Ухвала суду № 102385320, 28.12.2021, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/9302/14-ц

Провадження по справі № 2/635/1492/2021

У Х В А Л А

22 грудня 2021 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Бобко Т.В.,

за участю представника позивача – Сердюка Б.Л.,

третьої особи – ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання Полоз М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору – арбітражний керуючий Онищенко Костянтин Сергійович, арбітражний керуючий Телитченко Андрій Олександрович, про стягнення грошових коштів,

В с т а н о в и в:

ПАТ «Альфа-Банк» звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів в розмірі 812460 гривень, які були отримані ним від продажу нежитлової будівлі літ. «В-3» площею 909,5 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка була відчужена на підставі договорів купівлі-продажу від 28 грудня 2010 року та перебувала у заставі ПАТ «Альфа-Банк».

Ухвалою судді Харківського районного суду Харківської області Березовською І.В. від 06 листопада 2014 року відкрито провадження у справі за даним позовом, по справі призначено судове засідання.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 26 березня 2015 року провадження у справі закрито з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, оскільки справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 12 травня 2015 року ухвала Харківського районного суду Харківської області від 26 березня 2015 року скасована, справу повернуто до того ж суду для продовження судового розгляду.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 26 травня 2015 року цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 , треті особи арбітражний керуючий Оніщенко Костянтин Сергійович, арбітражний керуючий Телитченко Андрій Олександрович, про стягнення грошових коштів, прийнята до провадження судді Харківського районного суду Харківської області Бобко Т.В. та призначена до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 12 жовтня 2015 року провадження по справі зупинено до закінчення розгляду заяви ліквідатора фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нежитлової будівлі загальною площею 909,5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , в Господарському суді Харківської області.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 14 серпня 2019 року провадження у справі поновлено, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено проведення підготовчого засідання.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 16 січня 2020 року підготовче провадження по справі закрито, справу призначено до судового розгляду.

20 жовтня 2021 року від третьої особи арбітражного керуючого Телитченка А.О. надійшла заява про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України з наступних підстав. Так, ОСОБА_1 зазначає, що ухвалою господарського суду Харківської області від 14 вересня 2021 року у справі №Б-39/189-08, відкладено розгляд звіту керуючого реалізацією та зобов`язано керуючого реалізацією надати суду звіт про здійснені заходи щодо виявлення майна банкрута, всі документальні докази реалізації майна банкрута, докази погашення вимог кредиторів, тобто господарським судом чітко зазначено, що погашення вимог кредиторів у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_3 , у тому числі ПАТ «Альфа-Банк», має відбуватись керуючим реалізаціює в межах справи про банкрутство. Зазначені обставини виникли після закриття підготовчого засідання та мають значення для розгляду зазначеної справи.

21 жовтня 2019 року набрав чинності Кодекс з процедур банкрутства, який також змінив правовідносини щодо процедур банкрутства, які були відкриті до дати набрання чинності цього Кодексу.

Позивач ПАТ «Альфа банк» звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів у розмірі 812460 гривень, які були ним отримані від продажу нежитлової будівлі літ. «В-3» площею 909,5 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , що була відчужена на підставі договорів купівлі-продажу від 28 грудня 2010 року в межах справи №Б-39/189-08 про банкрутство ФОП ОСОБА_3 на підставі ст. 400 ЦК України. Отже, грошові кошти є власністю ФОП ОСОБА_3 , а не ПАТ «Альфа Банк», який зазначає, що має право на ці кошти, як іпотекодержатель проданого нерухомого майна. ОСОБА_3 є банкрутом і розгляд справи про банкрутство триває у господарському суді Харківської області. Отже, враховуючи, що предметом спору у справі є належні банкруту ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 812460 гривень, які були отримані ним від продажу вищевказаної нежитлової будівлі, яка була відчужена на підставі договорів купівлі-продажу в межах справи про банкрутство ФОП ОСОБА_3 , та які, на думку позивача, знаходяться у ОСОБА_2 , як у недобросовісного володільця, а також, оскільки позивач обгрунтовує своє право на ці кошти не правом власності, бо право власності на них належить банкруту ОСОБА_3 , а правом іпотекодержателя проданих нежитлових приміщень, відповідно до вимог ч. 2 ст. 7 Кодексу з процедур банкрутства цей спір має розглядатись виключно в межах справи №Б-39/189-08 про банкрутство ФОП ОСОБА_3 господарським судом Харківської області.

ОСОБА_1 вважає, що позивач хоче всупереч законодавству про банкрутство запровадити задоволення вимог окремого кредитора у справі про банкрутство за рахунок грошових коштів отриманих від продажу майна банкрута поза межами конкурсу між кредиторами та витратами у справі про банкрутство, звертаючись до Харківського районного суду Харківської області, який у даному випадку не є компетентним судом та не може розглядати вимоги кредитора у справі про банкрутство про витребування та стягнення грошових коштів, які були отримані від продажу майна банкрута в межах справи про банкрутство, розгляд якої досі триває в господарському суді.

Представник позивача ОСОБА_4 , який брав участь в судовому засіданні в режимі відео конференції з приміщення Солом`янського районного суду м.Києва, заперечував проти закриття провадження по справі з підстав, зазначених третьою особою арбітражним керуючим ОСОБА_1 , зазначивши, що виходячи зі змісту позовних вимог, які заявлені саме до ОСОБА_2 як фізичної особи, а не до ФОП ОСОБА_3 , та кількісного складу учасників справи, дана справа має розглядатись за правилами цивільного судочинства.

Відповідач ОСОБА_2 та третя особа арбітражний керуючий Онищенко К.С., у судове засідання повторно не з`явились, про причини своєї неявки суд не повідомили, про день час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно і належним чином.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Звертаючись до суду із вказаним позовом ПАТ «Альфа Банк» зазначає відповідачем ОСОБА_2 та пред`являє вимоги до нього, як до фізичної особи.

Але, не зважаючи на те, що позивач пред`являє позовні вимоги до відповідача ОСОБА_2 як до фізичної особи, суд дійшов висновку, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, з таких підстав.

21 жовтня 2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597-VIII (далі - Кодекс № 2597-VIII).

У пункті 4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону про банкрутство.

Відповідно до статті 7 Кодексу № 2597-VIII спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина перша).

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб`єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи (частина друга вказаної статті).

Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи (частина третя вказаної статті).

Згідно з частинами першою - третьою статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Тобто законодавець указав, що у Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» містяться процесуальні норми, які передбачають особливості розгляду справ указаної категорії.

Закон № 2343-XII втратив чинність з 21 жовтня 2019 року, з набранням чинності Кодексу № 2597-VIII. Вказаний Кодекс № 2597-VIII передбачає також особливості розгляду справ про банкрутство, що і підтверджено у статті 7 цього Кодексу.

Оскільки суд має застосовувати відповідно до частини третьої статті 3 ГПК України норму, чинну на час вчинення окремої процесуальної дії, зокрема розгляду справи, суд на час розгляду даної справи має застосовувати норми Кодексу № 2597-VIII.

Постановою господарського суду Харківської області від 23 грудня 2008 року (справа № Б-39/189-08) визнано фізичну особу – підприємця ОСОБА_3 банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Родзинського Анатолія Анатолійовича.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31 травня 2011 року арбітражного керуючого Родзинського А.А. звільнено від виконання обов`язків ліквідатора ФОП ОСОБА_3 , та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Телитченко А.О.

Як вбачається з ухвали господарського суду Харківської області від 14 вересня 2021 року, якою відкладено розгляд звіту керуючого реалізацією та зобов`язано керуючого реалізацією надати звіт про здійснені заходи щодо виявлення майна банкрута, всі документа лі докази реалізації майна банкрута, докази погашення вимог кредиторів згідно з реєстром, а також реєстр погашення вимог кредиторів, триває розгляд справи про банкрутство ФОП ОСОБА_3 .

Враховуючи, що предметом спору по даній справі є грошові кошти, які були отримані арбітражним керуючим ОСОБА_2 від продажу на підставі договорів купівлі-продажу нерухомого майна, яке належало ФОП ОСОБА_3 , в межах ліквідаційної процедури ФОП ОСОБА_3 , то такий спір належить до спорів, визначених ч.2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, який набрав чинності 21 жовтня 2019 року та діє на момент розгляду справи.

Таким чином, з огляду на положення законодавства України, чинного на момент розгляду справи, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Щодо доводів представника позивача про те, що відповідач ОСОБА_2 не є боржником у справі, оскільки припинено його повноваження як арбітражного керуючого, позивач пред`являє вимоги до відповідача не як до арбітражного керуючого, а як до фізичної особи, суд зазначає наступне.

У цій справі позивач звернувся з позовом про стягнення грошових коштів до відповідача ОСОБА_2 як до особи, яка раніше виконувала обов`язки ліквідатора банкрута.

Відповідно до абзацу 17 статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в редакції, що була чинною на момент визнання ФОП ОСОБА_3 банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури) (далі Закон про банкрутство), арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) - це фізична особа, яка має ліцензію, видану в установленому законодавством порядку, та діє на підставі ухвали господарського суду. При реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Частина друга статті 23 Закону про банкрутство передбачає, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, керівник банкрута звільняється з роботи, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута.

Згідно із частиною першою статті 25 Закону про банкрутство ліквідатор з дня свого призначення виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута.

З наведених вимог закону вбачається, що арбітражний керуючий виконує обов`язки фізичної особи – підприємця, що визнаний банкрутом, до нього може бути поданий позов як до боржника з приводу правовідносин, які виникли між ним як ліквідатором та іншими особами, навіть після припинення виконання функцій ліквідатора.

Такий висновок зробив Верховний Суд в постанові Великої палати верховного суду від 22 жовтня 2019 року (Справа № Б15/101-08).

Постановлення 12 травня 2015 року апеляційним судом Харківської області ухвали, якою скасована ухвала Харківського районного суду Харківської області від 26 березня 2015 року та визначено, що дана справа підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, не може бути підставою для продовження розгляду справи Харківським районним судом Харківської області, оскільки після постановлення зазначеної ухвали законодавство було змінено, зокрема 21 жовтня 2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597-VIII. У пункті 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону про банкрутство.

Таким чином, виходячи із положень вищенаведених законів України, чинних на момент розгляду справи, дана справа має розглядатись за правилами господарського судочинства в межах справи про банкрутство, а тому, враховуючи, що провадження по даній справі відкрито після відкриття господарським судом Харківської області провадження у справі про банкрутство (справа № Б-39/189-08), суд дійшов висновку про закриття провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 , треті особи арбітражний керуючий Оніщенко Костянтин Сергійович, арбітражний керуючий Телитченко Андрій Олександрович, про стягнення грошових коштів, на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору – арбітражний керуючий Онищенко Костянтин Сергійович, арбітражний керуючий Телитченко Андрій Олександрович, про стягнення грошових коштів – закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 28 грудня 2021 року.

Суддя Т.В.Бобко