу здійсненої позивачем процедури закупівлі № UA-2021-02-16-000501-c за предметом закупівлі «Комплект зарядного пристрою для тягових батарей міського електричного транспорту з системою керування процесами заряджання» висновку, в частині виявлених порушень, суд зазначає наступне.
За результатом проведеного моніторингу відповідачем встановлено порушення позивачем вимог:
- пункту 9 частини другої статті 21 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме в оголошенні відсутня інформація про умови надання забезпечення тендерних пропозицій;
- пункту 14 частини другої статті 22 Закону, а саме в тендерній документації не зазначено кінцевий термін подання тендерних пропозицій.
- частини третьої статті 17 та абзацу 1 пункту 2 частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме підстави для відмови учасникам в участі у процедурі закупівлі не відповідають вимогам, встановленим частинами першою та другою статті 17 Закону.
Також, встановлено, що умови пунктів 1 та 2 у розділі ІІ «Документи, які надає переможець процедури закупівлі» Додатку 2 до тендерної документації не відповідають вимогам пунктів 5 та 6 частини першої статті 17 Закону, чим порушено вимоги частини шостої статті 17 Закону.
В частині 2 статті 21 Закону України «Про публічні закупівлі`про закупівлі наведено перелік інформації, що обов`язково зазначається в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів. Зокрема, відповідно до пункту 9 частини 2 статті 21 Закону України «Про публічні закупівлі» в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов`язково зазначається розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати).
Як випливає з матеріалів справи, вказана інформація міститься на вебпорталі уповноваженого органу даної процедури закупівлі на вебсайті «PROZORRO», у розділі «Інформація про процедуру» зазначено - сума тендерного забезпечення 50000,00 грн, вид тендерного забезпечення електронна гарантія.
Крім того, судом встановлено, що у тендерній документації забезпечення визначене у пункті 2 розділу 3 «Розмір забезпечення тендерної пропозиції: 50000,00 грн (п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок)».
Отже, Комунальне підприємство “Вінницька транспортна компанія” визначила умови та вартість тендерного забезпечення, така інформація викладена у тендерній документації і розміщена на майданчику та доступна для всіх учасників, а тому, суд вважає висновки відповідача такими, що не відповідають нормам Закону України «Про публічні закупівлі».
Щодо порушення пункту 14 частини 2 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», суд зазначає наступне.
У відповідності до вимог пункту 14 частини 2 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що у тендерній документації зазначаються такі відомості, зокрема, кінцевий строк подання тендерних пропозицій.
У пункті 1 розділу IV тендерної документації замовником вказано, що кінцевий строк подання тендерних пропозицій, зазначений в оголошенні.
Аналіз наведеного доводить, що замовником в тендерній документації передбачено пункт 1 «кінцевий строк подання тендерних пропозицій», у якому міститься інформація про такий строк. Крім цього, пункт 14 частини 2 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" не містить вимоги щодо зазначення кінцевого строку подання тендерних пропозицій саме у вигляді певної дати, визначеної цифрами.
До того ж, частиною 1 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що тендерна документація оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення відкритих торгів для загального доступу.
За таких обставин, учасники мають можливість отримати необхідну інформацію щодо кінцевого строку подання тендерних пропозицій своєчасно, оскільки оголошення та тендерна документація оприлюднюються замовником одночасно.
Таким чином, порушення позивачем вимог пункту 14 частини 2 статті Закону України "Про публічні закупівлі" не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи та спростовується наявними в матеріалах справи доказами.
Щодо порушення частини третьої статті 17 та абзацу 1 пункту 2 частини другої статті 22, суд зазначає наступне.
Пунктом 2 частини 2 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що у тендерній документації зазначаються такі відомості, зокрема, один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Також, частини 3 та 5 статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що учасник процедури закупівлі в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції підтверджує відсутність підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством щодо відсутності підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі через електронну систему закупівель. Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель.
Згідно частини 2 статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та може відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов`язання за раніше укладеним договором про закупівлю з цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків - протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору.
Учасник процедури закупівлі, що перебуває в обставинах, зазначених у частині другій цієї статті, може надати підтвердження вжиття заходів для доведення своєї надійності, незважаючи на наявність відповідної підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі. Для цього учасник (суб`єкт господарювання) повинен довести, що він сплатив або зобов`язався сплатити відповідні зобов`язання та відшкодування завданих збитків.
Якщо замовник вважає таке підтвердження достатнім, учаснику не може бути відмовлено в участі в процедурі закупівлі.
Аналіз наведеного доводить, що у тендерній документації зазначаються інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством (частина 2 статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі").
Аналіз відомостей, зазначених замовником у тендерній документації, зокрема пунктом 5 розділу ІІІ тендерної документації доводить, що ним вказано про вимогу надання учасниками підтвердження відсутності підстав, передбачених частиною 2 статті 17, а також вказано, що відповідні документи додаються до тендерної пропозиції шляхом завантаження відповідних файлів з додатками у довільній формі, які повинні містити наведену за переліком інформацію.
