Вирок № 102384368, 09.12.2021, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

09.12.2021

359/5755/21

1-кп/359/535/2021

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2021 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

у складі головуючого судді Ткаченка Д.В.,

за участю: секретаря судового засідання Вітківського Є.О., прокурора Горбань В.В.,

представника потерпілого Сукорянського Є.О., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Кохан О.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12021111100000384 від 12.05.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Бориспіль Київської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в :

09.05.2021 року близько 08 години 50 хвилин водій ОСОБА_1 , керуючи мопедом марки "Honda Today" без реєстраційного номера, рухаючись по автодорозі вулиці Київський Шлях (поблизу будинку № 79) міста Бориспіль Київської області в напрямку міста Київ, в порушення вимог пунктів 2.3 б), д) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002, згідно з якими «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, реагувати на її зміну, не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху» проявив злочинну самовпевненість, не був уважний під час керування транспортним засобом, не стежив за дорожньою обстановкою, не реагував на її зміну, внаслідок чого своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, а також, порушуючи вимоги пункту 8.7.3 е) Правил дорожнього руху, відповідно до якого «сигнали світлофора мають такі значення: зелений миготливий дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух» та пункту 8.10 Правил дорожнього руху,відповідно до якого «у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62, якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів», не зупинився перед регульованим пішохідним переходом на сигнал світлофора, який забороняв рух транспортних засобів, внаслідок чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , яка перетинала проїзну частину справа наліво відносно напрямку руху мопеда. В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з переломом лівої тім`яно-потиличної кістки з переходом на середню черепну ямку на основі черепа, тяжкого забою головного мозку з лівосторонньою геміплегією, епідуральної гематоми зліва об`ємом до 80 мл., закритого перелому лівої ключиці із зміщенням уламків, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. Порушення водієм ОСОБА_1 вимог пунктів 2.3 б), д), 8.7.3 е), 8.10 Правил дорожнього руху перебувають у прямому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді заподіяння потерпілій ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у вчиненні злочину, щиро розкаявся та показав, що дійсно 09.05.2021 року близько 08 години 50 хвилин, він керував мопедом марки "Honda Today" без реєстраційного номера та, рухаючись по автодорозі вулиці Київський Шлях (поблизу будинку № 79) міста Бориспіль Київської області в напрямку міста Київ, в порушення вимог пунктів 2.3 б), д) Правил дорожнього руху проявив злочинну самовпевненість, не був уважний під час керування транспортним засобом, не стежив за дорожньою обстановкою, не реагував на її зміну, внаслідок чого своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, а також, порушуючи вимоги пункту 8.7.3 е) Правил дорожнього руху та пункту 8.10 Правил дорожнього руху не зупинився перед регульованим пішохідним переходом на сигнал світлофора, який забороняв рух транспортних засобів, внаслідок чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , яка перетинала проїзну частину справа наліво відносно напрямку руху мопеда. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди вона отримала тяжкі тілесні ушкодження. Обвинувачений визнав, що грубе порушення ним вимог Правил дорожнього руху перебувають у прямому причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою та отриманням потерпілою тяжких тілесних ушкоджень. Крім того, обвинувачений зазначив, що ніколи не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами.

Обвинувачений, захисник, прокурор та представник потерпілого не висловили жодних заперечень щодо встановлених обставин, у зв`язку із чим, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються.

На виконання вимог ч. 3 ст. 349 КПК України судом з`ясовано чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст цих обставин, суд переконався у добровільності їх позиції та роз`яснив учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Судом визнається доведеним, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом порушив правила безпеки дорожнього руху, що заподіяло потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, тобто він вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України. Таку правову кваліфікацію дій обвинуваченого суд вважає правильною.

У судовому засіданні обвинувачений визнав свою провину, висловив жаль з приводу вчиненого, а тому щире каяття суд визнає обставиною, яка пом`якшує його покарання. Крім того, представник потерпілого та обвинувачений підтвердили в суді, що ОСОБА_1 добровільно відшкодовав шкоду, у зв`язку із чим добровільне відшкодування завданого збитку судом визнається також обставиною, яка пом`якшує покарання. Водночас, обставин, які обтяжують покарання не встановлено.

Призначаючи покарання, суд виходить з того, що вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення є необережним злочином проти безпеки руху та експлуатації транспорту. У відповідності до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення відноситься до тяжких злочинів. Дані про особу ОСОБА_1 свідчать про те, що він проживає у АДРЕСА_1 , раніше ніколи не притягувався до кримінальної відповідальності, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, на даний час працює в ТОВ «Фармекс ГРУП» на посаді контролера на контрольно-пропускному пункті відділу з безпеки, за місцем роботи та проживання характеризується позитивно. Також, судом приймаються до уваги долучені стороною захисту документи про незадовільний стан здоров`я обвинуваченого, а також те, що він має 3 групу інвалідності.Таким чином, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують покарання, а також позицію учасників провадження, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів призначити покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

Відповідно до абзацу 3 пункту 28 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23.12.2005 року, суди не вправі застосовувати позбавлення права керувати транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала. Отже, додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами до ОСОБА_1 не застосовується, оскільки останній посвідчення водія не отримував та не мав такого права.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх забезпечення. Згідно з частиною другої статті 50 КК покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належать, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Справедливість покарання повинна визначатися з точки зору врахування інтересів усіх суб`єктів кримінально-правових відносин, у тому числі й потерпілого.

За змістом ст. 75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування статті 75 КК, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду і розміру, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

З огляду на тяжкість злочину, особу винного, обставини цієї справи, доводи прокурора і представника потерпілого, які просили суд звільнити обвинуваченого від реального відбування призначеного покарання, суд дійшов висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, його перевиховання і виправлення, а також попередження нових злочинів залишається можливим без ізоляції від суспільства. Таким чином, на підставі ст. 75 КК України він підлягає звільненню від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням із встановленням іспитового строку терміном три роки. Відповідно до ст. 76 КК України необхідно покласти на нього наступні обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Документи, надані учасниками судового провадження на підставі ст. 100 КПК України слід залишити в матеріалах кримінального провадження. Речовий доказ, а саме: мопед марки «Honda Today», без реєстраційного номерного знака - повернути ОСОБА_1 .

Крім того, слід стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати, пов`язані із залученням експерта у кримінальному провадженні у сумі 5491,84 грн..

Клопотання про застосування запобіжного заходу прокурором не заявлялося.

Керуючись ст. ст. 368, 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном три роки з покладенням на нього відповідно до ст. 76 КК України наступних обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речовий доказ, а саме: мопед марки «Honda Today», без реєстраційного номерного знака - повернути ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати, пов`язані із залученням експерта у кримінальному провадженні у сумі 5491,84 грн.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

На підставі ч. 3 ст. 376 КПК України роз`яснити обвинуваченому, захиснику, його законному представнику, потерпілому, його представнику, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Д.В. Ткаченко