Рішення № 102384272, 03.11.2021, Мостиський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер: 448/1142/20

Провадження № 2/448/96/21

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

03.11.2021 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кічака Ю.В.,

при секретарі судового засідання Мриц Н.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мостиської міської ради Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області про визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Штендер М.В. звернувся до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що після смерті ОСОБА_2 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишилось спадкове майно – право на земельну ділянку (середню земельну частку) площею 1,47 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Раденицької сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Мостиська міська рада Львівської області), відповідно до Сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ №9435 від 15.05.1997р., зареєстрованого в Книзі записів сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) №7.

Зазначає, що спадкодавець ОСОБА_2 за життя своїм майном не розпорядився, заповіту не склав. Вказує, що спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , прийняла його дружина ОСОБА_3 як спадкоємець першої черги спадкування за законом у відповідності до вимог ст.549 ЦК України в редакції 1963 року, - шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном.

Покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 . До складу спадщини, яка відкрилась внаслідок її смерті, входить право на вищевказану спірну земельну ділянку (середню земельну частку) на території Раденицької сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Мостиська міська рада Львівської області), яку остання успадкувала після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 . Спадкодавець ОСОБА_3 за життя своїм майном розпорядилась та заповіла таке онуку – позивачу ОСОБА_1 .

Вказує, що позивач ОСОБА_1 як спадкоємець за заповітом у встановленому законом порядку прийняв дану спадщину, факт прийняття ним спадщини стверджується спільним проживанням із спадкодавцем на час її смерті.

Покликається на те, що через відсутність оригіналу правовстановлюючого документу про право на спірну земельну ділянку (середню земельну частку) позивач позбавлений можливості реалізувати та оформити свої спадкові права в позасудовому порядку.

З огляду на наведені обставини, просить суд ухвалити рішення, яким визнати за позивачем ОСОБА_1 право на спірну земельну ділянку (середню земельну частку) в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, однак в матеріалах справи міститься ордер про надання правової допомоги, згідно якого його інтереси представлятиме представник адвокат Штендер М.В. Також в матеріалах справи міститься заява адвоката Штендера М.В., в якій такий зазначає, що підтримує позовні вимоги свого довірителя, просить розглядати справу за наявними матеріалами та без його (представника) участі.

Представник відповідача – Мостиської міської ради Львівської області в судове засідання не з`явився, проте подав заяву, в якій зазначив, що проти позовних вимог, заявлених позивачем ОСОБА_1 , не заперечує та просить розглядати дану цивільну справу у його відсутності.

Представник третьої особи – Мостиської державної нотаріальної контори Львівської області в судове засідання не з`явився, проте надіслав заяву-повідомлення від 17.11.2020р. за №01-16/250; інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 16.11.2020р. №62490098, згідно якої спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в нотаріальній конторі не заводилась; інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 16.11.2020р. №62490099, з якої слідує, що спадкодавцем ОСОБА_2 за життя заповіт не складався; інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 16.11.2020р. №62490093, згідно якої спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в нотаріальній конторі не заводилась; інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 16.11.2020р. №62490094, з якої слідує, що спадкодавцем ОСОБА_3 за життя складено заповіт, посвідчений 29.10.2001р. в Підлісківській сільській раді Мостиського району Львівської області. Просив розглядати дану справу у його (представника) відсутності.

Оскільки розгляд справи відбувся за відсутності учасників справи, то відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У ч.4 ст.206 ЦПК України зазначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що у відповідності до вимог ст.ст.200, 206 ЦПК України у справі можливо ухвалити рішення про задоволення позову при проведенні підготовчого засідання.

Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що врегульовано частиною 3 ст.12 ЦПК України.

Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст.ст.77-78 ЦПК України.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_2 .

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7 Спадкові відносини в Україні регулюються Цивільним кодексом України 2003 року (ЦК), законами України "Про нотаріат", ;Про міжнародне приватне право", іншими законами та підзаконними нормативними актами, як нормами матеріального та процесуального права. Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини. У разі, коли спадщина, відкрилась до набуття чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Згідно ст. 524 ЦК України в редакції 1963 року спадкування здійснюється за законом і за заповітом. Спадкування за законом має місце, коли і оскільки воно не змінене заповітом. Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави.