Таким чином, позивачем дотримано вимоги частини третьої статті 17 та абзацу 1 пункту 2 частини другої статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі".
Як було зазначено вище частною 2 статті 2 КАС України регламентовано, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 року у справі № 640/467/19 вказав, що висновок про результати моніторингу закупівлі, який є індивідуально-правовим та породжує права і обов`язки для позивача, має відповідати вимогам, визначеним статті 2 КАС України.
Також Верховним Судом зазначено, що аналіз приписів статті7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» та розділу ІІІ Порядку № 86 дозволяє дійти висновку, що з метою виконання вимоги щодо обґрунтованості спірного висновку, відповідачу не достатньо вказати у його змісті на факт відповідного правопорушення. Відповідач зобов`язаний навести опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу закупівлі, із зазначенням:
-структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. При зазначенні структурної одиниці закону зазначається тільки її заголовок (крім законів про внесення змін);
-найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого в цій справі відповідачем зроблено не було.
У вищезазначеній постанові Верховного Суду, окрім іншого, звернуто увагу, що, зазначивши у висновку про необхідність "усунути порушення законодавства в сфері публічних закупівель", необхідно конкретизувати яких саме заходів має вжити позивач та визначити спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень. Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 10.12.2019 року у справі № 160/9513/18, від 11.06.2020 у справі № 160/6502/19, від 12.08.2020 у справі № 160/11304/19, від 26.1.2020 у справі № 160/11367/19 та від 10.12.2020 у справі № 160/6501/19.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 11.06.2020 у справі № 160/6502/19, вказано, що можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень. Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акту індивідуальної дії. Зобов`язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить як про встановлення цього порушення, так і про визначення імперативного обов`язкового способу його усунення.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного висновку, відповідачем зобов`язано позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку, зокрема надалі не допускати таких порушень, та відповідно до частини восьмої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Вказане свідчить, що оскаржуване рішення не містить чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки) для позивача, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.
З огляду на зазначене, суд вважає, що висновок відповідача від 13.07.2021 про результати моніторингу закупівлі № UA-2021-02-16-000501-c «Комплект зарядного пристрою для тягових батарей міського електричного транспорту з системою керування процесами заряджання», як акт індивідуальної дії, не відповідає критеріям обґрунтованості та вмотивованості, а тому наявні підстави для задоволення позовних вимог позивача в частині визнання його протиправним.
Щодо позовної вимоги про скасування висновку відповідача від 28.07.2021 про результати моніторингу закупівлі №UA-2021-02-03-003238-b за предметом закупівлі "Кузов тролейбуса із низьким рівнем полу (машинокомплект)", суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про визнання та скасування індивідуального акту чи окремих його положень.
Аналіз вищенаведеної норми свідчить про безпосередній взаємозв`язок визнання протиправним акту індивідуальної дії та його скасування у повному обсязі чи частково. Більш того, друга вимога є похідною та залежною від першої. Адже внаслідок визнання акту індивідуальної дії протиправним, неминучим є його скасування в повному обсязі чи частково.
З огляду на те, що суд позовну вимогу про визнання протиправним висновку відповідача від 13.07.2021 про результати моніторингу закупівлі № UA-2021-02-16-000501-c «Комплект зарядного пристрою для тягових батарей міського електричного транспорту з системою керування процесами заряджання» задовольнив, відповідно позовна вимога про його скасування також підлягає задоволенню, як похідна.
Щодо клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 1, 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з часиною 1 статті 282 КАС України позовна заява щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про оборонні закупівлі», крім спорів, пов`язаних з укладенням державного контракту (договору) про закупівлю з переможцем спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель та спрощеного відбору без застосування електронної системи закупівель, а також зміною, розірванням і виконанням державних контрактів (договорів) про закупівлю, може бути подана протягом десяти робочих днів з дня, коли особа мала дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається із вебпорталу уповноваженого органу даної процедури закупівлі на вебсайті «PROZORRO» оскаржуваний висновок опубліковано 13.07.2021, одночасно зазначено кінцевий строк його оскарження, а саме 28.07.2021.
Відповідно матеріалів справи, із позовною заявою до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області позивач звернувся 28.07.2021.
Тобто в межах строку встановленого частини 1 статті 282 КАС України. Тому клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду належить залишити без задоволення.
Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає, що згідно частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2270,00 грн.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу закупівлі № UA-2021-02-16-000501-c «Комплект зарядного пристрою для тягових батарей міського електричного транспорту з системою керування процесами заряджання» від 13.07.2021.
Стягнути на користь Комунального підприємства "Вінницька транспортна компанія" за рахунок бюджетних асигнувань Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області сплачений при звернені до суду судовий збір у розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статті 255 КАС України.
Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Комунальне підприємство "Вінницька транспортна компанія" (вул. Хмельницьке шосе, 29, м. Вінниця, Вінницька область, код ЄДРПОУ 03327925)
Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області (вул. Смілянська, 120/1, м. Черкаси, код ЄДРПОУ 40479560)
Суддя Мультян Марина Бондівна
Судове рішення № 102385841, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 24.12.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 120/8435/21-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: