Рішення № 102384976, 23.12.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.12.2021 Справа №607/20799/21

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі: головуючого судді Позняка В.М.,

за участю секретаря судового засідання Свергун Т.В., позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Великоберезовицької селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Тернопільська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно, –

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Великоберезовицької селищної ради про визнання права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) на території Петриківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, площею 1,5076 га, кадастровий номер 6125286700:01:001:1998, в порядку спадкування за законом, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_2 .

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що є спадкоємцем після померлого батька ОСОБА_2 , однак нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на спадкове майно. З врахуванням наведеного, просить суд позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою судді від 17 листопада 2021 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просить суд їх задовольнити у повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача Великоберезовицької селищної ради не з`явився, однак подав клопотання про розгляд справи без його участі та не заперечив щодо задоволення позовних вимог.

В судове засідання представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Тернопільської районної державної нотаріальної контори не з`явився, однак подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, суд встановив наступні обставини справи.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , яке видано Виконавчим комітетом Петриківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області 24 березня 2015 року.

Позивач є сином померлого ОСОБА_2 , як вбачається із свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , яке видано повторно Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області 07 серпня 2019 року.

Згідно заповіту, складеного ОСОБА_2 та засвідченим секретарем виконавчого комітету Петриківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області 13 квітня 2004 року, ОСОБА_2 зробив розпорядження, яким належний йому на правах особистої власності житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 , заповів ОСОБА_1 .

Згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-ТР №016435 від 05.11.1998 р., виданим Петриківською сільською радою народних депутатів, ОСОБА_2 було передано у приватну власність земельну ділянку площею 1,51 га, яка розташована на території Петриківської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-6105428122019 від 10.01.2019, земельна ділянка площею 1,5076 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6125286700:01:001:1998 розташована на території Петриківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області. Відомості про власника відсутні.

Як вбачається з наданої Державним кадастровим реєстратором Поважною О.Т. відповіді № 23/117-19 від 10.01.2019, 05 листопада 1998 року за № 788 зареєстровану земельну ділянку за ОСОБА_2 площею 1,51 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Петриківської сільської ради Тернопільського району та видано Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-ТР №016435 без присвоєння даній земельній ділянці кадастрового номера. З метою відображення даної земельної ділянки у відомостях державного земельного кадастру 13.03.2013 була здійснена державна реєстрація земельної ділянки з присвоєнням її кадастрового номера 6125286700:01:001:1998. Враховуючи той факт, що на момент реєстрації даної земельної ділянки був відсутній функціонал «реєстрації земельної ділянки з існуючим державним актом без кадастрового номера» у відомостях державного земельного кадастру відсутні відомості про власника земельної ділянки.

Згідно Довідки № 86, яка видана Петриківською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області 22 січня 2019 року, в селі Петриків за померлим ОСОБА_2 числиться приватизована земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,5076 га. Цільове призначення земельної ділянки не змінювалось. Кадастровий номер земельної ділянки 6125286700:01:001:1998. Заборона на даній земельній ділянці відсутня.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Ч. 2 ст. 1223 ЦК України передбачено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно з ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Таким чином, спадкоємцем майна, яке не охоплено заповітом, за законом після смерті ОСОБА_2 , є його син ОСОБА_1 .

Постановою Тернопільської районної державної нотаріальної контори № 1450/02-31 від 11 червня 2021 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку з відстуністю правовстановлюючих документів на спадкове майно. Інші спадкоємці до нотаріальної контори не звертали.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування", спадкування за законом здійснюється почергово. За відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття всіма спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують спадкоємці відповідної черги. Зокрема, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, а також право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Відповідно до норм Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження», підтвердженням права власності на земельну ділянку є витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

У відповідності до ч. 3. ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно ст.125 Земельного кодексу України (надалі ЗК України) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, а також право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною у порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; свідоцтвом про право на спадщину (ч. 1, 2 ст. 126 ЗК).

Згідно п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування», у відповідності до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Власник майна як це передбачає ст. 392 ЦК України може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

З приписів ч. 1 ст. 5 ЦПК України вбачається, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Враховуючи вищенаведені обставини, визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення, шляхом визнання за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 1,5076 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Петриківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, за кадастровим номером 6125286700:01:001:1998 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі наведеного, керуючись ст. 4, 5, 12, 81, ст. 263, 265, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 16, 328, 392, 1216, 1217, 1218, ЦК України, ст. 81, 125, 126 Земельного кодексу України, п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», ч. 3. ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Великоберезовицької селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Тернопільська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 1,5076 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Петриківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, за кадастровим номером 6125286700:01:001:1998 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, визначеному п. 15.5 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі через суд першої інстанції, у 30-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач: Великоберезовицька селищна рада Тернопільського району Тернопільської області, місцезнаходження: вул. С. Бандери, 26, смт. Велика Березовиця, Тернопільський район, Тернопільська область, код ЗКПО: 04393462.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Тернопільська районна державна нотаріальна контора, місцезнаходження: вул. Котляревського, 27, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ: 05466080.

Головуючий суддяВ. М. Позняк