Рішення № 102384817, 20.12.2021, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 20.12.2021 Справа № 544/466/18

Провадження №2/554/980/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2021 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді - Материнко М.О.,

за участю секретаря судового засідання - Сальної М.О. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Октябрського райсуду м. Полтави цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_4 , третя особа - Орган опіки і піклування виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради про стягнення боргу спадкодавця,-

ВСТАНОВИВ :

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Пирятинського райсуду Полтавської області з позовною заявою до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_4 про стягнення боргу спадкодавця, відповідно до якої просив суд стягнути на його користь зі спадкоємців першої черги відповідно до розміру часток у спадковому майні борг за розпискою від 28 квітня 2015 року в розмірі 450000 (чотириста п`ятдесят тисяч) гривень, інфляційні нарахування на суму боргу в розмірі 151 909,39 грн. (сто п`ятдесят одну тисячу дев`ятсот дев`ять гривень тридцять дев`ять копійок), 3% річних від простроченої суми в розмірі 39 279, 45 гривень (тридцять дев`ять тисяч двісті сімдесят дев`ять гривень сорок п`ять копійок), а всього 641 188,84 грн. (шістсот сорок одну тисячу сто вісімдесят вісім гривень вісімдесят чотири копійки).

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що він 28 квітня 2015 року відповідно до договору позики (розписки) передав ОСОБА_5 , грошові кошти у сумі 450000,00 грн. (чотириста п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок), які останній зобов`язувався повернути до 28 травня 2015 року.

08 вересня 2016 року ОСОБА_5 (далі- спадкодавець) помер, грошові кошти так і не повернув.

Спадкоємцями першої черги за законом є відповідачі у справі до яких позивач неодноразово звертався з проханням повернути борг спадкодавця, відповідно до розписки. Проте, відповідачі не зважаючи на визнання боргу грошові кошти йому так і не повернули.

05 травня 2018 року ухвалою судді Пирятинського райсуду Полтавської області Ощинської Ю.О. відкрито провадження за вказною позовною заявою та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє позовних вимог Орган опіки і піклування Пирятинської районної державної адміністрації.

26 травня 2018 року постановою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області ухвалу Пирятинського райсуду Полтавської області від 05 травня 2018 року про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог Орган опіки і піклування Пирятинської районної державної адміністрації про стягнення боргу спадкодавця – скасовано, а матеріали цивільної справи направлено для розгляду за встановленою підсудністю до Октярського райсуду м. Полтави.

06 липня 2018 року ухвалою судді Октябрського райсуду м. Полтави Материнко М.О. на підставі здійсненого автоматичного розподілу судових справ відкрито загальне позовне провадження з викликом всіх учасників справи.

19 липня 2018 року до суду від відповідачів надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого вони ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_4 відповідно до якого останні просять суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначено, що вони являються спадкоємцями першої черги за законом після батька ОСОБА_5 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Про наявніть боргу у спадкодавця вони взагалі не знали, хоча постійно спілкувалися з батьком ОСОБА_5 .

Вважають, що розписка написана не їх батьком ОСОБА_5 , так як позивач за життя ОСОБА_5 , тобто ротягом 16 місяці від моменту виникнення боргових зобов`язань, про повернення грошей не звертався, хоча відповідно до розписки грошові кошти ніби-то було взято лише на один місяць.

Щодо інфляційних нарахувань та процентів річних вважають, що спадкоємці несуть обов`язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки у тому випадку, якщо вони вчинені позичальником за життя.

20 листопада 2018 року ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави до участі справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Орган опіки і піклування виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради.

05 грудня 2018 року від представника позивача адвоката Ярошенко С.М. надійшла зава про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої представник позивач просила суд стягнути на користь ОСОБА_1 зі спадкоємців першої черги відповідно до розміру часток у спадковому майні борг за розпискою від 28 квітня 2015 року в розмірі 450000 (чотириста п`ятдесят тисяч) гривень, інфляційні нарахування на суму боргу в 31008,79 грн. (тридцять одну тисячу вісім гривень сімдесят дев`ять копійок, 3% річних від простроченої суми боргу в розмірі 17309,59 грн. (сімнадцять тисяч триста дев`ять гривень п`ятдесят дев`ять копійок), а всього 498318,38 грн. (чотириста дев`яносто вісім тисяч триста вісімнадцять гривень тридцять вісім копійок), а також просила суд стягнути з відповідачівсудові витрати.

