Ухвала суду № 102385468, 14.12.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/16380/13-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2021 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Вовк С. В.,

при секретарі судових засідань - Брачун О. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у залі суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 757/16380/13-ц за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра", ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Яковенко Віктора Ігоровича про визнання кредитного та іпотечного договорів недійсними,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року до суду надійшла заява ТОВ «Фінансова компанія «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» про заміну сторони виконавчого провадження у вказаній справі на підставі укладеного 12 червня 2020 року між ним та ПАТ «КБ «НАДРА» договору купівлі-продажу майнових прав, зокрема права вимоги до ОСОБА_1 .

Сторони в судове засідання не з`явилися, згідно з частиною третьою ст. 442 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Печерського районного суду м. Києва від 13 серпня 2015 року у справі № 757/16380/13-ц визнано недійсним кредитний договір №62/П/99/2006-840 від 11 серпня 2006 року, укладений між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством Комерційним банком "Надра". Визнано недійсним договір іпотеки без номеру від 11 серпня 2006 року між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством Комерційним банком "Надра", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Яковенко В.І.та зареєстрований в реєстрі за №2051.

12.06.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», код ЄДРПОУ 38750239 та Публічним акціонерним товариством «Комерційний Банк «Надра», код ЄДРПОУ 20025456, було укладено Договір № GL6N718144 купівлі-продажу майнових прав. Таким чином, відповідно до Договору № GL6N718144 від 12.06.2020р. права кредитора за Кредитним договором № 62/П/99/2006-840 від 11 серпня 2006 року, та всіма похідними договорами укладеними між Публічним акціонерним товариством «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «НАДРА» та ОСОБА_1 , перейшли до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ».

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до судової практики Європейського суду судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у праві «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy), № 36813/97). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovak, № 2132/02 від 13 червня 2006 року, «Ліпісвіцька проти України», заява № 11944/05, рішення від 12 травня 2011 року).

Гарантоване особі у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд розповсюджує дію і на стадію виконання судового рішення. У своїй прецедентній практиці Європейський суд з прав людини нагадує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї із сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинно розглядатися як невід`ємна частина «процесу» в розумінні статті 6 Конвенції («Іммобільяре Саффі» проти Італії», заява 22774/93, 28 липня 1999 року, § 63; «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року, § 40).

Відповідно до пункту частини першої ст. 512 Цивільного кодексу України, передбачено можливість заміни кредитора у зобов`язанні внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), що являє собою договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові.

У відповідності зі ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту 512, 513 Цивільного кодексу України слідує, що зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною. У відповідності до частини першої ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, оскільки права вимоги відносяться до майна та є об`єктом права власності кредитора згідно зі ст. 190 Цивільного кодексу України, вони можуть вільно відчужуватися кредитором, а виходячи з комплексного аналізу ст. 512, 513, 514, 516 та 517 Цивільного кодексу України можна зробити однозначний та цілком логічний висновок про те, що заміна кредитора в зобов`язанні, в тому числі і шляхом відступлення права вимоги, є особливим способом зміни зобов`язання на боці кредитора.

Відповідно до частини першої ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним судом України в постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (частина перша статті 216 ЦК України).

На переконання суду, оскільки рішенням Печерського районного суду м. Києва від 13 серпня 2015 року у справі № 757/16380/13-ц, яке набрало законної сили, визнано недійсними договори, за якими ТОВ «Фінансова компанія «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» просить замінити сторону виконавчого провадження на підставі статті 442 ЦПК України, таке рішення суду не підлягає примусовому виконанню, то відсутні правові підстави для задоволення заяви ТОВ «Фінансова компанія «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ».

Керуючись ст.ст. 1-20, 352, 353, 442, 446 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 757/16380/13-ц за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра", ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Яковенко Віктора Ігоровича про визнання кредитного та іпотечного договорів недійсними - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя С. В. Вовк