Згідно із ст.534 ЦК України 1963 року кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Відповідно до ст.530 ЦК України 1963 року при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).

Відповідно до ст.548 ЦК України 1963 року для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ст.ст.548, 549 ЦК України 1963 року (діяли на момент відкриття спадщини), для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Таким чином, за ст.549 ЦК України спадкоємець вважається таким, що фактично прийняв спадщину, якщо він довів, що він вступив в управління або користування спадковим майном.

Отже, оскільки спадкодавець ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , то відповідно до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України на вказані правовідносини поширюється дія ЦК УРСР від 18.07.1963 року.

До складу спадщини ОСОБА_2 входить право власності на земельну ділянку (середню земельну частку) площею 1,47 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території с.Підліски Раденицької сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Мостиська міська рада Львівської області), відповідно до Сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ №9435 від 15.05.1997р., зареєстрованого в Книзі записів сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за №7.

Спадкодавець ОСОБА_2 за життя своїм майном не розпорядився, заповіту не склав. У зв`язку з відсутністю заповіту, спадкування здійснюється за законом.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема довідки, виданої виконавчим комітетом Мостиської міської ради Львівської області від 04.10.2017 року №672, - після смерті ОСОБА_2 , який був зареєстрований і проживав в АДРЕСА_1 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в управління спадковим майном вступила саме його дружина ОСОБА_3 .

Суд приходить до висновку, що у відповідності до вимог ст.549 ЦК УРСР ОСОБА_3 вчинила дії, які свідчать про прийняття нею спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті ОСОБА_2 ..

Згідно повідомлення Мостиської державної нотаріальної контори Львівської області від 17.11.2020р. за №01-16/250 та інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 16.11.2020р. №62490098, відомо, що після смерті ОСОБА_2 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа не заводилась.

Протягом встановленого законом шестимісячного строку, що передбачений ч.2 ст.549 ЦК УРСР від 18.07.1963 року, спадкоємець ОСОБА_3 не заявила про відмову від даної спадщини.

Інших спадкоємців першої черги спадкування за законом, які б прийняли спадщину, судом не встановлено.

Підсумовуючи, суд вважає, що належне спадкодавцю ОСОБА_2 спадкове майно, в тому числі право на спірну земельну ділянку (середню земельну частку) успадкувала саме його дружина ОСОБА_3

ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрилася спадщина внаслідок смерті ОСОБА_3 .

До складу спадщини спадкодавця ОСОБА_3 входить право на вищевказану земельну ділянку (середню земельну частку) площею 1,47 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Раденицької сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Мостиська міська рада Львівської області), яку остання успадкувала після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 .

Як вбачається з матеріалів справи, спадкодавець ОСОБА_3 за життя своїм майном розпорядилася, а саме 29.10.2001 року склала заповіт, посвідчений в Підлісківській сільській раді Мостиського району, яким усе свої майно заповіла онукові ОСОБА_1 (позивачу). Даний заповіт зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за №81 та в спадковому реєстрі за №45398915.

Із довідки, виданої 04.10.2017р. виконавчим комітетом Мостиської міської ради Львівської області за №671 відомо, що на час смерті ОСОБА_3 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з нею проживав її онук ОСОБА_1 .

Згідно повідомлення Мостиської державної нотаріальної контори Львівської області від 17.11.2020р. за №01-16/250 та інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 16.11.2020р. №62490093, спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , в нотаріальній конторі не заводилась.

Тобто, у відповідності до вимог ч.3 ст.1268 ЦК України, позивач ОСОБА_1 вважається таким, що прийняв спадщину, яка відкрилась після смерті спадкодавця ОСОБА_3 .

Судом не встановлено спадкоємців, які мають право на обов`язкову частку у спадщині спадкодавця ОСОБА_3 , і які б прийняли таку спадщину.