10 грудня 2018 року ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

29 липня 2019 року ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави задоволено клопотання відповідача в особі ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_4 - адвоката Говорової С.Л. та призначено по справі судову технічно-почеркознавчу експертизу, провадження у справі зупинено до надходження до суду висновку експерта.

30 жовтня 2019 року ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави провадження у справі поновлено для вирішення питань експерта.

04 грудня 2019 року ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави задоволено клопотання відповідача в особі ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_4 - адвоката Говорової С.Л. та призначено по справі судову технічно-почеркознавчу експертизу. Провадження у справі зупинено до надходження до суду висновку експерта.

12 травня 2020 року ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави провадження у справі поновлено та призначено справу до судового розгляду.

17 лютого 2021 року ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави у задоволенні клопотання представника позивача адвоката Ярошенко С.М. про призначення додаткової судової технічно-почеркознавчої експертизи – відмовлено.

02 липня 2021 року ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави клопотання представника позивача адвоката Ярошенко С.М. про призначення повторної судової почеркознавчої експертизи – задоволено, а провадження у справі зупинено до надання до суду висновку експерта.

18 жовтня 2021 року постановою Полтавського апеляційного суду у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах ухвалу Октябрського райсуду м. Полтави від 02 липня 2021 року про призначення повторної судової почеркознавчої експертизи – скасовано, а справу направлено до для продовження розгляду до Октябрського райсуду м. Полтави.

20 грудня 2021 рокувід представника позивача, адвоката Ярошенко С.М., надійшла заява про розглядсправи за його відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, прохала суд позов задовольнити.

20 грудня 2021від представника відповідача ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_4 , адвоката Говорової С.Л. надійшла заява про розгляд справи за її відсутності також прохала суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Представник третьої особи - органу опіки і піклування виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради, у судове засідання не з`явився, направив до суду заяву про з проханням слухати справу у його відсутність, при вирішенні спору покладався на розсуд суду.

За таких обставин, враховуючивимоги ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд дійшов висновку про можливість ухвалення рішення у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у зв`язку із неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Судом встановлено, що 28 квітня 2015 року позивач ОСОБА_1 дав у борг ОСОБА_5 грошові кошти у сумі 450000,00 грн. (чотириста п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок), які останній зобов`язувався згідно розписки повернути до 28 травня 2015 року, однак свої боргові зобов`язання не виконав, грошей не повернув.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 – помер (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 13.09.2016 року видане Шевченківським районний у місті Полтаві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області).

Спадкоємцями першої черги за законом є відповідачі у справі до яких позивач неодноразово звертався з проханням повернути борг спадкодавця, відповідно до розписки. Проте, відповідачі до цього часу боргу так і не повернули.

Згідно з ст. 608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

За приписами ст. ст.1216, 1218 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до п.5 ч.1ст. 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язаннями у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи – її спадкоємця, таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржника за зобов`язанням.

Порядок пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців і порядок їх задоволення регулюються нормами ст.ст.1281, 1282 ЦК України.

Відповідно до статті 1281 ЦК України, кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

З наданих суду належним чином завірених копій матеріалів спадкової справи за № 384/2016, вбачається, що спадкова справа заведена за заявами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_4

25 лютого 2017 року позивач ОСОБА_1 подав до Пирятинської державної нотаріальної контори заяву в порядку ст. 1281 ЦК України про вимогу д о спадкоємців які прийняли спадщину.

За положеннямист.1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Далі судом встановлено, що відповідно до висновку експерта № м1443-1444 від 30.03.2020 року підготовленого ХНДІСЕ ім. засл. Проф. М.С. Бокаріуса (Полтавське відділення), за підписом старшого судового експерта А.В. Гритченко, за результатами судово – почеркознавчої експертизи по матеріалам цивільної справи № м544/466/2018 підпис від імені ОСОБА_5 у розписці від імені ОСОБА_5 від 28.04.2015 року виконаний не ОСОБА_5 , а іншою особою.

В матеріалах справи також наявний висновок експерта № 1141-1442 від 30.03.2020 року підготовленого ХНДІСЕ ім. засл. Проф. М.С. Бокаріуса (Полтавське відділення), за підписом старшого судового експерта А.В. Гритченко, за результатами якого підпис від імені ОСОБА_5 та рукописний тест у розписці від імені ОСОБА_5 від 28.04.2015 року виконані за допомогою паст(-и) для кулькових (-ої) ручок (-ки).

Відповідно до ст. 10 ЦПК України принципами цивільного процесу є змагальність та диспозитивність. Оцінюючи наявні у справі докази в сукупності суд виходить з того, що два висновки спеціалістів, що виконані атестованим судовим експертом почеркознавцем, розцінюються судом як належні письмові докази, які підтверджують те, що ОСОБА_5 не підписував спірну розписку від 28.04.2015 року. Натомість позивачем не було надано доказів на підтвердження того, що підпис у спірній розписці належить ОСОБА_5 .

На підтвердження позиції відповідачів суд приймає до уваги відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що відповідачі постійно спілкувалися із спадкодавцем, але про наявність боргових зобов`язань перед позивачем, спадкодавець не повідомляв і позивач, за життя спадкодавця, до останнього про повернення боргу не звертався.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що відповідачі не визнають факт підписання розписки ОСОБА_5 , а з наявних двох висновків спеціаліста, складених судовим експертом-почеркознавцем, підтверджується, що підпис в розписці дійсно не належить ОСОБА_5 , а вчинений іншою особою.

Таким чином, на думку суду, розписка від 28.04.2015 р., яка містить підроблений підпис ОСОБА_5 , не може бути доказом укладення між позивачем та ОСОБА_5 договору позики та не свідчить про те, що між позивачем та спадкодавцем ОСОБА_5 виникли цивільні обов`язки та обов`язки (правовідносини позики).

Суд також приймає до уваги той факт, що незважаючи на велику суму позики, розписка є єдиним документом на якому ґрунтуються вимоги позивача, а будь-які інші докази наявності між позивачем та спадкодавцем ОСОБА_5 відносин позики в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст. 216 ч.1 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, щопов`язані з йогонедійсністю.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст.234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами. За положеннями зазначеної норми фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків і характеризується такими рисами: сторони вчиняють правочин для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний, сторони мають інші цілі, ніжті, що передбачені правочином. За фіктивним правочином сторони не вчиняють жодних дій на виконання фіктивного правочину, оскільки ознака вчинення правочину для вигляду має бути властива діям усіх сторін правочину.

Враховуючи те, що підпис у розпиці від 28.04.2015 року вчинено не ОСОБА_5 суд приходить до висновку про недійсність вказаного правочину.

Європейський суд з прав людини, рішення якого згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, є джерелом права в Україні, неодноразово вказував, зокрема і у справі "Устименко проти України" (заява № 32053/13), що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною ВисокихДоговірнихСторін.

У справі ЄСПЛ «PredaandDardari v. Italy» (1999) [16] зазначено, що метою Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є запобігання використанню принципів, на яких ґрунтується Конвенція, для зловживання правами. У кількох справах, які стосувалися зловживань заявниками своїми правами, передбаченими ст. 10 Конвенції, ЄСПЛ постановлював, що зловживання правом має місце і тоді, коли не лише порушуються важливі цінності демократії, а й власне дух Конвенції. Зокрема, у рішенні у справі «Witzsch v. Germany» (2005) було зазначено, що ця стаття має на меті запобігання поширенню таких ідей, які «суперечать тексту та духові Конвенції». Тому в юрисдикційній діяльності підлягає врахуванню те, що суд не є засобом сторін у досягненні їх інтересів, які не охороняються законом, і не повинен толерувати зловживання сторонами їх правами.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.

Таким чином, на думку суду, сукупність доказів, наданих відповідачем, здобутих в ході судового розгляду справи, підтверджують той факт, що підпис у розписці від 28.04.2015 року вчинено не ОСОБА_5 , а іншою особою, що свідчить про відсутність між позивачем та спадкодавцем ОСОБА_5 цивільних обов`язків та обов`язків за розпискою і як наслідок про відсутність обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора. З цих же підстав суд відхиляє вказану розписку як доказ укладення договору позики, а тому позов задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.608, 1216, 1218, 1219, 1281-1282, 1268, 1270 ЦК України, ст. ст.4, 76-81, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_4 , третя особа - Орган опіки і піклування виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради про стягнення боргу спадкодавця - відмовити в повному обсязі.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

Відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ;

Відповідач - ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_4 , РНОКПП - НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Третя особа - Орган опіки і піклування виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради , ЄДРПОУ - 03195317, юридична адреса: м. Полтава, вул. Мазепи 30.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Полтавської області як суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено та проголошено 29.12.2021року.

Головуючий суддя М.О.Материнко