Підсумовуючи вищевказане, суд вважає, що належне спадкодавцю ОСОБА_3 спадкове майно, в тому числі право на спірну земельну ділянку (середню земельну частку) успадкував саме позивач ОСОБА_1 .

В той же час, через відсутність оригіналу правовстановлюючого документу на спірну земельну ділянку (середню земельну частку) позивач не може в позасудовому порядку в повній мірі оформити свої спадкові права, у зв`язку із чим звернувся до суду із зазначеним позовом.

Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, а саме: копією свідоцтва про смерть ОСОБА_2 ; копією свідоцтва про смерть ОСОБА_3 ; копією Сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ №9435 від 15.05.1997р.; інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 16.11.2020р. №62490098, згідно якої спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в нотаріальній конторі не заводилась; інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 16.11.2020р. №62490099, з якої слідує, що спадкодавцем ОСОБА_2 за життя заповіт не складався; інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 16.11.2020р. №62490093, згідно якої спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в нотаріальній конторі не заводилась; інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 16.11.2020р. №62490094, з якої слідує, що спадкодавцем ОСОБА_4 за життя складено заповіт, посвідчений 29.10.2001р. в Підлісківській сільській раді Мостиського району Львівської області; довідками, виданими виконавчим комітетом Мостиської міської ради Львівської області від 04.10.2017 року №№671,672; повідомленням з Львівського державного нотаріального архіву від 17.08.2021р. за №2289/01-30; копією паспорта позивача ОСОБА_1 ; іншими матеріалами справи.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

Правилами ст.1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч.1 ст. 1297 ЦК України).

Оскільки у зв`язку з вищевикладеними обставинами питання про право позивача на спірне майно (середню земельну частку) не може бути вирішено в позасудовому порядку, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання за ним (позивачем) права на вищевказане майно.

Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Положення ст.ст.81, 131 ЗК України визначають, що громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, в тому числі на підставі спадкування.

Згідно ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням його цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Згідно п.11 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 N7 «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Права власника майна підлягають захисту шляхом пред`явлення позову про визнання права на належне йому майно за умови, якщо власник не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб.

З врахуванням викладеного, зокрема того, що судом достовірно встановлено, що позивач є спадкоємцем за заповітом спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті спадкодавця ОСОБА_3 ; він у передбачений законом спосіб (строк і порядок) прийняв дану спадщину; до складу спадщини спадкодавця ОСОБА_3 входить право на зазначену земельну ділянку (середню земельну частку), яку остання успадкувала в порядку спадкування за законом після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 ; право на спірну земельну ділянку було посвідчене Сертифікатом на право приватної власності на землю (середню земельну частку), виданим і зареєстрованим у встановленому законом порядку, однак оригінал такого втрачено, суд приходить до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту своїх порушених прав як визнання за ним права на спадкове майно є таким, що відповідає характеру спірних правовідносин сторін та характеру самих порушених прав позивача, а тому може бути застосований судом.

Узагальнюючи, суд вважає, що є всі підстави для визнання за позивачем ОСОБА_1 права на спірну земельну ділянку (середню земельну частку) в порядку спадкування за заповітом після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 133, 141, ч.3 ст.200, ч.4 ст.206, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Мостиської міської ради Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області про визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право на земельну ділянку (середню земельну частку) площею 1,47 в ум.ка.га без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що знаходиться на території Раденицької сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Мостиська міська рада Львівської області), відповідно до Сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ №9435 від 15.05.1997р., зареєстрованого у книзі записів (реєстрації) сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за №7.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець с.Підліски Мостиського району Львівської області, зареєстрований за адресою: с.Хлиплі Яворівського району Львівської області, РНОКПП - НОМЕР_1 .

Відповідач – Мостиська міська рада Львівської області, код ЄДРПОУ:26307500, місцезнаходження: 81300, м.Мостиська, вул.Грушевського, 6, Яворівського району Львівської області.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області, місцезнаходження: м.Мостиська, вул.Грушевського, 22 Яворівського району Львівської області.

Суддя Ю.В. Кічак